Рішення

від 23.10.2023 по справі 134/1578/23

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 134/1578/23

2/134/310/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 жовтня 2023 року смт. Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю: секретаря судового засідання Франко О.Г.

прокурора Євчена Д.В.

відповідачки ОСОБА_1

розглянувши увідкритомусудовому засіданнівзалі судув смт.Крижопіль Вінницької області цивільнусправузапозовомвиконувачаобов`язків керівника Тульчинської окружної прокуратури Вінницькоїобласті в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькійобласті до ОСОБА_1 проприпинення прававласності наземельну ділянкушляхом їїконфіскації, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне акціонернетовариство «ПРОДОВОЛЬЧАКОМПАНІЯ «ПОДІЛЛЯ»,

встановив:

06 вересня 2023 року виконувачобов`язків керівника Тульчинської окружної прокуратури Вінницькоїобласті звернувся в суд в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з позовом до ОСОБА_1 , якому просить припинити право власності останньої на земельну ділянку площею 4,4063 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521982000:06:001:0110, яка розташована в адміністративних межах с. Джугастра Тульчинського району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у приватній власності громадянки російської федерації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває земельна ділянка сільськогосподарського призначення.

Так, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.06.2014 року за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 4,4063 га, кадастровий номер 0521982000:06:001:0110.

Реєстрацію права власності за ОСОБА_1 проведено на підставі рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 13 березня 2012 року (справа № 0210/96/2012.

Вказаним рішенням суду встановлено, що в 1998 році громадянин росії ОСОБА_2 визнав своє батьківство відносно ОСОБА_3 , в результаті чого ОСОБА_3 було видано нове свідоцтво про народження, де його записано за прізвищем батька « ОСОБА_4 » і відповідно на це прізвище оформлено всі його документи, крім Державного акта про право власності на спірну земельну ділянку, так як про зміну прізвища відповідні державні органи ніхто не повідомляв.

ОСОБА_1 з 1992 року проживала з ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу та в 2000 році прийняла громадянство росії, в зв`язку з чим отримала паспорт громадянки російської федерації.

Рішенням суду також встановлено, що ОСОБА_6 05 червня 2011 року загинув в результаті ДТП в районі м. Умань Черкаської області.

Після його смерті за ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку площею 4,4063 га, розташовану на території Джугастрянської сільської ради, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН № 177299.

06.07.2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано договір оренди вищевказаної земельної ділянки від 05.05.2017, строком на 20 років. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно орендарем земельної ділянки є ПрАТ «ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ «ПОДІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 33143011).

Згідно інформації Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, наданої у листі № 0501.5-5671/05.3-23 від 21.08.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 від 06.03.2014 та за даними, зазначеними в договорі оренди земельної ділянки від 05.05.2017, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , країна громадянства: російська федерація.

Водночас, згідно інформації Городківської сільської ради від 28.08.2023, ОСОБА_1 на даний час проживає на території громади за адресою: АДРЕСА_2 .

Враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи громадянкою російської федерації, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 19.06.2014 року по даний час) не відчужила її, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отже є підстави для конфіскації земельної ділянки у власність держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ЗК України конфіскація за рішенням суду є підставою припинення права власності на земельні ділянки.

Наразі продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб у першу чергу громадян України.

Крім цього, воєнні дії, які ведуться на території України, вкрай негативно впливають на продовольчі процеси у державі, зокрема багато земель сільськогосподарського призначення на територіях, де ведуться активні бойові дії, на даний час забруднені та не можуть використовуватись за призначенням, сотні гектарів залишаються окупованими. Це в сукупності призведе до зниження врожайності, тому у цих умовах важливим є те, щоб кожна земельна ділянка, яка використовується з порушенням вимог законодавства, була безумовно повернута у власність держави.

З огляду на характер спірних правовідносин, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яку ОСОБА_1 незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 22 вересня 2023 року відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 17 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні прокурор Євчен Д.В. підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги визнала та вказала, що проти задоволення позову не заперечує.

Головне управлінняДержгеокадастру у Вінницькійобласті направило на електронну адресу суду заяву, у якій просить позов задовольнити та розглянути справу без участі представника Головного управлінняДержгеокадастру у Вінницькійобласті.

Представник третьої особи - Приватного акціонерноготовариства «ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ «ПОДІЛЛЯ» - також подав до суду заяву, згідно якої просить підготовче судове засідання та розгляд справи по суті проводити без участі представника ПрАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ», проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Заслухавши пояснення учасників справи, які брали участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, оцінивши і проаналізувавши докази, суд вважає що позов підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Вирішуючи питання щодо підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом, суд враховує наступне.

Приписист. 131-1 Конституції України,ст. 56 ЦПК України,ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»наділяють прокурора повноваженнями на представництво в суді інтересів держави у випадках, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області у відповідності до положеньст. 145 Земельного кодексу України,Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Положення про Головне управління Держгеокадастру в області» здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, наділене правом на подання такого роду позовів, на лист прокурора про виявлені порушення із вимогою вжити заходів щодо їх усунення, у тому числі в судовому порядку, повідомило окружну прокуратуру про неподання позову щодо усунення даних порушень у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору та не заперечує проти звернення з позовом органів прокуратури, станом на 06.09.2023 року (день надходження позову до суду) самостійно не реалізувало своє процесуальне право, тому у відповідності до положеньст. 23 Закону України «Про прокуратуру»,ст. 56 ЦПК Українимаються всі підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18 за схожих обставин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи громадянкою російської федерації, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0521982000:06:001:0110, площею 4,4063 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах с. Джугастра Тульчинського району Вінницької області (колишньої Джугастрянської сільської ради Крижопільського району Вінницької області), та 19 червня 2014 року зареєструвала право власності на вказану земельну ділянку, про що внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На даний час земельну ділянку з кадастровим номером 0521982000:06:001:0110 орендує Приватне акціонернетовариство «ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ «ПОДІЛЛЯ».

Зазначені обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи доказами, а саме: копією рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 13 березня 2012 року по справі № 0210/960/2012 , інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 345254000 від 05.09.2023, копією договору оренди землі від 05 травня 2017 року, копією акта визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 05 травня 2017 року.

Отже, на момент успадкування спірної земельної ділянки ОСОБА_1 була іноземною громадянкою.

Разом з тим, після набуття земельної ділянки у власність, ОСОБА_1 , грубо порушуючи вимоги національного законодавства, протягом року її не відчужила.

Згідно повідомлення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області № 0501.5-5671/05.3-23 від 21.08.2023, громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документована посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 від 06.03.2014 року.

Відповідно дост. 1 Земельного кодексу України, земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Згідност. 19 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

За змістом положеньст. 41 Конституції України, ст. 319,321 ЦК Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормамирозділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннямиЦивільного кодексу України,Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право»право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно ч. 1 ст. 39 вищевказаного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Оскільки спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна (ч. 1ст. 181 ЦК України), знаходяться на території України, тому на них поширюється дія права України.

У відповідності до ч. 5ст. 22 ЗК Україниземлі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Приписамист. 378 ЦК Українивизначено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

У відповідності до ст. 13 Конституції Україниземля є об`єктом права власності Українського народу. Аналогічне положення передбачено щодо таких стратегічно важливих об`єктів, як надра, атмосферне повітря, води та ін.

Відповідно дост. 14 Конституції України,ст. 373 ЦК Україниземля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Іноземці (особи без громадянства) підпадають під дію національного права, що регулює правовідносини з приводу набуття права власності, з окремими винятками (ст. 374 ЦК України). Зокрема, це обмеження права іноземців на отримання у власність земель сільськогосподарського призначення, передбачене ст. 22,81 ЗК України.

Так, згідно з ч. 4ст. 81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. Дана норма також кореспондується з ч. 1ст. 145 ЗК України, відповідно до якої, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Відтак, суд приходить до висновку, що хоча відповідачка ОСОБА_1 і набула у спадок земельну ділянку сільськогосподарського призначення як іноземна громадянка, вона протягом року з часу державної реєстрації права на землю повинна була відчужити таку земельну ділянку, однак цей свій обов`язок не виконала.

Згідно пункту «е» ч. 1 ст.140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п. «в» ч. 1ст. 143 Земельного кодексу України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2ст. 145 ЗК Україниу разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Оскільки ОСОБА_1 протягом року з часу переходу до неї права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0521982000:06:001:0110, площею 4,4063 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах с. Джугастра Тульчинського району Вінницької області (колишньої Джугастрянської сільської ради Крижопільського району Вінницької області), її не відчужила, тому право власності на зазначену земельну ділянку слід примусово припинити шляхом конфіскації.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронґ іЛьоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року у справі «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року у справі «Федоренко проти України»). Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримана справедлива рівновага між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно дост. 348 ЦК України, якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги виконувача обов`язків керівника Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області підлягають задоволенню.

При поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2684 грн.

За правилами ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Системний аналіз приписів ст. 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що у випадку, коли рішення суду ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору, він компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки МСЕК від 21 березня 2003 року відповідачка ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи безстроково, відтак відноситься до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору, тому сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2684 грн. слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст.12,81,142,263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 4,4063 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521982000:06:001:0110, яка розташована в адміністративних межах с. Джугастра Тульчинського району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, - Тульчинська окружнапрокуратура Вінницької області, місцезнаходження: вул. Ростислава Покиньчереди, 14, м. Тульчин Вінницької області, код ЄДРПОУ 02909909.

Позивач - Головне управлінняДержгеокадастру у Вінницькійобласті, місцезнаходження: вул. Келецька, 63, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39767547.

Відповідачка - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особана сторонівідповідача,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору, - Приватне акціонернетовариство«ПРОДОВОЛЬЧАКОМПАНІЯ «ПОДІЛЛЯ», місцезнаходження: вул. Порошенка О. Героя України, 74 А, смт. Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 33143011.

Повний текст рішення складено 02 листопада 2023 року.

Суддя: