Рішення

від 09.11.2023 по справі 440/4821/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/4821/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати неправомірним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 31.03.2023 №164550006582 про відмову в призначенні пенсії,

- зобов`язати відповідача внести зміни до відомостей системи персоніфікованого обліку реєстру застрахованих осіб щодо застрахованої особи ОСОБА_1 шляхом внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб стосовно ОСОБА_1 включивши до нього дані про сплачені внески Середняківська сільська рада за період січень, лютий, березень, серпень, вересень, грудень 2011 року, 2012 рік, 2013 рік, 2014 рік, 2015 рік, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2016 року та призначити пенсію за віком з 27.03.2023.

В обґрунтування позову зазначено, що досягнувши пенсійного віку, маючи необхідний страховий стаж 30 років, який підтверджується відповідними записами у трудовій книжці та іншими документами, позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України, а саме до відділу обслуговування громадян №1 (м. Гадяч) Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою та всіма необхідними документами про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. З врахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 заява про призначення пенсії з доданими до неї документами була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Закарпатській області. Рішення ГУПФУ в Закарпатській області від 31.03.2023 №164550006582 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років. Зазначено, що до страхового стажу не було зараховано ті періоди роботи, де дані Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не містять відомостей про нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески за вказаний період внаслідок того, що страхувальником (Середняківська сільська рада код: 21051349) в індивідуальних відомостях про позивача як застраховану особу допущено помилку в ідентифікаційному номері. У зв`язку з припиненням страхувальника (Середняківська сільська рада код: 21051349) коригування відомостей персоніфікованого обліку щодо позивача на даний час можливе лише на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Ухвалою суду від 03.05.2023 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/4821/23, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 21.06.2023 залучено до участі у справі №440/4821/23 в якості другого відповідача ГУ ПФУ в Полтавській області.

ГУ ПФУ в Полтавській області надано відзив на позов в якому вказано, що позивач ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 27.03.2023 із заявою про призначення пенсії за віком. Аналіз наданих документів показав що стаж роботи позивача становить 25 років 9 місяців 5 днів. Необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування становить 30 років. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до стажу зараховано всі періоди роботи. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення від 31.03.2023 №164550006582 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, оскільки в позивача відсутній необхідний страховий стаж. Отже, виходячи з вищевикладеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області правомірно прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком.

07.09.2023 до суду від ГУ ПФУ в Закарпатській області надійшов відзив на позов в якому зазначено, що позивач звернувся із заявою від 27.03.2023 про призначення пенсії за віком до ГУ ПФУ в Полтавській області. ГУ ПФУ в Закарпатській області зазначено, що відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком про що винесено рішення від 31.03.2023 №164550006582 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи. Як слідує з матеріалів електронної пенсійної справи позивача страховий стаж заявника становить 25 років 9 місяців 5 днів, втім необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування становить 30 років.

Розгляд даної справи, відповідно до статті 258, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 27.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до Гадяцького об`єднаного УПФУ із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком.

До заяви позивачем додано документи.

Рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області від 31.03.2023 №164550006582 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Позивач не погоджуючись із вказаним рішенням звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску, врегульовані Законом України від 08 липня 2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464-VI).

На виконання норм Закону №2464-VI створено Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У статті 1 цього Закону терміни вживаються в такому значенні: Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб; єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Як визначено пунктом 1 статті 12 Закону №2464-VI, Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону №2464-VI реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною другою статті 20 Закону №2464-VI персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення (частина шоста статті 20 Закону №2464-VI).

Відповідно до частини сьомої статті 20 Закону №2464-VI відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Згідно з абзацом другим частини третьої статті 16 Закону №2464-VI ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Положення №10-1; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Положення №10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року №8-1) з метою забезпечення обробки інформації в Реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки.

Реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені частиною третьою статті 20 Закону та частиною третьою статті 21 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (пункт 1 розділу ІV Положення №10-1).

Відповідно до положень статті 21 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити відомості, в тому числі, щодо серії, номеру і найменування документа, що посвідчує особу; прізвище, ім`я та по батькові на момент створення електронної облікової картки; прізвище, ім`я та по батькові на поточний момент; реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номера паспорта. Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 10 Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1998 року №794, роботодавці зобов`язані, серед іншого, в установленому порядку подавати уповноваженому органу достовірні відомості про фізичних осіб, які працюють у них.

Як визначено пунктом 3 розділу IV Положення №10-1, відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником. У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили. Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду (пункт 4 розділу IV Положення №10-1).

Таким чином, зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду виключно у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника.

У разі ж наявності правонаступника - зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться органами Пенсійного фонду лише після надходження відповідної інформації від правонаступника роботодавця.

Суд також зазначає, що відповідно до відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.

Страхові внески є умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті. Перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки воно здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що до страхового стажу позивача не було зараховано ті періоди роботи, де дані Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не містять відомостей про нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески за вказаний період внаслідок того, що страхувальником (Середняківська сільська рада код: 21051349) в індивідуальних відомостях про позивача як застраховану особу допущено помилку в ідентифікаційному номері, а саме зазначено рнокпп НОМЕР_1 замість вірного рнокпп НОМЕР_2 .

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з трудовою книжкою позивача НОМЕР_3 позивач у період з 3.11.2006 по 01.02.2018 працював на посаді сторожа ДНЗ «Квіточка».

Крім того, відповідач надав до суду витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу Форми ОК-5, ОСОБА_1 в якій зазначено відомості про сплату страхувальником Середняківською сільською радою (код ЄДРПОУ 21051349) нарахованої заробітної плати та страхових внесків за спірний період.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.»

Цей правовий висновок підтримано у постанові Верховного Суду від 30.12.2021 у справі №348/1249/17.

Також з матеріалів справи, що відповідно до інформації з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення Середняківської сільської ради (код ЄДРПОУ 21051349).

Суд зазначає, що позивач не може бути позбавлений права на пенсію у зв`язку з тим, що страхувальником в індивідуальних відомостях про позивача як застраховану особу допущено помилку в ідентифікаційному номері.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

При цьому суд враховує, що 26.03.2023 року позивач досяг віку 60 років, а з заявою про призначення пенсії за віком звернувся 27.03.2023 року.

Слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова ВС України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

З урахуванням викладеного, оскільки позивач має право на призначення пенсії за віком, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнати неправомірним та скасування рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 31.03.2023 №164550006582 про відмову в призначенні пенсії.

Водночас враховуючи те, що позивачем було подано заяву 27.03.2023 до Гадяцького об`єднаного УПФУ із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком та з огляду на те, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області внести зміни до відомостей системи персоніфікованого обліку реєстру застрахованих осіб щодо застрахованої особи ОСОБА_1 шляхом внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб стосовно ОСОБА_1 включивши до нього дані про сплачені внески Середняківською сільською радою за період січень, лютий, березень, серпень, вересень, грудень 2011 року, 2012 рік, 2013 рік, 2014 рік, 2015 рік, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2016 року та призначити пенсію за віком з 27.03.2023.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Таким чином, при задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (площа Народна, буд. 41, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 31.03.2023 №164550006582 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області внести зміни до відомостей системи персоніфікованого обліку реєстру застрахованих осіб щодо застрахованої особи ОСОБА_1 шляхом внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб стосовно ОСОБА_1 включивши до нього дані про сплачені внески Середняківською сільською радою за період січень, лютий, березень, серпень, вересень, грудень 2011 року, 2012 рік, 2013 рік, 2014 рік, 2015 рік, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2016 року та призначити пенсію за віком з 27.03.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЛ.М. Петрова