Ухвала

від 08.11.2023 по справі 520/29701/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

08 листопада 2023 року Справа № 520/29701/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче проектне підприємство «АКАДЕМІЯ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче проектне підприємство «АКАДЕМІЯ» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

1. Визнати неправомірним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 21.06.2022 року №6947014/42898453 про відмову у реєстрації у Єдиному реєстрі податкової накладної № 6 від 27.05.2022 року;

2. Зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 6 від 27.05.2022 року поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче проектне підприємство «АКАДЕМІЯ» (код за ЄДРПОУ 42868453) датою подання.

Ухвалою від 25.10.2023 року дану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків десять календарних днів з дня отримання копії ухвали та зобов`язано позивача зобов`язано надати до суду:

- заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску такого строку;

-належним чином засвідчені копії документів, які могли б свідчити про те, що посада директора у товаристві передбачена, що саме директора С.В. Єфіменко на вказану посаду призначено та він має право підписувати позови.

03 листопада 2023 року представником позивача подано заяву про усунення недоліків адміністративного позову. В обґрунтування порушеного строку зазначено, що на момент запровадження воєнного стану в Україні 24.02.2022 року на ТОВ «НВП «АКАДЕМІЯ» працювала єдиний бухгалтер - ОСОБА_1 , яка виїхала до Чеської Республіки в зв`язку з постійними обстрілами м. Харків військами держави-агресора російської федерації.

Враховуючи час, необхідний для вирішення побутових питань у країні перебування у ОСОБА_1 не було можливості проконтролювати питання додержання строків оскарження рішень податкового органу. В той час як директор ТОВ «НВП «АКАДЕМІЯ» С.В. Єфіменко не мав для цього відповідної кваліфікації. Також представником позивача надано витяг з ЄДРПОУ ТОВ «НВП «АКАДЕМІЯ», копію наказу про прийняття на роботу директора від 09.11.2020 року та копію наказу про прийняття на роботу бухгалтерці 02.11.2021 року.

Дослідивши подані документи на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суд зазначає наступне.

Надана представником позивача копія витягу із ЄДРПОУ не може бути документом, що підтверджує повноваження представника суб`єкта владних повноважень, юридичної особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, враховуючи наступне.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладений в ухвалі у справі №160/6823/19, де зазначено наступне"... внесеними до КАС Законом №309-IX розширено перелік випадків самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт). Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження.

Відповідно до ч.4 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", від 15.05.2003 № 755-ІV (далі - Закон №755) відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Згідно ч.1 ст.10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Перевірка повноважень учасника справа на предмет його адміністративної процесуальної правосуб`єктності,- це окрема стадія судового процесу, передбачена нормами КАСУ, тому і документальне підтвердження факту правомочності представника сторони у справі повинно здійснюватись у відповідності до норм КАСУ, а не закону, який регулює як вказано у ст.1 Закону №755 правовідносини у сфері державної реєстрації підприємств.

Так, положеннями ст.59 КАСУ встановлено, що документами, які підтверджують повноваження представника є довіреність чи ордер.

Застосування при перевірці повноважень представника сторони в адміністративному процесі Закону №755 не відповідає ні змісту правовідносин, ні цілям, задля яких цей закон прийнято, а саме регулювання відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Отже, у чіткій та зрозумілій формі законодавець визначив сферу використання відомостей ЄДРПОУ- для ідентифікації юридичної особи під час відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах та/або у спорі з третьою особою.

Згідно з ч. 1 статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. На підставі частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Частиною 3 статті 55 КАС України, передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як в порядку самопредставництва, так і в порядку представництва (адвоката).

При цьому, в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).

Самопредставництво юридичної особи в суді на реалізацію права її звернення із скаргою чи заявою є процесуальною дією, яка має здійснюватися або самою особою -керівником або її процесуальним представником (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №910/23346/16).

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Відповідних повноважень що самопредставництва директора не міститься й у наказі про прийняття на роботу від 09.11.2020 року.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Щодо питання поновлення строку звернення до суду з підстав неможливості проконтролювати питання додержання строків оскарження рішень податкового органу бухгалтером та відсутність відповідної кваліфікації директора ТОВ «НВП «АКАДЕМІЯ» С.В. Єфіменко, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому законами України продовжено строки дії воєнного стану в Україні

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Представником позивача до матеріалів справи не надано штатного розкладу підприємства, яке б підтвердило, що бухгалтер ОСОБА_1 є єдиним працівником даного підприємства. Також матеріали справи не містять доказів того, що посадові обов`язки бухгалтера включають контроль за юридичними питаннями підприємства.

Отже, позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду, а матеріали позовної заяви не містять доказів неможливості звернення позивача із цими позовними вимогами до суду у строк, передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.

Крім того, посилання на необізнаність директора товариства в законодавстві не є тими непереборними обставинами, які заважали йому вчасно звернутися до суду з даним позовом, враховуючи, що ці обставини не стали перешкодою для звернення до суду з цим позовом з пропущенням строку.

Судом встановлено, що належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

Таким чином, позивачем не наведено будь-яких об`єктивних чи суб`єктивних обставин які позбавили його можливості звернутися до суду у визначений законом строк з відповідним позовом.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Аналогічна позиція з даного приводу неодноразово була висловлена Верховним Судом у постановах від 20.03.2018 справа № 573/1759/17, від 03.05.2018 справа № 805/402/18.

Водночас, слід звернути увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

За таких обставин, обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані в заяві позивача про поновлення строків, не приймаються судом в якості поважності причин пропущеного строку.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За приписами п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи не визнання судом поважними підстави пропуску строку звернення позивача з даним позовом до адміністративного суду, позовна заява підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче проектне підприємство «АКАДЕМІЯ» про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче проектне підприємство «АКАДЕМІЯ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повна ухвала складена 08.11.2023 року.

Суддя Бадюков Ю.В.