Постанова

від 14.09.2023 по справі 920/93/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2023 р. м.Київ Справа№ 920/93/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 14.09.2023:

від позивача: Левченко Ю.В.

від відповідача-1: Пєхтєрєв Д.В.

від відповідача-2: не з?явився;

від третьої особи: не з?явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»

на рішення Господарського суду Сумської області

від 13.02.2023 (повний текст складено 23.02.2023)

у справі № 920/93/22 (суддя Жерьобкіна Є.А.)

за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»

до 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО»

про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

27.01.2022 Акціонерне товариство "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовною заявою (вх. № 314 від 27.01.2022) до відповідачів: 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), 2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), в якій просить суд:

1) у рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС-АГРО" за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 у розмірі 851751 грн 43 коп., яка складається з 740793 грн 06 коп. заборгованості за простроченим кредитом, 68491 грн 48 коп. заборгованості за простроченими процентами, 40227 грн 15 коп. пені на прострочений кредит, 2239 грн 74 коп. пені на прострочені проценти, звернути стягнення на предмет застави: зернозбиральний комбайн марки ЛИДА-1300, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер машини НОМЕР_3 , 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію машини - НОМЕР_4 , який на даний час зареєстрований за новим власником - ОСОБА_1 ;

2) визначити спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів;

3) встановити початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження в розмірі 574285 грн 00 коп.;

4) вжити заходів щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження на період до його реалізації шляхом передачі на зберігання стягувачу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання ТОВ "БІМЕКС-АГРО" взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами. Оскільки виконання зобов`язань за кредитним договором № 141218-А від 14.12.20218 забезпечені заставою рухомого майна другого відповідача згідно договору застави рухомого майна № 141218-ЗАВ від 14.12.2018, позивач просить звернути стягнення на один із предметів застави.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач-1 в обґрунтування заперечень на позов посилався на наступні обставини: ОСОБА_1 - не є стороною кредитного договору та є добросовісним набувачем комбайну на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 21-289 від 21.02.2019, тому відсутні підстави звернення стягнення на предмет застави - зернозбиральний комбайн марки ЛИДА-1300, власником якого є ОСОБА_1 . Також, договір застави укладено без нотаріального посвідчення, чим порушено вимоги чинного законодавства. Крім того, станом на момент укладення договору застави, спірний комбайн був знятий з обліку, про що міститься відмітка на Свідоцтві транспортного засобу.

Відповідач -2 в обґрунтування заперечень на позов посилався на наступні обставини: вказує на нікчемність договору застави. Зазначає, що комбайн марки ЛИДА-1300, 2013 року випуску, знятий з обліку у ГУ ДПСС в Чернігівській області станом на 14.12.2018, тому не міг бути об`єктом обтяження.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Сумської області від 13.02.2023 у справі № 920/93/22 у позові Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження відмовлено повністю. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Сумської області від 31.01.2022 у справі № 920/93/22.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог мотивовано тим, що сторони договору застави № 141218-ЗАВ не додержали вимоги закону про його нотаріальне посвідчення, суд дійшов висновку, що у позивача право застави на зернозбиральний комбайн марки ЛИДА-1300 не виникло і, відповідно, таке право не продовжувало існувати після введення в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" від 03.07.2018 № 2478-VIII (04.02.2019). При цьому, згідно ч. 2 ст. 16 Закону України "Про заставу", реєстрація застави не пов`язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що договір застави № 141218-ЗАВ є неукладеним, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з постановленим рішенням, Акціонерне товариство "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 13.02.2023 у справі № 920/93/22 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі:

1) у рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС-АГРО" за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 у розмірі 851751 грн 43 коп., яка складається з 740793 грн 06 коп. заборгованості за простроченим кредитом, 68491 грн 48 коп. заборгованості за простроченими процентами, 40227 грн 15 коп. пені на прострочений кредит, 2239 грн 74 коп. пені на прострочені проценти, звернути стягнення на предмет застави: зернозбиральний комбайн марки ЛИДА-1300, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер машини НОМЕР_3 , 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію машини - НОМЕР_4 , який на даний час зареєстрований за новим власником - ОСОБА_1 ;

2) визначити спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів;

3) встановити початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження в розмірі 574285 грн 00 коп.;

4) вжити заходів щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження на період до його реалізації, шляхом передачі зернозбирального комбайну марки ЛИДА-1300, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер машини НОМЕР_3 , 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію машини - НОМЕР_4 на зберігання стягувачу.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення спору.

Скаржник в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що :

- судом першої інстанції було невірно встановлено обставин щодо предмету застави та його характеристик, оскільки зернозбиральний комбайн не відноситься до транспортних засобів, а є сільськогосподарською технікою;

- обумовлені законом підстави для визнання договору застави неукладеним - відсутні, сторонами дотримано приписи Закону України «Про заставу» на момент укладення відповідного правочину;

- відповідно до умов Договору застави, відповідач-2 мав право відчужувати комбайни тільки за письмовою згодою заставодержателя, а позивач такої згоди не надавав і на момент укладення договору купівлі - продажу комбайна діяла заборона на відчуження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а тому обтяження комбайна заставою зберігало силу для нового власника, і ОСОБА_1 не є добросовісним набувачем майна;

- судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норми матеріального права, що призвело до застосування Закону України «Про заставу» у нечинній редакції, у зв`язку з чим не було застосовано п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», яким 03.07.2018 було внесено зміни до ст. 13 Закону України «Про заставу»;

- судом першої інстанції не було враховано, що договір застави № 141218-3АВ було укладено 14.12.2018, а Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», яким було внесено зміни до ст. 13 Закону України «Про заставу», на який посилається позивач, був прийнятий 03.07.2018 та згідно до ч. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03.07.2018, цей Закон застосовується до відносин, що застосовуються після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, тобто підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Також, АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» у письмових поясненнях просив врахувати правову позицію, викладену у рішенні Господарського суду Миколаївської області від 14.04.2023 у справі № №915/216/22

Короткий зміст відзиву ОСОБА_1 проти доводів апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції

17.10.2022 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача-1 - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на те, що позивачем на момент звернення до суду з відповідним позовом не було надано доказів реєстрації звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяжування, як не надіслав і будь-яких повідомлень боржнику стосовно вчинення дій по зверненню стягнення а предмет забезпечувального обтяження та дотримання обумовленого 30-денного строку, тобто допустив порушення ст. 27, ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Також, відповідач-1 посилався на те, що комбайн є транспортним засобом, який підлягає обов?язковій державній реєстрації, а тому у разі передачі комбайну в заставу, обов?язком сторін є нотаріальне посвідчення договору. В свою чергу, договір застави № 141218-3АВ не було посвідчено нотаріально в порушення ст. 13 Закону України «Про заставу», а тому він є нікчемним, і не породжує жодних правових наслідків, у зв?язку з чим позивач не має жодних прав заставодержателя на спірне майно, і відповідно, таке право не продовжило існувати після введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03.07.2018. При цьому, згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України «Про заставу», реєстрація застави не пов?язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Крім того, відповідач-1 зазначав, що:

- на момент укладення договору застави 14.12.2018 комбайн не обліковувався за ОСОБА_2 , він вже не був його власником, здав реєстраційний номер для знищення, а тому сторони у договорі застави не мали права зазначати комбайн з реєстраційним номером НОМЕР_7, і відповідно, ОСОБА_2 не мав права передавати його в заставу, що підтверджується листом Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 21.02.2022 № 01-13-24/963, згідно якого спірний комбайн було знято з обліку 05.12.2018;

- ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного майна, яка придбала комбайн на законних підставах шляхом укладення договору купівлі - продажу транспортного засобу № 21-289 від 21.02.2019.

Також, 29.05.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача-1 - ОСОБА_1 надійшли пояснення по суті спору, в яких відповідач-1 додатково посилався на необхідність врахуванням при вирішенні спору ст. 27, ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Короткий зміст відповіді Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" на відзив ОСОБА_1

27.04.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1 , в якій позивач наголошував на необґрунтованості доводів відзиву відповідача-1, посилаючись на наступне:

- АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" зареєстрував у Державному реєстрі обтяжень відомості про звернення стягнення на предмет обтяження, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 81834438 від 27.12.2022, а позов надійшов до суду 27.01.2022;

- додатково позивач наголошував на необхідності врахування правової позиції Верховного Суду по справі № 202/26417/13-ц від 28.02.2018;

- норма ст.13 Закону України "Про заставу" до 03.07.2018 року мала іншу редакцію, і дійсно передбачала обов`язковість нотаріального посвідчення договору застави транспортних засобів, які підлягають державній реєстрації;

- 03.07.2018 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування", яким було внесено зміни до ст. 13 Закону України "Про заставу", відповідно до яких у частині другій статті 13 слова "транспорті засоби, що підлягають державній реєстрації" та слова "транспортних засобів" виключено, і вказаний Закон набрав чинності 04.11.2018 року;

- ч. 2 Прикінцевих та перехідних Положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" від 03.07.2018 року № 2478-VIII, цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, тобто підлягає застосуванню до спірний правовідносин;

- доводи відповідача-2 щодо зняття з обліку предмету застави (комбайну) припинило право власності ОСОБА_2 - є необгрунтованими та не підтверджуються належними та допустимими доказами, а ОСОБА_1 - не є добросовісним набувачем спірного майна.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, позивач - Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (08.03.2023 згідно відмітки поштового штемпеля на конверті, у якому була направлена апеляційна скарга) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на рішення Господарського суду Сумської області від 13.02.2023 у справі № 920/93/22, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів:Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/93/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на рішення Господарського суду Сумської області від 13.02.2023 у справі № 920/93/22.

23.03.2023 на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 920/93/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 920/93/22 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на рішення Господарського суду Сумської області від 13.02.2023. Судове засідання призначено на 27.04.2023 об 12 год. 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 розгляд справи призначено в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 розгляд справи відкладено на 18.05.2023.

18.05.2023 розгляд апеляційної скарги не відбувся, у зв`язку з перебуванням з 17.05.2023 по 21.05.2023, з 22.05.2023 по 02.06.2023 включно у відрядженні судді Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем.

В свою чергу, суддя Шаптала Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, з 06.06.2023 перебував на лікарняному і призначення справи до розгляду здійснюється після виходу судді з лікарняного.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 справу призначено до розгляду в судовому засіданні 06.07.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на рішення Господарського суду Сумської області від 13.02.2023 у справі № 920/93/22

14.06.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (адв. Левченко Ю.В.) надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі № 920/93/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначено на 06.07.2023 о 11 год. 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 клопотання Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (адв. Левченко Ю.В.) про проведення судового засідання у справі № 920/93/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 розгляд справи відкладено до 03.08.2023, задоволено клопотання Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (адв. Левченко Ю.В.) про проведення судового засідання у справі № 920/93/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. з 27.07.2023 по 28.07.2023 включно перебував у відпустці, суддя Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею доповідачем, з 08.07.2023 по 16.07.2023 перебувала у відрядженні, з 17.07.2023 по 30.07.2023 включно, з 31.07.2023 по 02.08.2023 включно перебувала у відпустці, суддя Шаптала Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, з 17.07.2023 по 30.07.2023 включно перебував у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 клопотання ОСОБА_1 (адв. Пєхтєрєв Д.В.) про участь в судовому засіданні 03.08.2023, та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції (поза межами приміщення суду) по справі № 920/93/22 задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 в судовому засіданні 03.08.2023 оголошено перерву до 14.09.2023.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав в умовах існуючого воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 14.09.2023 з`явився представник позивача - Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», який приймав участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, а також представник відповідача-1 - ОСОБА_1., який приймав участь в судовому засіданні в режимі відео конференції.

Відповідач-2 - ОСОБА_2 в судове засідання 14.09.2023 представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача-2 не надходив у встановлені судом апеляційної інстанції строки, проте, ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» в судове засідання 14.09.2023 представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відзив на апеляційну скаргу від третьої особи не надходив у встановлені судом апеляційної інстанції строки, проте, ч. 3 ст. 263 Господарьского процесуального кодексу України визначено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Ухвали Північного апеляційного господарського суду надсилались учасникам справи за електронними адресами, які наявні в матеріалах справи, а також засобами поштового зв?язку, зокрема відповідачу-2 та третій особі, докази чого наявні у справі (рекомендовані повідомлення про вручення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 - 1403202993959 (отримана відповідачем-2), 1453000025141 (отримана третьою особою)).

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що матеріали справи містять достатні обсяг документів, які є необхідними для розгляду справи, учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників спору в судове засідання обов`язковою не визнавалась, дійшов висновку, що неявка представників відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи в судове засідання, - не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги та справи, у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Представник позивача (скаржника) позивача - Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення суд першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача-1 - ОСОБА_1. в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін як таке, до ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи, Акціонерне товариство "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 07.07.1993, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 224 120 0000 010394.

Згідно Статуту Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (нова редакція), затвердженого рішенням акціонера БРЕНКРОФТ ЕНТЕРПРАЙЗЕЗ ЛІМІТЕД від 27.09.2019 та погодженого Департаментом ліцензування Національного банку України 20.11.2019, Банк створений за рішенням Установчих зборів акціонерів (Протокол № 1 від 13.01.1993, 09.06.1993) під назвою Акціонерний банк "Муніципальний банк", зареєстрований Національним банком України 07 липня 1993 року, реєстраційний № 180, та перереєстрований Національним банком України згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів (Протокол № 7 від 11.08.1994) у зв`язку із зміною найменування на Акціонерний банк "Кредит-Дніпро" 13 грудня 1994 року, реєстраційний № 180, перереєстрований Національним банком України за рішенням Загальних зборів акціонерів (протокол від 25.09.2002) у зв`язку зі зміною найменування на Закрите акціонерне товариство комерційний банк "Кредит-Дніпро" 10 грудня 2002 року.

Рішенням Загальних зборів акціонерів від 28 травня 2009 року (протокол Загальних зборів від 28.05.2009) тип Банку із Закритого акціонерного товариства змінено на Публічне акціонерне товариство. У зв`язку із зміною типу акціонерного товариства, Банком змінено найменування із Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Кредит-Дніпро" на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Кредит-Дніпро".

Рішенням акціонера Банку від 27 квітня 2018 року тип акціонерного товариства змінено із публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство, а також змінено найменування Банку з Публічного акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" на Акціонерне товариство "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО".

Акціонерне товариство "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" є правонаступником всього майна, прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", яке в свою чергу є правонаступником всього майна, прав та зобов`язань Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Кредит-Дніпро", яке в свою чергу є правонаступником всього майна, прав та зобов`язань Акціонерного банку "Кредит-Дніпро", який в свою чергу є правонаступником всього майна, прав та зобов`язань Акціонерного банку "Муніципальний банк".

Банк, як юридична особа, відповідно до законодавства України, має право від свого імені укладати договори та контракти, набувати майнові і особисті немайнові права, вступати в зобов`язання, бути позивачем, відповідачем, третьою особою у судах.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС-АГРО" зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 21.05.2012, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 10501020000000585.

14.12.2018 між позивачем - Акціонерним товариством "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариством з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС-АГРО" укладено кредитний договір № 141218-А, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування, що дорівнює 1000000 грн 00 коп. на строк до 25.03.2020 включно, в межах якої зобов`язується надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується отримати кредит, використати кредит за цільовим призначенням, сплатити плату за користування кредитом, повернути кредит у повному обсязі у строки та в порядку, передбаченому договором, а також належно та у повному обсязі виконати всі інші умови, передбачені цим договором (п. 1.1 кредитного договору).

Згідно п. 1.2 кредитного договору, кредити надаються позичальнику з урахуванням умов цього договору та в межах днів, з яких діють нові ліміти та лімітів кредитування встановлених графіком погашення кредиту та зниження ліміту кредитування (додаток № 1 до договору - "Графік погашення та зниження ліміту").

Зазначений кредитний договір передбачає укладення між банком та громадянином ОСОБА_2 угоди про забезпечення - договору поруки, згідно з яким поручитель солідарно відповідає перед банком за невиконання позичальником усіх своїх обов`язків за договором (п. 2.1.2.1 кредитного договору).

Укладення між банком та позичальником/майновим поручителем/заставодавцем угод про забезпечення про передачу в заставу банку майна в забезпечення виконання боргових зобов`язань за цим договором, ринковою вартістю (без ПДВ), визначеною банком згідно чинного законодавства або визначеною суб`єктом оціночної діяльності, акредитованим банком та підтвердженою банком, з дотриманням коефіцієнту покриття заборгованості за цим договором ринковою вартістю забезпечення не менше ніж 2,0. При цьому угоди про забезпечення мають задовольняти усі без виключення вимоги банку та бути чинними як на дату укладення цього договору, так і на кожну дату отримання позичальником кредитів в межах кредитної лінії згідно цього договору (2.1.2.2 кредитного договору).

Згідно з п. 2.1.5-2.1.6, 2.2-2.3 кредитного договору, кредит надається на підставі заяви-зобов`язання (надалі - заявка) позичальника про надання кредиту, складеної за формою банку, підписаною уповноваженою особою позичальника, скріпленої печаткою позичальника (за наявності) та поданої не пізніше, ніж за 1 банківський день до запропонованої дати надання кредиту.

До заявки має бути додано реєстр розрахункових документів позичальника, виконання яких буде здійснюватися за рахунок кредиту і призначення платежу за такими документами.

Згідно п. 3.1, 3.2 кредитного договору, сторони погодились із тим, що банк надає позичальнику кредит у межах кредитної лінії строком до 25.03.2020 включно. Кредит, наданий позичальнику, має бути повернений позичальником у терміни і у порядку, передбаченими в Графіку погашення та зниження ліміту та іншими положеннями цього договору.

Кредит за цим кредитним договором надається позичальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів, у тому числі придбання насіння засобів захисту рослин, добрив, паливно-мастильних матеріалів, запчастин для ремонту сільськогосподарської техніки, виплата заробітної плати, сплата податків і зборів, сплата транспортних послуг, тощо. Позичальник не має права використовувати кредит на цілі, що не передбачені цим договором та/або на цілі, фінансування яких за рахунок кредитних коштів заборонене чинним законодавством України (п. 4.1, 4.2 кредитного договору).

За приписами п. 8.1.1, 8.3.1.1 кредитного договору, банк зобов`язаний за умови належного виконання позичальником взятих на себе зобов`язань за цим договором надати позичальнику кредит в порядку і на умовах, обумовлених цим договором. Позичальник зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі повернути суму отриманого кредиту, сплатити проценти, комісію, штрафні санкції та інші платежі банку, які випливають з цього договору.

Згідно п. 11.15 кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку дії цього договору не звільняє позичальника від зобов`язання виконати усі боргові зобов`язання за цим договором та/або погасити всю заборгованість за сумою всіх кредиту, процентами, комісіями та іншими платежами за цим договором, а також від відповідальності, передбаченої чинним законодавством України.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 в частині надання кредитних коштів, проте, ТОВ "БІМЕКС - АГРО" не виконало взятих на себе зобов`язань, і вказані обставини учасниками спору не заперечувались.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 по справі № 927/508/20 позов Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС-АГРО" та ОСОБА_2 про стягнення 1 563 729,46 грн. задоволено частково; ухвалено, зокрема стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС-АГРО" та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018: 740 793,07 грн. заборгованості по кредиту та 40 223,26 грн. пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів.

Вирішуючи вказаний вище спір, в межах справи № 927/508/20 судом були встановлені наступні обставини:

"між Акціонерним товариством "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС-АГРО" (позичальник, відповідач-1) було укладено, зокрема кредитний договір № 141218-А від 14.12.2018 (далі - кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. кредитного договору, на умовах цього договору банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування, що дорівнює 1 000 000,00 грн. на строк до 25.03.2020 включно, в межах якої зобов`язується надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується отримати кредит, використати кредит за цільовим призначенням, сплатити плату за користування кредитом, повернути кредит у повному обсязі у строки та в порядку, передбаченому договором, а також належно та у повному обсязі виконати всі інші умови, передбачені цим договором.

Кредити за цим договором надаються позичальнику з урахуванням умов цього договору та в межах днів, з яких діють нові ліміти та лімітів кредитування встановлених графіком погашення кредиту та зниження ліміту кредитування (додаток №1 до договору - "Графік погашення та зниження ліміту").

Зазначений кредитний договір передбачає укладення між банком та громадянином ОСОБА_2 (п. 2.1.2., 2.1.2.2. кредитного договору):

- укладення між банком та позичальником/майновим поручителем/заставодавцем угод про забезпечення про передачу в заставу банку майна в забезпечення виконання боргових зобов`язань за цим договором, ринковою вартістю (без ПДВ), визначеною банком згідно чинного законодавства або визначеною суб`єктом оціночної діяльності, акредитованим банком та підтвердженою банком, з дотриманням коефіцієнту покриття заборгованості за цим договором ринковою вартістю забезпечення не менше ніж 2,0. При цьому угоди про забезпечення мають задовольняти усі без виключення вимоги банку та бути чинними як на дату укладення цього договору, так і на кожну дату отримання позичальником кредитів в межах кредитної лінії згідно цього договору.

Кредит, згідно з п. 2.1.5.-2.1.6., 2.2.-2.3. кредитного договору, надається на підставі заяви-зобов`язання (надалі - заявка) позичальника про надання кредиту, складеної за формою банку, підписаною уповноваженою особою позичальника, скріпленої печаткою позичальника (за наявності) та поданої не пізніше, ніж за 1 банківський день до запропонованої дати надання кредиту.

До заявки має бути додано реєстр розрахункових документів позичальника, виконання яких буде здійснюватися за рахунок кредиту і призначення платежу за такими документами.

Згідно з п. 3.1., 3.2. кредитного договору, сторони погодились із тим, що банк надає позичальнику кредит у межах кредитної лінії строком до 25.03.2020 включно.

Кредит, наданий позичальнику, має бути повернений позичальником у терміни і у порядку, передбаченими в Графіку погашення та зниження ліміту та іншими положеннями цього договору.

Кредит за цим кредитним договором надається позичальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів, у тому числі придбання насіння засобів захисту рослин, добрив, паливно-мастильних матеріалів, запчастин для ремонту сільськогосподарської техніки, виплата заробітної плати, сплата податків і зборів, сплата транспортних послуг, тощо. Позичальник не має права використовувати кредит на цілі, що не передбачені цим договором та/або на цілі, фінансування яких за рахунок кредитних коштів заборонене чинним законодавством України (п. 4.1, 4.2. кредитного договору).

За приписами п. 8.1.1., 8.3.1.1. кредитного договору, банк зобов`язаний за умови належного виконання позичальником взятих на себе зобов`язань за цим договором надати позичальнику кредит в порядку і на умовах, обумовлених цим договором.

Позичальник зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі повернути суму отриманого кредиту, сплатити проценти, комісію, штрафні санкції та інші платежі банку, які випливають з цього договору.

Згідно з п. 11.15. кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку дії цього договору не звільняє позичальника від зобов`язання виконати усі боргові зобов`язання за цим договором та/або погасити всю заборгованість за сумою всіх кредиту, процентами, комісіями та іншими платежами за цим договором, а також від відповідальності, передбаченої чинним законодавством України.

З матеріалів справи слідує, що банк перерахував позичальнику (відповідачу-1) на поточний рахунок № НОМЕР_5 в АТ "Банк Кредит Дніпро", код ЄДРПОУ 38166599 990 793,07 грн., що підтверджується меморіальними ордерами, призначення платежу: надання кредитних коштів згідно кредитного договору № 141218-А від 14.12.2018, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.106-111).

Факт отримання позичальником (відповідачем-1) кредитних коштів в сумі 990 793,07 грн. по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018 підтверджується також випискою по особовому рахунку за період з 14.12.2018 по 22.05.2020 (а.с.146-150).

Заперечень щодо факту отримання позичальником кредитних коштів в сумі 990 793,07 грн. по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018 відповідачем-1 не надано.

Таким чином, позивач виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 в частині надання кредитних коштів.

Як було встановлено судом, кредит, наданий позичальнику (відповідачу-1), згідно з кредитним договором №141218-А від 14.12.2018, має бути повернений позичальником у терміни, передбачені в Графіку погашення кредиту та зниження ліміту кредитування, але не пізніше 25.03.2020 включно, в порядку, передбаченому п. 7.1.-7.2., 7.7., 7.9. кредитного договору.

Позивач надав до матеріалів справи докази здійснення оплати по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018 на суму 200 000,00 грн., а саме: 09.01.2020 - на суму 18 710,83 грн. та 13.01.2020 - на суму 181 289,17 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 14.12.2018 по 22.05.2020 (а.с. 144).

Відповідач-1 у поданому відзиві на позовну заяву зазначив, що по ним по кредитному договору №141218-А від 14.12.2018 було сплачено 268 710,83 грн., а саме: 09.01.2020 - на суму 18 710,83 грн.; 13.01.2020 - 200 000,00 грн. та 27.05.2020 - 50 000,00 грн., що підтверджується звітом по рахунку НОМЕР_6 / UAH ТОВ "Бімекс-Агро" за період 01.01.2020 по 27.02.2020 та банківською випискою по рахунку за період з 11.05.2020 по 27.05.2020 (а.с.254, 255).

Представник позивача у судовому засіданні 02.12.2020 пояснив, що із суми 200 000,00 грн., сплачених відповідачем-1 13.01.2020, в рахунок погашення основної заборгованості по кредиту за кредитним договором №141218-А від 14.12.2018 було зараховано 181 289,17 грн., а різницю сплаченої суми - 18 710,83 грн. було зараховано банком в рахунок прострочених процентів за користування кредитом, відповідно до п. 7.12. кредитного договору.

Щодо сплачених відповідачем-1 коштів 27.05.2020 - 50 000,00 грн., саме в рахунок погашення строкової заборгованості по кредиту за кредитним договором №141218-А від 14.12.2018, представник позивача заперечень не надав.

Проаналізувавши надані до матеріалів справи документи та враховуючи пояснення позивача, суд доходить висновку, що відповідачем-1 по кредитному договору №141218-А від 14.12.2018 було сплачено 250 000,00 грн. (18 710,83 грн. + 181 289,17 грн. + 50 000,00 грн.).

Оскільки, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 10.06.2020, що підтверджується відбитком штемпелю на конверті, а 50 000,00 грн. було сплачено відповідачем-1 в рахунок погашення заборгованості по кредиту за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018, до звернення до суду з позовом - 27.05.2020, що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 11.05.2020 по 27.05.2020, призначення платежу: погашення кредиту згідно кредитного договору №141218-А від 14.12.2018 (а.с. 255), суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 50 000,00 грн. заборгованості по кредиту за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Таким чином, заборгованість по кредиту за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 становить 740 793,07 грн.

Доказів решти погашення заборгованості по кредиту за спірними кредитними договорами позичальником (відповідачем-1) суду не надано.

Таким чином, прострочена заборгованість по кредиту за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 становить 740 793,06 грн., яка підлягає стягненню з позичальника на користь банку.

Позивачем, відповідно до поданого розрахунку заборгованості заявлено до стягнення заборгованість за простроченими відсотками по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018 - 68 491,48 грн.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення 68 491,48 грн. заборгованості по відсотках по кредитному договору №141218-А від 14.12.2018 суд залишає без розгляду.

Позивачем заявлено до стягнення по кредитному договору №141218-А від 14.12.2018 - 40 227,15 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 26.12.2019 по 21.05.2020 та 2239,74 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків за період з 11.01.2020 по 21.05.2020.

Пунктом 10.2. кредитного договору сторони погодили, що за несвоєчасне погашення одержаного кредиту, а також процентів за користування кредитом, банк має право стягнути, а позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період такого прострочення, від суми простроченої заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом, за кожен день прострочення та за весь час існування заборгованості, без застосування, встановлених законодавством обмежувальних строків.

Відповідачами не подано контррозрахунку пені за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасне погашення відсотків за спірним кредитним договором.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасне погашення кредиту по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018, суд доходить висновку, що пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 26.12.2019 по 21.05.2020 по зазначеному кредитному договору підлягає частковому задоволенню у розмірі 40 223,26 грн., у зв`язку з допущеною арифметичною помилкою.

Сплачені відповідачем-1 в рахунок погашення заборгованості по кредиту за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 - 50 000,00 грн. не вплинули на розрахунок пені по кредиту за спірним договором, оскільки зазначена сума була сплачена 27.05.2020, а розрахунок пені за несвоєчасне погашення кредиту здійснено позивачем за період з 26.12.2019 по 21.05.2020, тобто до здійснення зазначеної оплати.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення 2239,74 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків за період з 11.01.2020 по 21.05.2020 по кредитному договору №141218-А від 14.12.2018 суд залишає без розгляду.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів підлягають частковому задоволенню в частині стягнення по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018: 740 793,07 грн. заборгованості по кредиту та 40 223,26 грн. пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів.

У решті позовних вимог по кредитному договору №141218-А від 14.12.2018 (стягнення 50 000,00 грн. заборгованості по кредиту та 3,89 грн. пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів), слід відмовити.

Позовні вимоги в частині солідарного стягнення 68 491,48 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом та 2239,74 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, по кредитному договору №141218-А від 14.12.2018 суд залишає без розгляду."

Таким чином, під час вирішення спору в межах справи № 927/508/20 був встановлений факт укладення 14.12.2018 між позивачем та третьою особою кредитного договору № 141218-А, належного виконання його умов Банком шляхом надання кредитних коштів та неналежного його виконання з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС-АГРО" внаслідок чого останнє на день вирішення спору мало заборгованість по кредиту в сумі 740 793,07 грн.

Переглядаючи рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 у справі № 927/508/20 (постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2021), суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду щодо неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС-АГРО" умов кредитного договору № 141218-А від 14.12.2018 щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними.

Однак, при цьому, Північний апеляційний господарський суд не погодився з висновками місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення, зокрема заборгованості по відсотках по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018 в сумі 68 491,48 грн та відмови в задоволенні позову щодо стягнення 3,89 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредитних коштів за відповідним договором, та постановив стягнути відповідні суми на користь банківської установи.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС-АГРО" та ОСОБА_2 перед Акціонерним товариством "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018 становить: 740 793,06 грн за простроченим кредитом, 68 491,48 грн за простроченими відсотками, 40 227,15 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та 2 239,74 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків, усього - 851751,43 грн.

За змістом ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки є встановленими у рішенні, немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву законність судового акта, який набрав законної сили. Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 5023/4999/12.

Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2018 між Акціонерним товариством "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (Заставодержателем) та ОСОБА_2 (Заставодавцем) був підписаний текст договору застави рухомого майна № 141218-ЗАВ (надалі - Договір № 141218-ЗАВ), за умовами якого (п. 1.1-1.6, 2.1-2.3, 2.6, 3.3, 4.1, 5.1, 6.1, 6.2, 9.7, 9.8, 9.12, 9.13) останній в забезпечення повного і належного виконання зобов`язань за Кредитним договором № 141218-А від 14 грудня 2018 року, а також додатковими угодами до нього, які є або будуть його невід`ємною частиною (надалі - Кредитний договір), який укладено між Заставодержателем як кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС-АГРО" (код 38166599) як позичальником (надалі - Позичальник), передає Заставодержателю в заставу рухоме майно, зазначене в п. 2.1 цього Договору (надалі - Предмет застави), а Заставодержатель приймає його в заставу та набуває право одержати задоволення всіх своїх вимог за рахунок Предмета застави переважно перед іншими кредиторами Заставодавця.

Згідно з цим Договором заставою забезпечується виконання Позичальником зобов`язання, що виникло на підставі Кредитного договору або може виникнути на підставі нього у майбутньому (надалі - Зобов`язання за Кредитним договором), відповідно до якого Заставодержатель має право вимагати, а Позичальник повинен:

повернути Заставодержателю кредитні кошти (Кредит), надані в межах невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування, що дорівнює 1 000 000,00 грн. (один мільйон гривень 00 коп.) на строк до 25 березня 2020 року включно;

сплатити проценти за користування Кредитом за ставкою 22% (двадцять два процента) річних в строк та в порядку відповідно до умов Кредитного договору, в т.ч. у разі будь-якого збільшення процентів за користування Кредитом, що передбачено умовами Кредитного договору;

сплатити комісії, пені та штрафи, будь-які інші платежі (відшкодування), які мають бути сплачені (здійснені) Позичальником на користь Заставодержателя у розмірі, випадках та порядку, передбачених умовами Кредитного договору та/або цього Договору та/або чинного законодавства України.

Погашення заборгованості за Кредитним договором проводиться у строки та в порядку, передбаченими Кредитним договором.

За рахунок Предмету застави Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, а саме: вимоги за Кредитним договором, що визначені на час виконання цих вимог (в т.ч. вимоги щодо дострокового виконання Зобов`язань за Кредитним договором), включаючи сплату процентів. Комісій, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цих сум, прямо передбаченого Кредитним договором, інші платежі (відшкодування), які мають бути сплачені (здійснені) Позичальником на користь Заставодержателя, відповідно до умов Кредитного договору та/або цього Договору та/або чинного законодавства України, нараховані та невиконані Позичальником на момент фактичного задоволення вимог.

За рахунок Предмета застави Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за Кредитним договором у повному обсязі або в частині вартості, отриманої від реалізації Предмету застави, визначеної на час виконання цієї вимоги на підставі оцінки Предмета застави проведеної суб`єктом оціночної діяльності, визначеним Заставодержателем, у т.ч. витрати визначені п. 1.4.2 та 1.4.3 цього Договору.

Сторони підтвердили, що вони вичерпно ознайомлені із змістом Кредитного договору та/або змістом Зобов`язання за Кредитним договором, всі умови яких їм зрозумілі, та будь-яке посилання в тексті цього Договору на окремі положення Кредитного договору та на нього в цілому є достатнім для включення відповідних положень Кредитного договору в цей Договір шляхом посилання.

Предметом застави за цим Договором є рухоме майно, зокрема комбайн зернозбиральний марки ЛИДА-1300 2013 р.в., заводський № 3042, двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , фактичне місцезнаходження: Чернігівська обл., Менський р-н, с. Семенівка, вул. Перемоги, 9А.

Право власності Заставодавця на Предмет застави підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_8 , виданим 13.11.2018 ГУ ДПСС в Чернігівській обл.

Предмет застави залишається у володінні та користуванні Заставодавця.

Невід`ємною частиною Предмету застави, на яку поширюється застава за цим Договором, вважаються всі наступні поліпшення Предмету застави. Предмет застави передається в заставу з усіма його приналежностями, поліпшеннями, складовими частинами, що існують на момент укладання цього Договору та виникнуть у майбутньому.

Застава поширюється на вищезазначене майно та всі права Заставодавця щодо цього майна.

Вартість Предмету застави вказана в цьому Договорі на дату його підписання за домовленістю Сторін та Сторони підтверджують, що така вартість є адекватною, справедливою та ринковою вартістю Предмету застави (без ПДВ).

Сторони погодились, що ринкова вартість Предмету застави, яка встановлюється Звітом про оцінку ринкової вартості Предмету застави на момент звернення стягнення згідно п. 5.1.13 цього Договору, є новою ринковою вартістю Предмету застави.

Право застави на Предмет застави виникає у Заставодержателя з моменту набуття чинності цим Договором та припиняється виконанням Кредитного договору проведеним належним чином та у повному обсязі, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Максимальний розмір вимог, що забезпечується заставою за цим Договором дорівнює розміру суми Кредиту згідно Кредитного договору, збільшеного на розміри процентів та пені, розрахованих за строк, що дорівнює усьому строку Кредиту, та будь-які інші платежі (відшкодування), які мають бути сплачені (здійснені) Позичальником на користь Заставодержателя відповідно до Кредитного договору, цього Договору та/або чинного законодавства, включаючи вимоги Заставодержателя, зазначені п.п. 1.4 та 1.5 цього Договору. Якщо на момент звернення стягнення на Предмет застави сума вимог Заставодержателя перевищуватиме вказаний максимальний розмір, то цей розмір підлягає збільшенню на суму вимог, які відповідно до законодавства можуть бути задоволені за рахунок Предмета застави. В заставу за цим Договором передаються також і права вимоги стосовно Предмету застави.

З моменту передачі Предмету застави у заставу Заставодержателю у відповідності з цим Договором, Заставодавець не має права будь-яким чином відчужувати чи передавати у користування іншим особам Предмет застави, у т.ч., але не виключно: продавати, дарувати, обмінювати, передавати в заставу, в спільну діяльність, користування третім особам протягом всього строку дії цього Договору, а також вчиняти по відношенню до Предмету застави інші юридично значимі дії, що мають чи можуть мати наслідком припинення та/або обмеження права Заставодавця щодо володіння чи користування Предметом застави, без письмової згоди Заставодержателя.

Цим Заставодавець підтверджує, що на час підписання цього Договору та кожен момент дії цього Договору:

Предмет застави належить Заставодавцю на праві власності і може бути переданий ним у заставу за цим Договором без будь-яких обмежень;

Предмет застави нікому не відчужений, не обтяжений заставою на користь третіх осіб (крім випадків, визначених в цьому Договорі), не знаходиться в спільній власності, не знаходиться в податковій заставі і не перебуває під арештом, не існує ніяких довіреностей чи доручень, за якими треті особи наділені повноваженнями від імені Заставодавця розпоряджатись тим чи іншим чином Предметом застави в цілому чи окремо будь-якою його частиною, що входить до його складу або вчиняти інші дії відносно Предмету застави. Предмет застави у спорі чи під арештом не перебуває, відносно Предмету застави не існує ніяких зареєстрованих чи незареєстрованих обтяжень на користь третіх осіб (приватних та публічних). Не існує жодного чинного або такого, що не набрало чинності, рішення суду, іншого органу щодо арешту, конфіскації, примусового стягнення активів Заставодавця, не існує жодної судової справи, яка може мати негативні для Заставодавця чи його посадових осіб наслідки та/або привести до арешту, конфіскації, примусового стягнення активів Заставодавця. Відносно Предмету застави в цілому чи окремих частин, шо входять до складу Предмету застави, не укладено жодних правочинів.

На Предмет застави може бути звернено стягнення і Предмет застави може бути реалізовано для задоволення вимог Заставодержателя.

Заставодержатель має право, зокрема:

у випадках та в порядку, передбачених цим Договором та чинним законодавством України, одержати задоволення своїх вимог за рахунок вартості Предмету застави, переважно перед іншими кредиторами;

у разі порушення Заставодавцем будь-яких умов цього Договору та/або обов`язків встановлених цим Договором та/або Позичальником будь-яких обов`язків, визначених Кредитним договором, Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання Зобов`язань за Кредитним договором, а в разі невиконання - звернути стягнення на Предмет застави;

звернути стягнення на Предмет застави згідно з цим Договором та Законодавством України;

за рахунок Предмета застави Заставодержатель має право, на власний одноосібний вибір, задовольнити свої вимоги за Кредитним договором у повному обсязі, або в частині, що дорівнює вартості Предмету застави, визначеної на час виконання цієї вимоги на підставі оцінки Предмета застави, проведеної Заставодержателем або суб`єктом оціночної діяльності, визначеним 3аставрдержателем.

Заставодержатель вправі звернути стягнення на Предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості Предмету застави переважно перед іншими кредиторами Заставодавця у разі, якщо в момент настання терміну виконання будь-яких Зобов`язань за Кредитним договором вони не будуть виконані у повному обсязі.

Звернення стягнення на Предмет застави здійснюється на вибір Заставодержателя за рішенням суду.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту повного і належного виконання Зобов`язань за Кредитним договором або припиняє свою дію з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Цей Договір складений в 2-х оригінальних примірниках (один - для Заставодержателя, один - для Заставодавця) українською мовою, що мають однакову юридичну силу.

Застава за цим Договором підлягає реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Договір застави складений при повному розумінні Сторонами його умов та термінології українською мовою у двох примірниках, які зберігаються у Сторін і мають рівну юридичну силу.

14.12.2018 ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_9 ), перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_2 надала йому свою згоду на укладення Договору № 141218-ЗАВ, підтвердивши, при цьому, що з його умовами ознайомлена, ніяких заперечень, а також непорозумінь його положень немає; умови Договору № 141218-ЗАВ погодила.

Доказів нотаріального посвідчення Договору № 141218-ЗАВ матеріали справи не містять і сторонами дана обставина повністю визнається.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, 14.12.2018 15:22:51 за № 17216502 реєстратором Кондратюк Наталією Сергіївною, Філія міста Києва та Київської області Державного підприємства "Національні інформаційні системи", Київська обл. зареєстровано обтяження стсоовно спірного комбайну, наступного змісту:

Стан реєстрації: Зареєстроване

Вид обтяження: приватне обтяження

Тип реєстрації: Поточна

Тип обтяження: застава рухомого майна

Документ-підстава: договір застави, серія та номер: 141218-ЗАВ, виданий: 14.12.2018, видавник: ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО"

Об`єкт обтяження: інший транспортний засіб, Комбайн, Номер об`єкта: 3042, Номер державної реєстрації: НОМЕР_7 , Комбайн зернозбиральний ЛИДА-1300 Рік випуску 2013 двигун № НОМЕР_2 Свідоцтво про реєстрацію машини Серія НОМЕР_8 Дата видачі документу 13.11.2018 Орган, що видав документ ГУ ДПСС в Чернігівській обл.

Відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати

Боржник: ОСОБА_2 , код НОМЕР_10 , АДРЕСА_3

Обтяжувач: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", код: 14352406, 01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, тел. 593-83-62 593-85-55

Розмір основного зобов`язання: 1000000 гривень

Строк виконання зобов`язання: 25.03.2020

Термін дії: 14.12.2023

Звернення стягнення: Не зареєстровано

Додаткові відомості: Позичальник ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІМЕКС-АГРО" (ідентифікаційний код юридичної особи 38166599).

Згідно Інформації про виконавче провадження, 22.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним Олександром Петровичем отриманий виконавчий документ - наказ, виданий 23.06.2021 Господарським судом Чернігівської області на примусове виконання вказаної вище постанови Північного апеляційного господарського суду від 13 травня 2021 року по справі № 927/508/20 та відкрито виконавче провадження (ВП № 66188725).

Як зазначає в позовній заяві позивач, саме на стадії виконавчого провадження йому стало відомо про факт відчуження відповідачем-2 Предмету застави - Комбайн, Номер об`єкта: 3042, Номер державної реєстрації: НОМЕР_7, Комбайн зернозбиральний ЛИДА-1300 Рік випуску 2013 двигун № НОМЕР_2 , і про його вибуття з володіння ОСОБА_2 , про що останнім подано приватному виконавцю відповідні пояснення.

20.12.2021 позивач отримав лист від 14.12.2021 № 17.3-8/13481 Держпродспоживслужби з повідомленням про те, що згідно даних уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи (УАЕС) власником спірного Предмету застави (Комбайн, Номер об`єкта: 3042, Комбайн зернозбиральний ЛИДА-1300 Рік випуску 2013 двигун № НОМЕР_2 ) значиться ОСОБА_1 , а номер державної реєстрації: НОМЕР_3 (свідоцтво НОМЕР_4), а ОСОБА_2 знято з обліку вказаний об?єкт 05.12.2018 (Комбайн, Номер об`єкта: 3042, Номер державної реєстрації: НОМЕР_7 , Комбайн зернозбиральний ЛИДА-1300 Рік випуску 2013 двигун № НОМЕР_2 Свідоцтво про реєстрацію машини Серія НОМЕР_8 ).

Супровідним листом від 29.12.2021 № 18-10/317, на відповідний запит позивача, Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області надало банку копії документів, на підставі яких була здійснена державна реєстрація комбайну зернозбирального ЛИДА-1300, 2013 року випуску, за ОСОБА_1 .

Так, 21.02.2019 між ТОВ "Десна-Транс" (Комісіонером) та ОСОБА_2 (Комітентом) був укладений договір комісії, за умовами якого товариство зобов`язалось за дорученням Комітента за винагороду здійснити одну або кілька угод з продажу спірного Предмету застави.

21.02.2019 між ТОВ "Десна-Транс" (Комісіонером) та ОСОБА_1 (Покупцем) був укладений договір № 21-289 купівлі-продажу транспортного засобу/складової частини що має ідентифікаційний номер, предметом якого спірне рухоме майно - Комбайн, Номер об`єкта: 3042, Комбайн зернозбиральний ЛИДА-1300 Рік випуску 2013 двигун № НОМЕР_2 Свідоцтво про реєстрацію машини Серія НОМЕР_8

Також, матеріалами справи (лист від 14.12.2021 № 17.3-8/13481 Держпродспоживслужби) підтверджується, що спірний Предмет застави знятий з обліку ОСОБА_2 05.12.2018, тобто до підписання договору застави № 141218-ЗАВ 14.12.2018.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Так, скаржник в апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду Сумської області від 13.02.2023 у справі № 920/93/22 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі: 1) у рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС-АГРО" за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 у розмірі 851751 грн 43 коп., яка складається з 740793 грн 06 коп. заборгованості за простроченим кредитом, 68491 грн 48 коп. заборгованості за простроченими процентами, 40227 грн 15 коп. пені на прострочений кредит, 2239 грн 74 коп. пені на прострочені проценти, звернути стягнення на предмет застави: зернозбиральний комбайн марки ЛИДА-1300, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер машини НОМЕР_3 , 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію машини - НОМЕР_4 , який на даний час зареєстрований за новим власником - ОСОБА_1 ; 2) визначити спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів; 3) встановити початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження в розмірі 574285 грн 00 коп.; 4) вжити заходів щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження на період до його реалізації, шляхом передачі зернозбирального комбайну марки ЛИДА-1300, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер машини НОМЕР_3 , 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію машини - НОМЕР_4 на зберігання стягувачу.

Отже, суд апеляційної інстанції здійснює розгляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 202 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 209 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" (в редакції станом на 14.12.2018), державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників та належних користувачів ведеться Єдиний державний реєстр транспортних засобів, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України.

Органи, які здійснюють відомчу реєстрацію транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування, після реєстрації (внесення змін у відомості про реєстрацію) транспортного засобу невідкладно подають відомості про нього до Міністерства внутрішніх справ України для внесення їх до Єдиного державного реєстру.

Відомчу реєстрацію та облік транспортних засобів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, житлово-комунального господарства, а також тих, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, здійснюють:

тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 затверджено Правила дорожнього руху, які відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

В п. 1.10 Правил вказано, що механічним транспортним засобом являється транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Згідно ст. 1 Закону України "Про систему інженерно - технічного забезпечення агропромислового комплексу України" (в редакції станом на 14.12.2018), технічні засоби для агропромислового комплексу це машини, механізми, обладнання, устаткування, технологічні комплекси і лінії з них, які використовуються в сільському господарстві, харчовій та переробній промисловості для вирощування, збирання, зберігання та перероблення сільськогосподарської продукції, а також для надання послуг з технічного сервісу. До машин відносяться трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо - будівельні та меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми відповідно до Закону України "Про дорожній рух", що беруть участь у русі на вулично-дорожній мережі загального користування під час переїзду до/з місця виконання робіт у встановленому законодавством порядку, перелік видів яких ведеться і постійно оновлюється в електронному вигляді центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Статтею 21 цього Закону визначено, що одним із основних завдань центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу є здійснення відомчої реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо - будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, видачі на них номерних знаків та відповідних реєстраційних документів, ведення автоматизованого обліку зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та систематизація відомостей про їх власників з використанням Єдиного реєстру, держателем якого він є.

Порядок відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо - будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року № 694.

В п. 2, 5 цього Порядку (в редакції станом на 14.12.2018) вказано, що реєстрація та зняття з обліку машин проводяться державними інспекціями сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах (далі - інспекції).

На кожну зареєстровану машину видається свідоцтво про реєстрацію машини або талон тимчасового обліку машини (далі - реєстраційний документ), зразки яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 р. № 47, та номерний знак, що виготовляється згідно з державними стандартами.

Враховуючи положення вищевказаних нормативно - правових актів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зернозбиральний комбайн марки ЛИДА-1300 є транспортним засобом, що підлягає державній реєстрації.

Згідно ст. 548, 572, 574, 577, 578, 585 Цивільного кодексу України (в редакції станом на 14.12.2018), виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом.

Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.

Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом.

Статтею 220 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

У відповідності з ст. 13 - 16 Закону України "Про заставу" (в редакції станом на 14.12.2018), договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.

У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об`єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна, транспортних засобів провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору, договору застави космічних об`єктів - за місцем реєстрації цих об`єктів.

Законодавством України може бути передбачено й інші випадки нотаріального посвідчення договору застави.

Недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.

Застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.

Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення.

Реєстрація застави не пов`язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції встановив, що 03.07.2018 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" від 03.07.2018 № 2478-VIII, який набрав чинності 04.11.2018, і його введено в дію 04.02.2019 (п. 1 розділу Прикінцевих та перехідних положень).

Даним Законом, який набрав чинності 04 листопада 2018 року та введений в дію 04 лютого 2019 року, були внесені зміни до Закону України "Про заставу", зокрема, у частині другій статті 13 слова "транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації" та слова "транспортних засобів" виключено.

Вказаним Законом статтю 13 Закону України "Про заставу" викладено у редакції: Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, якщо предметом застави є нерухоме майно, неподільні об`єкти незавершеного будівництва (подільні об`єкти незавершеного будівництва у випадках, визначених законом), майбутні об`єкти нерухомості, космічні об`єкти, договір застави нотаріально посвідчується на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору, договору застави космічних об`єктів - за місцем реєстрації цих об`єктів.

Ст. 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

При цьому, Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 зазначив:

- Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб;

- Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте, надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

В свою чергу, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" визначено, що цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

Отже, спірні правовідносини між сторонами виникли з моменту укладення відповідного договору застави 14.12.2018 (зокрема, щодо спірного об?єкту у даній справі), тобто, після набрання чинності 04.11.2018 та введення в дію 04.02.2019 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування", і продовжують існувати після введення його в дію, що підтверджується наявними у справі доказами, зокрема відомостями з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (витяг 74631577 згідно якого зареєстровано відповідне обтяження на спірний об?єкт), не були припинені у встановленому законом порядку, а отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутність факту нотаріального посвідчення договору застави в силу пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" та ст. 220 Цивільного кодексу України не свідчить про його недійсність та/або нікчемність, як не спростовує права заставодержателя на звернення стягнення та не спростовує обов`язок заставодавця виконати забезпечені заставою зобов`язання.

З огляду на викладене, з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки сторони Договору № 141218-ЗАВ не додержали вимоги закону про його нотаріальне посвідчення, а тому у позивача право застави на спірний зернозбиральний комбайн марки ЛИДА-1300 не виникло і, відповідно, таке право не продовжувало існувати після введення в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" від 03.07.2018 № 2478-VIII (04.02.2019), і що свідчить про неукладеність Договору № 141218-ЗАВ - суд апеляційної інстанції не погоджується та вважає їх помилковими.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що 24.01.2022 позивач засобами поштового зв`язку (згідно відбитку штемпеля на поштовому конверті) направив позовну заяву до суду першої інстанції з вимогами до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа - ТОВ «Бімекс-Агро» про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження згідно якої позивач просив: 1) у рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС-АГРО" за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 у розмірі 851751 грн 43 коп., яка складається з 740793 грн 06 коп. заборгованості за простроченим кредитом, 68491 грн 48 коп. заборгованості за простроченими процентами, 40227 грн 15 коп. пені на прострочений кредит, 2239 грн 74 коп. пені на прострочені проценти, звернути стягнення на предмет застави: зернозбиральний комбайн марки ЛИДА-1300, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер машини НОМЕР_3 , 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію машини - НОМЕР_4 , який на даний час зареєстрований за новим власником - ОСОБА_1 ; 2) визначити спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів; 3) встановити початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження в розмірі 574285 грн 00 коп.; 4) вжити заходів щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження на період до його реалізації, шляхом передачі зернозбирального комбайну марки ЛИДА-1300, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер машини НОМЕР_3 , 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію машини - НОМЕР_4 на зберігання стягувачу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилався на неналежне виконання ТОВ "БІМЕКС-АГРО" взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами. Оскільки виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором забезпечені заставою рухомого майна відповідача -2 згідно договору застави від 14.12.2018 № 141218-ЗАВ, позивач просив звернути стягнення на один із предметів застави, зокрема на спірний комбайн.

В свою чергу, статтею 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна. Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов`язки, встановлені законом та/або договором. У випадках, встановлених законом, права і обов`язки, пов`язані з обтяженням, виникають у третіх осіб.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що ч. 1 ст. 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

При цьому, як свідчать матеріали справи, згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, 14.12.2018 15:22:51 за № 17216502 реєстратором Кондратюк Наталією Сергіївною, Філія міста Києва та Київської області Державного підприємства "Національні інформаційні системи", Київська обл. зареєстровано обтяження, наступного змісту:

Стан реєстрації: Зареєстроване

Вид обтяження: приватне обтяження

Тип реєстрації: Поточна

Тип обтяження: застава рухомого майна

Документ-підстава: договір застави, серія та номер: 141218-ЗАВ, виданий: 14.12.2018, видавник: ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО"

Об`єкт обтяження: інший транспортний засіб, Комбайн, Номер об`єкта: 3042, Номер державної реєстрації: НОМЕР_7 , Комбайн зернозбиральний ЛИДА-1300 Рік випуску 2013 двигун № НОМЕР_2 Свідоцтво про реєстрацію машини Серія НОМЕР_8 Дата видачі документу 13.11.2018 Орган, що видав документ ГУ ДПСС в Чернігівській обл.

Відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати

Боржник: ОСОБА_2 , код НОМЕР_10 , АДРЕСА_3

Обтяжувач: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", код: 14352406, 01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, тел. 593-83-62 593-85-55

Розмір основного зобов`язання: 1000000 гривень

Строк виконання зобов`язання: 25.03.2020

Термін дії: 14.12.2023

Звернення стягнення: Не зареєстровано

Додаткові відомості: Позичальник ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІМЕКС-АГРО" (ідентифікаційний код юридичної особи 38166599).

Тобто, на момент відчуження спірного комбайну 21.02.2019 на підставі договору № 21-289 між ТОВ "Десна-Транс" (Комісіонером) та ОСОБА_1 (Покупцем), відповідне обтяження було наявне у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна і доказів його зняття - матеріали справи не містять. Крім того, у договорі № 21-289 зазначено, що власником комбайну, який здійснює його відчуження, є ОСОБА_2 ,а отже, ОСОБА_1 , проявивши розумну обачність, мала усі можливості перевірити у загальнодоступному реєстрі правовий стан майна, що нею прибавалось, зокрема, і наявність зареєстрованого обтяження.

Статтею 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, а також в інших випадках, встановлених законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. У разі відступлення обтяжувачем забезпеченою обтяженням права вимоги іншій особі до неї також переходять усі права обтяжувача щодо предмета обтяження.

Обтяжувач набуває права вимагати виконання забезпеченої обтяженням вимоги незалежно від настання строку виконання в разі настання однієї з таких обставин:

1) інша ніж обтяжувач особа набула права стягнення на предмет обтяження;

2) порушено провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;

3) прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи, майно якої є предметом забезпечувального обтяження.

Якщо предметом забезпечувального обтяження є два або більше об`єктів, обтяжувач отримує задоволення за рахунок такої їх кількості, яка достатня для повного задоволення забезпеченої обтяженням вимоги. У цьому разі обтяжувач самостійно визначає рухоме майно, на яке звертається стягнення.

Статтею 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Таким чином, статтею 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено саме обов`язок стягувача до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження, а отже, враховуючи те, що з відповідним позовом про звернення стягнення в судовому порядку на предмет забезпечувального обтяження позивач звернувся 24.01.2022, а отже, відповідний обов`язок реєстрації в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження мав бути здійснений позивачем до вказаної дати звернення до суду з позовом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, що позивачем, як стягувачем, не було виконано обов`язок, обумовлений ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у встановлений законом термін, тобто в контексті спірних правовідносин - до початку ініціювання судової процедури звернення стягнення шляхом звернення з відповідним позовом 24.01.2022.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи банку стосовно відсутності інших обтяжувачів - є необгрунтованими, оскільки відсутність інших обтяжувачів не спростовує обов`язок позивача вчинити обумовлені законом дії, і стаття 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначає обов`язок стягувача вчити визначені дії, і жодних виключень стосовно невчинення вказаних дій залежно від судового або позасудового способу звернення стягнення - приписи наведеної статті не містять.

Крім того, статтею 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (в редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом для реалізації свого права заставодержателя) визначала, якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Повідомлення повинно містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов`язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом строку, що визначається згідно з частиною другою статті 28 цього Закону.

Абз другим ст. 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (в редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом для реалізації свого права заставодержателя) визначала, якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження або іншого строку, встановленого за домовленістю обтяжувача та боржника, зобов`язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов`язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов`язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону. У разі отримання предмета обтяження у володіння обтяжувач зобов`язаний до закінчення процедури звернення стягнення вживати заходів щодо збереження відповідного майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Отже, звертаючись до суду першої інстанції з відповідним позовом, позивачем разом з позовом не було надано доказів виконання вимог ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", а також і доказів виконання ст. 27, абз. 2 ст.28 наведеного Закону, а до матеріалів позову долучено лише витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 74631577 лише про реєстрацію відповідного обтяження, і жодних доказів розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України стосовно виконання позивачем обов`язку, визначеного ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у термін, обумовлений вказаною статтею (тобто, до початку , зокрема, судової процедури звернення стягнення, у даному випадку саме до 24.01.2022) - суду першої інстанції надано не було, а невчинення позивачем обумовлених законом дій у встановлений термін до початку ініціювання процедури звернення стягнення на заставне майно, свідчить про відсутність порушених прав позивача в контексті спірних правоідносин, що в сукупності, свідчить про необґрунтованість позовних вимог до обох відповідачів, з урахуванням мотивів даної постанови.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 22.08.2022 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду до суті з повідомленням сторін на 21.09.2022, і в судовому засіданні 21.09.2022 було оголошено перерву у розгляді справи по суті на 19.10.2022, яке було перепризначено на 30.11.2022, а в подальшому - перепризначено на 13.02.2023.

В свою чергу, на стадії розгляду справи по суті, позивачем були подані пояснення, до яких долучено новий доказ, який не було ним подано разом з позовом, а саме: витяг від 27.12.2022 № 81834438, в якому зазначено, що 25.01.2022 державним реєстратором було зареєстровано звернення стягнення на предмет застави згідно з договором застави № 141218-№АВ від 14.12.2018.

Ч. 1, ч. 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначає, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Ч. 4. статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначає, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Ч. 5. статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що увипадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Ч. 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Ч. 1,2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Ч. 2 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

В свою чергу, дослідивши подані позивачем суду першої інстанції пояснення разом з новим доказом - витягом від 27.12.2022 № 81834438 (вх № 44, зареєстровані канцелярією суду першої інстанції 02.01.2023), суд апеляційної інстанції встановив, що у вказаних письмових поясненнях не наведено жодних причин поважності неподання відповідного доказу суду першої інстанції та винятковості випадку стосовно неможливості його оформлення/подання у строки, встановлені 80 Господарського процесуального кодексу України, як не заявлено і суду першої інстанції в порядку ч.ч. 1,2 ст. 118, ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України жодних клопотань та/або заяв стосовно поновлення строку на подання відповідного доказу, а тому судом першої інстанції прийнято вказаний доказ (про що зазначено у протоколі судового засідання від 13.02.2023) з порушенням вищенаведених процесуальних приписів.

Доводи позивача необхідності врахування правової позиції Верховного Суду по справі № 202/26417/13-ц від 28.02.2018, судом апеляційної інстанції визнаються такими, що не є релевантними в контексті спірних правовідносин, оскільки у вказаній справі обставини справи є відмінними від обставин даної справи та є відмінними за доказами, оціненими судами.

Крім того, АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» у письмових поясненнях просив врахувати правову позицію, викладену у рішенні Господарського суду Миколаївської області від 14.04.2023 у справі № 915/216/22, проте, суд апеляційної інстанції вказані доводи відхиляє, як такі, що не узгоджуються з приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, висновки суду апеляційної інстанції у даній постанові, у відповідності до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.08.2023 у справі №927/9/22.

Отже, за наслідками апеляційного розгляду справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не було доведено в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України факту ствержуваних порушень відповідачами прав та охоронюваних законом інтересів позивача щодо спірного предмету забезпечувального обтяження (зернозбирального комбайну марки ЛИДА-1300, заводський номер 3042, номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер машини НОМЕР_3 , 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію машини - НОМЕР_4 ), що виключає наявність обумовлених законом та договором підстав для звернення стягнення на спірний предмет забезпечувального обтяження за договором від 14.12.2018 № 141218-ЗАВ, і який (предмет забезпечувального обтяження) на даний час перебуває у власності відповідача-1, у зв`язку з чим вимоги позивача про те, щоб у рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС-АГРО" за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 у розмірі 851751 грн 43 коп., яка складається з 740793 грн 06 коп. заборгованості за простроченим кредитом, 68491 грн 48 коп. заборгованості за простроченими процентами, 40227 грн 15 коп. пені на прострочений кредит, 2239 грн 74 коп. пені на прострочені проценти, звернути стягнення на предмет застави: зернозбиральний комбайн марки ЛИДА-1300, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер машини НОМЕР_3 , 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію машини - НОМЕР_4 , який на даний час зареєстрований за новим власником - ОСОБА_1 ; 2) визначити спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів; 3) встановити початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження в розмірі 574285 грн 00 коп.; 4) вжити заходів щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження на період до його реалізації, шляхом передачі зернозбирального комбайну марки ЛИДА-1300, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер машини НОМЕР_3 , 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію машини - НОМЕР_4 на зберігання стягувачу - задоволенню не підлягають з підстав, наведених у даній постанові.

Усі інші доводи, посилання, обґрунтування учасників спору розглянуті судом апеляційної інстанції, проте, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду заявленого спору, з урахуванням мотивів даної постанови.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд надав учасникам спору вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а саме: у рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС-АГРО" за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 у розмірі 851751 грн 43 коп., яка складається з 740793 грн 06 коп. заборгованості за простроченим кредитом, 68491 грн 48 коп. заборгованості за простроченими процентами, 40227 грн 15 коп. пені на прострочений кредит, 2239 грн 74 коп. пені на прострочені проценти, звернути стягнення на предмет застави: зернозбиральний комбайн марки ЛИДА-1300, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер машини НОМЕР_3 , 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію машини - НОМЕР_4 , який на даний час зареєстрований за новим власником - ОСОБА_1 ; 2) визначити спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів; 3) встановити початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження в розмірі 574285 грн 00 коп.; 4) вжити заходів щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження на період до його реалізації, шляхом передачі зернозбирального комбайну марки ЛИДА-1300, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер машини НОМЕР_3 , 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію машини - НОМЕР_4 на зберігання стягувачу - не є законними та обґрунтованими, не були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому позов задоволенню не підлягає за наведених у дані постанові підстав, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю з підстав, наведених у даній постанові.

Рішення суду в частині скасування заходів забезпечення позову учасниками спору не оскаржувалось.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими обставини з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79, 80, 119 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю за наведених у даній постанові підстав.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином: судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги залишаються за скаржником у зв`язку з необґрунтованістю його позовних вимог, і необхідністю задоволення апеляційної скарги в частині скасування оскаржуваного рішення в оскаржуваній частині, проте, з підстав, наведених судом апеляційної інстанції у даній постанові.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" на рішення Господарського суду Сумської області від 13.02.2023 у справі № 920/93/22 в оскаржуваній частині - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 13.02.2023 у справі № 920/93/22 - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

3. Ухвалити нове рішення у скасованій частині, яким у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження - відмовити з підстав, наведених у даній постанові.

4. Судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги залишити за скаржником.

5. Матеріали справи № 920/93/22 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання постанови: 08.11.2023.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко