Ухвала

від 02.11.2023 по справі 201/13332/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/13332/23

Провадження № 1-кс/201/4660/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 (відеоконференцзв`язок), захисника ОСОБА_4 (відеоконференцзв`язок), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СВ 2-го управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_5 , погодженого прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні №12023052770000114, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.02.2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад клопотання.

Слідчий за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що слідчими СВ 2-го управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені за №12023052770000114, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.02.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні набула статусу підозрюваної у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, до слідчого за викликами не з`являється, перебуває на тимчасово окупованій території, її оголошено у розшук, наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив в порядку ч. 6 ст. 193КПК України обрати їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Позиції учасників.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі з підстав, вказаних в клопотанні.

Захисник поклався на розсуд суду.

Встановлені слідчим суддею обставини.

24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі ООН), до складу якої входять Україна, російська федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав і резолюціями: від 16.12.1970 № 2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 № 2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав і про обмеження їх незалежності і суверенітету від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), що містить визначення агресії, визначено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію або втручання у будь-якій формі або з якої б то не було причини у внутрішні і зовнішні справи інших держав. Закріплені обов`язки держав утримуватися від: збройної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; надання сприяння, заохочення або підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на своїй території навчання, фінансування і вербування найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Статтею 73 Конституції України закріплено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року РФ, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

Всупереч вказаним нормам Президент російської федерації, а також інші представники влади російської федерації, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України.

З цією метою 22.02.2022 Президент російської федерації підписав з керівниками російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей договори про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу, які в той же день ратифіковані Державною думою та Радою Федерації Федеральних Зборів російської федерації.

В цей же день Президент російської федерації, з метою надання видимості законності дій по нападу на Україну, направив до Ради Федерації Федеральних Зборів російської федерації звернення про використання Збройних Сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.

Керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей 23.02.2022 звернулися до Президента російської федерації з проханням надати допомогу у відбитті надуманої ними воєнної агресії «українського режиму щодо населення» так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки».

Президент російської федерації 24.02.2022 оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил російської федерації на територію України.

Після цього, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці Збройних Сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України через лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Київській, Сумській, Чернігівській та інших областях та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.

Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.

Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна і міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

24 лютого 2022 російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України. Останній раз Указом Президента України №58/2023від06.02.2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб відповідно.

Місто Маріуполь та Маріупольський район Донецької області, відповідно до наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23.11.2022» (зі змінами), від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», Закону України від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», є тимчасово окупованою територією.

Законом України від 22.05.2022 № 2265-IX «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії російської федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського тоталітарного режиму в Україну» російська федерація визнана державою-терористом (державою-агресором).

Надалі, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 05.09.2022, представниками окупаційної адміністрації держави-агресора створено заклад освіти під назвою т. зв. «Муниципальное бюджетное дошкольное учебное учреждение «Ясли-сад №114 «Калиночка» комбинированного типа города Мариуполя» (далі за текстом т. зв. «МБДОУ «Ясли-сад № 114 «Калиночка» комбинированного типа города Мариуполя), розташований за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Волгоградська, буд. 6, на основі приміщень та матеріальних цінностей комунального дошкільного навчального закладу «Ясла-садок № 114 «Калинонька» Маріупольської міської ради Донецької області» (ЄДРПОУ 26417097).

У період тимчасової окупації м. Маріуполя Донецької області окупаційною адміністрацією російської федерації всупереч законам України прийнято рішення про впровадження стандартів освіти російської федерації.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 «Федерального закона «Об образовании в российской федерации» від 29.12.2012 № 273-ФЗ (далі закон № 273-ФЗ) в освітніх організаціях освітня діяльність здійснюється на державній мові російської федерації, якщо цією статтею не встановлено інше. Викладання та вивчення державної мови російської федерації в рамках освітніх програм, що мають державну акредитацію, здійснюються відповідно до федеральних державних освітніх стандартів та освітніх стандартів.

Відповідно до п. 6 ст. 2 закону № 273-ФЗ федеральний державний освітній стандарт сукупність обов`язкових вимог до освіти певного рівня та (або) до професії, спеціальності та напряму підготовки, затверджених залежно від рівня освіти федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері загальної освіти, або федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері вищої освіти.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 закону № 273-ФЗ федеральні державні освітні стандарти загальної освіти розробляються за рівнями освіти.

Стандарт дошкільної освіти у системі освіти російської федерації затверджено наказом міністерства освіти та науки російської федерації від 17.10.2013 №1155 «Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта дошкольного образования» (зареєстрований в міністерстві юстиції рф 14.11.2013 за № 30384) (далі ФГОС №1155).

У відповідності до п. 1.5 цього стандарту, «федеральный государственный образовательный стандарт дошкольного образования направлен на достижение, среди прочих, следующей цели: сохранение единства образовательного пространства российской федерации относительно уровня дошкольного образования».

Згідно із п. 1.6 цього стандарту, «федеральный государственный образовательный стандарт дошкольного образования направлен на решение, среди прочих, следующего задания: обеспечение преемственности целей, задач и содержания образования, реализуемых в рамках образовательных программ различных уровней».

Відповідно до п. 1.9 цього стандарту, «программа дошкольного образовнания реализуется на государственном языке российской федерации. При этом, данная программа может предусматривать возможность реализации на родном языке из числа языков народов российской федерации в том числе русском языке как родном языке на основании заявлений родителей (законных представителей) несовершеннолетних обучающихся, однако не должна осуществляться в ущерб получению образования на государственном языке российской федерации».

Згідно із п. 2.6 цього стандарту, «содержание программы дошкольного образования должно обеспечивать физическое и психическое развитие детей в различных видах деятельности и охватывать следующие структурные единицы, представляющие определенные направления обучения и воспитания детей: социально-коммуникативное развитие (в частности, направлено на усвоение и присвоение норм, правил поведения и морально-нравственных ценностей, принятых в российском обществе); познавательное развитие (в частности, направлено на формирование представлений о себе и ближайшем социальном окружении, культурно-исторических событиях, традициях и социокультурных ценностях малой родины и отечества, многообразии стран и народов мира); языковое развитие; художественно эстетическое развитие; физическое развитие (в частности, предусматривает воспитание интереса к различным видам спорта и чувства гордости за выдающиеся достижения российских спортсменов).

У відповідності до п 4.4 даного стандарту, «его требования являются ориентирами для построения образовательной политики на соответствующих уровнях с учетом целей дошкольного образования, общих для всего образовательного пространства Российской Федерации».

Так, громадянка України ОСОБА_6 до 24.02.2022 працювала на посаді вихователя-методиста комунального дошкільного навчального закладу «Ясла-садок № 152 «Криничка» Маріупольської міської ради» та у зв`язку із початком збройної агресії, наказом від 28.09.2022 № 139-oc її звільнено на підставі ст. 38 КЗоТ України за власним бажанням.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05.09.2022 (більш точний час органами досудового розслідування невстановлений), ОСОБА_6 , з мотивів непогодження з політикою чинної влади в Україні та підтримки входження тимчасово окупованих територій України до складу російської федерації, будучи обізнаної про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, невизнання рф поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій її території, керуючись ідеологічними та корисливими мотивами, в порушення порядку, встановленого Конституцією України, свідомо та добровільно прийняла рішення у період воєнного стану перейти на бік ворога, тобто на сторону окупаційної влади російської федерації.

Продовжуючи свій злочинний умисел, громадянка України ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05.09.2022, перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Маріуполя Донецької області, добровільно прийняла пропозицію та обійняла посаду директора у так званому закладі освіти «Муниципальном бюджетном дошкольном учебном учреждении «Ясли-сад № 114 «Калиночка» комбинированного типа города Мариуполя» (далі «МБДУУ «Ясли-сад № 114 «Калиночка»), який розташований за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Волгоградська, буд. 6.

Продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, маючи мету, направлену на здійснення дій громадянином України, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, ОСОБА_6 , перебуваючи за вищевказаною адресою у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05.09.2022 та по теперішній час, обіймаючи вищезазначену посаду так званого «МБДУУ «Ясли-сад № 114 «Калиночка», згідно з посадовими обов`язками керівника освітньої установи, передбаченими чинним законодавством держави-агресора рф, з урахуванням вимог закону №273-ФЗ, ФГОС №1155, Санітарних правил СП 2.4.3648-20 «Санітарно-епідеміологічні вимоги до організацій виховання та навчання, відпочинку та оздоровлення дітей та молоді», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря російської федерації від 28.09.2020 №28 (зареєстрована в міністерстві юстиції російської федерації 18.12.2020 за №61573), а також Наказу Міністерства охорони здоров`я та соціального розвитку рф від 26.08.2010 N761н «Про затвердження Єдиного кваліфікаційного довідника посад керівників, фахівців та службовців, розділ «Кваліфікаційні характеристики посад працівників освіти»» (зареєстрований в міністерстві юстиції російської федерації 06.10.2010 за №18638), виконує покладені на неї наступні функції: «Осуществляет руководство образовательным учреждением в соответствии с законами и иными нормативными правовыми актами, уставом образовательного учреждения. Обеспечивает системную образовательную (учебно-воспитательную) и административно-хозяйственную (производственную) работу образовательного учреждения. Обеспечивает реализацию федерального государственного образовательного стандарта, федеральных государственных требований. Формирует контингенты обучающихся (воспитанников, детей), обеспечивает охрану их жизни издоровья во время образовательного процесса, соблюдение прав и свобод обучающихся (воспитанников, детей) и работников образовательного учреждения в установленном законодательством Российской Федерации порядке. Определяетстратегию, цели и задачи развития образовательного учреждения, принимает решения о программном планировании его работы, участии образовательного учреждения в различных программах и проектах, обеспечивает соблюдение требований, предъявляемых к условиям образовательного процесса, образовательным программам, результатам деятельности образовательного учреждения и к качеству образования, непрерывное повышение качества образования в образовательном учреждении. Обеспечивает объективность оценки качества образования обучающихся (воспитанников, детей) вобразовательном учреждении. Совместно с советом образовательного учреждения и общественными организациями осуществляет разработку, утверждение и реализацию программ развития образовательного учреждения, образовательной программы образовательного учреждения, учебных планов, учебных программ курсов, дисциплин, годовых календарных учебных графиков, устава и правил внутреннего трудового распорядка образовательного учреждения. Создает условия для внедрения инноваций, обеспечивает формирование и реализацию инициатив работников образовательного учреждения, направленных на улучшение работы образовательного учреждения и повышение качества образования, поддерживает благоприятный морально-психологический климат в коллективе. В пределах своих полномочий распоряжаетсябюджетными средствами, обеспечивает результативность и эффективность их использования. В пределах установленных средств формирует фонд оплаты труда с разделением его на базовую и стимулирующую часть. Утверждает структуру и штатное расписание образовательного учреждения. Решает кадровые, административные, финансовые, хозяйственные и иные вопросы в соответствии с уставом образовательного учреждения. Осуществляет подбор и расстановку кадров. Создает условия для непрерывного повышения квалификации работников. Обеспечивает установление заработнойплаты работников образовательного учреждения, в том числе стимулирующей части (надбавок, доплат к окладам (должностным окладам), ставкам заработной платы работников), выплату в полном размере причитающейся работникам заработной платы в сроки, установленные коллективным договором, правилами внутреннего трудового распорядка, трудовыми договорами. Принимает меры по обеспечению безопасности и условий труда, соответствующих требованиям охраны труда. Принимает меры по обеспечению образовательного учреждения квалифицированными кадрами, рациональному использованию и развитию их профессиональных знаний и опыта, обеспечивает формирование резерва кадров в целях замещения вакантных должностей в образовательном учреждении. Организует и координирует реализацию мер поповышению мотивации работников к качественному труду, в том числе на основе их материального стимулирования, поповышению престижности труда в образовательном учреждении, рационализации управления и укреплению дисциплины труда. Создает условия, обеспечивающие участие работников в управлении образовательным учреждением. Принимает локальные нормативные акты образовательного учреждения, содержащие нормы трудового права, в том числе по вопросам установления системы оплаты труда с учетом мнения представительного органа работников. Планирует, координирует и контролирует работу структурных подразделений, педагогических и других работников образовательного учреждения. Обеспечивает эффективное взаимодействие и сотрудничество с органами государственной власти, местного самоуправления, организациями, общественностью, родителями (лицами, их заменяющими), гражданами. Представляетобразовательное учреждение в государственных, муниципальных, общественных и иных органах, учреждениях, иных организациях. Содействует деятельности учительских (педагогических), психологических организаций и методических объединений, общественных (в том числе детских и молодежных) организаций. Обеспечивает учет, сохранность и пополнение учебно-материальной базы, соблюдение правил санитарно-гигиенического режима и охраны труда, учет и хранениедокументации, привлечение для осуществления деятельности, предусмотренной уставом образовательного учреждения, дополнительных источников финансовых и материальных средств. Обеспечивает представление учредителю ежегодного отчета о поступлении, расходовании финансовых и материальных средств и публичного отчета о деятельности образовательного учреждения в целом. Выполняет правила по охране труда и пожарной безопасности.»

Тим самим, ОСОБА_6 , будучи громадянином України, здійснює дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Щодо обґрунтованої підозри.

Згідно зіст. 8 КПК Україникримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст.8,9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).

Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 1111 КК України, повністю підтверджується зібраними укримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;

-протоколами пред`явлення для впізнання за фотознімками ОСОБА_6 свідкам ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;

-протоколами огляду інформації, що підтверджує злочинну діяльність ОСОБА_6 ;

-матеріалами, зібраними оперативним підрозділом Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області, що є у відповідності до ч. 2 ст. 99 КПКУкраїни є доказами.

Такимчином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у тому, що будучи громадянином України, здійснює дії, спрямовані на на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 1111 КК України.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваної ОСОБА_6 із вчиненням злочину, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Щодо належного повідомлення про підозру.

Враховуючи наведені вище обставини, 28.09.2023 слідчим за погодженням з прокурором, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, складено повідомлення про підозру та 28.09.2023 громадянку ОСОБА_6 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України. Також, зазначене повідомлення про підозру 09.10.2023 вручено захиснику ОСОБА_6 адвокату ОСОБА_4 .

Таким чином, 28.09.2023 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 набула статусу підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 1111 КК України, а саме у здійсненні громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом вУкраїні, тимчасовою окупацією частини території Донецької області та проведенням бойових дій, а також, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 постійно перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістки про виклик особи, з дотриманням вимог ст.ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур`єр» № 195 (7593) від 28.09.2023, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, танаофіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про підозру із пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного стосовно ОСОБА_6 , атакож повістки про виклик підозрюваного на 2, 3 та 4 жовтня 2023 року до слідчого відділу 2управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях длявручення письмового повідомлення про підозру, допиту та проведення заїї участю інших процесуальних дій в якості підозрюваного.

Жодного разу у визначені в повістках час та місце громадянка України ОСОБА_6 не з`явилась, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Главою 11 КПК України визначається порядок виклику слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.

Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Щодо ризиків.

Слідчий суддя вважає доведеними вказані ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому слідчий суддя враховує, що як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов`язки, про покладення (продовження) яких клопоче орган досудового розслідування у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною особою злочинів;

- неприбуття на виклик до слідчого, прокурора, у тому числі тричі у статусі підозрюваного та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування, у зв`язку з чим підозрюваного оголошено у розшук;

- спосіб вчинення злочину (вчинив умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на тимчасово окупованій території співпрацюючи з окупаційною адміністрацією, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі уразі обрання більш м`якого запобіжного заходу);

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальні правопорушення, в яких вона підозрюється, або вчинити інші кримінальні правопорушення свідчить те, що ОСОБА_6 постійно перебуває на території Маріупольського району Донецької області, що перебуває під контролем окупаційної адміністрації РФ, активно співпрацює з іншими представниками держави-агресора та фактично своїми діями підтверджує намір продовжити скоєні нею злочини, що надає їй можливість скоїти інші злочини за відсутності контролю з боку влади України.

Щодо перебування підозрюваної на окупованій території.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309 (у редакції Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.09.2023 № 254), станом на 05.03.2023 Маріупольська міська територіальна громада Донецької області є тимчасово окупованою територією України.

Таким чином, факт тимчасової окупації території Маріупольської МТГ Донецької області є загальновідомим та не потребує додаткового підтвердження Радою національної безпеки і оборони України та Президентом України, крім того він визнаний Кабінетом Міністрів України.

Той факт, що підозрювана ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Щодо розшуку.

Постановою слідчого від 05.10.2023 на підставі ст. 281 КПК України підозрювану ОСОБА_6 оголошено в розшук.

Висновки.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

З огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_6 набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв`язку вказують слідчому судді на достатність підстави вважати, що підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території України, її оголошено у розшук, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, відповідно до приписів ч. 6ст. 193 КПК України.

Відповідно доч.6ст.176КПК Українипід час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2,258-258-5,260,261,437-442Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом єтримання під вартою.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до вищевказаного переліку, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також враховуючи факт її переховування від органу досудового розслідування, а також те, що у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності свідчать про вчинення нею інкримінованого їй кримінального правопорушення, беручи до уваги його тяжкість та специфіку, а також те, що у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого злочину їй може бути призначено покарання у виді реального позбавлення волі на строк до десяти років, дані про особу підозрюваної, до неї може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Щодо застави.

Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченогостаттями 109-114-2,258-258-5,260,261,402-405,407,408,429,437-442КК України.

Оскільки ОСОБА_6 підозрюється увчиненні кримінальногоправопорушення,яке входитьдо переліку, перебуваєна тимчасовоокупованій територіїУкраїни, розмір застави слідчий суддя не визначає.

Інші питання.

Згідно ч. 4ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6статті 193 цього Кодексустрок дії такої ухвали не зазначається.

Визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, тобто визначення, таким чином строку тримання особи під вартою, здійснюється лише під час застосування щодо особи запобіжного заходу, що відповідно до ч. 6ст. 193 КПК України, можливе після затримання особи, а слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, зобов`язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід за обов`язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,183, 193, 194, 197 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

В порядку ч. 6 ст. 193КПК України обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні №12023052770000114, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.02.2023 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Роз`яснити, що згідно з положеннями ч. 6ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановлює ухвалу.

Відповідно до ч. 4ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, на підставі частини шостоїстатті 193 цього Кодексустрок дії такої ухвали не зазначається.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1