Рішення

від 09.11.2023 по справі 480/6491/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2023 року Справа № 480/6491/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6491/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить, з урахуванням уточнення позовних вимог:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 183450023076 від 04.05.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами) як працівнику зайнятому на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці по Списку № 2;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах по Списку № 2, зарахувавши при цьому до її страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за списком № 2 період роботи з 19.05.1994 по 05.12.2005 відповідно до нової пільгової довідки № 0117/26/904 від 27.10.2022 у подвійному розмірі за ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 11.11.2022 року.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було повторно розглянуто заяву позивача про призначення пенсії від 11.11.2022, з урахуванням довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії № 0117/26/904 від 27.10.2022, виданої комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради "Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань" та рішенням від 04.05.2023 №183450023076 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Позивач не погоджується з даним рішенням відповідача, вважає його протиправним та таким, що порушує її права. Оскільки на думку позивача, посада медрегістратора у Сумському обласному психневрологічному диспансері, на якій остання працювала з 19.05.1994 по 05.12.2005, відноситься до Списку №2 та у відповідності до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, даний спірний період необхідно зараховувати у подвійному розмірі.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Крім того даною ухвалою залучено до участі у справі № 480/6491/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області в якості співвідповідача та витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

На виконання вимог суду представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було надано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що до пільгового стажу ОСОБА_1 не враховано періоди роботи згідно наданої довідки від 27.09.2022 № 0117/26/744, оскільки відсутнє посилання на Постанови № 162 від 11.03.1994 та № 36 від 16.01.2003 до якої має відношення посада заявника (посада медичного реєстратора списками не передбачена) (а.с. 64-67).

Також на виконання вимог суду представником Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області було надано суду витребувані судом докази. Проте відзиву на позовну заяву надано не було.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи, а саме з копії трудової книжки НОМЕР_1 , судом встановлено, що позивач працювала, зокрема, з 19.05.1994 по 05.12.2005 року на посаді медреєстратора у Сумському обласному психоневрологічному диспансері (а.с. 95). Про даний факт також зазначено у довідці Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань" від 23.09.2022 року № 01-17/26/731 (а.с. 73).

Позивач звернулася до пенсійного органу із заявою від 11.11.2022 року про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 (а.с. 73 (зворотній бік).

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області № 183450023076 від 18.11.2022 було відмовлено позивачу у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу (а.с.84).

Не погодившись з даним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області, позивач оскаржила його до суду. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 року по справі № 480/20/23 частково задоволено позовні вимоги позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області від 18.11.2022 № 183450023076 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 11.11.2022, з урахуванням довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії № 0117/26/904 від 27.10.2022, виданої комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради "Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань". У задоволенні інших вимог - відмовлено.

Підставою прийняття даного рішення було те, що при винесенні рішення від 18.11.2022 № 183450023076, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області взагалі не досліджувалася довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії № 0117/26/904 від 27.10.2022.

На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було повторно розглянуто заяву позивача та рішенням від 04.05.2023 року № 183450023076 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкові державне пенсійне страхування», у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу передбаченого статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійні страхування» (а.с. 37). При цьому в даному рішенні зазначено, що вік заявника 55 років 11 місяців. Загальний стаж за наданими документами складає - 39 років 11 місяців 23 дня, пільговий стаж по списку №2 - 0 років.

Також в даному рішенні зазначено, що за результати розгляду документів, доданих до заяви до уваги не взято пільгову довідку 0117/26/904 від 27.10.2022, де зазначені періоди роботи на посаді медичного реєстратора, оскільки посада медичного реєстратора списками не передбачена. Крім того зазначено, що в наказі про атестацію робочого місця №5 від 14.01.1998 року прізвище " ОСОБА_2 " не відповідає прізвищу заявниці " ОСОБА_3 " згідно паспорту; в атестації 1995 року прізвище особи відсутнє; є невідповідності і накладки щодо даних в періодах роботи по Індивідуальних відомостях про застраховану особу: з 1998 по 1999 за заявницю сплачує внески ОКЗ "Сумський обласний клінічний госпіталь для ІВВ" ; за 2000 КНП "Сумська обласна клінічна лікарня" Сумської облради; за 2001-2005 Обласний КЗ "Сумський обласний психоневрологічний диспансер" код ЗКПО 05483032; в переліку пільгових посад за списком №2 Сумського обласного психоневрологічного диспансеру, до наказу №48 від 02.09.2002, в Диспансерному відділенні значиться ОСОБА_4 (а.с. 97).

Не погодившись з даним рішенням відповідача, позивач звернулася з позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Відповідно до статті 1 Закону України Про пенсійне забезпечення громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За приписами підпункту 2 пункту 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

В свою чергу пунктом п. 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 № 442 визначено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. N 461, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що пенсія за віком за Списком № 2 призначається особам, якщо:

- професію чи посаду передбачають Списки № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України;

- результати атестації робочих місць за умовами праці підтвердили шкідливі умови праці працівника безпосередньо на робочому місці;

- працівники працюють в умовах, передбачених відповідним Списком, повний робочий день.

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З матеріалів справи, а саме з копії трудової книжки НОМЕР_1 , суд вбачає, що позивач працювала, зокрема, з 19.05.1994 по 05.12.2005 року на посаді медреєстратора у Сумському обласному психоневрологічному диспансері (а.с. 95).

Водночас відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства Сумської міської ради "Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань" від 27.10.2022 року № 0117/26/904 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, позивач у період з 19.05.1994 по 05.12.2005 року працювала повний робочий день у Комунальному закладі Сумської міської ради "Сумський обласний ппсихоневрологічний диспансер" на посаді медичного реєстратора. В даній довідці вказано, що позивач оперативно та ввічливо вела запис хворих на прийом до лікаря, доставляла картки лікарю на прийом та до психприємника, чітко вела карточки посування амбулаторних карт хворих, збуджених хворих заводила до кабінету поза чергою, при госпіталізації супроводжувала хворого в стаціонарне відділення. (а.с. 23, 92 (зворотній бік)). Крім того, в вище зазначеній довідці зазначено, що дана посада передбачена Списком №2: код КП 4222 розділ XXIV підрозділ 2260000 в Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 та розділ XXIV підрозділ 24в Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 р. передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинний на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих, місць за умови праці після 21.08.1992 р.

Тобто в період роботи позивача необхідно застосовувати Список 2, який був чинний у цей період.

Згідно підрозділу 2260000в розділу ХХІV "Установи охорони здоров`я і соціального забезпечення" "Списку 2 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (втратила чинність на підставі Постанови КМ N 36 від 16.01.2003) до Списку 2 відносяться у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних установах і відділеннях будинків дитини: молодший медичний персонал (2260000в); середній медичний персонал (2260000в).

Також відповідно до підрозділу 24в розділу ХХІV "Охорона здоров`я та соціальна допомога" Списку 2 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2016 року № 461) до Списку 2 відносяться працівники, які безпосередньо обслуговують хворих у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах (відділеннях), будинках дитини: молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині; молодші спеціалісти з медичною освітою.

А отже посада медичного реєстратора зазначеними списками не передбачена.

Суд зазначає, що вказаними Списками N 2 розділами XXIV "Установи охорони здоров`я і соціального забезпечення" (позиція 2260000а) та "Охорона здоров`я та соціальна допомога" (позиція 24в) передбачено працівників, які безпосередньо обслуговують хворих у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах (відділеннях), а саме молодший медичний персонал та середній медичний персонал.

Проте відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників "Охорона здоров`я", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29 березня 2002 р. № 117, реєстратор медичний віднесений до технічних службовців. Отже посада медичного реєстратора не належить до посади медичного персоналу.

Крім того судом враховано, що обов`язковою умовою призначення пільгової пенсії для середнього медичного і молодшого медичного персоналу є безпосереднє обслуговування хворих.

Однак відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників "Охорона здоров`я", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29 березня 2002 р. № 117, до завдань та обов`язків реєстратора медичного входить запис хворих на прийом до лікарів, реєстр викликів лікарів додому, надання відвідувачам закладу охорони здоров`я довідки щодо порядку роботи закладу про час і місце прийому лікарів, забезпечення правильного ведення та зберігання медичних карток амбулаторних хворих. своєчасне добирання та доставлення медичної документації до кабінетів лікарів, оформлення листків і довідок тимчасової непрацездатності, ведення їх реєстрації та обліку, проведення сортування та розкладки результатів лабораторних досліджень, електрографічних та інших обстежень.

При цьому суд вважає безпідставними посилання позивача на накази про атестацію робочих місць, до списку яких включено посаду медрегістратора, оскільки наявність атестації робочого місця не є визначальною обставиною для встановлення права на пенсію за віком на пільгових умовах. Для призначення такого виду пенсії має значення сукупність усіх обов`язкових обставин, які визначені пунктами «а» чи «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійні страхування», зокрема, безпосереднє віднесення посади до Списку №1 чи №2 і підтвердження відповідності умов праці саме певному Списку. При цьому, посада медичного реєстратора не передбачена Списком №2 та характер фактично виконуваної роботи медичним реєстратором не вимагає проведення атестації такого робочого місця.

Щодо твердження позивача, що посада медрегістратора у Сумському обласному психневрологічному диспансері, на якій остання працювала з 19.05.1994 по 05.12.2005, відноситься до Списку №2 та у відповідності до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, даний спірний період необхідно зараховувати у подвійному розмірі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Отже з аналізу статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення, суд вбачає, що робота у відповідних закладах охорони здоров`я зараховується у подвійному розмірі саме до стажу роботи, тобто до загального. Водночас дана стаття не передбачає зарахування роботи у відповідних закладах охорони здоров`я у подвійному розмірі до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2.

Таким чином, твердження позивача про протиправність не зарахування відповідачем до стажу позивача, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №2, періоду роботи з 19.05.1994 по 05.12.2005 року та у відповідності до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у подвійному розмірі, є безпідставними.

А відтак, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення № 183450023076 від 04.05.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами) як працівнику зайнятому на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці по Списку № 2; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового (спеціального) стажу за списком № 2 період роботи з 19.05.1994 по 05.12.2005 відповідно до нової пільгової довідки № 0117/26/904 від 27.10.2022 у подвійному розмірі за ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 11.11.2022 року, є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах по Списку № 2, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні дані, які б підтверджували наявність у позивача необхідного пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах. А відтак, в цій частині позовні вимоги також задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового (загального) стажу позивача періоду роботи з 19.05.1994 по 05.12.2005 у подвійному розмірі за ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд зазначає наступне.

З оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.05.2023 року № 183450023076 судом встановлено, що загальний стаж позивача за наданими документами складає 39 років 11 місяців 23 дня. В той же час відповідно до розрахунку стажу, який додано до оскаржуваного рішення, до стажу роботи позивача у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення, був зарахований період роботи з 19.05.1994 року по 31.12.2003 року. При цьому період роботи з 01.01.2004 року по 05.12.2005 року зараховано у одинарному розмірі. Тобто фактично період роботи позивача з 19.05.1994 по 05.12.2005 у подвійному розмірі було зараховано частково.

Суд зазначає, що 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до преамбули Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За приписами ч. 4 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

В той же час, як вже зазначалося судом вище, відповідно до статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

При цьому, редакція статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення є чинною на теперішній час. Стаття 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування не скасовує ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення та не зупиняє її дію.

Крім того, нормами ст. 16 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугою років.

Відповідно до ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, суд доходить висновку, що зарахування стажу у подвійному розмірі, передбачене ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення, не пов`язано із набранням чинності Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01.01.2004 року.

Зазначені висновки суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 04.04.2019 року по справі № 689/872/17, від 20.04.2022 року у справі № 214/3705/17 та від 27.04.2023 року у справі № 160/14078/23.

А відтак, враховуючи викладене та оскільки відповідачем не заперечується той факт, що період роботи позивача з 19.05.1994 по 05.12.2005 року набутий у закладах, передбачених ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та відповідачем частково було зараховано даний період у подвійному розмірі, суд зазначає, що відповідачем протиправно було не зарахувано до стажу роботи позивача в подвійному розмірі період роботи з 01.01.2004 року по 05.12.2005 року на посаді медичного реєстратора Сумського обласного психоневрологічного диспансера.

А відтак позовна вимога підлягає задоволенню в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи позивача в подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", період роботи з 01.01.2004 року по 05.12.2005 року на посаді медичного реєстратора Сумського обласного психоневрологічного диспансера.

Разом з тим суд зазначає, що при задоволенні позовних вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії повинно передувати встановлення факту протиправності його дій чи бездіяльності.

Згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 в подвійному розмірі період роботи з 01.01.2004 року по 05.12.2005 року на посаді медичного реєстратора Сумського обласного психоневрологічного диспансера.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області суму судового збору у розмірі 536,80 грн., сплаченого відповідно до фіскального чеку від 23.06.2023 року платіж № 1173446972 (а.с. 1).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 в подвійному розмірі період роботи з 01.01.2004 року по 05.12.2005 року на посаді медичного реєстратора Сумського обласного психоневрологічного диспансера.

Зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд.26,м. Дніпро,49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", період роботи з 01.01.2004 року по 05.12.2005 року на посаді медичного реєстратора Сумського обласного психоневрологічного диспансера.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд.26,м. Дніпро,49094, код ЄДРПОУ 21910427) суму судового збору в розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек