Ухвала

від 08.11.2023 по справі 520/31351/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 листопада 2023 року Справа № 520/31351/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясокомбінат "ІРИНА" (вул. Роганська, буд. 151, м. Харків, 61172, код ЄДРПОУ 33288515) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясокомбінат "ІРИНА" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0/14377/0416 від 31.05.2023 року, яким на товариство накладено штраф у розмірі 207812 грн. 04 копійки..

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 169 КАС України зазначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимоги, встановленої ст. 161 КАС України.

Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є позовні вимоги майнового характеру (скасування податкового повідомлення-рішення - 207812,04 грн.), сума судового збору становить 3117.18 грн..

Однак, позивач не надав до суду доказів сплати судового збору, що підтверджується переліком додатків до адміністративного позову.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Всупереч вказаній нормі, позивачем не надано копії позовної заяви з доданими до неї документами для відповідача.

Водночас, позивачем до позовної заяви долучено квитанцію про направлення позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу поштою, однак обов`язок щодо направлення копії позовної заяви з додатками ч.2 ст.161 КАС України покладено лише на суб`єкта владних повноважень при звернені до суду з позовною заявою.

Відносно строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч.2 ст.122 КАС України, а також скороченими строками, визначеними ч.4 ст.122 КАС України.

В свою чергу, відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст.56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.56.19 ст.56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, в силу приписів п.56.19 ст.56 ПК України позивач має звернутися із позовом протягом одного місяця від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 зазначив, що положення Податкового кодексу України поширюються на відносини щодо обрахунку строку звернення до суду з позовами про оскарження рішення контролюючого органу. При оскарженні рішення податкового органу слід застосовувати строки подання позову визначені у п.56.18, п.56.19 ст.56 ПК України, тобто один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, у разі застосування процедури адміністративного оскарження.

Верховний Суд вказав, що п.56.19 ст.56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження. Норма п.56.18 ст.56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п.56.19 ст.56 ПК України. Водночас норма п.56.19 ст.56 ПК України є спеціальною щодо норми ч.4 ст.122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України).

З огляду на викладене, строк оскарження податкового повідомлення-рішення у разі застосування процедури адміністративного оскарження становить один місяць з дня отримання рішення про результати розгляду скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.07.2023 у справі №640/11466/21.

З матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясокомбінат "ІРИНА" оскаржив в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення №0/14377/0416 від 31.05.2023 року до ДПС України, рішенням якої від 17.08.2023 №23377/6/99-00-06-03-03-06 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0/14377/0416 від 31.05.2023 року - без змін.

Вказане рішення про результати розгляду скарги отримано позивачем 24.08.2023, про що свідчить відмітка щодо вхідної кореспонденції проставлена позивачем на першому аркуші рішення від 17.08.2023 №23377/6/99-00-06-03-03-06, а тому місячний строк звернення до суду розпочався 25.08.2023 р. і закінчився 25.09.2023 (включно).

Між тим, позовна заява подана до суду лише 03.11.2023, тобто, з пропуском місячного строку звернення до суду, визначеного п.56.19 ст.56 ПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте, разом з позовною заявою позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та не надано будь - яких доказів поважності причин його пропуску, що не відповідає положенням ч.6 ст. 161 КАС України.

Згідно ч.1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 161 КАС України, а саме надати до суду також заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі Дія-97 проти України (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов`язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.

Аналогічний висновок зробив, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 по справі №0240/2226/18-а.

Відповідно, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясокомбінат "ІРИНА" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, поданий з порушенням вимог ст. 161 КАС України.

Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:

- надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3117.18 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA678999980313141206084020661, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;

---

, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- надати до суду копію позовної заяви з додатками для відповідача;

- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення.

Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясокомбінат "ІРИНА" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.

Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Супрун Ю.О.