Постанова

від 08.11.2023 по справі 380/19667/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 380/19667/23 пров. № А/857/16444/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року про повернення позовної заяви (головуючий суддя Братичак У.В., м.Львів) у справі № 380/19667/23 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ТОВ «Центр розвитку дитини «Веселі та розумні» про застосування адміністративного арешту, -

В С Т А Н О В И В:

21.08.2023 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до ТОВ «Центр розвитку дитини «Веселі та розумні», в якому просив застосувати адміністративний арешт у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків ТОВ «Центр розвитку дитини «Веселі та розумні» (ЄДРПОУ 40561659), м. Львів, вул. Міртова, 36А.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року позовну заяву Головного управління ДПС у Львівській області до ТОВ «Центр розвитку дитини «Веселі та розумні» про застосування адміністративного арешту повернуто позивачеві.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначив, що відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва внесені до реєстру, є офіційним і достатнім підтвердженням наявності у відповідної особи повноважень вчиняти дії від юридичної особи на засадах самопредставництва. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У відповідності до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступні підстави.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовну заяву підписано особою, яка не підтвердила повноважень діяти у справі за правилами самопредставництва суб`єкта владних повноважень, тобто не надала підтвердження того, що згідно із законом, статутом чи трудовим договором (контрактом) уповноважена діяти від імені позивача та одночасно; особою, посадове становище якої не вказано.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з не правильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до частин першої, третьої статті 55 КАС сторона третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позовну заяву від імені Головного управління ДПС у Львівській області підписано представником Головного управління ДПС у Львівській області Лехоцінською Андріаною Євгеніївною.

На підтвердження повноважень представника на підписання позову додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, згідно з яким Лехоцінська Андріана Євгеніївна має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо, діє виключно в судах без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відкликання апеляційних, касаційних скарг.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (Закон № 755-IV) Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб- підприємців з Єдиного державного реєстру.

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону №755-IV ).

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Проаналізувавши наведені положення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявність або відсутність відповідного запису у вказаному реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням наявності або відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Таким чином, повноваження представника Лехоцінської Андріани Євгеніївни, зокрема, щодо підписання позовної заяви, відображені у доданому до позовної заяви витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що позиція Верховного Суду, викладена в ухвалах від 09.08.2023 у справі №420/12073/22, від 31.07.2023 у справі №280/11653/21, від 25.07.2023 у справі №620/8241/22, від 17.07.2023 у справі №640/20808/22, від 13.07.2023 у справі №640/16003/22, від 27.06.2023 у справі №620/15346/21, від 21.06.2023 у справі №160/9860/22, від 19.06.2023 у справі №640/20808/22, від 06.03.2023 у справі №640/15331/21, від 09.02.2022 у справі №826/18492/14, від 13.07.2021 у справі №420/7407/20, від 12.01.2022 №160/10938/20, яку застосував суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали, не є висновком, який відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає врахуванню судом, оскільки при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин підлягають врахуванню висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов`язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.

Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи Белле проти Франції, Ільхан проти Туреччини, Пономарьов проти України, Щокін проти України тощо).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про необхідність застосування положень п.3 ч.4 ст.169 КАС України, що свідчить про порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до приписів частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а висновки суду не відповідають обставинам справи, тому її слід скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 380/19667/23 скасувати та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний