Ухвала

від 09.11.2023 по справі 626/244/22

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 626/244/22

провадження № 2/631/194/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

09 листопада 2023 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Тиндик С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОХОЧЕ» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ,від іменіта вінтересах якоїна підставіадвокатської угодиб/нвід 05вересня 2021року таордеру пронадання правничої(правової)допомоги серіїАХ №1089075від 28січня 2022року діє адвокат Бикова Ольга Юріївна, звернулась до Красноградського районного суду Харківської області з позовом до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОХОЧЕ», в якому просить припинити шляхом дострокового розірвання Договір оренди від 22 березня 2007 року, реєстрація якого здійснена 21 травня 2007 року за № 040770000262, щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 6324283500:02:001:0394, розташованої на території Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, укладений між ОСОБА_1 та СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ЗАКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОХОЧЕ», правонаступником якого є СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОХОЧЕ», судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 02 лютого 2022 року справу з єдиним унікальним 626/244/22 за позовом ОСОБА_1 до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОХОЧЕ» про розірвання договору оренди земельної ділянки, направлено за підсудністю до Нововодолазького районного суду Харківської області.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 01 квітня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОХОЧЕ» про розірвання договору оренди земельної ділянки прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 04 вересня 2023 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач, ОСОБА_1 та її представник адвокат Бикова Ольга Юріївна, у судові засідання жодного разу не з`явились, хоча про дату, час і місце їх проведення були повідомлені відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, відповідно до повідомлень про вручення поштового відправлення судові повістки про виклик у судове засідання неодноразово були отримані особисто позивачем ОСОБА_1 , про що свідчать повідомлення УДППЗ «УКРПОШТА» про вручення рекомендованих поштових відправлень, які були отримані позивачем 02 серпня 2023 року, 21 жовтня 2023 року та 01 листопада 2023 року.

Крім того, як убачається з матеріалів справи представником позивача адвокатом Биковою Ольгою Юріївною також неодноразово були завчасно отримані судові повістки про виклик в судові засідання, про що свідчать відповідні повідомлення УДППЗ «УКРПОШТА» про вручення рекомендованого поштового відправлення, отримані представником позивача 17 липня 2023 року, 17 серпня 2023 року та 23 жовтня 2023 року. Також, поштове повідомлення про направлення виклику у судове засідання на 18 жовтня 2023 року було отримано адвокатом, але повернуто на адресу суду без підпису адресата, хоча на повідомленні міститься штамп відділення УДППЗ «УКРПОШТА» «Харків 72» про вручення поштового відправлення 09 жовтня 2023 року.

Про причини своєї неявки позивач та його представник жодного разу суд не повідомили, ніяких клопотань на адресу суду не направляли, з заявами про розгляд справи за їх відсутності на адресу суду не звертались. Також за весь час перебування справи на розгляді у Нововодолазькому районного суді Харківської області сторона позивача не цікавилась ходом розгляду справи.

Уповноважений представник СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОХОЧЕ» у судове засідання, що було призначене на 09 листопада 2023 року, також не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання були повідомлені відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, про що свідчить повідомлення УДППЗ «УКРПОШТА» про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке було отримано відповідачем 25 жовтня 2023 року. Про причини своєї неявки суд не повідомили, разом із тим, у відзиві на позовну заяву, що був направлений на електронну адресу суду 15 вересня 2023 року та зареєстрований за вхідним № ЕП-1756/23-вх., представник СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОХОЧЕ» адвокат Демчук Євген Вікторович просив розгляд справи провести за відсутності представника відповідача.

З цього приводу слід зазначити, що частиною 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно приписівпункту 1частини 3статті 223Цивільного процесуальногокодексу Україниякщо учасниксправи абойого представникбули належнимчином повідомленіпро судовезасідання,суд розглядаєсправу завідсутності такогоучасника справиу разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Положеннями частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що учасниксправи маєправо заявитиклопотання пророзгляд справиза йоговідсутності.Якщо такеклопотання заявиливсі учасникисправи,судовий розглядсправи здійснюєтьсяна підставінаявних усуду матеріалів. Про наявність такого клопотання у відповідача свідчить відповідна заява, що міститься у відзиві.

Приймаючи до уваги той факт, що судом створені необхідні умови для реалізації учасниками справи, своїх процесуальних прав на участь у розгляді справи в суді, враховуючи, відсутність підстав для визнання їх явки обов`язковою, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі сторін, вирішивши в ньому питання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.

Отже, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про залишення позову без розгляду, перевіривши їх доказами, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять наявні в ній письмові докази, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 , слід залишити без розгляду внаслідок повторної неявки позивача та її представника у судове засідання без поважних причин та неповідомлення про причини такої неявки, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Згідно з положеннями частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, щоправо на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається Цивільним процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістки надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованому у встановленому законом порядку.

Як убачається з матеріалів справи, позивач, ОСОБА_1 , неодноразово належним чином повідомлялась судом про дату, час і місце розгляду справи за адресою місця проживання, вказаної саме у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .

Представник позивача адвокат Бикова Ольга Юріївна, яка користується правами та обов`язками особи, яку вона представляє, також неодноразово належним чином повідомлялась судом про дату, час і місце розгляду справи за адресою розташування робочого місця, вказаної у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_2 .

Так,у судовізасідання,що призначалисьнеодноразово (останні 10 липня 2023 року, 09 серпня 2023 року, 04 вересня 2023 року, 18 вересня 2023 року, 18 жовтня 2023 року та 09 листопада 2023 року ) позивач та її представник жодного разу не з`являлись, про причини своєї неявки суд не повідомляли, ніяких клопотань та заяв на адресу суду не направляли, проте, як вже було зазначено вище, судові повістки були отримані останніми завчасно.

Отже, в даному випадку позивач, ОСОБА_1 , та її представник адвокат Бикова Ольга Юріївна належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, за цей час ніяких клопотань чи заяв про зміну місця проживання, адреси місцезнаходження адвоката, розгляд справи за їх відсутності або відкладення розгляду справи на адресу суду не надсилали. Та як вже вказувалось, про причини своєї неявки ОСОБА_1 та її представник жодного разу суд не повідомили.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи позивач та її представник за вказаний період взагалі не цікавились ані ходом розгляду справи, ані її результатом.

У даному випадку суд виходить з того, що учасник справи повинен проявляти обачність і, оскільки вирішується питання про його права та обов`язки, він повинен як цікавитись результатом розгляду справи, так і повідомляти суд про зміну місця проживання або перебування, щоб суд міг його належним чином повідомити.

Також суд вважає за необхідне зазначити, окрім процесуальних прав Цивільне процесуальне законодавство України наділило учасників справи й певними процесуальними обов`язками.

Так, відповідно до пунктів 1 та 2 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

При цьому, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (частини 1 статті 44 Цивільного процесуального кодексу

Зловживання процесуальнимиправами визначаєтьсяяк дії,що суперечатьзавданню цивільногосудочинства,яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересівюридичних осіб, інтересів держави.

Імперативними приписами частини 1 та 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилаєтьсяучасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, щоучасники судового процесуне з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Обставини неявки у судове засідання ОСОБА_1 та її представника адвоката Бикової Ольги Юріївни, яким було достовірно відомо про дату, час та місце проведення судового засідання, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ними своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи.

Приписи частини 5 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачають обов`язок суду залишити позовну заяву без розгляду у разі повторної неявки позивача, який належним чином повідомлений про місце і час судового розгляду, в судове засідання і, якщо від нього не надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять заяв від ОСОБА_1 або її представника адвоката Бикової О. Ю. про відкладення розгляду справи або щодо можливості розгляду справи за відсутності сторони позивача.

Європейський суду з прав людини у своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Практикою Європейського суду з прав людини також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

Також суд враховує правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18 грудня 2019 року у справі№ 9901/949/18(провадження № 11-1179заі19) та від 27 травня 2020 року у справі№ 9901/11/19(провадження №11-122заі20) про те, що загальнообов`язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Суд зауважує, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, положеннями статей 223, 257 Цивільного процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України регламентовано, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Наслідки, зазначені у пункті 3 частини 1 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Як вже зазначалося, якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі№ 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі№ 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі№ 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі№ 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі№ 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі№ 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі№ 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі№ 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі№ 658/1141/18.

В даному випадку неявка сторони позивача позбавили суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

При цьому, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21 (провадження № 11-126заі22).

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21) та від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц (провадження № 61-2876св20).

У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03, у справі «Цихановський проти України» Європейський суд з прав людини зазначив «… саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні»

Зважаючи на викладене, у зв`язку із повторною неявкою позивача, ОСОБА_1 та її представника адвоката Бикової Ольги Юріївни у судове засідання, суд на підставі статтей 223 та 257 Цивільного процесуального кодексу України, вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОХОЧЕ» про розірвання договору оренди землі, без розгляду.

Одночасно, суд вважає за необхідно роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 55 Конституції України, статтями 1, 5, 7, 13, 18, 42, 46, частиною 1 статті 58, статтями 62, 64, 76, 80, 89, 128, 131, 211, 214, 223, 257, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259, 260, частиною 2 статті 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352, пунктом 16 частини 1 статті 353, частиною 2 та 3 статті 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГОПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГОТОВАРИСТВА «ОХОЧЕ»про розірваннядоговору орендиземлі залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя: Т. М. Трояновська