Рішення

від 10.11.2023 по справі 485/863/23

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/863/23

Провадження №2/485/258/23

РІШЕННЯ

іменем України

10 листопада 2023 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі

головуючої судді Бодрової О.П.,

за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,

учасників справи: прокурора Притули М.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача Снігурівська міська рада Баштанського району Миколаївської області про відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу незаконним виловом водних живих біоресурсів,

установив:

У серпні 2023 року керівник Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих навколишньому природному середовищу незаконним виловом водних живих біоресурсів.

Заявлений позов позивач обґрунтовував тим, що Баштанською окружною прокуратурою Миколаївської області, при виконанні повноважень, передбачених ст.131-1 Контитуції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та вимог Наказу Генерального прокурора від 21.08.2020 №389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді» здійснено моніторинг судових рішень у справах про адміністративні правопорушення з метою виявлення порушень інтересів держави та стану їх усунення.

Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю постановою від 19 листопада 2021 у справі № 485/1488/21 відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення та звільнив від адміністративної відповідальності, з підстав передбачених ст.22 КУпАП, у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 порушив Правила любительського і спортивного рибальства та ст.63 Закону України «Про тваринний світ», п.3.15, 4.11 Правил любительського і спортивного рибальства тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.85 КУпАП, спричинивши шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 9486,00 грн. Вказана шкода в добровільному порядку правопорушником не відшкодована. Зазначена постанова суду ОСОБА_1 не оскаржувалась.

Відповідно до листа Управління Державного агенства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області від 05.07.2023 за №2-6-9/584-23, управління зверталось до суду із позовною заявою до відповідача про відшкодування шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів.

Прокурор Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити, також просив стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 2684,00 грн судового збору.

Відповідач у судовому засіданні заявив клопотання про часткове визнання заявленого позову та просив зменшити розмір стягнення в порядку ч. 4 ст. 1193 ЦК України, враховуючи те, що він є пенсіонером за віком, інших доходів, крім пенсії, не має; проживає з дружиною, яка є особою з інвалідністю третьої групи, він також має хронічні захворювання, основна частина доходу йде на ліки та лікування. Просив суд стягнути судовий збір в повному обсязі.

Представник третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання третя особа повідомлена належним чином. Надали до суду заяву, в якій повідомили, що не заперечують щодо задоволення позовних вимог, справу просили слухати у їх відсутності.

Заслухавши представника позивача, учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, матеріали справи №485/1488/21, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

Суд встановив, що Снігурівський районний суд Миколаївської області постановою від 19 листопада 2021, яка набрала законної сили 30 листопада 2021, визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, звільнив від адміністративної відповідальності, з підстав передбачених ст.22 КУпАП, у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення.

Згідно вказаної постанови суду, 21 жовтня 2021 року близько 12:30 на річці Інгулець біля м.Снігурівка Баштанського району Миколаївської області, ОСОБА_1 у порушення п.п.3.15, 4.11 Правил любительського та спортивного рибальства, проводив незаконний лов риби з берега забороненим знаряддям лову - парашутом виготовленим з сітконастевого матеріалу O - 5м, вічко - 20мм. На час затримання у ОСОБА_1 виявлено вилов молодь карася сріблястого розміром 10-14 см в кількості 6 шт. Своїми діями порушник завдав рибному господарству матеріальну шкоду на загальну суму 9486,00 грн. Вказана шкода в добровільному порядку правопорушником не відшкодована. Зазначена постанова суду ОСОБА_1 не оскаржувалась.

У відповідності з вимогами ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, до кола судових документів, обов`язкових для суду, який розглядає справу про правові наслідки дій або бездіяльності особи, закон відносить також і постановусуду у справі про адміністративне правопорушення, яка має преюдиційний характер щодо питань, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до засвідчених копій накладної №297 від 25 жовтня 2021, опису об`єктів лову (добування), вилучених у порушника від 21 жовтня 2021 та опису-оцінки від 21 жовтня 2021, від підпису яких відповідач відмовився, у нього вилучено шість риб молоді карасів сріблястих розміром 10-14 см, вагою 0,5 кг.

Згідно п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.199 за № 269/3562 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), забороняється ловводних живихресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Пунктом 4.11 вказаних Правил заборонено лов риби і водних безхребетних, менших за розміри, вказані в додатку цих Правил рибальства.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1209 від 21.11.2011 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» розмір компенсації за один екземпляр риби карась сріблястий становить 1581 грн. Таким чином, загальна сума заподіяної шкоди за вилов шістьох риб молоді карасів сріблястих розміром 10-14 см, вагою 0,5 кг становить 9486,00 грн.

Статтею 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні у: незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; невиконанні встановлених законодавством вимог щодо охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України або до переліків видів тварин, що підлягають особливій охороні.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України. України (ч. 4 ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ»).

Як передбачено у частинах четвертій і п`ятій ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Частиною першою ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Як передбачено ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Вказані фонди утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди, у тому числі за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача шкоди, заподіяної порушенням законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

При цьому суд уважає за доцільне в рамках розгляду даної справи застосувати ч. 4 ст. 1193 ЦК України.

У відповідності з вимогами вказаної норми суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.

Суд ураховує, що відповідач ОСОБА_2 є пенсіонером, людиною похилого віку,інших доходів, крім пенсії, не має; він проживає з дружиною ОСОБА_3 , яка є особою з інвалідністю третьої групи, та яка, фактично перебуває на утриманні чоловіка, ОСОБА_1 також має хронічні захворювання потребує постійного лікування, основна частина доходу йде на ліки та періодичне профілактичне лікування у стаціонарному відділені лікарні. Вказані обставинипідтверджується відповідними письмовими доказами, а саме: витягом №1588 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 20.10.2023, пенсійними посвідченнями серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , довідкою ЛКК №6498 від 18.10.2023 виданою ОСОБА_1 (діагноз хронічне обструктивне захворювання легень, група С, стадія ремісії, ЛН І ступеня), рахунком на оплату №УТ-14 від 28 травня 2019 року (ендопротез тазостегнового суглобу за ціною 69600,00 грн), а також іншими медичними довідками наданими відповідачем до суду, які підтверджують наявність хронічних захворювань та потребу у лікуванні.

З урахуванням вказаних обставин, з огляду на складне матеріальне становище відповідача, враховуючи, що останній завдав шкоди адміністративним правопорушенням, суд зменшує розмір відшкодування завданоївнаслідокпорушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів шкоди та визначає до стягнення з відповідача на користьУправління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області за місцем заподіяння шкоди у розмірі 4743,00 грн.

Суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 2684,00 грн.

На підставі наведеного, відповідно дост. 66 Конституції України,ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», ст. 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», постанови Кабінету Міністрів України № 1209 від 21.11.2011 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів»,керуючись ст.1193 ЦК України, ст.ст. 263-265, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача Снігурівська міська рада Баштанського району Миколаївської області про відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу незаконним виловом водних живих біоресурсів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Держави заподіяні ним збитки у розмірі 4743,00 (чотири тисячі сімсот сорок три) гривні, які перерахувати на рахунок № UA178999980333119331000014444, отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг м.Снігурівка/24062100, код отримувача (ЄРПОУ) 37992030, Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету 24062100.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м.Києва, р/р UA748201720343150001000000340 понесені судові витрати у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.П.Бодрова