ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2023 року м. ПолтаваСправа №440/11100/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області до Відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
1) визнати протиправною бездіяльність Відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у 2021 році випустився з 9 класу Чечелевської гімназії Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що у 2021 році випустилась з 11 класу Білецьківського ліцею Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2021 рік".
2) зобов`язати Відділ освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу:
- дитині, позбавленій батьківського піклування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , рнокпп НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , передбачену ч. 7 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідно віку, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", тобто у сумі не менше 14 370 гривень,
- дитині, позбавленій батьківського піклування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_4 , передбачену ч. 7 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідно віку, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", тобто у сумі не менше 14 370 гривень.
Під час розгляду справи суд
В С Т А Н О В И В:
Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Служби у справах дітей виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 09.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Аргументи учасників справи
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурором зазначено, що під час проведення вивчення стану додержання вимог законодавства з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлено факт неналежного виконання відповідачем вимог статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" щодо ненарахування та невиплати випускникам навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
31.08.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на відсутність в місцевому бюджеті видатків на виплату відповідної державної соціальної допомоги. Наголошував, що жодних дотацій чи субвенцій з державного бюджету до місцевого бюджету не надавалося. Крім того, представник відповідача зазначав, що чинним законодавством України обов`язок по нарахуванню відповідної одноразової грошової допомоги покладено на навчальні заклади, у яких такі діти навчалися, а не на Відділ освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області. Крім того, заступник керівника прокуратури у позові визначив дві підстави для звернення ним до суду: захист інтересів держави і захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. При цьому, який інтерес держави потребує судового захисту - прокурором не наведено, а лише зазначено про авторитет держави. Прокурор подав позов за відсутності публічно-правового спору Служби та Відділу, які є виконавчими органами.
Інші учасники справи заяв по суті до суду не подавали.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, що підтверджується розпорядженням голови Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області від 11.08.2020 №187.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, що підтверджується розпорядженням голови Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області від 16.06.2009 №257.
Сторонами у справи не заперечується, що протягом 2021 року закінчили загальноосвітні навчальні заклади Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області діти, позбавлені батьківського піклування:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 2021 році випустився з 9 класу Чечелевської гімназії Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у 2021 році випустилась з 11 класу Білецьківського ліцею Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не нараховано та не виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку кожному.
Заступником керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області направлено до Служби у справах дітей виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області повідомлення в порядку частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 06.03.2023 №52-2889вих23, яким запропоновано вжити заходи щодо поновлення прав випускників навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавленого батьківського піклування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.
Листом Служби у справах дітей виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 14.03.2023 №01-02/90 прокурора повідомлено, що від дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 чи їх законних представників не надходили повідомлення чи звернення про порушення їх прав в частині виплати одноразової грошової допомоги. Служба не заперечує проти представництва вищезазначених дітей у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Вважаючи протиправною бездіяльність Відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся до суду з позовом у цій справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
З преамбули Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 № 2402-III (далі - Закон № 2402-III) передбачено, що цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що гуртуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Згідно із статтею 1 Закону № 2402-III забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.
При цьому, статтею 2 вищевказаного Закону визначено, що законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері і його завданням є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.
Відповідно до статті 4 Закону № 2402-III система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає, зокрема, проведення державної політики, спрямованої на реалізацію цільових програм з охорони дитинства, надання дітям пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі виховання, навчання, підготовки до трудової діяльності, заохочення наукових досліджень з актуальних проблем дитинства, встановлення відповідальності юридичних і фізичних осіб (посадових осіб і громадян) за порушення прав і законних інтересів дитини, заподіяння їй шкоди.
Згідно із статтею 8 Закону № 2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 53 Конституції України передбачено, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Відповідно до приписів статей 24, 25 Закону № 2402-III утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечує держава.
Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.
Законом, який визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства, є Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13.01.2005 № 2342-IV (надалі - Закон № 2342-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 2342-IV статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.
Згідно із статтею 4 Закону № 2342-IV заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.
Державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа встановлюються незалежно від того, де така дитина або особа перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 8 Закону № 2342-IV держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.
Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб.
Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.
Згідно з частиною 7 статті 8 Закону № 2342-IV випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.
Частина 7 статті 8 Закону встановлює обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії, зокрема на тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші.
Висновки щодо правозастосування
Таким чином, усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні. Крім того, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановлених законом.
Відповідно до частин 8, 9 статті 8 Закону № 2342-IV вартість повного державного забезпечення у грошовому еквіваленті для дітей віком від народження до трьох років, від трьох до семи років, від семи до десяти років, від десяти до чотирнадцяти років, від чотирнадцяти до вісімнадцяти років та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до двадцяти трьох років визначається відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум".
Державні соціальні стандарти, нормативи споживання, нормативи забезпечення є однаковими для всіх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, незалежно від форми їх влаштування та утримання, і затверджуються відповідно до законодавства.
Статтею 9 Закону №2342-IV передбачено, що витрати на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа у сім`ях опікунів, прийомних сім`ях, дитячих будинках сімейного типу, у державних закладах фінансуються з державного, обласних бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, інших джерел, не заборонених законодавством.
Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком.
Статтею 25 Закону №2342-IV визначено, що порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.
Матеріальне забезпечення та зокрема, виплата грошової допомоги, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (надалі - Постанова).
Відповідно до підпункту 1 пункту 13 Постанови дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом, взуттям і м`яким інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку шкіл-інтернатів.
Тобто, порядок виплати одноразової грошової допомоги випускникам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, яка підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, визначений Законом № 2342-IV, не узгоджується з порядком виплати такої одноразової грошової допомоги згідно із Постановою.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 2342-IV Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Закон України № 2342-IV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" прийнятий 13.01.2005 та набрав чинності 02.02.2005, тоді як Постанова Кабінету Міністрів України № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" прийнята 05.04.1994.
Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, та оскільки норми Постанови прийняті до набрання чинності Законом та не приведені у його відповідність, при вирішенні спірного питання підлягають застосуванню норми Закону № 2342-IV, згідно із яким одноразова грошова допомога підлягає виплаті випускникам вказаної категорії у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку за рахунок навчального закладу або відповідної установи.
Частиною сьомою статті 8 Закону № 2342-IV не конкретизовано, який саме навчальний заклад має закінчити дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, для отримання одноразової допомоги, у зв`язку із чим за змістом наведеної норми - право на отримання одноразової допомоги мають усі випускники усіх навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у зв`язку з чим встановлене право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку без обмеження будь-яких умов.
При цьому, частина сьома статті 8 Закону № 2342-IV встановлює обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії, зокрема на тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші.
Таким чином, усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні. Крім того, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановлених законом.
Правові висновки щодо того, що всі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні, викладено в постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 164/1907/16-а.
Відповідно до пунктів 1.1., 1.6. Положення про Відділ освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, затвердженого рішенням 10 сесії 8 скликання Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 23.04.2021 (далі - Положення), відділ є виконавчим органом Кам`янопотоківської сільської ради. Відділ відповідно до п.4 ст.54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" створюється за рішенням сільської радою. У своїй діяльності Відділ підзвітний і підконтрольний сільській раді, підпорядкований виконавчому комітету сільської ради, сільському голові, а також підконтрольний відповідним органам державної влади у сфері освіти, культури, спорту та туризму. Відділ є юридичною особою публічного права. Відділ є неприбутковою бюджетною установою, що утримується за рахунок коштів місцевого бюджету. Форма власності - комунальна. Відділ має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку та своїм найменуванням, власні бланки. Відділ має право заключали від свого імені угоди з юридичними та фізичними особами, отримувати майнові та особисті немайнові права, нести відповідальність, бути позивачем та відповідачем у суді. Майно, яке знаходиться на балансі відділу є комунальною власністю Кам`янопотоківської сільської ради та перебуває і його оперативному управлінні.
Згідно з пунктами 3.1., 3.2., 3.3. Положення, метою діяльності Відділу є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина через систему багатопрофільної та різнорівневої дошкільної, повної загальної середньої та позашкільної освіти, забезпечення доступності, безоплатності та обов`язковості освіти для всіх, хто її потребує, формування якісного інформаційно-освітнього простору, надання населенню якісних послуг у сфері фізичної культури і спорту шляхом виконання відповідних державних і місцевих програм, через мережу комунальних підприємств, установ і закладів для задоволення потреб та інтересів територіальної громади, а також забезпечення в межах визначених законодавством прав членів територіальної громади в сфері культури та туризму шляхом виконання державних, обласних та місцевих програм, збереження та популяризації національного і культурного надбання, створення конкурентоспроможного мистецького середовища за для розвитку культурного та туристичного простору та надання якісних послуг через мережу закладів та комунальних підприємств різних форм власності. Згідно основних завдань Відділ:
-здійснює реалізацію державної політики та політики сільської ради в сферах освіти, культури, молоді, спорту, фізичної культури та туризму;
-створює рівні та доступні умови для здобуття громадянами дошкільної, повної загальної середньої та позашкільної освіти, забезпечує соціальний захист учасників навчально-виховного процесу, надає населенню якісні послуги в сфері освіти, культури, молоді, спорту, фізичної культури та туризму;
-здійснює інші повноваження, покладені на Відділ відповідно до чинного законодавства.
Відділ виконує й інші завдання в інтересах громади за безпосереднім дорученням виконавчого комітету сільської ради. Згідно покладених завдань Відділ виконує наступні функції:
- сприяє органам опіки і піклування у виявленні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; вживає заходів щодо захисту особистих і майнових прав даної категорії дітей;
- сприяє фінансовому забезпеченню існуючої мережі навчальних, культурних, спортивних та туристичних закладів спрямування;
- надає та реалізує пропозиції по залученню додаткових ресурсів шляхом участі в грантових програмах міжнародних організацій та фондів.
Згідно з пунктами 6.5, 6.6, 6.7 Окремих положень Положення, відділ у відповідності до п.12 ч.І ст.2 Бюджетного кодексу України Відділ є неприбутковою установою. Відділ має заборону щодо розподілу отриманих доходів (власних надходжень та майна) або їх частини серед працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), органів управління та інших пов`язаних з ними осіб. Доходи (в тому числі і власні надходження) Відділу використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених даним Положенням, згідно затвердженого кошторису.
Згідно інформації Відділу від 25.11.2023 №343, відділ освіти є самостійним розпорядником бюджетних коштів.
Окрім цього, не являються розпорядниками бюджетних коштів заклади освіти, які закінчили вищевказані особи з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме Чечелевська гімназія Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області та Білецьківський ліцей Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, та обслуговуються бухгалтерією Відділу.
Частиною п`ятою статті 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що головний розпорядник бюджетних коштів:
1) розробляє план діяльності на середньостроковий період (включаючи заходи щодо реалізації інвестиційних проектів) з урахуванням Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету), закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку;
1-1) організовує та забезпечує складання бюджетної пропозиції з урахуванням Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету), схваленої (схваленого) у попередньому бюджетному періоді, і подає її Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу);
2) організовує та забезпечує на підставі Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та плану діяльності на середньостроковий період складання бюджетного запиту і подає його Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу);
3) отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань;
4) затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством;
5) розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 цього Кодексу;
6) розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання, при цьому забезпечуючи: своєчасність затвердження паспортів бюджетних програм, достовірність і повноту інформації, що в них міститься; відповідність змісту паспортів бюджетних програм закону про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) та/або розпису бюджету (крім випадків внесення змін до паспортів бюджетних програм у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису бюджетної установи в частині власних надходжень бюджетних установ), порядкам використання бюджетних коштів і правилам складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання; підтвердження результативних показників бюджетних програм офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, запровадження форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку для збору такої інформації.
6-1) організовує та здійснює моніторинг виконання бюджетних програм, здійснює оцінку їх ефективності;
7) здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі;
8) здійснює контроль за своєчасним поверненням у повному обсязі до бюджету коштів, наданих за операціями з кредитування бюджету, а також кредитів (позик), отриманих державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою), та коштів, наданих під державні (місцеві) гарантії;
9) здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів;
10) забезпечує організацію та ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової і бюджетної звітності у порядку, встановленому законодавством;
11) забезпечує доступність інформації про бюджет відповідно до законодавства та цього Кодексу.
Чечелевська гімназія Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області та Білецьківський ліцей Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області безпосередньо підпорядковані відповідачу, про що вказано в пункті 1.7. Положення.
Тобто, аргумент відповідача про те, що обов`язок по нарахуванню відповідної одноразової грошової допомоги покладено на навчальні заклади, у яких такі діти навчалися, а не на Відділ спростовується пунктом 1.7. Положення про Відділ, статтею 22 Бюджетного кодексу та листом Відділу від 25.11.2023 №343.
Отже, обов`язок щодо виплати вказаній категорії дітей грошової допомоги покладено саме на Відділ освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області як головного розпорядника бюджетних коштів.
Щодо аргументу представника відповідача про те, що прокурор подав позов за відсутності публічно-правового спору Служби та Відділу, які є виконавчими органами, суд зазначає таке.
Позивачем у справі визначено Службу у справах дітей виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, з огляду на таке.
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямований на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надане повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" № 20/95-ВР від 24.01.1995, здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сім`ї та дітей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім`ї та дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім`ї та дітей, відповідні структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад.
Відповідно до статті 4 Закону "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" та "Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866, на служби у справах дітей покладається безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Служба у справах дітей бере участь у здійсненні заходів щодо соціального захисту і захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і несе відповідальність за їх дотримання, а також координує здійснення таких заходів, зокрема стосовно соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із їх числа.
На території Кам`янопотоківської територіальної громади вказані повноваження здійснює служба у справах дітей виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Відповідно до пункту 3 розділу І Положення про Службу у справах дітей виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - Положення про службу), затвердженого рішенням 24 сесії 8 скликання Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 11.02.2022, служба є юридичною особою має самостійний кошторис, самостійний баланс, розрахункові рахунки, круглу печатку, кутовий штамп, інші штампи, бланки зі своїм найменуванням та інші реквізити.
Основними завданнями та повноваженнями служби, згідно пункту 7.4 розділу II Положення про службу, є координація діяльності виконавчих органів сільської, селищної ради, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території територіальних громад, у розв`язанні питань соціального захисту дітей та організацій роботи із запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності, надання їм у межах компетенції практичної, методичної та консультаційної допомоги в цій сфері.
Відповідно до п.20 розділу II Положення про службу, здійснення у межах компетенції контролю за дотриманням законодавства з питань соціального захисту дітей і запобігання вчиненню ними правопорушень.
Таким чином, органом, який уповноважений здійснювати заходи щодо реалізації державної політики з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на території Кам`янопотоківської об`єднаної територіальної громади є Служба.
Разом з тим, заступником керівника Кременчуцької окружної прокуратури встановлено, що Служба у справах дітей повноваження щодо захисту інтересів соціально незахищеної категорії дітей здійснюються неналежним чином.
Зокрема, відповідно до вимог чинного законодавства Службою стан соціально-правового захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не перевірявся (не досліджувався). Як наслідок, порушення вимог чинного законодавства не виявлялись, заяви до суду в інтересах указаної вище категорії дітей про нарахування та виплату сум одноразової допомоги не подавались, що в свою чергу вказує на неналежний захист інтересів держави у цій сфері, а також порушених прав таких дітей.
Крім того, обов`язок Служби у справах дітей щодо захисту інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є безумовним та не залежить від наявності звернень про не виплату грошової допомоги.
Кременчуцька окружна прокуратура своїм листом від 06.03.2023 №52-2889вих23 повідомила Службу про наявність підстав та необхідність захисту інтересів вищезазначених осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в тому числі, про необхідність звернення з відповідним позовом до суду.
У своїй відповіді від 14.03.2023 №01-02/90 Служба зазначила, що до суду із позовом остання не зверталася через відсутність звернень дітей чи їх законних представників щодо порушення прав на виплату одноразової допомоги..
Таким чином, незвернення уповноваженого органу до суду свідчить про порушення інтересів держави у сфері соціального захисту та охорони дитинства, в частині забезпечення належного захисту гарантованих державою прав дітей, а також неналежний захист цих інтересів органом державної влади до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Крім того, невиконання вимог законодавства щодо належного захист прав дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування підриває авторитет держави, якою гарантовано захист прав дитини, позбавленої батьківського піклування, з боку держави.
Виходячи зі змісту частини першої статті 8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.
Суперечності, які виникають у зв`язку із реалізацією органами, установами державної влади та місцевого самоврядування повноважень щодо дотримання, забезпечення соціальних гарантій дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, зачіпають інтереси держави; порушення інтересів держави в цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до статті 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".
Захист інтересів держави шляхом поновлення прав дітей указаної категорії беззаперечно становить суспільний інтерес, оскільки підриває авторитет держави у сфері соціального захисту, охорони дитинства щодо захисту прав дітей вказаної категорії, якою гарантовано захист прав дитини з боку держави та вимагає судового захисту з метою дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності, та як наслідок реалізації державних гарантій у сфері охорони дитинства.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 вказала, що сам факт незвернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Зазначеним вище спростовуються доводи представника відповідача про відсутність повноважень у прокурора на звернення до суду з даним позовом.
З урахуванням викладеного, прокурор звертається до суду з вказаним позовом на захист інтересів держави, яка відповідно до міжнародних норм, вимог статей 46, 52 Конституції України та, прийнятих на її основі інших нормативно-правових актів, гарантує, забезпечує та охороняє права і свободи дітей, у тому числі соціально вразливих категорій, а саме: дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування.
Отже, на противагу доводам представника відповідача. суд констатує, що у даному випадку прокурором визначено та встановлено поважні причини, необхідні й достатні дані для представництва інтересів держави в суді в особі Служби у справах дітей виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, якою не здійснюється належним чином захист інтересів держави з цих питань.
У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження. Статтею 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що статтею 51 Конституції України визначено, що дитинство охороняється державною, захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є обов`язком держави.
Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, у даному випадку прокурор здійснює представництво в суді законних порушених інтересів держави, оскільки захист цих інтересів не здійснено Службою у справах дітей Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, до компетенції якої віднесені відповідні повноваження.
Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносин, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у 2021 році випустився з 9 класу Чечелевської гімназії Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що у 2021 році випустилась з 11 класу Білецьківського ліцею Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"; та зобов`язати Відділ освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області нарахувати і виплатити випускникам навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одноразову грошову допомогу, передбачену частиною сьомою статті 8 Закону України від 13 січня 2005 року №2342-IV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку кожному.
Зважаючи на це та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог прокурора повністю.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України
В И Р І Ш И В:
Позов Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури (пр-кт Свободи, буд. 4 а, м. Кременчук, Полтавська область, 39601) в інтересах держави в особі Служби у справах дітей виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Миру, 19, с. Кам`яні Потоки, Кременчуцький район, Полтавська область, 39713, код ЄДРПОУ 44377667) до Відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Центральна, 231, с. Білецьківка, Кременчуцький район, Полтавська область, 39760, код ЄДРПОУ 44029799), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у 2021 році випустився з 9 класу Чечелевської гімназії Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що у 2021 році випустилась з 11 класу Білецьківського ліцею Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік".
Зобов`язати Відділ освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області нарахувати і виплатити випускникам навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одноразову грошову допомогу, передбачену частиною сьомою статті 8 Закону України від 13 січня 2005 року №2342-IV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", кожному.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяІ.С. Шевяков
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2023 |
Оприлюднено | 13.11.2023 |
Номер документу | 114800480 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
І.С. Шевяков
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні