Рішення

від 06.11.2023 по справі 490/3091/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/3091/23

н\п 2/490/1712/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 листопада 2023 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі:головуючого -судді Чулуп О.С.

при секретарі Ребрина Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаїв цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Уют»

про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Уют» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки при звільненні з 23.06.2022 року по 31.01.2022 року у сумі 47464,24 грн. В обгрунтування позову позивач вказує, що відповідач не здійснив з ним розрахунок при звільненні (23.06.2022 року). Фактичний розрахунок відповідачем проведено 31.01.2023 року. Позивач вказує, що оскільки відповідач у день звільнення позивача не здійснив всіх розрахунків, то він має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за період з 23.06.2022 року по 31.01.2023 року.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом досліджено трудову книжку серії НОМЕР_1 згідно якої вбачається, що позивач ОСОБА_1 працював на посаді слюсаря-сантехніка в ТОВ «Керуюча компанія «УЮТ» з 06.01.2021 року по 23.06.2022 року. 23.06.2022 року звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Судом досліджено наказ № 06/03 від 23.06.2022 року згідно якого звільнено ОСОБА_1 з посади слюсаря-сантехніка за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Судом досліджено виписку з особового рахунку АТ КБ «Приватбанк» відкритого на ім`я ОСОБА_1 від 05.03.2023 року згідно якого вбачається що 31.01.2023 року на рахунок позивача було зараховано заробітну плату в розмірі 5000 грн.

Судом досліджено рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 01.02.2023 року згідно якого стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія УЮТ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 5932 грн. 50 коп. В зв`язку з погашенням ТОВ «Керуюча компанія «УЮТ» вимог за даним позовом в повному обсязі, рішення в частині стягнення заборгованості в розмірі 5932 грн. 50 коп. вирішено не виконувати.

Відповідно до ч.1ст.116КЗпП України виплата всіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації, проводяться в день звільнення.

Згідно ст.117КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.20 постанови пленумуВерховного СудуУкраїни від24.12.1999р.№13«Про практикузастосування судамизаконодавства прооплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Таким чином, слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні з використанням даних про середній заробіток позивача виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана дана виплата.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 21 січня 2015 року у справі № 6-195цс14 і є обов`язковою для судів України.

Враховуючи, що позивачу було виплачено заборгованість по заробітній платі 31.01.2023 року, то з відповідача підлягає стягненню середній заробіток на користь позивача за період з 24.06.2022 року (наступний день після звільнення) по 31.01.2023 року.

26 червня 2019 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), в якій відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27 квітня 2016 року у справі за провадженням №6-113цс16. ВП Верховного Суду прийшла до висновку, що встановленийстаттею 117 КЗпП Українимеханізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що, визначаючи міру балансу між інтересами працівника та роботодавця слід враховувати наступні критерії:

1) розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум;

2) період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості,з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

3) ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

4) інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах,співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

На підтримку наведеної вище позиції ВП Верховного Суду, 30 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі №480/3105/19 (провадження №К/9901/5696/20). У цьому судовому рішенні у частині, що стосується виплати середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку, суд зазначив про те, що в разі виплати частини (не всіх) належних звільненому працівникові сум зменшується відповідно розмір відповідальності. І цей розмір відповідальності повинен бути пропорційним розміру невиплачених сум з урахуванням того, що всі належні при звільненні суми становлять сто відсотків, стільки ж відсотків становить розмір середнього заробітку.

Так, кількість робочих днів за період з 24.06.2022 року по 31.01.2023 року складає 151 день.

За такого, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати - це середній заробіток заст.117 КЗпПза період з 24.06.2022 р. по 31.01.2023 р.(включно) із розрахунку 302,33 грн. (середньо денна заробітна плата) х 151 = 45650,32 грн.

Проте, враховуючи позицію Верховного Суду по справі № 480/3105/19 суд вважає за необхідне зменшити розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру невиплачених сум з урахуванням того що всі належні при звільненні суми становлять сто відсотків.

Так, суд враховує, що позивачу за червень 2022 року невиплачена позивачу заробітнра платал складала 11954,71 грн. Виплачено ж було позивачу заробітну плату відповідачем 31.01.2023 року у розмірі 5000 грн. (41,82% від суми належної до виплати).

За такого суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 19090,96 грн. (45650,32х41,82%:100% = 19090,96 грн.)

Згідност. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог в розмірі 431 грн. 90 коп.

Керуючись ст. ст.18,259,263-265,284 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Уют» на користь ОСОБА_1 19090 (Дев`ятнадцять тисяч дев`яносто) грн. 96 коп. як середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати.

Сума стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати визначена без утримання по дохідного податку та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Уют» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 431,90 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія УЮТ», код ЄДРПОУ 41129667, адреса: м. Миколаїв, вул. Чкалова, буд. 118 А.

Суддя