Ухвала

від 03.11.2023 по справі 490/9045/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/2952/2023 Справа № 490/9045/23

Центральний районний суд м. Миколаєва

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2023 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

15 вересня 2023 року позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача, в якому просить витребувати з незаконного володіння гр. ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . Поновити право власності на зазначене нерухоме майно за гр. ОСОБА_1 .

Крім того, позивачем заявлено вимогу про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 . Вимогу про забезпечення позову обґрунтовує тим, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва у цивільній справ № 490/4027/21 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Кредитні ініціативи», Комунального підприємства «Енерго про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора», а саме скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна), індексний номер: 47447849 від 21.06.2019 року державного реєстратора прав на нерухоме майно комунального підприємства «Енерго» Лубінської О.М. про проведення державної реєстрації права власності 19.06.2019 року на нерухоме майно: за адресою: АДРЕСА_2 за ТОВ «Кредитні ініціативи». Однак, не дивлячись на рішення суду, яке набрало законної сили Позивач не має можливості відновити своє право володіння квартирою, так як під час розгляду судом справи щодо незаконності перереєстрації квартири ТОВ «Кредитні ініціативи» продали зазначену квартиру гр. ОСОБА_2 , вважає, що відчуження спірної квартири відбулось незаконно, тому з метою недопущення відчуження спірної квартири просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Пунктом 3,4 ч. 1 ст.151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно п.1 та 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Також судом враховано, що відповідно до усталеної прецедентної практики ЄСПЛ , напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес» (public interest, general interest, general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued). ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного інтересу», при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду» (national authorities enjoy a certain margin of appreciation) з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і знаходяться в кращому становищі, ніж міжнародний суддя, для оцінки того, що становить «суспільний інтерес». Це поняття має широке значення, втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі публічного, загального інтересу (public, general interest), який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) «справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар» (individual and excessive burden).

При розгляді питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги як права позивача , на захист яких вжито заходів забезпечення позову, так і права інших учасників процесу, права яких можуть бути порушені застосовуваними заходами.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Згідно роз`яснень даних в п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтересинетільки позивача,а й інших осіб,права яких можутьбутипорушеніузв`язкуіззастосуваннямвідповідних заходів.

Враховуючи наявність спору між сторонами, предметом якого, є квартира АДРЕСА_1 , а також, враховуючи співмірність виду забезпечення позову із заявленими вимогами, суд приходить до висновку, що забезпечення позову підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки наявніпідстави вважати,що невжиттязаходів забезпеченняпозову саме у виглядіарешту назазначене нерухомемайно,може ускладнитичи зробитинеможливим виконаннярішення суду,або неможливобуде взагаліефективне поновленняпорушених правта інтересівпозивача,за захистомяких вінзвернувся.

Керуючись ст.ст.149-151 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти обтяження у вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_1 - до набрання судовим рішенням по справі законної сили.

Копію ухвали негайно надіслати Центральному ВДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) для виконання, а також позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 - для пред`явлення до виконання.

Ухвала може бути оскаржена разом до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя О.А. Гуденко