Ухвала

від 10.11.2023 по справі 908/2595/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у прийнятті додаткового рішення

10.11.2023 м.Дніпро Справа № 908/2595/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іванова О.Г. ( доповідач )

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про винесення Центральним апеляційним господарським судом додаткової постанови про стягнення судових витрат на правову допомогу у зв`язку з розглядом справі № 908/2595/22

за позовом Співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Воронезька 16 в особі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Воронезька 16

до ОСОБА_1

про відшкодування шкоди в розмірі 66 471, 74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Співвласникі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воронезька 16 " в особі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку " Воронезька 16 " звернувся до ОСОБА_1 із позовом про стягнення шкоди у розмірі 66471,74 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.04.2023 у справі №908/2595/22 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Співвласники Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Воронезька 16 в особі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Воронезька 16 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області по справі №908/2595/22 та позов задовольнити в повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2023 у справі №908/2595/22 апеляційну скаргу Співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Воронезька 16 в особі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Воронезька 16 - залишено без задоволення; рішення Господарського суду Запорізької області від 07.04.2023 року у справі №908/2595/22-залишено без змін. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покладено на апелянта.

26.09.2023 ОСОБА_1 звернулась з заявою, в який просить стягнути з позивача на користь відповідача понесені нею судові витрати на правову допомогу в зв`язку з розглядом справи в апеляційній інстанції в розмірі 3 000 грн.

З урахуванням звільнення у відставку судді ОСОБА_2 , відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2023 для розгляду заяви у справі визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження заяви, ухвалою суду від 18.10.2023 здійснено запит матеріалів справи №908/2595/22 із Господарського суду Запорізької області.

30.10.2023 матеріали справи №904/2595/22 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2023 розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2595/22 вирішено здійснити в порядку письмового провадження.

Перевіривши вказану заяву відповідача та додані до неї документи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вказана заява має бути залишена без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції має містити, зокрема, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд звертає увагу на те, що додаткове судове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Відповідно до приписів ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначалося вище, відповідач просить стягнути з позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

При цьому, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд дотримується позиції, відповідно до якої за статтею 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 916/24/18).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Виходячи зі змісту вищенаведених норм, колегія суддів зазначає, що законодавець передбачив чітку процедуру розгляду питання про стягнення судових витрат за надання правничої допомоги стороні спору, яке можливо винести за межі розгляду справи по суті, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що недотримання унормованої Господарським процесуальним кодексом України процедури, у відповідності до приписів, зокрема, ст. ст. 124, 126, 129 ГПК України, є підставою для відмови в задоволенні відповідного клопотання заявника про відшкодування за рахунок іншої сторони понесених витрат, пов`язаних із послугами адвоката.

Суд ухвалою також залишає заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат без розгляду у випадках, передбачених ч.2 ст.118, ч.8 ст.129 ГПК (постанова Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №910/13813/21, ухвали Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №910/25118/15, від 12.12.2022 у справі №904/8630/21, від 11.07.2022 у справі №909/328/18, від 23.05.2022 у справі №914/785/20, від 24.01.2023 у справі №912/2620/21).

У ч.2 ст.118 ГПК передбачено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, у першій заяві по суті справи відзиві на позов, відповідач наголошував на розмірі витрат, які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (а.с.136, т.1); в той же час, у відзиві на апеляційну скаргу, відповідачем про понесені витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та їх розмір не зазначено, відповідних доказів понесення витрат на правничу допомогу до відзиву на апеляційну скаргу не надано, як і не вказано, що вони будуть подані протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення суду апеляційної інстанції (а.с.3-6, т.2).

При цьому, колегія суддів також наголошує, що з урахуванням вимог ч.8 ст.129 ГПК України, відповідно до ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення постанови у цій справі (в порядку письмового провадження) є 08.09.2023, а граничним строком подання заяви про розподіл судових витрат є 13.09.2023. Натомість, заяву про ухвалення додаткового рішення відповідачем подано:

- вперше до суду першої інстанції 20.09.2023, тобто з пропуском строку, визначеного ч.8 ст.129 ГПК України, і визначеної інстанційності суду, наслідком чого стала відмова у прийнятті додаткового рішення ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.09.2023;

- вдруге до суду апеляційної інстанції 25.09.2023 (зареєстровано судом 26.09.2023), тобто з пропуском строку, визначеного ч.8 ст.129 ГПК України, наслідком чого є залишення такої заяви (клопотання) без розгляду.

Згідно з п.4.13-4.14 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.10.2022 у справі №910/13813/21: «Господарським процесуальним кодексом України не встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи (аналогічний висновок викладено у пункті 20 постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 911/4670/13, подібний за змістом правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 21.12.2019 у справі № 910/6298/19, від 24.12.2019 у справі № 909/359/19).

Водночас заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (аналогічний висновок викладений у пунктах 57-58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).».

Таким чином, колегія суддів констатує, що апелянт не зробив заяви щодо фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу ані в поданій апеляційній скарзі, ані протягом п`яти днів з моменту ухвалення постанови, як це передбачено ч.8 ст. 129 ГПК України, чим порушено порядок заявлення такої заяви, що унеможливлює подальший розподіл судових витрат.

З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати залишається без розгляду, підстави для ухвалення додаткового рішення (постанови) відсутні.

Відповідно до ч. 5 ст. 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст. 129, 234, 235, 244, 281 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2595/22 залишити без розгляду.

В ухваленні додаткового рішення у справі № 908/2595/22 за заявою ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

ГоловуючийО.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

СуддяЮ.Б. Парусніков