Рішення

від 30.10.2023 по справі 921/184/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2023м. ДніпроСправа № 921/184/23

за позовом Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:

Позивача-1: Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів

Позивача-2: Тернопільської обласної ради, м. Тернопіль

Позивача-3: Комунального некомерційного підприємства "Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації" Тернопільської обласної ради, смт. Микулинці, Тернопільська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс пром 12", м. Дніпро

про визнання недійсними додаткових угод та повернення неправомірно отриманих коштів у розмірі 477 349,96 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Макаренко Т.А.

Представники:

від прокуратури: Мусієнко А.О., Посвідчення № 069926 від 01.03.2023

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від позивача-3: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

РУХ СПРАВИ.

Тернопільська обласна прокуратура в інтересах держави в особі: Позивача-1: Західного офісу Держаудитслужби, Позивача-2: Тернопільської обласної ради, Позивача-3: Комунального некомерційного підприємства "Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації" Тернопільської обласної ради звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс пром 12" про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 17.03.2021, № 2 від 08.04.2021, № 2 від 05.05.2021, № 2 від 14.05.2021, № 2 від 01.06.2021, № 2 від 25.06.2021, № 2 від 02.07.2021, № 2 від 19.07.2021, № 2 від 18.08.2021, № 12 від 30.08.2021, № 13 від 14.09.2021, № 14 від 20.09.2021, № 15 від 22.09.2021, №16 від 24.09.2021, № 17 від 30.09.2021, № 18 від 04.10.2021, № 19 від 06.10.2021, № 20 від 15.10.2021 до договору постачання природного газу № 43 від 26.02.2021 та повернення неправомірно отриманих коштів у розмірі 477 349,96 грн.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.05.2023 передано матеріали справи № 921/184/23 за встановленою підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 07.06.2023 прийнято справу № 921/184/23 до свого провадження. Призначено підготовче засідання на 12.07.2023.

Ухвалою суду від 12.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 15.08.2023.

Судове засідання, призначене на 15.08.2023, не відбулось внаслідок оголошення повітряної тривоги у м. Дніпро.

Ухвалою суду від 15.08.2023 відкладено підготовче засідання на 06.09.2023.

Заявою від 11.08.2023 № 15-426-23 прокурор змінив предмет позову. У цій заяві Прокурор змінив пункт 20 прохальної частини позову шляхом викладення його у такій редакції: "стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс пром 12" на користь територіальної громади Тернопільської області в особі Тернопільської обласної ради грошові кошти в сумі 477 349,96 грн., зарахувавши їх до загального фонду бюджету Тернопільської області".

Ухвалою суду від 06.09.2023 відкладено підготовче засідання на 03.10.2023.

Ухвалою суду від 03.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 30.10.2023.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА.

Прокурор зазначив, що Комунальним некомерційним підприємством "Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації" Тернопільської обласної ради в 2021 році було проведено відкриті торги щодо закупівлі товару ДК 021:2015:09310000-: газове паливо. Номер процедури закупівлі в електронній системі закупівель: UA-2021-01-25-001717-а.

Прокурор вказав, що за результатами розгляду тендерних пропозицій визнано переможцем тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (в подальшому перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс пром 12").

За твердженням прокурора, за результатами публічної закупівлі, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (надалі постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації" Тернопільської обласної ради (надалі споживач) укладений договір постачання природного газу № 43 від 26.02.2021 (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити споживачу природний газ (надалі - газ), в обсягах і порядку, передбачених договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, порядку та інших умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.2. договору, постачальник передає споживачу газ в річному обсязі 140 000 кубічних метрів, в тому числі по місяцях, по кожній точці комерційного обліку споживача.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що на момент укладання договору ціна за 1 000 кубічних метрів газу, який постачається за договором, складає без ПДВ 5 991,67 грн., крім того ПДВ 20% - 1 198,33 грн. Разом 7 190 грн.

Згідно п. 3.10 договору, загальна сума договору складається із місячних сум вартості природного газу, поставленого споживачеві за даним договором, і на день його укладення становить 1 006 600 грн. В т.ч. ПДВ 167 766,67 грн.

В подальшому, як зазначив прокурор, додатковими угодами № 1 від 17.03.2021, № 2 від 08.04.2021, № 2 від 05.05.2021, № 2 від 14.05.2021, № 2 від 01.06.2021, № 2 від 25.06.2021, № 2 від 02.07.2021, № 2 від 19.07.2021, № 2 від 18.08.2021, № 12 від 30.08.2021, № 13 від 14.09.2021, № 14 від 20.09.2021, № 15 від 22.09.2021, № 16 від 24.09.2021, № 17 від 30.09.2021, № 18 від 04.10.2021, № 19 від 06.10.2021, № 20 від 15.10.2021 було збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу.

Так, відповідно до додаткової угоди № 1 від 17.03.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 7 909 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 26.02.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 08.04.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 8 699,10 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 15.03.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 05.05.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 9 395,02 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.04.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 14.05.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 10 333,58 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.05.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 01.06.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 11 263,60 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 15.05.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 25.06.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 12 135,58 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.06.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 02.07.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 13 347,92 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.07.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 19.07.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 14 681,37 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 05.07.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 18.08.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 16 148,03 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.08.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 12 від 30.08.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 17 682,08 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 11.08.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 13 від 14.09.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 19 246,94 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.09.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 14 від 20.09.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 21 056,15 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 07.09.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 15 від 22.09.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 22 951,20 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 13.09.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 16 від 24.09.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 25 244,28 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 15.09.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 17 від 30.09.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 27 766,14 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 21.09.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 18 від 04.10.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 29 487,60 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 27.09.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 19 від 06.10.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 32 433,36 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.10.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 20 від 15.10.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 29 290,02 грн. з ПДВ.

Прокурор вказав, що підставами для підвищення ціни стали експертні висновки та цінові довідки Київської торгово - промислової палати та інформаційні довідки про середньозважені ціни на природний газ.

Прокурор наполягає на тому, що вказані додаткові угоди були укладені з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». У відповідача не було підстав для збільшення ціни природного газу.

За таких обставин, на думку прокурора, укладені додаткові угоди до договору постачання природного газу № 43 від 26.02.2021 мають бути визнані судом недійсними.

Разом з цим, як вказав прокурор, відповідно до актів приймання - передачі (том 1 а.с. 130 - 147), у період з 01.03.2021 по 19.10.2021 постачальник поставив споживачу 73,6091856 тис. куб.м. природного газу.

За розрахунком прокурора, з урахуванням ціни за 1 000 кубічних метрів газу, встановленої у п. 3.2. договору - 7 190 грн. з ПДВ, за 73,6091856 тис. куб.м. природного газу споживач мав сплатити постачальнику 529 250,04 грн.

Натомість, за твердженням прокурора платіжними дорученнями № 192 від 16.04.2021, № 193 від 16.04.2021, № 197 від 17.05.2021, № 215 від 15.06.2021, № 216 від 15.06.2021, № 295 від 19.07.2021, № 300 від 17.08.2021, № 301 від 17.08.2021, № 354 від 22.09.2021, № 355 від 22.09.2021, № 452 від 20.10.2021 № 453 від 20.10.2021, № 454 від 20.10.2021, № 456 від 20.10.2021, № 457 від 20.10.2021, № 458 від 20.10.2021, № 516 від 18.11.2021, № 517 від 18.11.2021 споживач сплатив постачальнику грошові кошти за спожитий природний газ у загальному розмірі 1 006 600 грн.

Тобто, переплата становить 477 349,96 грн. Прокурор наполягає на тому, що такі грошові кошти мають бути повернуті відповідачем територіальній громаді Тернопільської області.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА-1.

Позивач-1 підтримав позовні вимоги прокурора та просив їх задовольнити.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА-2.

Позивач-2 підтримав позовні вимоги прокурора та просив їх задовольнити.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА-3.

Позивач-3 письмово викладеної правової позиції щодо позовних вимог не надав.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 17.03.2021, № 2 від 08.04.2021, № 2 від 05.05.2021, № 2 від 14.05.2021, №2 від 01.06.2021, № 2 від 25.06.2021, № 2 від 02.07.2021, № 2 від 19.07.2021, № 2 від 18.08.2021, № 12 від 30.08.2021, № 13 від 14.09.2021, № 14 від 20.09.2021, № 15 від 22.09.2021, № 16 від 24.09.2021, № 17 від 30.09.2021, № 18 від 04.10.2021, № 19 від 06.10.2021, № 20 від 15.10.2021 до договору постачання природного газу № 43 від 26.02.2021 та повернення неправомірно отриманих коштів у розмірі 477 349,96 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити дотримання сторонами за договором № 43 від 26.02.2021 вимог ЗУ «Про публічні закупівлі» під час укладення оспорюваних додаткових угод.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Комунальним некомерційним підприємством "Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації" Тернопільської обласної ради в 2021 році було проведено відкриті торги щодо закупівлі товару ДК 021:2015:09310000-: газове паливо. Номер процедури закупівлі в електронній системі закупівель: UA-2021-01-25-001717-а.

За результатами розгляду тендерних пропозицій визнано переможцем тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (в подальшому перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс пром 12").

За результатами публічної закупівлі, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (надалі постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації" Тернопільської обласної ради (надалі споживач) укладений договір постачання природного газу № 43 від 26.02.2021 (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити споживачу природний газ (надалі - газ), в обсягах і порядку, передбачених договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, порядку та інших умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.2. договору, постачальник передає споживачу газ в річному обсязі 140 000 кубічних метрів, в тому числі по місяцях, по кожній точці комерційного обліку споживача.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що на момент укладання договору ціна за 1 000 кубічних метрів газу, який постачається за договором, складає без ПДВ 5 991,67 грн., крім того ПДВ 20% - 1 198,33 грн. Разом 7 190 грн.

Згідно п. 3.10 договору, загальна сума договору складається із місячних сум вартості природного газу, поставленого споживачеві за даним договором, і на день його укладення становить 1 006 600 грн. В т.ч. ПДВ 167 766,67 грн.

В подальшому, додатковими угодами № 1 від 17.03.2021, № 2 від 08.04.2021, № 2 від 05.05.2021, № 2 від 14.05.2021, № 2 від 01.06.2021, № 2 від 25.06.2021, № 2 від 02.07.2021, № 2 від 19.07.2021, № 2 від 18.08.2021, № 12 від 30.08.2021, № 13 від 14.09.2021, № 14 від 20.09.2021, №15 від 22.09.2021, № 16 від 24.09.2021, № 17 від 30.09.2021, № 18 від 04.10.2021, № 19 від 06.10.2021, № 20 від 15.10.2021 було збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу.

Так, відповідно до додаткової угоди № 1 від 17.03.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 7 909 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 26.02.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 08.04.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 8 699,10 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 15.03.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 05.05.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 9 395,02 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.04.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 14.05.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 10 333,58 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.05.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 01.06.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 11 263,60 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 15.05.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 25.06.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 12 135,58 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.06.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 02.07.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 13 347,92 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.07.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 19.07.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 14 681,37 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 05.07.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 18.08.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 16 148,03 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.08.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 12 від 30.08.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 17 682,08 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 11.08.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 13 від 14.09.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 19 246,94 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.09.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 14 від 20.09.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 21 056,15 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 07.09.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 15 від 22.09.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 22 951,20 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 13.09.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 16 від 24.09.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 25 244,28 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 15.09.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 17 від 30.09.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 27 766,14 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 21.09.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 18 від 04.10.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 29 487,60 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 27.09.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 19 від 06.10.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 32 433,36 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.10.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 20 від 15.10.2021, збільшено ціну за 1 000 кубічних метрів газу до 29 290,02 грн. з ПДВ.

Підставами для підвищення ціни стали експертні висновки та цінові довідки Київської торгово - промислової палати та інформаційні довідки про середньозважені ціни на природний газ.

Загалом ціна товару збільшилася на 407,37 % від вартості, встановленої в укладеному договорі.

Законом України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) (тут і в подальшому в редакції, чинної станом на момент укладання оспорюваних додаткових угод ) встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються, у тому числі, за принципами максимальної економії, ефективності та пропорційності.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 22 Закону "Про публічні закупівлі", тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 525 ЦК встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України, зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Так, частиною 5 ст. 41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Отже, Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 цього Закону. Зокрема, у випадку коливання цін на ринку товару у сторону збільшення чи у сторону зменшення. Що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, разом з тим, не більше ніж на 10 % та не збільшуючи загальну суму договору.

Чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п`ята статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним і збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18, від 11 жовтня 2023 року у cправі № 903/742/22).

В постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 червня 2021 року у справі № 927/491/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 липня 2021 року у справі № 922/2030/20 викладено правову позицію, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі», уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, визначено, що вказане Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державних та публічних закупівель.

У листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі») істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 907/788/18, від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18.

Як зазначено вище, в обґрунтування необхідності підвищення ціни за одиницю товару відповідач надав споживачу експертні висновки та цінові довідки Київської торгово - промислової палати та інформаційні довідки про середньозважені ціни на природний газ.

Надаючи оцінку змісту наданої до суду інформації про зміну цін на природний газ слід зазначити про таке.

Надані постачальником висновки та цінові довідки Київської торгово - промислової палати та інформаційні довідки про середньозважені ціни на природний газ за своїм змістом є лише документами довідково-інформаційного характеру та не містять точної інформації про коливання цін на природний газ у порівнянні з датою укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до нього у частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару.

За таких обставин, саме надані відповідачем довідки не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту коливання ціни на товар у сторону збільшення у спірний період.

Статтею 42 ГК України, яка кореспондується положеннями з ч. 1 ст. 1 ЗУ Про підприємництво, визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Разом з цим, позивачем-3 та відповідачем послідовно збільшувались ціна природного газу шляхом укладення додаткових угод для бюджетної установи.

Слід звернути увагу, що протягом 7 місяців (у період з дати укладання договору 26.02.2021 по 15.10.2021 між сторонами такого договору було укладено 18 додаткових угод про збільшення ціни товару. Тобто, ціна договору збільшувалась більше, аніж 2 рази на місяць та у порівнянні з ціною, вказаною у тендерній пропозиції, збільшилась на 407,37 %.

У постанові від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, прийнятій у подібних правовідносинах, Верховний Суд вже звертав увагу на: «сталу та послідовну позицію Верховного Суду, що будь-який покупець товару за звичайних умов не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір. Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника».

Водночас, метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

З огляду на викладене, обставини справи можуть свідчити про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс пром 12", бажаючи перемогти у відкритих торгах, могло навмисно занизити пропоновану ціну природного газу. А після укладення договору збільшити ціну шляхом укладення додаткових угод.

Відповідач не міг не розуміти особливості функціонування ринку природного газу (тобто постійне коливання цін на природний газ, їх сезонне зростання-падіння були прогнозованими).

А отже, дії відповідача з короткочасного, послідовного та необґрунтованого, в порівнянні з первісною ціною, встановленою у договорі, можуть бути кваліфіковані як недобросовісні.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону "Про публічні закупівлі".

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту наявності обумовлених законом підстав для збільшення ціни товару, передбаченої у договорі постачання природного газу № 43 від 26.02.2021.

З огляду на обставини справи, у відповідача не було підстав для збільшення ціни природного газу і відповідач не навів доводів на підтвердження того, що невнесення змін до договору у частині збільшення ціни на природний газ у спірному періоді було б очевидно невигідним та збитковим.

А отже, додаткові угоди № 1 від 17.03.2021, № 2 від 08.04.2021, № 2 від 05.05.2021, № 2 від 14.05.2021, № 2 від 01.06.2021, № 2 від 25.06.2021, № 2 від 02.07.2021, № 2 від 19.07.2021, № 2 від 18.08.2021, № 12 від 30.08.2021, № 13 від 14.09.2021, № 14 від 20.09.2021, № 15 від 22.09.2021, №16 від 24.09.2021, № 17 від 30.09.2021, № 18 від 04.10.2021, № 19 від 06.10.2021, № 20 від 15.10.2021 до договору постачання природного газу № 43 від 26.02.2021 укладені з порушенням вимог ч. 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Оскільки їх умови відрізняються від змісту тендерної пропозиції.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону.

За таких обставин, додаткові угоди № 1 від 17.03.2021, № 2 від 08.04.2021, № 2 від 05.05.2021, № 2 від 14.05.2021, № 2 від 01.06.2021, № 2 від 25.06.2021, № 2 від 02.07.2021, № 2 від 19.07.2021, № 2 від 18.08.2021, № 12 від 30.08.2021, № 13 від 14.09.2021, № 14 від 20.09.2021, №15 від 22.09.2021, № 16 від 24.09.2021, № 17 від 30.09.2021, № 18 від 04.10.2021, № 19 від 06.10.2021, № 20 від 15.10.2021 до договору постачання природного газу № 43 від 26.02.2021 є нікчемними в силу п.2 ч.1 ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі».

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 червня 2021 року у справі № 927/491/19, Касаційного господарського суду Верховного суду від 03.12.2020 у справі № 909/703/19, 27 липня 2021 року у справі №922/2030/20.

Як було вказано вище, згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За таких обставин, визнання додаткових угод до договору недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону, і не потребує визнання їх недійсними судом. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

А отже, вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод: № 1 від 17.03.2021, №2 від 08.04.2021, № 2 від 05.05.2021, № 2 від 14.05.2021, № 2 від 01.06.2021, № 2 від 25.06.2021, № 2 від 02.07.2021, № 2 від 19.07.2021, № 2 від 18.08.2021, № 12 від 30.08.2021, № 13 від 14.09.2021, № 14 від 20.09.2021, № 15 від 22.09.2021, № 16 від 24.09.2021, № 17 від 30.09.2021, №18 від 04.10.2021, № 19 від 06.10.2021, № 20 від 15.10.2021 до договору постачання природного газу № 43 від 26.02.2021 є необґрунтованими.

Щодо вимог прокурора про надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 477 349,96 грн.

Відповідно до актів приймання - передачі (том 1 а.с. 130 - 147), у період з 01.03.2021 по 19.10.2021 постачальник поставив споживачу 73,6091856 тис. куб.м. природного газу.

Як було вказано вище, пунктом 3.2. договору передбачено, що на момент укладання договору ціна за 1 000 кубічних метрів газу, який постачається за договором, складає без ПДВ 5 991,67 грн., крім того ПДВ 20% - 1 198,33 грн. Разом 7 190 грн.

А отже, за 73,6091856 тис. куб.м. природного газу споживач мав сплатити постачальнику 529 250,04 грн.

Натомість, платіжними дорученнями № 192 від 16.04.2021, № 193 від 16.04.2021, № 197 від 17.05.2021, № 215 від 15.06.2021, № 216 від 15.06.2021, № 295 від 19.07.2021, № 300 від 17.08.2021, № 301 від 17.08.2021, № 354 від 22.09.2021, № 355 від 22.09.2021, № 452 від 20.10.2021 № 453 від 20.10.2021, № 454 від 20.10.2021, № 456 від 20.10.2021, № 457 від 20.10.2021, № 458 від 20.10.2021, № 516 від 18.11.2021, № 517 від 18.11.2021 споживач сплатив постачальнику грошові кошти за спожитий природний газ у загальному розмірі 1 006 600 грн.

Тобто, переплата становить 477 349,96 грн.

За приписами частини 1 ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

За таких обставин, слід застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів - додаткових угод № 1 від 17.03.2021, № 2 від 08.04.2021, № 2 від 05.05.2021, № 2 від 14.05.2021, № 2 від 01.06.2021, № 2 від 25.06.2021, № 2 від 02.07.2021, № 2 від 19.07.2021, № 2 від 18.08.2021, № 12 від 30.08.2021, № 13 від 14.09.2021, № 14 від 20.09.2021, № 15 від 22.09.2021, № 16 від 24.09.2021, № 17 від 30.09.2021, № 18 від 04.10.2021, № 19 від 06.10.2021, № 20 від 15.10.2021 до договору постачання природного газу № 43 від 26.02.2021 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс пром 12" на користь Тернопільської обласної ради надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 477 349,96 грн.

Відповідно, позовні вимоги прокурора у цій частині є обґрунтованими.

ЩОДО НАЯВНОСТІ ПІДСТАВ ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРОКУРОРОМ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ ДАНОГО СПОРУ:

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Як було вказано вище, предметом позову у даній справі є вимога Прокурора про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 17.03.2021, № 2 від 08.04.2021, № 2 від 05.05.2021, № 2 від 14.05.2021, № 2 від 01.06.2021, № 2 від 25.06.2021, № 2 від 02.07.2021, № 2 від 19.07.2021, № 2 від 18.08.2021, № 12 від 30.08.2021, № 13 від 14.09.2021, № 14 від 20.09.2021, № 15 від 22.09.2021, №16 від 24.09.2021, № 17 від 30.09.2021, № 18 від 04.10.2021, № 19 від 06.10.2021, № 20 від 15.10.2021 до договору постачання природного газу № 43 від 26.02.2021 та повернення неправомірно отриманих коштів у розмірі 477 349,96 грн.

При зверненні із цим позовом в інтересах держави в особі: Позивача-1: Західного офісу Держаудитслужби, Позивача-2: Тернопільської обласної ради, Позивача-3: Комунального некомерційного підприємства "Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації" Тернопільської обласної ради Прокурор доводив у чому саме полягає бездіяльність уповноважених органів: Західного офісу Держаудитслужби, Тернопільської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства "Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації" Тернопільської обласної ради, які будучи обізнаними про порушення інтересів держави, за наявності відповідних повноважень, не вживали належних та ефективних заходів цивільно-правового характеру щодо поновлення права територіальної громади стосовно використання коштів місцевого бюджету.

При цьому, на переконання Прокурора, останнім встановлено виключний випадок для реалізації представницьких повноважень в інтересах держави та вжиті усі можливі заходи в межах Закону України "Про прокуратуру" для захисту майнових інтересів держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Саме приписами ст. 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

До таких осіб норми процесуального закону відносять прокурора та визначають підстави участі цієї особи у господарській справі.

Так, відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч.4 ст.53 ГПК України).

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Зазначена стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).

У постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді: з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено; прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України); участь прокурора в судовому процесі можлива, крім іншого, за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом або підтверджено його відсутність (ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"); щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду; підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Отже, у наведеній справі колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що для підтвердження судом підстав для представництва інтересів прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний компетентний орган. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Однією з підстав для представництва, є бездіяльність компетентного органу, яку прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді: бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк; звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення; невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо; прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим; частина 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Водночас, необхідно відзначити, аби інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм та судової практики стосовно представництва прокурором держави в суді, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 73 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 74, 77 ГПК України).

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення Прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Втім, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив позицію відповідно до якої сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу; підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання ч. ч. 3 - 5 ст. 53 ГПК України та ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави.

Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Позивача-1: Західного офісу Держаудитслужби, Позивача-2: Тернопільської обласної ради, Позивача-3: Комунального некомерційного підприємства "Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації" Тернопільської обласної ради з огляду на таке.

Відповідно ст. 142 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 5 частиною 1 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Частиною 2 статті 5 Бюджетного кодексу України передбачено, що місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 5 ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету, відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Згідно з ст. 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (пункт 3 частини 1 статті 26).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21 викладений правовий висновок про те, що у відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах (див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у підпунктах 6.27-6.29 постанови від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 та підпунктах 6.30-6.32 постанови від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18).

Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.

Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

За таких обставин, компетентним органом для здійснення відповідних функцій із захисту інтересів держави у спірних правовідносинах є саме Тернопільська обласна рада.

Підстави для представництва Прокурором інтересів держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Комунального некомерційного підприємства "Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації" Тернопільської обласної ради - відсутні.

А отже, позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Комунального некомерційного підприємства "Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації" Тернопільської обласної ради слід залишити без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21.

Листами № 15-546вих-22 від 24.10.2022, № 15-628вих-22 від 23.12.2022 прокурор повідомляв Тернопільську обласну раду про наявність підстав та необхідність захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод та повернення надмірно сплачених за договором № 43 від 26.02.2021 грошових коштів.

Листами № 07-1013 від 16.11.2022, № 07-22 від 11.01.2023 позивач-2 повідомив про відсутність наміру звертатись до суду із відповідним позовом.

За таких обставин, прокурором при зверненні до суду з цим позовом було дотримано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Порушення ж інтересів держави у даному випадку полягає у неправомірній надлишковій переплаті бюджетних коштів за послуги, що були надані. Це, вочевидь, порушує інтереси держави в особі територіальної громади. Як було зазначено вище, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору.

А отже, в даному випадку наявні підстави для звернення прокурора до суду за даним позовом в інтересах держави в особі Тернопільської обласної ради.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається прокурор, доводяться оголошенням про проведення відкритих торгів (т. 1 а.с. 35), протоколом засідання тендерного комітету (том 1 а.с. 36 - 40), повідомленням про намір укласти договір (том 1 а.с. 41), звітом про результати проведення процедури закупівлі (том 1 а.с. 42 - 43), договором № 43 від 26.02.2021 з додатками (том 1 а.с. 44 - 52), додатковими угодами до договору № 43 від 26.02.2021 (том 1 а.с. 53 - 70), протоколами засідання тендерного комітету (том 1 а.с. 71, 74, 77, 80, 83, 88, 91, 94 - 95, 98, 101, 104, 107, 110, 113, 118, 121, 124, 127), листами відповідача про підвищення ціни товару (том 1 а.с. 72, 75, 78, 81, 84 - 86, 89, 92, 96, 99, 102, 105, 108, 111, 114, 119, 122, 125, 128), експертними висновками та ціновими довідками Київської торгово - промислової палати (том 1 а.с. 73, 76, 79, 82, 87, 90, 93, 97, 100, 103, 106, 109, 112, 117, 120, 123, 126, 129), інформаційними довідками про середньозважені ціни на природний газ (том 1 а.с. 115 - 116), актами приймання - передачі (том 1 а.с. 130 - 147), платіжними дорученнями (том 1 а.с. 148 - 165), актом перевірки проведеної закупівлі (том 1 а.с. 166 - 182), листуванням між прокурором та сторонами (том 1 а.с. 183 - 223),

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс пром 12" на користь Тернопільської обласної ради надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 477 349,96 грн.

У задоволенні позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 17.03.2021, № 2 від 08.04.2021, № 2 від 05.05.2021, № 2 від 14.05.2021, № 2 від 01.06.2021, № 2 від 25.06.2021, № 2 від 02.07.2021, № 2 від 19.07.2021, № 2 від 18.08.2021, № 12 від 30.08.2021, № 13 від 14.09.2021, № 14 від 20.09.2021, № 15 від 22.09.2021, № 16 від 24.09.2021, № 17 від 30.09.2021, №18 від 04.10.2021, № 19 від 06.10.2021, № 20 від 15.10.2021 до договору постачання природного газу № 43 від 26.02.2021 слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати прокурора зі сплати судового збору слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 226, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс пром 12" (місцезнаходження: 49031, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 59, ідентифікаційний код: 34933742) на користь Тернопільської обласної ради (місцезнаходження: 46021, м. Тернопіль, вул. М. Грушевського, 8; ідентифікаційний код: 24630220) 477 349,96 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс пром 12" (місцезнаходження: 49031, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 59, ідентифікаційний код: 34933742) на користь Тернопільської обласної прокуратури (місцезнаходження: 46000, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4; ідентифікаційний код: 02910098) витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 160,25 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Тернопільської обласної прокуратури про визнання недійсними додаткових угод: № 1 від 17.03.2021, № 2 від 08.04.2021, № 2 від 05.05.2021, № 2 від 14.05.2021, № 2 від 01.06.2021, № 2 від 25.06.2021, № 2 від 02.07.2021, № 2 від 19.07.2021, № 2 від 18.08.2021, № 12 від 30.08.2021, № 13 від 14.09.2021, № 14 від 20.09.2021, № 15 від 22.09.2021, №16 від 24.09.2021, № 17 від 30.09.2021, № 18 від 04.10.2021, № 19 від 06.10.2021, № 20 від 15.10.2021 до договору постачання природного газу № 43 від 26.02.2021.

Залишити без розгляду позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Комунального некомерційного підприємства "Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації" Тернопільської обласної ради.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 09.11.2023.

Суддя М.О. Ніколенко