Ухвала

від 08.11.2023 по справі 947/34251/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/34251/23

Провадження № 1-кс/947/13933/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2023 рокуcлідчийсуддяКиївськогорайонного судум.Одеси ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 ,розглянувши усудовому засіданнів м.Одесі клопотанняпрокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42023160000000313 від 26.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023160000000313 від 26.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190КК України за фактом заволодіння невстановленими особами, шляхом обману нежитловими приміщеннями АДРЕСА_1 , загальною площею 279,4 кв.м., які належали на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Одеської обласної прокуратури.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що згідно свідоцтва про право власності від 05.03.2013 року № НОМЕР_1 , яке видане реєстраційною службою Одеського міського управління, ОСОБА_4 була власницею приміщень АДРЕСА_1 загальною площею 279,4 кв.м. Зазначені нежитлові приміщення мають реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 17182351101 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

ОСОБА_4 16.05.2019 року подано заяву державним реєстраторам КП «Департамент державної реєстрації» про заборону здійснення будь яких реєстраційних дій щодо приміщення АДРЕСА_1 , яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав 16.05.2019 року за № 34083370 о 14 год. 53 хв.

Після чого, не дивлячись на зареєстровану заяву власника ОСОБА_4 про заборону вчинення реєстраційних дій, державний реєстратор КП «Агенція державної реєстрації» ОСОБА_5 16.05.2019 року, зловживаючи своїми повноваженнями, безпідставно скасувала право власності ОСОБА_4 та прийняла два рішення про внесення до Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно двох записів про реєстрацію права власності на зазначений об`єкт нерухомості, який належав ОСОБА_4 , за юридичними особами ТОВ «Фінансова компанія «Новотех» код ЄДРПОУ 40594664 та ПП «Бугенвіл» код ЄДРПОУ 37811190.

Так, державний реєстратор КП «Агенція державної реєстрації» ОСОБА_5 о 21 год. 12 хв. внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 31580526 про державну реєстрацію права власності на 28/100 частин нежитлових приміщень АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінансова компанія «Новотех» код ЄДРПОУ 40594664 (рішення реєстратора індексний № 46899333 від 22 год. 03 хв.).

Крім того, державний реєстратор КП «Агенція державної реєстрації» ОСОБА_5 о 21 год. 35 хв. внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис 31580522 про державну реєстрацію права власності на 72/100 частин нежитлових приміщень АДРЕСА_1 за ПП «Бугенвіл» код ЄДРПОУ 37811190 (рішення реєстратора індексний № 46899342 від 21 год. 54 хв.).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою виникнення права власності у ТОВ «Фінансова компанія «Новотех» є нібито договір іпотеки № 9 від 10.01.2008 року, відповідно до якого 72/100 частин нежитлових приміщень АДРЕСА_1 , загальною площею 200,4 кв.м., передано ТОВ «Фінансова компанія «Новотех» як забезпечення зобов`язання по сплаті боргу від боржника ОСОБА_6 та його майнових поручителів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які нібито були власниками іпотечного майна.

Також, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою виникнення права власності у ПП «Бугенвіл» є нібито договір іпотеки № 1323 від 07.03.2007 року, відповідно до якого нежитлові приміщення АДРЕСА_2 загальною площею 54,2 кв.м. передано ПП «Бугенвіль» як забезпечення зобов`язання по сплаті боргу у сумі 326 тис. доларів США від боржника ОСОБА_6 та його майнових поручителів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які нібито були власниками іпотечного майна.

Загальна площа нежитлових приміщень АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 , які нібито ОСОБА_6 та його майнові поручителі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 передали в іпотеку ТОВ «Фінансова компанія «Новотех» та ПП «Бугенвіл» склала 254, 6 кв.м., що на 24,8 кв.м. менше ніж нежитлові приміщення № 102, які перебували у власності ОСОБА_4 .

Крім того, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про те, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 чи ОСОБА_6 будь-коли були власниками нежитлових приміщення АДРЕСА_1 загальною площею 279,4 кв.м., які належали потерпілій ОСОБА_4 та мають реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 17182351101 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, скасування права власності потерпілої ОСОБА_4 на нежитлові приміщення № 102 загальною площею 279,4 кв.м. по АДРЕСА_4 та реєстрації права власності за ТОВ «Фінансова компанія «Новотех» та ПП «Бугенвіл» на зазначені приміщення проведено державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» ОСОБА_5 без відома діючого власника майна на підставі іпотечних договорів, щодо нежитлових приміщень № 101 та № 102 з меншою площею та щодо зобов`язань ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , інформація про право власності яких у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не встановлена.

Отже, об`єктом кримінально-протиправних дій стали нежитлові приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 279,4 кв.м., які належали на праві власності потерпілій ОСОБА_4 .

Постановою прокурора у кримінальному провадженні від 27.10.2023 року нежитлові приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 279,4 кв.м. було визнано речовим доказом відповідно до ст. 98 КПК України.

Наразі виникла необхідність у накладенні арешту на нежитлові приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 279,4 кв.м. з метою збереження їх як речового доказу та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, передачі та відчуження відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, проте подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, в якій просив клопотання задовольнити.

Згідно вимог ч. 2 ст. 172 КПК України, за клопотанням сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про накладення арешту на майно без виклику представників власників майна ТОВ «Фінансова компанія «Новотех» та ПП «Бугенвіл» з метою забезпечення арешту майна, в цілях запобігання його відчуження.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приймаючи до уваги заяву прокурора, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Так, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 42023160000000313 від 26.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Відповідно доінформаційної довідкиз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно№ 352065720від 27.10.2023року нежитлові приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 279,4 кв.м. належать на праві спільної часткової власності ТОВ «Фінансова компанія «Новотех» та ПП «Бугенвіл».

Слідчий суддя за обставин викладених у клопотанні та з долучених до нього матеріалів прийшов до висновку про відповідність нежитлових приміщень АДРЕСА_1 , загальною площею 279,4 кв.м. критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки вони імовірно є об`єктом кримінально протиправних дій.

Таким чином, є підстави вважати, що вказане майно має істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, оскільки воно імовірно є об`єктом кримінально протиправних дій, а тому, з метою забезпечення недопущення його відчуження та знищення доцільно застосувати захід забезпечення в даному кримінальному провадженні у вигляді накладення арешту на майно.

Вказане підтверджується також постановою слідчого від 27.10.2023 року про визнання нежитлових приміщень АДРЕСА_1 , загальною площею 279,4 кв.м. речовими доказами в рамках кримінального провадження № 42023160000000313 від 26.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім того, на теперішній час існує реальна загроза щодо вчинення невстановленими особами протиправних дій відносно зазначеного майна, а тому існує необхідність у його збереженні.

Критерії розумності та співмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення збереження предмету злочину з метою недопущення його відчуження та перетворення, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного, беручи до уваги розумність та співмірність арешту майна, а також його наслідки, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання є обґрунтованим, належним чином вмотивованим, а відтак, таке клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 98,131,170-173 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42023160000000313 від 26.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження на нежитлові приміщення АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 17182351101), заборонивши будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, державним реєстраторам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо зазначеного майна.

Виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1