Рішення

від 01.11.2023 по справі 480/6656/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2023 року Справа № 480/6656/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Сізової К.О.,

представника позивача - Чірка Є.В.,

представника відповідача - Неговської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6656/23 за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан-Бус" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан-Бус" (далі - позивач; ТОВ "Пан-Бус"), в якій просив:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан-Бус"на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 40819,08 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан-Бус" на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю пенюзапорушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1371,72 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 18 осіб, а тому, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, відповідача повинна складати 1 особу. Середньооблікова чисельність штатних працівників, роботодавця склала 0 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом. За таких обставин, за 1 робоче місце, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у 2022 році, відповідач до 15.04.2023 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 40819,08 грн. Вважаючи наявними порушення з боку відповідача, що призвели до застосування до нього адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 03.07.2023 року позовна заява залишена без руху, позивачу наданий семиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

На виконання вимог ухвали суду, відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що протягом 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан-Бус" створило робоче місце та відповідно працевлаштувало 1 особу з інвалідністю на відповідну посаду штатного працівника, який повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону № 875-ХІІ. Так відповідно до наказу ТОВ «ПАН-БУС» від 09.08.2022 року № 13-пр «Про прийняття на роботу особи з інвалідністю ОСОБА_1 » відповідачем працевлаштовано особу з інвалідністю, а саме ОСОБА_1 з 10.08.2023 року на посаду водія автотранспортного засобу.

А тому, відповідач вважає, що ним були виконані вимоги Закону № 875-ХІІ щодо створення робочого місця та здійснено працевлаштування осіб з інвалідністю.

При цьому, на перконання представника, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу не виділення та не створення робочих місць для осіб з інвалідністю або безпідставної відмови у працевлаштуванні особи з інвалідністю яка самостійно або за допомогою центру зайнятості звернулась до відповідача.

Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 18.09.2023 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 26 вересня 2023 року.

Ухвалою суду, занесеною в протокол судового засідання від 26.09.2023, відкладено розгляд справи до 05.10.2023.

Ухвалою суду, занесеною в протокол судового засідання від 05.10.2023, відкладено розгляд справи до 01.11.2023.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, та просив суд відмовити у задоволенні вимог.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан-Бус" перебуває на обліку в Сумському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

17.04.2023 року позивачем до електронного кабінету відповідача на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України надіслано розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку із невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на суму 40819,08 грн. (а.с. 4).

Відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого відповідачу:

- середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 8 осіб;

- середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 0;

- норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 1;

- фонд оплати праці штатних працівників 653105,24 грн.;

- середня річна заробітна плата штатного працівника 81638,16 грн.;

- кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше 0,00;

- сума коштів адміністративно-господарської санкції 40819,08 грн. (а.с. 3).

Враховуючи те, позивачем адміністративно-господарські санкції за 2022 рік та пеню у загальному розмірі 42190,80 грн. у добровільному порядку не сплачено, Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-XII від21.03.1991 року (далі - Закон № 875-ХІІ), який гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Згідно із частиною першою статті 17 Закону № 875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Закону № 875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно із ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

В силу ч. 6 ст. 19 Закону № 875-ХІІ в порядку визначеному постановою Правління ПФУ від 10.03.2023 року № 14-2 "Про затвердження Порядку та Форми надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 року за № 457/39513, Пенсійний фонд України надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

- про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України відповідно до Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10.03.2023 року №14-1 та Наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 10.03.2023 року № 17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 року за № 456/39512.

Частиною 1 статті 20 Закону №875-ХП встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону № 875-ХІІ, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Згідно із ч. 9 ст.20 Закону № 875-ХII спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 Закону № 875-XII, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого соціального внеску) за І та II квартали 2022 року (код ряду -101) середня облікова кількість працівників ТОВ «ПАН-БУС» склала - 3 чол. (а.с. 51-52; 61-63).

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан-Бус" від 01.08.2022 № 2/ШР-ПБ з 01.08.2022 року у зв`язку з нарощуванням обсягів надання послуг внесено зміни до штатного розпису та збільшено кількість штатних одиниць на посаду водія автотранспортного засобу до 16 одиниць (а.с. 53-54).

Відповідно до податковоих розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого соціального внеску) за 2022 рік (код ряду - 101) середня облікова кількість працівників склала - 8 чол. (а.с. 72-73; 85-86).

Таким чином, кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875-ХІІ виходячи з середньооблікової кількість штатних працівників облікового складу у кількості 8 осіб - 1 особа.

При цьому, протягом 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан-Бус" створило робоче місце та відповідно працевлаштувало 1 особу з інвалідністю на відповідну посаду штатного працівника, яка повинна працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Так, відповідно до наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан-Бус" від 09.08.2022 року № 13-пр «Про прийняття на роботу особи з інвалідністю ОСОБА_1 » відповідачем працевлаштовано особу з інвалідністю, а саме ОСОБА_1 з 10.08.2023 року на посаду водія автотранспортного засобу (а.с. 38).

09.08.2023 року до Головного ДПС у Сумській області було направлене відповідне повідомлення про прийняття працівника на роботу (а.с. 39).

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій, оскільки останнім виконано покладений на нього обов`язок щодо працевлаштування особи з інвалідністю, дотримано існуючі правила здійснення господарської діяльності щодо забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю та вжито всіх можливих заходів, спрямованих на забезпечення працевлаштування особи з інвалідністю на власне підприємство.

Отже, твердження позивача про те, що 1 робоче місце призначене для працевлаштування особи з інвалідністю у 2022 році, і яке не було зайнято особою з інвалідністю, не відповідає дійсності.

Втім, сторонами не заперечується, а матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан-Бус" за 2022 рік не подавало звіти до центру зайнятості за формою звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», в тому числі про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця осіб з інвалідністю.

Так, за приписами пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05.07.2012 року № 5067-VI "Про зайнятість населення" (далі - Закон № 5067-VI) роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

На виконання пункту 4 частини третьої статті 50 Закону № 5067-VI наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 року № 872-22, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.05.2022 року за № 565/37901, затверджено форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок її подання.

Пунктом 5 розділу І Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" визначено, що форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Актуальність зазначеної(их) у поданій формі № 3-ПН вакансії(й) уточнюється фахівцем центру зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним чи фіксованим зв`язком, надсилання/отримання повідомлення електронною поштою. Також таке уточнення здійснюється перед направленням зареєстрованого безробітного або особи, яка шукає роботу, до роботодавця (п. 7 розділу І Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)").

Отже, звітність за формою 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю і, водночас, запитом про направлення таких осіб на підприємство для працевлаштування.

Разом з тим, суд зазначає, що факт ненадання відповідачем у 2022 році державній службі зайнятості звіту за формою № 3-ПН не впливає на висновки суду в частині виконання відповідачем обов`язку, визначеному частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», оскільки підприємством під час розгляду справи доведений факт того, що товариство виконало норматив працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до статті 19 Закону № 875-ХІІ порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Механізм проведення Держпраці, її територіальними органами планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» регламентовано Порядком проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 466 від 05.06.2019 року).

Згідно із п. 2 Порядку одним з предметів проведення перевірки є виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до п. 3 Порядку планові та позапланові перевірки проводяться Держпраці та її територіальними органами за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні Держпраці чи її територіального органу у випадках, передбачених законом.

У разі коли за результатами перевірки встановлено факт невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, вживаються заходи щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності (п. 16 Порядку).

Згідно із п. 17 Порядку у разі виявлення порушень вимог законодавства посадова особа, яка проводила перевірку, не пізніше 15 календарних днів після закінчення перевірки надсилає копію акта перевірки відділенню Фонду.

Верховним Судом у постанові від 21.11.2022 року по справі № 400/3957/21 зазначено, що саме Держпраці та її територіальні органи уповноважені на проведення перевірок виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, за інформацією, що надається територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від Пенсійного фонду України. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Після затвердження постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 05.06.2019 року «Порядку перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю» та внесення змін до статті 19 Закону № 875-ХІІ Фонд захисту прав інвалідів не має права проводити перевірки роботодавців щодо: реєстрації у Фонді; подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, оскільки таких змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці.

У вказаній постанові Верховного Суду колегія суддів зазначила, що сукупність допущених позивачем під час реалізації своїх функцій, як суб`єктом владних повноважень, порушень не забезпечили послідовність дій, спрямованих на забезпечення принципу законності, при цьому недотримання відповідачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не доведено позивачем належними доказами. Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів у 2020 році, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

З огляду на вищезазначене, суд наголошує, що будь-яких доказів на підтвердження того, що до або після формування розрахунку від 17.04.2023 року Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надало до територіального органу Держпраці вказану інформацію про порушення відповідачем законодавства щодо дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також доказів того, що територіальним органом Держпраці була проведена перевірка, за результатами якої встановлено факт невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, до суду надано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий суд, водночас даний пункт не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент сторони по справі. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року).

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

На підставі вищезазначеного, враховуючи те, що позивачем не було дотримано механізму проведення перевірки органами Держпраці Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан-Бус" щодо порушення ним вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», а відповідачем, у свою чергу, було доведено, що ним було дотримано встановлений законодавством норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у 2022 році, суд дійшов висновку, що застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є безпідставним, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у даній справі.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан-Бус" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.11.2023.

Суддя Є.Д. Кравченко