Рішення

від 06.11.2023 по справі 279/5442/23

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №2/279/1503/23

Справа № 279/5442/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Волкович Н.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу №279/5442/23 за позовом ОСОБА_1 доДочірнього підприємства"Коростенськийлісгосп АПК"Житомирського обласногокомунального агролісогосподарськогопідприємства "Житомироблагроліс" про стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, зазначивши, що 28.10.2020 року перебував у відповідача на посаді водія автомобіля ЗІЛ-131 з маніпулятором, стався нещасний випадок на виробництві з отриманням трудового каліцтва та встановлено діагноз: закритий перелом лонно-сідничної кістки зліва зі зміщенням, розрив лівого здухвинного крижового з`єднання зі зміщенням. На стаціонарному лікуванні, зокрема, в реанімації, позивач перебував з 12.12.2020 року по 15.01.2021 року. Згідно довідки до акта огляду МСЕК позивачу з 26.04.2021 року встановлена ІІІ група інвалідності (трудове каліцтво) та протипоказана важка фізична праця, довготривала ходьба. На даний час у Вінницькому МСЕК йде переогляд позивача щодо зміни його групи інвалідності, відповідно до Акту форми Н-1/П "Висновок комісії у діях позивача, що призвели до настання нещасного випадку, порушень законодавства з охорони праці, комісією не встановлено. Жодної матеріальної допомоги відповідач позивачу не надав. 03.06.2021 року відповідач виніс наказ №39-к про звільнення з роботи позивача у зв`язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров`я. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18.10.2021 року позивача поновлено на посаді водія автомобіля ЗІЛ-131 з маніпулятором, при цьому, відповідач не допустив позивача до роботи відповідно з урахуванням визначених йому обмежень по стану здоров`я. Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутністю його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду. На підставі вищевикладеного, просить стягнути з відповідача на його користь відшкодування у розмірі 100000 гривень за моральну шкоду, яка стала наслідком виробничої травми ОСОБА_1 , отриманої ним в ДП "Коростенський лісгосп АПК" 28 жовтня 2020 року.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди відмовити повністю, зазначивши, що позивач дійсно працював на посаді водія автомобіля з маніпулятором у відповідача, за результатами розслідування щодо нещасного випадку, яке сталось з позивачем було встановлено, що майстер лісу ОСОБА_2 недодержався вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки, тобто вини безпосередньо роботодався у нещасному випадку, який трапився з позивачем, немає. Крім того, як вбачається з довідки до Акту огляду МСЕК та довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності позивачу було встановлено третю групу інвалідності з 26.04.2021, причина інвалідності трудове каліцтво із враженням ОРА, але інвалідність встановлена на строк до 01.05.2022 року, що являється робочою групою, а також встановлено 55% втрати працездатності з 26.04.2021 року по 01.05.2022 року, тобто строковий ступінь витрати працездатності. Представник відповідача також звернув увагу на те, що на виконання рішення суду позивача було поновлено на посаді водія, але оскільки позивач не з`являвся на роботу, допускав прогули, то наказом від 28.12.2021 року №105-к його було звільнено з посади водія на підставі п.4 ст.40 КЗпП України. Є неправдивим і твердження позивача про те, що жодної матеріальної допомоги лісгосп позивачу не надав, оскільки за фактом нещасного випадку, що стався 28.10.2020 року, було виплачено 30.10.2020 року матеріальну допомогу на лікування в сумі 10062,50 грн., 03.03.2021 року було виплачено матеріальну допомогу в сумі 5232,50 грн., 03.06.2021 року було виплачено матеріальну допомогу в сумі 6000 грн., крім того, трудовий колектив відповідача неодноразово збирав кошти та надавав їх в якості допомоги позивачу, поки він перебував на лікуванні, все вищевикладене свідчить на користь висновку про безпідставність та необгрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні позову має бути відмовлено.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку про наступне:

ОСОБА_1 08.10.2020 року прийнятий водієм на автомобіль ЗІЛ-131 з маніпулятором у ДП "Коростнський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради. 03.06.2021 року позивача було звільнено з роботи за ч.1 п.2 ст.40 КЗпП України у зв`язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров`я. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18.10.2021 року ОСОБА_1 поновлено на посаді водія автомобіля ЗІЛ-131 з маніпулятором автотранспортного цеху та стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.06.2021 року по 18.10.2021 року. Наказом №105-к від 28.12.2021 року позивача було звільнено з посади водій автотранспортного цеху за пунк 4 статті 40 КЗпП України за прогули без поважних причин.

Актом розслідування нещасного випадку від 14.01.2021 року було встановлено, що нещасний випадок, що стався з водієм ОСОБА_1 , вважається пов`язаним з виробництвом як таким, що стався під час перебування потерпілого на своєму робочому місці, виконання завдання роботодавця та своїх трудових обов`язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком. Відповідно до Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №083779 від 28.04.2021 року ОСОБА_1 було визначено ступінь втрати професійної працездатності 55% з 26.04.2021 ПО 01.05.2022 року. Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №585014 від 28.04.2021 року ОСОБА_1 було вперше встановлено третю групу інвалідності у зв`язку з трудовим каліцтвом з ураженням ОРА.

Відповідно дост.13 Закону України «Про охорону праці»роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 153 Кодексу законів про працю Українивстановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавецем трудового договору про дистанційну роботу.

Враховуючи зазначені положення, відповідач мав створити позивачу, як і іншим працівникам, належні безпечні умови праці, за яких факт настання професійних захворювань, нещасних випадків, іншого пошкодження здоров`я чи настання смерті були б неможливими.

Згідностатті 237-1 КЗпП України, відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами) роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №2, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Отже, закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

З пунктів 36, 37 правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №210/3177/17 видно, що право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Таким чином, і право на відшкодування моральної шкоди виникає в потерпілого з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди суд враховує конкретні обставини справи, обсяг, характер, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, стан його здоров`я, вину підприємства в заподіянні шкоди, суттєвість вимушених змін у житті позивача.

Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб позивача і не повинен призводити до його збагачення за рахунок відповідача.

Отже, враховуючи обставини отримання позивачем травми, її характер та тяжкість, ступінь втрати працездатності, перенесені в з`язку з цим фізичні та моральні страждання, розмір відшкодування визначається в сумі 50000 грн..

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, ст.153, 237-1 КЗпП України ст.13 Закону України "Про охорону праці",

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" на користь ОСОБА_1 в розмір 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень як відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, та 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судових витрат.

Рішення можебути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Дочірнє підприємство "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс", місце знаходження: 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Шевченка, 61,код ЄДРПОУ 30913009.

Суддя Волкова Н.Я.