Рішення

від 03.11.2023 по справі 227/2233/23

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.11.2023 227/2233/23

РІІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2023 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Притуляка С.А.

за участю секретаря судового засідання Коверченкової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження та заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чумак Ірина Миколаївна, до ОСОБА_2 про встановлення місця проживання дитини та стягнення аліментів, третя особа служба у справах дітей Шахівської сільської ради Донецької області,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Чумак І.М. звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про встановленнямісця проживаннядитини тастягнення аліментів,третя особа службау справахдітей Шахівськоїсільської радиДонецької області.В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача та відповідача народився син ОСОБА_3 . З березня 2023 року і до теперішнього часу сторони живуть окремо та не дійшли згоди щодо місця проживання дитини. Проживання дитини з матір`ю буде відповідати інтересам дитини, оскільки позивачка має можливість забезпечити належні умови проживання та повністю займатися вихованням. Крім того, позивач зазначає, що неповнолітній син проживає разом із нею та повністю перебуває на її утриманні, відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає, тому просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини його доходів, а також аліменти на особисте утримання в розмірі 1/6 частини до досягнення дитиною трьох років, у зв`язку з тим, що не має можливості працювати, оскільки здійснює догляд за дитиною.

27.09.2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Чумак І.М. надала до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила в частинах: визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з матір`ю; стягнення з відповідача судового збору в розмірі 1073,60 грн.; стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.; витребування у третьої особи висновку про встановлення місця проживання дитини, залишити без розгляду. Також просила повернути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1073,60 грн. за вимогу про встановлення місця проживання дитини.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16.10.2023 відкрито спрощенепозовне провадженняу справі, роз`яснено право відповідача подати відзив на позовні заяву та надати докази на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог. В строк встановлений судом, відповідач відзиву на позов не надав.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду цивільної справи були повідомлені належним чином. Позивач ОСОБА_1 надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, уточнені позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити, також зазначила, що відповідач повідомлений про розгляд справи, але не має можливості з`явитися до суду, оскільки поїхав у власних справах до м. Полтава. Відповідач ОСОБА_2 жодних заяв або доказів поважності, заперечень щодо позову до суду не надав. Представник третьої особи надав до суду заяву про розгляд справи без їх представника, проти позову не заперечують.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ст.280Цивільного процесуальногокодексу України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів і ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з урахуванням уточнених позовних вимог, з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується долученою копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.02.2022 року. (а.с.7)

З акту про обстеження домогосподарства від 07.08.2023 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована ОСОБА_1 , яка проживає разом із матір`ю ОСОБА_4 та неповнолітніми дітьми ОСОБА_5 , 2015 р.н., ОСОБА_6 , 2022 р.н. (а.с.9)

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Розмір частки від доходу одного з батьків, яка може бути стягнута в якості аліментів, визначається ч.5 ст.181 СК України, а саме у розмірі на одну дитину - однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно до ст. 191 ч. 1 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи вищезазначені обставини, а також обов`язок обох батьків утримувати дитину та те, що відповідач працездатна особа, суд вважає, що позов в частині стягнення аліментів на утримання дитини, підлягає задоволенню в частині стягнення аліментів на дитину та вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 29.08.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стосовно позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дружини, суд приходить до наступного.

Положеннями статті 84 СК України передбачено право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», а саме: ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

У зв`язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, позивач не має змоги працювати і утримувати себе.

Так, враховуючи надані позивачем докази, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача стосовно його стану здоров`я та матеріального становища, наявності інших дітей або непрацездатних членів родини та інших обставин, визначених законом, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають повному задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частини з усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, починаючи стягнення з 29.08.2023 року і до досягнення дитиною трьох років.

Згідно ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, відповідно до п. 5 ч.1 ст.257ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи наявність поданої представником позивача заяви про залишення позову без розгляду в частинах: визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з матір`ю; стягнення з відповідача судового збору в розмірі 1073,60 грн.; стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.; витребування у третьої особи висновку про встановлення місця проживання дитини, суд вважає за необхідне задовольнити вказану заяву та залишити без розгляду вказані позовні вимоги.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

Згідно квитанції ID8498-8774-6929-8295 від 28.08.2023 року встановлено, що ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп., тому суд, вважає необхідним повернути позивачу сплачений нею судовий збір.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» та положень статті 141 ЦПК України, позивач звільнена від сплати судового збору при звернені до суду з позовом про стягнення аліментів, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2147,20 грн. (1073,60 грн. за вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини та 1073,60 грн. за вимогу про стягнення аліментів на утримання дружини).

Керуючись ст.ст.180-183, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 77-81, 141, 263, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,адреса місцяреєстрації тапроживання: АДРЕСА_1 ),в інтересахякої дієадвокат ЧумакІрина Миколаївна(свідоцтвопро правона зайняттяадвокатською діяльністю№3974від 29.06.2011року),до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП НОМЕР_3 ,адреса місцяреєстрації: АДРЕСА_2 )про встановленнямісця проживаннядитини тастягнення аліментів,третя особа службау справахдітей Шахівськоїсільської радиДонецької області (код ЄДРПОУ 43852355, адреса: Донецька область, Покровський район, с. Шахове, вул. М.Ф.Чернявського, 14) задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 29.08.2023 року до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання як матері, з якою проживає дитина, в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, починаючи з 29.08.2023 року до досягнення ОСОБА_3 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок) за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Позовні вимоги ОСОБА_1 вчастинах: визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з матір`ю; стягнення з відповідача судового збору в розмірі 1073,60 грн.; стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.; витребування у третьої особи висновку про встановлення місця проживання дитини залишити без розгляду.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1073,60 гривень (одна тисячі двісті сімдесят три гривні 60 копійок), згідно квитанції ID8498-8774-6929-8295 від 28.08.2023 року на суму 1073,60 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.А. Притуляк

03.11.23