Справа № 815/5741/16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дельта Вілмар до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дельта Вілмар звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС (яку Верховним Судом під час касаційного перегляду замінено на правонаступника - Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.05.2016 №0000194100, №0000204100, №0000214100, №0000224100.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС від 04.05.2016 року № 0000194100, № 0000204100, № 0000224100, № 0000214100.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 липня 2023 року, частково задоволено касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дельта Вілмар про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.05.2016 №0000194100 скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 залишено без змін.
07 серпня 2023 року за вхідним №26732/23 адміністративна справа № 815/5741/16 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 07 серпня 2023 року, передана судді Радчуку А.А.
Ухвалою від 15.08.2023 року судом прийнято до провадження справу № 815/5741/16 та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
30.08.2023 року від Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на позовну заяву.
Під час нового розгляду справи відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 04.05.2016 №0000194100 не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідач зазначає, що в ході перевірки встановлено, що ТОВ «ТД Дельта Вілмар» у грудні 2013 року отримано поворотну фінансову допомогу від ТОВ «Дельта Вілмар СНД» у розмірі 11 500 000,00 грн., яка станом на 31.12.2013 року залишилась неповернутою.
У зв`язку з викладеним умовно нараховані проценти нараховуються на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповернутою станом на 31.12.2013 року. Розмір облікової ставки НБУ з 13.08.2013 року по 14.04.2014 року становить 6,5%, отже сума умовних процентів дорівніює 12911,00 грн. ТОВ «ТД Дельта Вілмар» у Декларації з податку на прибуток за 2013 рік у рядку 03.10 відображено умовно нараховані відсотки у розмірі 219184,00 грн. Таким чином завищено доходи на суму 206273,00 грн.
Також в ході перевірки встановлено, що ТОВ «ТД Дельта Вілмар» із жовтня 2014 року по 29.12.2014 року отримано поворотну фінансову допомогу від ТОВ «Дельта Вілмар СНД» у розмірі 246 800 000,00 грн., яку частково повернуто у розмірі 38 660 000,00 грн. Станом на 31.12.2014 року залишок неповернутої фінансової допомоги склав 208 140 000,00 грн.
Отже, як зазначає відповідач, станом на кінець звітного періоду (31.12.2014) у ТОВ «ТД Дельта Вілмар» залишилась неповернутою сума поворотної фінансової допомоги у розмірі 208 140 000, 00 грн., на яку, відповідно, нараховуються умовно нараховані відсотки.
Розмір облікової ставки НБУ з 17.07.2014 року по 13.11.2014 року становить 12,5%, отже сума умовних відсотків дорівнює 4 358 910,00 грн.
ТОВ «ТД Дельта Вілмар» у Декларації з податку на прибуток за 2014 рік у рядку 03.10 відображено умовно нараховані відсотки у розмірі 1 669 043,00 грн.
Таким чином за 2014 рік занижено доходи на суму 2 689 867, грн.
Враховуючи викладене, відповідач вказує, що на порушення пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.4, 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПК України ТОВ «ТД Дельта Вілмар» занижено доходи за 2014 рік у сумі внаслідок невірно нарахованих умовних відсотків по поворотній фінансовій допомозі, яка залишилась неповернутою станом на 31.12.2014 року.
За таких обставин, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 04.05.2016 №0000194100.
19.09.2023 року позивачем подано відповідь на відзив.
Не погоджуючись із доводами відзиву, позивач зазначає, що відповідно до договору від 15.10.2014 року за № 15/10/14/6 ТОВ «ТД Дельта Вілмар» було отримано поворотну фінансову допомогу від ТОВ «Дельта Вілмар СНД» у загальному розмірі 248 900 000,00 грн.
Переказ зазначеної суми поворотної фінансової допомоги здійснювався шляхом перерахування Позивачу низки траншів (картка рахунку 6851 за 4 квартал 2014 року з переліком платіжних доручень, довідка про рух отриманої та поверненої фінансової допомоги та виписки з розрахункового рахунку за вказаний період містяться в матеріалах справи).
Позивач вказує, що Відповідачем на сторінці 9 Акту перевірки (пункт 6) невірно розраховано загальну суму отриманої поворотної фінансової допомоги, а саме зазначено 246 800 000,00 грн. Тобто менше на 2 100 000,00 грн.
При розрахунках Відповідачем не прийнято до уваги та не знайшло свого відображення у Акті перевірки платіжне доручення вхід. № 612159 від 03.12.2014 року на суму 2 100 000 грн.
У 2014 році Позивачем було частково повернуто суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 38 660 000 грн.
Таким чином, залишок неповернутої фінансової допомоги, за розрахунками позивача, складає: (246 800 000 + 2 100 000) - 38 660 000 = 210 240 000,00 грн.
У Акті перевірки помилково зазначено суму у розмірі 208 140 000 грн. Відповідач визначив, що розмір умовних процентів за договором від 15.10.2014 року складає 4 358 910 грн. (стор.10 Акту). У декларації з податку на прибуток за 2014 рік у рядку 03.10 відображено умовно нараховані проценти у сумі 1 669 043 грн.
Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що Позивачем були занижені доходи за 2014 рік (суму умовно нарахованих, процентів) у розмірі 2 689 867 грн. (4 358 910грн, - 1 669 043грн.)
На дану суму Відповідачем було нараховане податкове зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 444 984,06 гри. (2 689 867 *18% - 39 192 (сума переплаченого податку на прибуток внаслідок завищеного доходу по умовно нарахованим відсоткам у 2013 році (стор. 9 Акту перевірки)) та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 111 246,01 грн.
Однак, Позивач не погоджується із нарахованими Відповідачем умовними процентами в сумі 4 358 910 грн. з наступних підстав.
Як зазначає позивач, умовні відсотки нараховувались відповідачем, у тому числі і на фінансову допомогу у розмірі 38 660 000 грн., що була отримана та повернута позивачем протягом звітного податкового періоду.
За розрахунками позивача, враховуючи суму поверненої фінансової допомоги у розмірі 38 660 000,00 грн., сума умовно нарахованих процентів має становити 3 428 867 грн.
При цьому, позивач погодився, що у Декларації з податку на прибуток за 2014 рік у рядку 03.10 дійсно не в повному обсязі, помилково, відображено умовно нараховані проценти у сумі 1 669 043 грн.
Таким чином, сума, на яку Позивачем занижено дохід складає 1 759 824 грн. (3 428 867 - 1 669 043 = 1 759 824 грн.).
Отже, сума податку на прибуток складає 277 576 грн. (1 759 824 х 18% = 316 768 грн. (316 768 - 39192 (сума переплаченого податку на прибуток внаслідок завищеного доходу по умовно нарахованим процентам у 2013 році (стор. 9 Акту перевірки) = 277 576 грн.).
Таким чином, на переконання позивача, відповідач зробив помилкові розрахунки та, як наслідок, невірно нарахував грошові зобов`язання зі сплати податку на прибуток та штрафних санкцій.
Інші заяви та додаткові докази до суду не надходили.
Ухвалою суду від 19.09.2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.10.2023 року 10 год. 30 хв.
Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні 17.10.2023 року, сторони у вступному слові надали свої пояснення щодо змісту та підстав своїх вимог і заперечень щодо предмета позову.
Представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
У судове засідання, призначене на 31.10.2023 року, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд продовжив розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані заяви по суті справи та докази для їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступні обставини та факти.
Так, судом встановлено, що у період з 23.12.2015 року по 08.04.2016 року посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТД «Дельта Вілмар» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 рр.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складений Акт від 15.04.2016 року №58/28-08-47/36369434/10 Про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ Торговий дім Дельта Вілмар з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 (а.с. 65-114, том 1).
У висновку акту перевірки зазначено про порушення Товариством приписів:
- підпунктів 14.1.27, 14.1.36, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 135.5.4, 135.5.5 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України й, як наслідок, завищення податку на прибуток на 2013 рік на суму 39192,00 грн та заниження податку на прибуток за 2014 рік на суму 6279654,00 грн, що в цілому у перевіряємий період призвело до заниження податку на прибуток на суму 6240462,00 грн;
- пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит всього на суму 6522703,00 грн, в тому числі: занижено податок, що підлягає сплаті до бюджету у січні 2014 року, на суму 202560,00 грн, завищено від`ємне значення у грудні 2014 року на 1552062,00 грн й завищено заявлену суму бюджетного відшкодування, в тому числі по періодах: травень 2014 року 992101,00 грн, липень 2014 року 1013019,00 грн, серпень 2014 року 462150,00 грн, вересень 2014 року 688883,00 грн, жовтень 2014 року 1167353,00 грн, листопад 2014 року 406699,00 грн, грудень 2014 року 37877,00 грн.
Такі висновки контролюючого органу вмотивовані неправомірністю формування витрат та податкового кредиту за наслідком проведених господарських операцій з наступними постачальниками товарів та послуг: ТОВ «О.Л.Д. Транс», ФГ «Золоте Руно 2013», ТОВ «Синтез Трейд Агро», ТОВ «Зернотрест», ПП «Агро-Транс-Сервіс», ТОВ «Фірма «Агрохімпродукт, ЛТД», які визнані такими, що реально не відбувались (з огляду на незнаходження деяких контрагентів за зареєстрованою адресою, недостатність трудових ресурсів, відсутність або незначний обсяг земельних ділянок для вирощування зернових культур в об`ємах, реалізованих позивачу, наявність кримінальних проваджень відносно посадових осіб суб`єктів господарювання, з якими мало взаємовідносини Товариство, а також кримінальних проваджень щодо юридичних осіб у ланцюгу постачання), а також неповним декларуванням Товариством доходів у виді умовних відсотків за договором з ТОВ «Дельта Вілмар СНД» про надання поворотної фінансової допомоги №15/10/14/6 від 15.10.2014.
На підставі висновків акту перевірки від 15.04.2016 року №58/28-08-47/36369434/10 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення (а.с. 37-44, том 1), а саме:
- №0000194100, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 7 810 376,00 грн. (за податковими зобов`язаннями 6240462,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1569914,00 грн);
- №0000204100 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4768082,00 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій 2384041,00 грн;
- №0000224100 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 303840,00 грн, у тому числі податкове зобов`язання - 202 560,00 грн, штрафні (фінансові) санкції 101280,00 грн);
- №0000214100, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1552062,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ ТД Дельта Вілмар звернулося до суду з даним позовом.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС від 04.05.2016 року № 0000194100, № 0000204100, № 0000224100, № 0000214100.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 липня 2023 року, частково задоволено касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дельта Вілмар про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.05.2016 №0000194100 скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 залишено без змін.
У постанові Верховного Суду від 28 липня 2023 року зазначено:
… оскільки ТОВ ТД Дельта Вілмар подано всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участі контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення платником податків законної мети, на яку вони спрямовані, - придбання на підставі цивільно-правових угод товарів/робіт/послуг для провадження господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, суди попередніх інстанцій дійшли переконання про правомірність формування позивачем на їх підставі витрат та податкового кредиту.
Перевіркою також встановлено, що позивач не задекларував доходи у виді умовних відсотків, у зв`язку з чим відповідачем донараховано оподатковуваний дохід за 2014 рік у розмірі 2689867,00 грн.
При дослідженні правильності нарахування ТОВ ТД Дельта Вілмар умовних відсотків за 2014 рік за договором від 15.10.2014 №15/10/14/6 податковий орган дійшов висновку про їх заниження на 2689867,00 грн, оскільки умовні відсотки в декларації з податку на прибуток за 2014 рік відображено у сумі 1669043,00 грн, а мало бути нараховано 4358910,00 грн.
Виявлення наведених вище порушень стало підставою для нарахування Товариству грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2014 рік та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Разом з тим, вирішуючи спір в цій частині, суди попередніх інстанцій лише констатували наявність розбіжностей в розрахунках сторін, зокрема, щодо отриманого Товариством розміру поворотної фінансової допомоги, та вказували, що умовні відсотки нараховувались відповідачем, у тому числі і на фінансову допомогу у розмірі 38 660 000,00 грн, що була отримана та повернута позивачем протягом звітного податкового періоду.
Більше того, задовольняючи позов, суди фактично виходили тільки зі здійсненого Товариством у довідці про рух отриманої та повернутої фінансової допомоги на кінець 2014 року по договору №15/10/14/6 від 15.10.2014 розрахунку правильного, на його думку, розміру умовних відсотків, в якому він, до того ж, визнав необхідність донарахування останніх в сумі 1759824,00 грн.
Проте, при цьому, судові рішення не містять жодних мотивів (з посиланням на дослідження первинних документів), за яких вони прийшли до таких висновків й встановили правильність розрахунку Товариства, спростувавши підрахунки з цього питання, що здійснені контролюючим органом.
Таким чином питання визначення дійсного розміру умовних відсотків, який повинен був нараховуватись позивачем в 2014 році, залишилось поза увагою судів як таке.
Водночас, як вже вказувалось в цій постанові, з наданих ТОВ ТД Дельта Вілмар пояснень і розрахунків вбачається, що ним частково визнана нарахована відповідачем сума грошового зобов`язання в розмірі 1759824,00 грн та навіть здійснено обрахунок штрафної санкції, яка, за його переконанням, має бути сплачена, однак, попри зазначене, суди визнали протиправним та скасували податкове повідомлення-рішення від 04.05.2016 №0000194100 у повному обсязі, не навівши для цього ніяких обґрунтувань.
Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
Отже, під час нового розгляду справи предметом розгляду є позовні вимоги щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 04.05.2016 №0000194100 в частині нарахування ТОВ ТД Дельта Вілмар грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2014 рік у сумі 444984,06 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій 111246,01 грн. (щодо декларування доходів у виді умовних відсотків за договором з ТОВ «Дельта Вілмар СНД» про надання поворотної фінансової допомоги №15/10/14/6 від 15.10.2014).
Вирішуючи під час нового розгляду справи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.
Згідно з підпунктами 135.5.4 та 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 ПК України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи; суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.
У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.
При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов`язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
Згідно з пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України, умовні проценти - сума процентів, нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Як вже було зазначено, документальною перевіркою встановлено, що позивач не повно задекларував доходи у вигляді умовних відсотків за договором з ТОВ Дельта Вілмар СНГ про надання поворотної фінансової допомоги №15/10/14/6 від 15.10.2014 року, в зв`язку з чим позивачу донараховано оподатковуваний дохід за 2014 рік у розмірі 2689867грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору від 15.10.2014 року №15/10/14/6 позивачем було отримано поворотну фінансову допомогу від ТОВ Дельта Вілмар СНД у загальному розмірі 248900000грн. (а.с.62-64, т. 17).
Переказ зазначеної суми поворотної фінансової допомоги здійснювався шляхом перерахування позивачу низки траншів, що підтверджується карткою рахунку 6851 за 4 квартал 2014 року з переліком платіжних доручень, довідкою про рух отриманої та поверненої фінансової допомоги та виписки з розрахункового рахунку за вказаний період. (а.с.4-60, т.17 ).
Відповідачем в акті перевірки зазначено, що загальна сума отриманої позивачем поворотної фінансової допомоги 246 800 000грн.
Як вбачається з таблиці на сторінках 9-10 Акту перевірки щодо отримання позивачем поворотної фінансової допомоги, при розрахунках відповідачем не враховано платіжне доручення №612159 від 03.12.2014 року на суму 2100000 грн., що підтверджується карткою рахунку 6851 за 4 квартал 2014 року з переліком платіжних доручень (а.с. 6, т. 17).
Отже, на підставі договору від 15.10.2014 року №15/10/14/6 позивачем було отримано поворотну фінансову допомогу від ТОВ Дельта Вілмар СНД у загальному розмірі 248 900 000,00 грн.
Згідно наявних у матеріалах справи платіжних документів №1397894450 від 19.12.2014 року на суму 18 660 000,00 грн., №177 від 24.12.2014 року на суму 15 000 000,00 грн., №1397894012 від 28.11.2014 року на суму 5 000 000, 00 грн. (а.с. 9-12, т. 17), позивачем було повернуто суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 38660000,00 грн.
Отже, станом на 31.14.2014 року залишок неповернутої фінансової допомоги склав 210 240 000, 00 грн.
У Акті перевірки помилково зазначено суму у розмірі 208 140 000 грн.
Відповідач визначив, що розмір умовних процентів за договором від 15.10.2014 року складає 4 358 910,00 грн. (стор.10 Акту).
У декларації з податку на прибуток за 2014 рік у рядку 03.10 позивачем відображено умовно нараховані проценти у сумі 1 669 043,00 грн.
Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що позивачем були занижені доходи за 2014 рік (суму умовно нарахованих, процентів) у розмірі 2 689 867 грн. (4 358 910грн. - 1 669 043грн.).
Виявлення наведених вище порушень стало підставою для нарахування Товариству грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2014 рік та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Позивач вважає, що умовні відсотки нараховувались відповідачем, у тому числі і на фінансову допомогу у розмірі 38 660 000,00 грн., що була отримана та повернута позивачем протягом звітного податкового періоду.
При цьому, позивач погодився, що у Декларації з податку на прибуток за 2014 рік у рядку 03.10 ним дійсно не в повному обсязі, помилково, відображено умовно нараховані проценти у сумі 1 669 043,00 грн.
За розрахунками позивача, враховуючи суму поверненої фінансової допомоги у розмірі 38 660 000,00 грн., сума умовно нарахованих процентів має становити 3 428 867 грн. Таким чином, сума, на яку занижено дохід складає 1 759 824 грн. (3 428 867 - 1 669 043 = 1 759 824 грн.).
Дослідивши розрахунки сторін, суд дійшов наступного.
Як вбачається з розрахунку на сторінці 9-10 Акту перевірки, нарахування умовних відсотків здійснювалось відповідачем з відображенням сум повернутої фінансовою допомоги:
28.11.2014 року повернута сума 5 000 000,00 грн., отже умовні відсотки нараховувались на залишок неповернутої фінансової допомоги 195 000 000, 00 грн. (станом на 27.11.2014 року залишок неповернутої фінансової допомоги був 200 000 000, 00 грн., тому станом на 28.11.2014 року залишок неповернутої фінансової допомоги - 195 000 000, 00 грн.).
Відповідно умовні відсотки відповідач розрахував вірно, а саме 74 795,00 грн. (14% / 365 днів)х195 000 000, 00 грн./100)х1 день).
24.12.2014 року повернута сума 15 000 000,00 грн., отже умовні відсотки нараховувались на залишок неповернутої фінансової допомоги 226 800 000,00 грн. (станом на 19.12.2014 року залишок неповернутої фінансової допомоги був 241 800 000, 00 грн., тому станом на 24.12.2014 року залишок неповернутої фінансової допомоги - 226 800 000,00 грн.
Відповідно умовні відсотки відповідач розрахував так: 434959,00 грн. = (14% / 365 днів) х 226 800 000,00 грн./100)х5 днів).
Проте, як вже було зазначено судом, при розрахунках відповідачем отриманої позивачем суми поворотної фінансової допомоги не враховано платіжне доручення №612159 від 03.12.2014 року на суму 2 100 000,00 грн., що підтверджується карткою рахунку 6851 за 4 квартал 2014 року з переліком платіжних доручень (а.с. 6, т. 17).
Отже, умовні відсотки слід було розрахувати так: (14% / 365 днів) х 228 900 000,00 грн./100)х5 днів, що складає 438 986,30 грн.
Де 228 900 000,00 грн. залишок неповернутої фінансової допомоги станом на 24.12.2014 року з урахуванням 2 100 000,00 грн.
29.12.2014 року повернута сума 18 660 000,00 грн., отже умовні відсотки слід нарахувати на залишок неповернутої фінансової допомоги 210 240 000,00 грн. (станом на 24.12.2014 року залишок неповернутої фінансової допомоги був 228 900 000,00 грн., тому станом на 29.12.2014 року залишок неповернутої фінансової допомоги - 210 240 000,00 грн.).
Отже, умовні відсотки слід було розрахувати так: (14% / 365 днів) х 210 240 000,00 грн./100)х5 днів, що складає 403200,00 грн.
Отже, умовні відсотки по Договору від 15.10.2014 року складають 4 526 635,30 грн.
У декларації з податку на прибуток за 2014 рік у рядку 03.10 позивачем відображено умовно нараховані проценти у сумі 1 669 043,00 грн.
Таким чином, суд встановив, що позивачем дійсно допущено заниження доходів у виді умовних відсотків за договором з ТОВ «Дельта Вілмар СНД» про надання поворотної фінансової допомоги №15/10/14/6 від 15.10.2014.
Водночас, суд констатує, що визначення сум податкових та грошових зобов`язань платників податків належить до повноважень контролюючого органу. Суд не може підміняти контролюючий орган.
За таких обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 04.05.2016 №0000194100 в частині нарахування Товариству грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2014 рік у сумі 444984,06 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій 111246,01 грн. (щодо декларування доходів у виді умовних відсотків за договором з ТОВ «Дельта Вілмар СНД» про надання поворотної фінансової допомоги №15/10/14/6 від 15.10.2014) скасуванню не підлягає, оскільки позивачем дійсно допущено заниження декларування доходів у виді умовних відсотків за договором з ТОВ «Дельта Вілмар СНД» про надання поворотної фінансової допомоги №15/10/14/6 від 15.10.2014.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі викладеного, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов, що у задоволенні позовних вимог, які були предметом розгляду під час нового розгляду справи, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.05.2016 №0000194100 в частині нарахування Товариству грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2014 рік у сумі 444984,06 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій 111246,01 грн., - слід відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295, 353 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дельта Вілмар до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.05.2016 №0000194100 в частині нарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2014 рік у сумі 444984,06 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій 111246,01 грн. відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2023 |
Оприлюднено | 13.11.2023 |
Номер документу | 114800198 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на прибуток підприємств |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Радчук А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні