Ухвала

від 30.10.2023 по справі 569/6850/21

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/6850/21

1-кс/569/7420/23

УХВАЛА

Іменем України

30 жовтня 2023 року м.Рівне

Слідча суддяРівненського міськогосуду Рівненськоїобласті ОСОБА_1 ,з участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,розглянувши усудовому засіданнів м.Рівне скаргупредставника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого ГУНП в Рівненській області стосовно не проведення досудового розслідування по кримінальному провадженні №12021181010000467 від 17.03.2021 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У поданій до суду скарзі представник ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 вказав, що у провадженні слідчого відділу ГУНП в Рівненській області перебуває кримінальне провадження №12021181010000467 від 17.03.2021 року за ознаками вчинення злочину, що передбачений ч.4 ст.190 КК України.

Постановою начальника відділення слідчого відділу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_5 від 05.03.2022 року було закрито вищевказане кримінальне провадження.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду ОСОБА_6 №569/296/23 від 26.01.2023 року було задоволено скаргу представника потерпілої, скасовано постанову начальника відділення слідчого відділу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_5 від 05.03.2022 р. про закриття кримінального провадження.

Як вбачається із даних кримінального провадження, ОСОБА_3 в березні 2021 року звернулася до ГУНП у Рівненській області із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб та власників ТОВ «Статус-Груп» (код ЄДРПОУ 34761446) у зв?язку із вчиненням по відношенню до неї кримінального правопорушення, ознаки якого передбачені ч. 4 ст. 190 КК України, внаслідок чого ОСОБА_3 зазнала матеріальної шкоди.

А саме, 14 травня 2015 р., перебуваючи у м. Рівному, ОСОБА_3 уклала із ТОВ «Статус-Груп» в особі його директора ОСОБА_7 Договір №2 купівлі продажу майнових прав, за яким ТОВ «Статус-Груп» взяло на себе зобов?язання із будівництва житлового будинку з адміністративно-офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 , із наступною передачею ОСОБА_3 у власність однокімнатної житлової квартири за АДРЕСА_2 , загальною площею 39.05 кв. м., що розташована на другому поверсі даного будинку. Згідно домовленостей, які містяться в такому договорі, сторонами обумовлено, що запланований термін будівництва та введення в експлуатацію об?єкта капітального будівництва - 4 квартал 2015 р. Взамін, ОСОБА_3 було взято обов?язок сплатити на користь ТОВ «Статус-Груп» грошові кошти в сумі 160 651 грн. 70 коп. в строк до 15.06.2015 р. в якості оплати за майнові права на квартиру, що мала б бути передана мені в майбутньому.

Свої договірні зобов?язання перед ТОВ «Статус-Груп» ОСОБА_3 виконала належним чином, що підтверджується квитанціями про сплату коштів №10739_4 від 27.05.2015 року на суму 70 005 грн. та №TR.12346704.8287.10739 від 09.06.2015 року на суму 90646 грн.

На час укладення, відповідного Договору купівлі продажу майнових прав, посадовими особами в якості підтвердження наявного у ТОВ «Статус-Груп» права на будівництва вищезгаданого будинку, було пред?явлено декларацію про початок виконання будівельних робіт від 10.10.2014 р. реєстраційний номер 4367, повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт, та договір купівлі продажу від 06.11.2014 року за яким право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:041:0192, на які і було розташоване відповідне будівництво перейшло у власність до ТОВ «Статус-Груп». Відтак, жодного сумніву щодо наявності у ТОВ «Статус-Груп» права на розпорядження майновими правами у мене не виникало.

Однак, по закінченню вищезгаданого строку для завершення будівництва, ТОВ «Статус-Груп» не завершило процедуру введення відповідного будинку до експлуатації, хоча будинок був фактично спорудженим, та не передало ОСОБА_3 у власність відповідну квартиру, майнові права щодо якої є предметом договору. Тривалий час посадові особи та представники ТОВ «Статус-Груп» пояснювали не можливість передачі мені у власність обумовленої квартири тим, що виникли проблеми із дозвільними документами на будівництво зазначеного будинку, що тягнуло за собою не можливість його введення до експлуатації та відповідної реєстрації прав власності на приміщення, що розташовані в такому будинку .

Із відкритої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, ОСОБА_3 стало відомо, що житлова квартира АДРЕСА_3 , оформлена 17.09.2019 р. на іншу особу - ОСОБА_8 , право власності на яку для неї перейшло від ТзОВ «ВКД-ПЛЮС» (Код ЄДРПОУ 42973863). В свою чергу, ТзОВ «ВКД-ПЛЮС» зареєструвало право власності на вищезгадану квартиру 06.09.2019 р. на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 04.09.2019 року. При цьому, такій реєстраційній дії також передувала інша реєстраційна дія щодо даної квартири на користь ТзОВ «ВКД-ПЛЮС», яка проведена 07.05.2019 р. на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 06.05.2019 р. Також, із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно вбачається, що до моменту реєстрації права власності щодо вказаної квартири на користь ТзОВ «ВКД-ПЛЮС», остання 18.04.2019 р. була зареєстрована на ім?я ОСОБА_9 , який оформив право власності на таке майно на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер 144998322 від 12.11.2018 р., виданого Приватним нотаріусом ОСОБА_10 (копія витягу із детальної інформацією щодо історії переходу прав власності додається).

Також, із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно вбачається, що власником земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:041:0192, на які споруджено згадану забудову, як решти приміщень такої забудови наразі є ОСОБА_9 , який оформив права власності на такий будинок на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер 144998322 від 12.11.2018 р., виданим Приватним нотаріусом ОСОБА_11 .

Крім того, із відповіді Управління державного архітектурно-будівельного контролю ВК РМР, ОСОБА_3 стало відомо, що реєстрація права власності на 12 квартир у будинку АДРЕСА_4 здійснювалася без документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття експлуатацію закінченого будівництвом об?єкта. Відтак, ОСОБА_3 вважає, що незаконне заволодіння її майном, щодо якого у неї наявні майнові права, будо поєднане із вчиненням іншого кримінального правопорушення незаконного підроблення документів, які дали змогу здійснити первинну реєстрацію права власності на відповідний будинок, без здачі такого будинку в експлуатацію, ознаки якого передбачені ст. 358 КК України.

В зв?язку із викладеним, ОСОБА_12 звернулася до Рівненської обласної прокуратури із скаргою на порушення відповідальним слідчим розумних строків розслідування.

Листом Рівненської обласної прокуратури №27р від 06.04.2023 року повідомлено ОСОБА_3 про скерування скарги на розгляд до Рівненської окружної прокуратури.

Листом Рівненської окружної прокуратури N?50-62-2816-23 від 11.04.2023 року повідомлено, що відповідальному слідчому у кримінальному провадженню надано письмові вказівки з конкретним строком виконання.

Однак, в ході ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, представником ОСОБА_3 було виявлено, про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які вказівки прокурора у даному провадженні.

А відповідальним слідчим в продовж із лютого 2022 р. не вживалися будь-яких заходів щодо досудового розслідування у справі, відсутні будь-які запити, допити, доручення на проведення працівниками оперативно-розшукових підрозділів будь-яких розшукових дій, того. Тобто жодного документу, який свідчив би про здійснення хоча б якихось заходів по досудовому розслідуванню у даному кримінальному провадженню з лютого 2022 р. слідчим не створювалося, що свідчить про абсолютну бездіяльність слідчого по даному кримінальному провадження.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримав, просив зобов`язати відповідального слідчого ГУНП в Рівненській області вжити заходів щодо здійснення досудове розслідування та прийняття відповідного процесуального рішення за результатами проведеного досудового розслідування у розумні строки, що визначені ст. 219 КПК України.

Представник Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області для розгляду скарги не з`явився. Його відсутність не є перешкодою для розгляду скарги відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України.

З урахуванням позиції заявника скарги та відсутності представника Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали скарги, слідча суддя приходить до наступного висновку.

Встановлено, що у провадженні Рівненського РУПГУНП вРівненській областіперебуває кримінальне провадження №12021181010000467, відомості про яке внесені до ЄРДР 17.03.2021 року.

З матеріалів скарги встановлено, що заявником потерпілим у вказаному кримінальному провадженні неодноразово подавалися звернення щодо неналежного проведення досудового розслідування.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

За вимогами за ч. 6 ст. 28 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

При цьому, слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачені цим Кодексом, а також те, що відповідно до ст. ст. 36, 40 КПК України прокурор та слідчий є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

При цьому, системний аналіз зазначених вище положень законодавства, а також усталена практика Верховного Суду, у тому числі постанови від 15.10.2019 року у справі № 303/1679/18, від 18.10.2019 року у справі № 757/37346/18, від 29.01.2020 року у справі № 263/2612/19, від 25.03.2020 року у справі № 757/5607/19, від 29.04.2020 року у справі № 757/25205/19 та від 24.12.2020 року у справі № 757/23781/20, дають підстави вважати, що слідчий суддя уповноважений встановлювати процесуальні строки для закінчення досудового розслідування та прийняття одного з рішень, передбачених ст. 283 КПК України.

В Ухвалі від 12 грудня 2022 року справа № 461/721/22 (провадження № 51-3828 ск 22) Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду вказав, … «відповідно до положень п. 18 ч. 1ст. 3 КПКслідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченомуКПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Частина 2ст. 28 КПКвстановлює загальне правило, згідно з яким проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Разом з тим ч. 6ст. 28 КПКмістить спеціальну норму, за якою підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені процесуальним законом.

Ця норма співвідноситься із положеннями частин 1, 2ст. 114 КПК, які передбачають, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченогоКПК, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Отже, передбачений ч. 2ст. 28 КПКобов`язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч. 6ст. 28 КПК, та встановлення для сторін кримінального провадження процесуальних строків відповідно до положеньст. 114 КПК.»

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під часкримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного; строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

При цьому, КПК України містить низку норм, які чітко закріплюють прямі вказівки на строки, протягом яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення або вчиняти процесуальні дії. У випадках якщо норми КПК України не містять прямих указівок на строки їх проведення або вчинення чи закріплюють відповідні граничні строки, прокурор, слідчий суддя, суд з урахуванням обставин, установлених під час відповідного кримінального провадження, має право встановлювати конкретні процесуальні строки.

Процесуальні строкивстановлюються прокурором, слідчим суддею, судом для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку.

При встановленні процесуальних строків прокурор, слідчий суддя, суд повинні враховувати: 1) граничні строки вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень, передбачені КПК України; 2) обставини, встановлені під час відповідного кримінального провадження; 3) достатність часу для вчинення учасником кримінального провадження відповідних процесуальних дій або прийняття; ним процесуальних рішень; 4) відсутність перешкод реалізації права на захист.

Отже, передбачений ч.2 ст.28 КПК України обов`язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч.6 ст.28 КПК України, та встановлення для сторін кримінального провадженняпроцесуальних строків відповідно до положень ст. 114 КПК України.

З огляду на ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення ухвалюється КПК, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Відповідно до положень ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім цього, положеннями ч.5 ст.9 КПК України імперативно встановлено, що Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

ЄСПЛ виходить із того, що ефективність розслідування включає вимоги щодо оперативності та розумної швидкості. Навіть якщо існують обставини, які перешкоджають прогресу розслідування в конкретній ситуації, оперативне реагування національних органів влади є надзвичайно важливим для підтримання віри громадян в їх відданість принципам верховенства права та здатність запобігати проявам сприяння незаконним діям або терпимості до них (рішення у справах «Риженко проти України», «Silih v. Slovenia»).

Органом досудового розслідування наявними матеріалами кримінального провадження не наведено відомостей, які б свідчили про наявність перешкод або труднощів, які б перешкоджали прогресу у розслідуванні цього кримінального провадження.

Долучені заявником до клопотання матеріали, свідчать про недотримання стороною обвинувачення вимог щодо забезпечення здійснення досудового розслідування у розумні строки.

Отже, кримінальне провадження має на меті виконання завдань, визначених ст. 2 КПК України, проведення в ньому досудового розслідування, яке не повинно бути формальним, та таким, що переслідує інші, ніж визначені законом цілі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303 - 308 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Визнати протиправною бездіяльність відповідального слідчого ГУНП в Рівненській області щодо не проведення досудового розслідування по кримінальному провадженні 12021181010000467 від 17.03.2021 р. у строки визначені ст. 219 КПК України. ???

Зобов?язати відповідального слідчого ГУНП в Рівненській області вжити заходів щодо здійснення досудове розслідування та прийняття відповідного процесуального рішення за результатами проведеного досудового розслідування у розумні строки, що визначені ст. 219 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя ОСОБА_13