ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 646/3928/23 Головуючий 1 інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11кп/818/1699/23 Головуючий апеляційної інстанції ОСОБА_2 Категорія: ч.4 ст. 185 КК України
ВИРОК
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08листопада 2023року колегіясуддів судовоїпалати зрозгляду кримінальнихсправ Харківськогоапеляційного судуу складі:головуючого судді ОСОБА_2 ,суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при секретареві ОСОБА_5 ,з участюпрокурора ОСОБА_6 , зучастю обвинуваченого ОСОБА_7 ,який взявзахист своїхінтересів насебе,без участі всіхінших учасниківпо данійсправі,а саме представникапотерпілого ОСОБА_8 ,належним чиномповідомленого пророзгляд справи,від якогонадійшла заявапро розглядсправи безнього,за умови,що заявпро відкладеннярозгляду справивід ньогоне надходило, розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Харкові справуза апеляційноюскаргою прокурорана вирокЧервонозаводського районногосуду м.Харкова від08.09.2023року, -
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вказаним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Харкова,громадянина України,з неповноюсередньою освітою,офіційно непрацевлаштованого,вдівця,без постійногомісця проживання,який немає зареєстрованогомісця проживання,фактично проживаєза адресою: АДРЕСА_1 ,раніше неодноразовосудимого,останній раз: 20.12.2022р. Ленінським районним судом м. Полтави за ч.1 ст.111-1 КК України до покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, строком на 10 (десять) років; 24.03.2023р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ст.395 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 (три) місяці,
визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 та ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, та призначено йому покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців,
- за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Відповідно до ст. 71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 березня 2023 року та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців 1 (один) день.
Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Відповідно до ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 08.09.2023р. до набрання вироком законної сили у співвідношенні один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Початок строку покарання ОСОБА_7 визначено рахувати з дня ухвалення вироку суду, тобто з 08 вересня 2023 року.
Вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 20 грудня 2022 року визначено виконувати самостійно.
Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішено відповідно до ст. 100, 126 КПК України.
Згідно вказаного вироку, у травні 2023 під час воєнного стану, оголошеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 ОСОБА_7 , будучи раніше судимим за вчинення умисного корисливого кримінального правопорушення проти власності та маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, знову вчинив умисні кримінальні правопорушення проти власності за таких обставин.
Так, 12 травня 2023 року о 10 годині 02 хвилини ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні супермаркету «Таврія-В» ПП «ТАВРІЯ ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 31929492), який знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Юрія Гагаріна, будинок № 30, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливим мотивом, повторно, шляхом вільного доступу, таємно, під час воєнного стану, з торгівельного прилавку взяв товар, що належить ПП «ТАВРІЯ ЛЮКС», а саме: упаковку кави в зернах «L`OR Espresso Brazil», 100 % Арабіка, масою 500 г, у кількості 1 штука, вартістю 632 гривні 70 копійок, яку сховав до свого рюкзаку та пройшов касову зону супермаркету не сплативши за вище зазначений товар, з місця вчинення злочину з викраденим товаром зник, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ПП «ТАВРІЯ ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 31929492) матеріальну шкоду на вказану суму.
Судом такі дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та в умовах воєнного стану.
Крім того, за аналогічних обставин та у вищезазначеному супермаркеті, ОСОБА_7 , в цей же день, о 14 годині 10 хвилин, а також: 13 травня 2023 року о 08 годині 03 хвилин, таємно викрадав з торгівельного прилавку вищезазначену упаковку кави в зернах «L`OR Espresso Brazil», 100 % Арабіка, масою 500 г, у кількості 1 штука, вартістю 632 гривні 70 копійок, які ховав до свого рюкзаку, не сплативши за вище зазначений товар, з місця вчинення злочину з викраденим товаром зник, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ПП «ТАВРІЯ ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 31929492) матеріальну шкоду на вказану суму.
Судом такі дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та в умовах воєнного стану.
Крім того, 15 травня 2023 року о 09 годині 14 хвилин ОСОБА_7 , за аналогічних обставин, перебуваючи в приміщенні вищезазначеного супермаркету «Таврія-В» ПП «ТАВРІЯ ЛЮКС» таємно викрав з торгівельного прилавку упаковку кави в зернах «Starbucks Blonde Espresso Roast», масою 450 г, у кількості 1 штука, вартістю 673 гривні 60 копійок, яку сховав до свого рюкзаку та пройшов касову зону супермаркету, не сплативши за вище зазначений товар, з місця вчинення злочину з викраденим товаром зник, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ПП «ТАВРІЯ ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 31929492) матеріальну шкоду на вказану суму.
Судом такі дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та в умовах воєнного стану.
Крім того, 15 травня 2023 року о 13 годині 17 хвилин ОСОБА_7 , за аналогічних обставин, перебуваючи в приміщенні вищезазначеного супермаркету «Таврія-В» ПП «ТАВРІЯ ЛЮКС» таємно викрав з торгівельного прилавку упаковку кави в зернах «Dorato Elite» (Італія), масою 1 кг, у кількості 1 штука, вартістю 580 гривень 00 копійок, яку сховав до свого рюкзаку та пройшов касову зону супермаркету не сплативши за вище зазначений товар, з місця вчинення злочину з викраденим товаром зник, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ПП «ТАВРІЯ ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 31929492) матеріальну шкоду на вказану суму. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та в умовах воєнного стану.
Крім того, 16 травня 2023 року о 10 годині 35 хвилин ОСОБА_7 , за аналогічних обставин, перебуваючи в приміщенні вищезазначеного супермаркету «Таврія-В» ПП «ТАВРІЯ ЛЮКС» таємно викрав з торгівельного прилавку упаковку кави в зернах «L`OR Espresso Colombia», 100 % Арабіка, масою 500 г, у кількості 1 штука, вартістю 632 гривні 70 копійок, яку сховав до свого рюкзаку та пройшов касову зону супермаркету не сплативши за вище зазначений товар, з місця вчинення злочину з викраденим товаром зник, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ПП «ТАВРІЯ ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 31929492) матеріальну шкоду на вказану суму.
Судом такі дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та в умовах воєнного стану.
Крім того, 16 травня 2023 року о 14 годині 48 хвилин ОСОБА_7 , за аналогічних обставин, перебуваючи в приміщенні вищезазначеного супермаркету «Таврія-В» ПП «ТАВРІЯ ЛЮКС» таємно викрав з торгівельного прилавку упаковку кави в зернах «L`OR Espresso Colombia», 100 % Арабіка, масою 500 г, у кількості 1 штука, вартістю 632 гривні 70 копійок, яку сховав до свого рюкзаку та пройшов касову зону супермаркету не сплативши за вище зазначений товар, з місця вчинення злочину з викраденим товаром зник, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ПП «ТАВРІЯ ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 31929492) матеріальну шкоду на вказану суму.
Судом такі дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та в умовах воєнного стану.
Крім того, 17 травня 2023 року о 14 годині 33 хвилини ОСОБА_7 , за аналогічних обставин, перебуваючи в приміщенні вищезазначеного супермаркету «Таврія-В» ПП «ТАВРІЯ ЛЮКС» таємно викрав з торгівельного прилавку упаковку кави в зернах «Lavazza Qualita Oro» (Італія), 100 % Арабіка, масою 1 кг, у кількості 1 штука, вартістю 1189 гривень 00 копійок, яку сховав до свого рюкзаку та пройшов касову зону супермаркету не сплативши за вище зазначений товар, з місця вчинення злочину з викраденим товаром зник, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ПП «ТАВРІЯ ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 31929492) матеріальну шкоду на вказану суму.
Судом такі дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та в умовах воєнного стану.
Крім того, 18 травня 2023 року о 09 годині 56 хвилин ОСОБА_7 , за аналогічних обставин, перебуваючи в приміщенні вищезазначеного супермаркету «Таврія-В» ПП «ТАВРІЯ ЛЮКС» таємно викрав з торгівельного прилавку упаковку кави в зернах «L`OR Espresso Colombia», 100 % Арабіка, масою 500 г, у кількості 1 штука, вартістю 417 гривень 20 копійок, яку сховав до свого рюкзаку та пройшов касову зону супермаркету не сплативши за вище зазначений товар, однак з причин незалежних від його волі, був зупинений охоронцем біля виходу із супермаркету, тобто не довів свої злочинні дії до кінця з причин, які не залежали від його волі, тим самим вчинивши закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану. Таким чином, ОСОБА_7 міг спричинити ПП «ТАВРІЯ ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 31929492) матеріальну шкоду на загальну суму 417 гривень 20 копійок.
Вказані дії ОСОБА_7 судом кваліфіковано за ч.2 ст.15 і ч.4 ст.185 КК України, а саме, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та в умовах воєнного стану.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок стосовно ОСОБА_7 скасувати в частині призначення покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, незастосування закону. який підлягає застосуванню, а саме ст.71, ст.72 КК України, а також невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості.
Постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання:
за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років;
за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Відповідно до ст. 71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 березня 2023 року та за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 20.12.2022 та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців 1 (один) день, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, строком на 10 (десять) років.
Покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, строком на 10 (десять) років за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 20.12.2022 , прокурор просить виконувати, відповідно до ч.3 ст.72 КК України самостійно. В іншій частині вирок залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначив, що судом при призначенні покарання обвинуваченому, судом не було застосовано ч.1 ст.71 та ст.72 КК України і не враховано вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 20.12.2022. Згідно вказаного вироку ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, строком на 10 років.
Як зазначає прокурор, при призначенні покарання ОСОБА_7 , суд повинен був відповідно до ч.1 ст.71 та ч.3 ст.72 КК України приєднати невідбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 20.12.2022, яке повинно виконуватись самостійно. Тим самим, на думку прокурора, суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, не застосувавши закон, який підлягає застосуванню.
Крім того, прокурор вважає, що судом призначено покарання, яке не відповідає вимогам ст.65 КК України, так як не відповідає ступеню тяжкості та особи обвинуваченого і не є достатнім для виправлення засудженого і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень. Судом не було враховано, що обвинувачений не працює, доходів не отримує, відсутні міцні соціальні зв`язки, скоїв злочин в умовах воєнного стану, а тому покарання, на думку прокурора, повинно бути біль суворішим, щоб правопорушник за отриманим покаранням міг виправитись та не допускати скоєння аналогічних правопорушень.
А тому, прокурор просить скасувати вирок та постановити новий, яким призначити ОСОБА_7 покарання : за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років; за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Відповідно до ст. 71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 березня 2023 року та за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 20.12.2022 та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців 1 (один) день, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, строком на 10 (десять) років.
Покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, строком на 10 (десять) років за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 20.12.2022, прокурор просить виконувати, відповідно до ч.3 ст.72 КК України самостійно. В іншій частині вирок залишити без змін.
Позиції учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор просив вимоги апеляційної скарги задовольнити у повному обсязі.
Обвинувачений просив залишити вирок суду першої інстанції без змін.
Представник потерпілого, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи від нього.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, доводи обвинуваченого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Оскільки висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях та фактичні обставини їх вчинення в апеляційній скарзі не оспорюються, то відповідно до вимог ст.404 КПК України, вирок в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.
Що стосується посилання прокурора в апеляційній скарзі на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме не застосування при призначенні ОСОБА_7 покарання положень ч.1 ст.71 та чт.3 ст.72 КК України, то колегія суддів знаходить їх такими, що ґрунтуються на законі та матеріалах справи і вважає їх такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачаєтьсяз матеріалівкримінального провадженнясуд першоїінстанції розглянув справу відповідно до вимог ч.3ст.349 КПК України, оскільки обвинувачений визнав себе винним, не оспорював фактичних обставин справи, крім того, зазначив, що розкаюється у вчиненому.
При призначенні ОСОБА_7 покарання судом першої інстанції було враховано тяжкість скоєних ним злочинів, що відповідно до вимог ст.12 КК України, є тяжкими злочинами, а також особу обвинуваченого, який має неповну середню освіту, вдівець, не працює, зареєстрованого місця проживання не має, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий. При цьому, судом не встановлено обставини, яка згідно зі ст.66 КК України, пом`якшує покарання, оскільки обвинувачений у судовому засіданні заявив про його щире каяття, проте, не висловився про його готовність відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, або інші намагання виправити негативні наслідки вчинених ним злочинів та готовність понести заслужене покарання. Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання, судом враховано рецидив злочинів.
Враховуючи вищевикладене, для досягнення цілей покарання, визначених ч.2 ст.50 КК України, з метою виправлення обвинуваченого та запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді у виді позбавлення волі в межах санкції норми Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.
Крім того,суд вважавза необхіднеобрати обвинуваченомузапобіжний західу виглядітримання підвартою донабрання вирокомзаконної сили,з оглядуна наявністьризиків,передбачених п.п.1та 5ч.1ст.177КПК України,вважаючи,що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на те, що він не працює, не має будь-яких легальних джерел доходів, раніше був неодноразово судимий, у тому числі, за вчинення корисливих злочинів проти власності.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців та відповідно до вимог ст.71 КК України, до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 березня 2023 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців 1 (один) день.
Крім того, відповідно до вимог ст.72 КК України, зараховано ОСОБА_7 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 08.09.2023р. до набрання вироком законної сили у співвідношенні один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, з визначенням початку рахування строку покарання з дня ухвалення вироку суду, тобто з 08 вересня 2023 року.
Вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 20 грудня 2022 року ухвалено виконувати самостійно.
З висновком суду першої інстанції щодо призначення ОСОБА_7 у остаточного покарання, колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Згідно вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
У відповідності до ст.65 КК України та роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що в даному випадку, при призначенні ОСОБА_7 покарання, судом першої інстанції не були правильно застосовані норми кримінального закону, за якими призначається покарання за сукупністю вироків.
Як визначено положеннями ч.1 ст.70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань у порядку ч. 1 ст. 71 КК остаточне покарання має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
За правилами ч. 3 ст. 72 КК основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків, складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
При цьому положення ч.3 ст.72 КК не тільки не виключають можливості застосування положень ст. 70, 71 КК щодо призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків, але й прямо вказують на необхідність такого застосування. Водночас, ч.3 ст.72 КК передбачає не самостійне виконання вироків, якщо одним чи кількома з них призначено покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а лише неможливість складення цих покарань з іншими видами покарань при призначенні їх за сукупністю злочинів або за сукупністю вироків і необхідність самостійного (окремого) виконання цих покарань.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, при призначенні ОСОБА_7 покарання за цим вироком, суд не зазначив в мотивувальній та в резолютивній частині щодо приєднання невідбутого покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтави, від 20.12.2022, а лише зазначив в резолютивній частині вироку про виконання вказаного вироку від 20.12.2022 самостійно.
Згідно вироку Ленінського районного суду м. Полтави від 20.12.2022 ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, строком на 10 років.
Вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.03.2023, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.395 КК України та призначено йому покарання у вигляді арешту, строком на 3 місяці.
Враховуючи, що судом першої інстанції, при постановленні вироку від 08.09.2023, при призначенні ОСОБА_7 покарання, не було враховано вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 20.12.2022, остаточне покарання йому необхідно призначити за правилами ч.1 ст.71 та ч.3 ст.72 КК України, у зв`язку з чим слід приєднати до покарання за цим вироком від 08.09.2023, невідбуте покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.03.2023 та за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 20.12.2022.
При цьому, покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 20.12.2022, повинно виконуватись самостійно.
Зважаючи на те, що вищевказані положення кримінального Закону судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження та постановленні вироку враховано не в повному обсязі, що свідчить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, то відповідно до п.4 ч.1 ст.409, п.1 ч.1 ст.413 КПК України це є підставою для скасування вироку суду в частині призначення покарання та часткового задоволення апеляційної скарги прокурора.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, наведені вище дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують покарання, зокрема щире каяття та обтяжуючу покарання обставину у виді рецидиву злочинів.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції - скасуванню в частині призначеного обвинуваченому покарання із ухваленням апеляційним судом свого вироку.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08.09.2023 року по справі щодо ОСОБА_7 , в частині призначеного покарання, - скасувати. Постановити новий вирок.
Апеляційну скаргу прокурора, - задовольнити частково.
Призначити ОСОБА_7 покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців;
- за ч.2 ст.15 і ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.
Відповідно до ст. 71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 березня 2023 року та за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 20.12.2022 та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців 1 (один) день, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, строком на 10 (десять) років.
Покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, строком на 10 (десять) років за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 20.12.2022 виконувати самостійно.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на дане судове рішення, в порядкуч.1ст.424КПК України, може бути подана безпосередньо досуду касаційної інстанції протягом трьохмісяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2023 |
Оприлюднено | 13.11.2023 |
Номер документу | 114819826 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Харківський апеляційний суд
Курило О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні