Рішення

від 10.11.2023 по справі 753/11791/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11791/23

провадження № 2/753/5908/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2023 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

10 липня 2023 року року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСББ "Дім Комфорт" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що відповідач є власником квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Внаслідок несплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, у відповідача утворилася заборгованість на загальну суму 16 379, 02 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь у судовому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 липня 2023 року цивільну справу № 753/11791/23 передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 12 липня 2023 року.

Згідно інформації з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА від 21 липня 2023 року, відповідач не значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному демографічному реєстрі від 21 липня 2023 року відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Ухвалою суду від 10 липня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками направлялася відповідачу на адресу його місця реєстрації: АДРЕСА_4 , та були отримані ним особисто 05 жовтня 2023 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду.

Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку

У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

30 жовтня 2023 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, у якому зазначено, що відповідачем було погашено суму основної заборгованості, а тому наразі позивач просить стягнути з відповідача 3% річних, інфляційні втрати, судовий збір та витрати на правову допомогу.

У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Суд, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши додані до позовної заяви докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач ОСОБА_1 є власником квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 .

Згідно із статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до положень статті 4 вищевказаного Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно із статтею 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Положеннями статті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, серед іншого, приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; укладати договори; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до статей 14, 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників. Співвласник серед іншого зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням.

25 березня 2010 року проведено державну реєстрацію ОСББ "Дім Комфорт", яке здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_7 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та статутом ОСББ "Дім Комфорт"

Статтею 10 Закону визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту тощо.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Звертаючись із позовом до суду у липні 2023 року позивач зазначав, що у період з 30 червня 2022 року по 31 травня 2023 року року у відповідача утворилася заборгованість щодо сплати внесків за утримання будинку та прибудинкової території на загальну суму 15 316, 52 грн.

30 жовтня 2023 року представником позивача до суду було подано клопотання про зменшення позовних вимог, у якому зазначено, що відповідачем було погашено суму основної заборгованості, а тому наразі позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 228,88 грн., інфляційні втрати у розмірі 833, 62 грн., судовий збір - 2684 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2500, 00 грн.

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦКУ порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вказані вимоги за період з червня 2022 року по 31 травень 2023 року. При цьому, при здійсненні розрахунку позивачем не враховано постанову Кабінету міністрів України від 5 березня 2022 року № 206, відповідно до якої до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Отже, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та розміру інфляційних втрат не підлягає задоволенню, огляду на положення постанови Кабінету міністрів України від 5 березня 2022 року № 206.

Споживачі зобов`язані оплатити послуги, якщо вони фактично користувались ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вищевказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 березня 2018 року у справі № 308/10167/15-ц.

Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 2500 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником позивача відповідні докази суду були подані у строки, визначені статтею 141 ЦПК України.

В обґрунтування заяви про понесені позивачем витрати на правничу допомогу, суду надано копію договору про надання правничої допомоги № 12-В від 30 березня 2023 року, укладений між головою правління ОСББ «Дім Комфорт» Корчевим Г.Ю. та головою адвокатського об`єдання "Ю.Д.К." Кізік А.М., відповідно до пункту 1.1 якого, сторони погодили, що клієнт доручає та оплачує, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту або іншій особі за вказівкою клієнта в обсязі та на умовах, передбачених договором.Пунктом 1.3 передбачено, що предметом договору є правнича допомога у справах про стягнення заборгованості з боржників ОСББ щодо внесків і платежів співвласників. Пунктом 4.1 договору передбачено, що сторони визначили, що оплата правничої допомоги буде здійснюватися у розмірі 2500 грн. на рахунок АО за підготовку заяв про суті справи (позовної заяви), апеляційних та/або касаційних скарг та 2500 грн. за участь адвоката у судових засіданнях.

Відповідно до акту виконаних робіт за надання разової правової допомоги від 26 червня 2023 року, підписаний головою правління ОСББ «Дім Комфорт» Корчевим Г.Ю. та головою АО "Ю.Д.К." Кізік А., адвокатське об`єднання надало в повному обсязі послугу по рахунку № 18 від 22 червня 2023 року: "скрадання позовної заяви щодо заборгованості ОСОБА_1 , договір 12-В від 30 березня 2023 року". Вартість правової допомоги - 2500,00 грн.

Згідно із платіжної інструкції № 1984 від 26 червня 2023 року ОСББ «Дім Комфорт» перерахувало на користь адвокатського об`єднання «Ю.Д.К.» 2500 грн. за надану правову допомогу за договором № 12-в від 30 березня 2023 року згідно рахунку № 18 від 22 червня 2023 року.

Отже, представником позивача надано суду докази щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 2500 грн.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на правничу допомогу.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, та зважаючи на те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та розміру інфляційних втрат не підлягають задоволенню, з огляду на те, що суму основного боргу в розмірі 15316,52 грн. відповідач сплатив після подання позову до суду, витрати на правничу допомогу та витрати зі сплати судового збору підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 2337,75 грн та 2509,89 відповідно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 83, 84, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

у задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дім Комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дім Комфорт» (м. Київ, вул. Бориспільська, 12-в, ЄДРПОУ 37017439) витрати на правову допомогу в розмірі 2337,75 грн та судовий збір в розмірі 2509,89 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного.

Суддя К.В. Шаповалова