Постанова

від 04.10.2023 по справі 910/4561/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2023 р. Справа№ 910/4561/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників сторін:

від позивача: Грушовець А.С.

від відповідача: Перепеліцин К.М.

від третьої особи: Сойник О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОРІЯ-К»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 01.11.2022 (дата складання та підписання повного тексту рішення: 21.11.2022)

у справі №910/4561/22 (суддя - Бондаренко - Легких Г. П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОРІЯ-К»

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про поновлення договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною угоди про поновлення оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ:

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТОРІЯ-К» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною угоди про поновлення оренди земельної ділянки від 10.08.2006 в порядку статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Підставою позовних вимог, на думку позивача, є необхідність приведення права користування земельною ділянкою у відповідність до вимог чинного законодавства України, та укладення додаткової угоди до договору оренди, від укладення якої ухиляється відповідач.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі № 910/4561/22 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОРІЯ-К» до Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною угоди про поновлення оренди земельної ділянки - відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що суд встановив, що позивач припустився порушення п. 2.1 договору та 8.4 щодо використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, і при розгляді справи наведеного не спростував, що виключає можливість поновлення Договору на тих самих умовах, зокрема і щодо цільового призначення використання земельної ділянки, як те передбачено п. 11.7, та відповідно до умов статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в чинній на момент укладення договору редакції), в тому числі унеможливлює поновлення умов договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені спірним договором, що унеможливлює задоволення позовних вимог про визнання укладеної додаткової угоди про поновлення договору оренди змеленої ділянки.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТОРІЯ-К» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі № 910/4561/22 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2022 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Разіна Т.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4561/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/4561/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОРІЯ-К» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/4561/22 та призначено до розгляду на 15.02.2023

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 відкладено розгляд справи №910/4561/22 на 22.03.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 відкладено розгляд справи №910/4561/22 на 12.04.2023.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/1346/23 від 11.04.2023 у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/4561/22.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/4561/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОРІЯ-К» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/4561/22 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б. та призначено до розгляду на 12.06.2023.

Ухвалою від 12.06.2023 розгляд справи відкладено на 12.07.2023.

11.07.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме платіжних інструкцій за період грудень 2022 року по червень 2023 року.

У судовому засіданні 12.07.2023 оголошено перерву на 04.10.2023.

У судове засідання 04.10.2023 з`явились представники сторін та третьої особи, які надали пояснення по суті спору.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно та неповно встановив обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а також неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду.

Позивач вказує, що після звернення до відповідача з пропозицією про продовження дії договору, ні відповідач ні третя особа не направляли йому відповіді на них, не зважаючи на посилання на таку обставину у поданих до суду запереченнях на позов, а тому позивач продовжує користуватись земельною ділянкою за принципом «мовчазної згоди» та продовжує сплачувати кошти за її використання, а тому має право на продовження орендних правовідносин шляхом визнання додаткової угоди до договору оренди укладеною.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач та третя особа письмових заперечень на апеляційну скаргу не надали.

2.4. інші процесуальні дії у справі

Дослідивши доводи клопотання про долучення додаткових доказів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Надані позивачем докази стосуються сплати ним орендної плати за землю у період після прийняття рішення судом першої інстанції, а тому не були та не могли бути предметом розгляду суду першої інстанції та з вказаних підстав не можуть прийматись до розгляду судом апеляційної інстанції на стадії перегляду законності рішення суду першої інстанції, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання про долучення додаткових доказів поданих позивачем.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представники відповідача та третьої особи заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення просили залишити без змін.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

Рішенням Київської міської ради від 29.11.2005 №533/2994 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Асторія-К» земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування ресторану на вул. Зодчих, 5-а у Святошинському районі м. Києва» передано ТОВ «Асторія-К» земельні ділянки, з яких:

- ділянку площею 0, 27 га - у короткострокову оренду на 1 рік;

- ділянку площею 0, 19 га в межах червоних ліній - у короткострокову оренду на 1 рік.

10.08.2006 між ТОВ «Асторія-К» (орендар) та Київською міською радою (орендодавцем) укладено Договір оренди земельної ділянки, у відповідності до п. 2.1. якого об`єктом оренди є земельна ділянка з такими характеристиками:

- місце розташування - вул. Зодчих, 5-а у Святошинському районі м. Києва;

- розмір - 2 676 кв. м.;

- цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування ресторану;

- кадастровий номер - 8000000000:75:322:0003.

Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 17.08.2006 за №75-6-00302 у книзі записів державної реєстрації договорів.

17.08.2006 земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:75:322:0003 передано у володіння та користування орендаря згідно Акту приймання-передачі земельної ділянки.

01.10.2010 між ТОВ «Асторія-К» (орендар) та Київською міською радою (орендодавцем) укладено Договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, яким, зокрема, підпункт 3.1. викладено у новій редакції:

«п. 3.1. Договір оренди укладено на 15 (п`ятнадцять) років».

Договір про внесення змін зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 03.06.2010 за №75-6-00496 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Таким чином, позивач стверджує, що термін дії договору оренди з урахуванням внесених змін, закінчувався 10.08.2021.

08.07.2021 ТОВ «Асторія-К» було подано до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки від 10.08.2006 з проектом угоди про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, проте відповіді не отримав, додаткову угоду не було укладено.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

ТОВ «Асторія-К» звертаючись з позовом зазначає, що за відсутності заперечень Київської міської ради, продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення Договору оренди та сплачує орендну плату.

Підставою позовних вимог, на думку позивача, є необхідність приведення права користування земельною ділянкою у відповідність до вимог чинного законодавства України, та укладення додаткової угоди до договору оренди, від укладення якої ухиляється відповідач.

Як свідчать матеріали справи підпунктом 3.1. договору оренди земельної ділянки в редакції договору від 01.06.2010 про внесення змін до договору оренди від 10.08.2006, що є його невід`ємною частиною, сторони узгодили, що договір оренди укладено на 15 (п`ятнадцять) років.

Договір оренди від 10.08.2006 зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 17.08.2006 за №75-6-00302 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, яка діяла до 01.01.2013, договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації. Згідно зі ст. 20 зазначеного Закону, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Отже, реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки могли лише після державної реєстрації такого договору.

З огляду на вище вказане, суд дійшов висновку, що строк дії спірного договору оренди земельної ділянки закінчувався 17.08.2021, а не 10.08.2021 як визначає позивач.

Згідно п. 7 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються: норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Таким чином, суд при винесенні судового рішення має зазначити норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та в якій редакції.

Правові підстави позову позивач обґрунтовує ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, згідно якої у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Втім, як правильно вказав суд першої інстанції, позивач не конкретизує момент виникнення спірних правовідносин, оскільки, станом на 2006 (момент укладення договору), 2010 (внесення змін до договору) та 2021 (направлення листа-повідомлення про поновлення договору оренди) роки існували різні редакції статті 33 Закону України «Про оренду землі» жодна з яких не містить такий виклад частини 6 як зазначає в позовній заяві позивач.

З приводу цього, суд констатує, що 16.01.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», яким статтю 33 Закону України «Про оренду землі», що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції.

Так, вказаним вищевказаним законом розділ IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» доповнено абзацом 4 такого змісту: «Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 по справі №322/1178/171 зазначила, що моменти укладання договору та набуття ним чинності збігаються (ч. 2 ст. 631 ЦКУ), оскільки моментом укладання договору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції ч. 3 ст. 640 ЦКУ є саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили у договорі інше, відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України». На вказану правову позицію посилається і ВС КГС у постанові від 15.07.2022 у справі №916/2825/20

Таким чином, оскільки, в даному випадку моменти укладення договору та набуття ним чинності збігаються, поновлення спірного договору оренди землі має здійснюватись на умовах, визначених таким договором та за правилами статті 33 Закону України «По оренду землі», яка мала назву «Поновлення договору оренди землі», у редакції, чинній станом на дату укладення спірного договору, а саме 17.08.2006.

Схожі за змістом висновки викладені в постановах КГС ВС від 07.06.2022 у справі №906/400/21, від 15.06.2022 у справі №904/1671/21, від 20.09.2022 у справі №916/1382/21.

Відповідно до приписів статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення спірного договору оренди землі):

після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору (ч. 1).

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін (ч. 2).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням (ч. 3).

Відтак, в даному випадку відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», що була відсутня на момент укладення спірного договору, а отже при поновленні договору оренди земельної ділянки на новий строк сторонам варто було керуватись умовами договору оренди та нормами Закону України «Про оренду землі» чинними на станом на 17.08.2006.

Так, умовами п. 11.7. Договору передбачено, що поновлення Договору можливе:

- Після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. У цьому разі орендар повинен, не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

- У разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Отже, діючим на момент укладення договору оренди земельної ділянки від 10.08.2006 року взагалі не передбачалось автоматичного поновлення договорів оренди землі, а реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі здійснювалось за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, в даному випадку Київської міської ради, а отже посилання позивача на нову редакцію статті 33 Закону України «Про оренду землі» є помилковим та ці норми не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Разом з тим, таке переважне право на поновлення договору оренди землі як в старій редакції закону, так і в новій редакції закону пов`язувалось з належним виконанням орендарем умов договору оренди землі.

Згідно п. 8.4. Договору оренди землі від 10.08.2006 року, орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення. Пунктом 2.1 договору визначено як цільове призначення використання об`єкта оренди - земельної ділянки «для будівництва та обслуговування ресторану».

Згідно наявних в матеріалах справи листів Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.08.2021 №05716-22077 та від 19.08.2021 №05716-22734 вбачається, що позивач листом-повідомленням від 17.05.2021 (тобто в межах строку передбаченого п. 11.7. Договору) звернувся до Департаменту про поновлення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:75:322:0003) на вул. Зодчих 5-а, який сформовано у кадастрову справу №750729051.

За результатами розгляду листа позивача Департамент листом від 17.08.2021 №05716-22077 повідомив позивача, що спеціалістами Департаменту проведено обстеження земельної ділянки, за результатами якого встановлено, що на земельній ділянці розташована нежитлова будівля торгівельного призначення (автосалон), що належить ТОВ «Асторія-К», у зв`язку з чим, повідомлено позивача про необхідність надання документів, які підтверджують виконання умов п. 8.4. Договору оренди в частині використання земельної ділянки за цільовим призначенням, зокрема щодо намірів будівництва ресторану (наявність проектних та дозвільних документів на будівництво).

Водночас, як правильно вказав апелянт, доказів направлення вказаних листів позивачу матеріали справи не містять.

Натомість, у матеріалах справи наявний Акт обстеження земельної ділянки від 26.05.2021 №21-0416-08 за адресою: вул.. Зодчих, 5а у Святошинському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:75:322:0003) який підписаний лише посадовими особами Департаменту, з боку позивача не підписаний.

Натомість, самим позивачем безпосередньо в позові зазначено, що на орендованій земельній ділянці останнім побудовано та у 2019 році введено в експлуатацію будівлю торгівельного призначення по обслуговуванню автомобілів - автосалон, яка належить позивачу на праві приватної власності, в підтвердження чого надано витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №181347476 та №263530392, технічну документацію, та декларацію про початок виконання будівельних робіт.

Разом з тим, як вже зазначалось судом вище, умовами п. 2.1. спірного Договору оренди сторони передбачили, що об`єктом оренди є земельна ділянка з такими характеристиками:

- місце розташування - вул. Зодчих, 5-а у Святошинському районі м. Києва;

- розмір - 2 676 кв. м.;

- цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування ресторану;

- кадастровий номер - 8000000000:75:322:0003.

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, земельні ділянки з класифікацією виду цільового призначення земель 03.08 - для будівництва та обслуговування закладів громадського харчування відносяться до земель житлової та громадської забудови, тоді як позивач у справі використовує земельну ділянку для будівлі торгівельного призначення з приміщеннями по обслуговуванню автомобілів, що є іншим видом цільового призначення - 03.07 зазначеної кваліфікації.

При цьому, саме позивачем надано до позовної заяви документи, зокрема технічний паспорт, декларацію про початок виконання будівельних робіт, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за позивачем нерухомого майна - будівлі торгівельного призначення з приміщеннями по обслуговуванню автомобілів, що є іншим видом цільового призначення земельної ділянки, ніж було погоджено сторонами договору та про що було розроблено проект землеустрою та прийнято відповідне рішення КМР.

Таким чином, матеріали справи підтверджуються, що позивач неналежним чином виконував умови договору оренди, та допустив використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки.

Щодо доводів позивача про те, що наявність зареєстрованої за ним на права власності нерухомості є безумовною підставою для надання в оренду земельної ділянки на підставі статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України з посиланням на постанову ВП ВС у справі № 903/1030/19, то суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що в даному випадку предметом спору є саме поновлення договору оренди на тих самих умовах, а не надання в оренду земельної ділянки під належну позивачеві на праві власності нерухомість, а отже посилання на вказані норми не підлягає застосуванню до спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди землі на підставі ч. 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» як в старій редакції, що діяла на момент укладення договору, так і в новій редакції.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів у їх сукупності: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).

В даній справі, суд встановив, що позивач припустився порушення п. 2.1 договору та 8.4 щодо використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, і при розгляді справи наведеного не спростував, що виключає можливість поновлення Договору на тих самих умовах, зокрема і щодо цільового призначення використання земельної ділянки, як те передбачено п. 11.7, та відповідно до умов статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в чинній на момент укладення договору редакції), в тому числі унеможливлює поновлення умов договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені спірним договором, що унеможливлює задоволення позовних вимог про визнання укладеної додаткової угоди про поновлення договору оренди змеленої ділянки.

Щодо вимоги про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 17.08.2006 року, в зв`язку з тим, що позивач продовжує користування вказаною земельною ділянкою та сплачує орендні платежі, то суд зазначає, що це не є безумовною підставою для поновлення договору оренди, оскільки відповідачем в особі уповноваженого органу - третьої особи було надано заперечення щодо поновлення договору оренди землі з підстав зміни цільового використання земельної ділянки.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина десята статті 33 Закону України «Про оренду землі»). Доказів звернення до відповідача або третьої особи з заявою про оформлення оренди для використання та обслуговування автосалону позивач до матеріалів справи не надав.

З огляду на вище встановлене, суд погоджується із твердженнями відповідача, що в даному випадку ні відповідач, ні третя особа не оспорюють право позивача на укладення Договору оренди земельної ділянки на нових умовах, однак укладення договору оренди на нових умовах не входить до предмету спору у даній справі.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач належними та допустимими доказами не довів наявність порушеного права, у зв`язку з не укладенням додаткової угоди до договору оренди.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

За результатами розгляду справи колегією суддів встановлено, що позивач не довів обґрунтованість заявленого позову, а отже позов не підлягає задоволенню.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі», стаття 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України «Про оренду землі» визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 цього Закону передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до приписів статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення спірного договору оренди землі):

після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору (ч. 1).

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін (ч. 2).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням (ч. 3).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів розглянула доводи позивача, що після звернення до відповідача з пропозицією про продовження дії договору, ні відповідач ні третя особа не направляли йому відповіді на них, не зважаючи на посилання на таку обставину у поданих до суду запереченнях на позов, а тому позивач продовжує користуватись земельною ділянкою за принципом «мовчазної згоди» та продовжує сплачувати кошти за її використання, а тому має право на продовження орендних правовідносин шляхом визнання додаткової угоди до договору оренди укладеною, та зазначає, що матеріали справи дійсно не містять доказів направлення позивачу листів у відповідь його звернення, незважаючи на наявність самих відповідей у матеріалах справи, однак з огляду на неналежне виконання умов договору оренди, а саме використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, яке саме по собі є достатньою підставою для відмови позивачу у задоволенні вимоги про визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди про продовження дії договору на тих самих умовах і на той самий строк, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/4561/22 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОРІЯ-К» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/4561/22 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОРІЯ-К» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/4561/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/4561/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 10.11.2023.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

Ю.Б. Михальська