Рішення

від 09.11.2023 по справі 160/17428/23

НЕ ВКАЗАНО

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року Справа № 160/17428/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

18 липня 2023 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту Прокопенка О.О. від 10.05.2023 р., адвокатського запиту від 01.06.2023 р. та заяви від 01.06.2023 р. в інтересах ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути вказані рапорт, адвокатський запит і заяву та надати ОСОБА_1 направлення на повторне проходження військово-лікарської комісії, належним чином завірені копії наказів, (виписки з наказів) про проходження ОСОБА_1 військової служби, переміщення по службі, накладення стягнень тощо за період з 04.03.2022 р. по теперішній час, накази про участі в бойових діях, бойові розпорядження та витяги з бойового журналу тощо, також матеріали службових розслідувань щодо ОСОБА_1 як особи, що залишила самовільно військову частину, здійснити ОСОБА_1 перерахунок додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, як зазначено у п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» під час перебування на передовій та лікуванні при отриманні поранень у медичних закладах в умовах стаціонару, та здійснити відповідні виплати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він був призваний на військову службу по мобілізації до лав Збройних Сил України та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Під час проходження служби 18.09.2022 р. отримав поранення та проходив лікування. Позивач 10.05.2023 р. звернувся із письмовим рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 щодо направлення його на проходження військово-лікарської комісії з метою встановлення придатності/непридатності до військової служби. Разом з цим, в інтересах позивача, його представником направлені до військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит від 01.06.2023 р. та заява від 01.06.2023 р. з проханням надати належним чином завірені копії наказів, (виписки з наказів) про проходження ОСОБА_1 військової служби, переміщення по службі, накладення стягнень тощо за період з 04.03.2022 р. по теперішній час, накази про участі в бойових діях, бойові розпорядження та витяги з бойового журналу тощо, також матеріали службових розслідувань щодо ОСОБА_1 як особи, що залишила самовільно військову частину, здійснити ОСОБА_1 перерахунок додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, як зазначено у п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» під час перебування на передовій та лікуванні при отриманні поранень у медичних закладах в умовах стаціонару, та здійснити відповідні виплати. Однак, на цей час рапорт від 10.05.2023 р., адвокатський запит від 01.06.2023 р. та заява від 01.06.2023 р. отримані Військовою частиною НОМЕР_1 , однак по суті не розглянуті, будь-якого рішення уповноваженими відповідальними особами не прийнято. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення щодо розгляду його рапорту, адвокатського запиту та заяви протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

02 жовтня 2023 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вони просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що згідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.05.2023 р. №320, солдат за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , вважається таким, що 09.05.2023 р. самовільно залишив військову частину в пункті постійної дислокації. За фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцем військової служби по мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_1 , було проведено службове розслідування. Згідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.07.2023 р. №514, солдату за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , який самовільно залишив військову частину 09.05.2023 р. з 08.07.2023 р. увільнено від займаної посади та призупинено військову службу у Збройних Силах України. Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань. Позивачем до позовної заяви не надано жодних підтверджуючих документів, медичних виписок тощо, стосовно перебування останнього на лікуванні за листопад, грудень 2022 року та січень, лютий 2023 року, щоб передувало перерахуванню додаткової винагороди у розмірі 100 000 тис. грн. Позивачем до позовної заяви було надано тільки довідку військово-лікарської комісії від 04.05.2023 року, в якій зазначено поранення легкого ступеню. Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

12 жовтня 2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що у зв`язку з призупиненням військової служби, як зазначає відповідач, військовослужбовець ОСОБА_1 не перестає бути військовослужбовцем, а отже військова частина зобов`язана розглядати заяви, скарги, рапорти, подані, як самим ОСОБА_1 та і його представником, і ОСОБА_1 має право на проведення повторної ВЛК, та військова частина зобов`язана надати таке направлення. Щодо ненадання медичних виписок, підтверджуючих лікування ОСОБА_1 у листопаді, грудні 2022 року та січні, лютому 2023 року, то ці медичні документи наявні у військовій частині, оскільки це підтверджується наказом № 56 від 10.02.2023 р., долученим до відзиву, а також тим, що порядок направлення військовослужбовця у лікарняному закладі перебуває видання відповідного наказу, а якщо такого наказу не має, то він оголошується особою, що самовільно залишила військову частину. А таких наказів за листопад, грудень 2022 року та січень, лютий 2023 року військова частина НОМЕР_1 не надала.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.03.2022 р. №48, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 69/2022 «Про проведення воєнного стану та оголошення загальної мобілізації» та мобілізаційної Директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.02.2022 р. №32/321/501/13т, нижчепойменованих військовозобов`язаних, зокрема, солдата запасу ОСОБА_1 старшого майстра ремонтної майстерні електроспецобладнання ремонтного взводу ремонтної роти ракетно-артилерійського озброєння ремонтно-відновлювального батальйону, ВОС-713774А, ШПК «старший солдат», посадовий оклад 2820 грн. на місяць, щомісячна премія в максимальному розмірі 277% від встановленого посадового окладу, що призвані на військову службу по мобілізації, вважати такими, що з 04.03.2022 р. зараховані до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення, на котлове забезпечення з 05.03.2022 р. Вважати такими, що з 04.03.2022 р. прийняли справи та посади і приступили до виконання службових обов`язків.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.02.2023 р. №56, відповідно до пп. 15 п. 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи у полоні, як заручники або інтерновані особи, - до їх повернення) нижчепойменованих осіб солдатського та сержантського складу, які виведені в розпорядження наказом командира НОМЕР_2 окремої механізованої бригади від 10.02.2023 р. № 41-рс, увільнити від займаних посад та зарахувати в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , утримуючи у списках особового складу військової частини, з 10.02.2023 р.: солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , гранатометника механізованого відділення механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону, у зв`язку з лікуванням.

Згідно із витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.05.2023 р. №320, вважати такими, що вибули з пункту постійної дислокації: солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , колишнього гранатометника механізованого відділення механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону, вважати таким, що 09.05.2023 р. самовільно залишив військову частину в пункті постійної дислокації. Виключено з котлового забезпечення військової частини з 09.05.2023 р. Виключено з грошового та речового забезпечення військової частини з 09.05.2023 р.

Крім того, в матеріалах справи міститься доповідь командира військової частини НОМЕР_1 від 09.05.2023 р. про самовільне залишення частини військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 (ППД, АДРЕСА_1 ) солдатом ОСОБА_1 (без зброї).

Згідно із витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.07.2023 р. №14327 про результати службового розслідування, наказано вирішити питання, щодо притягнення або не притягнення до дисциплінарної відповідальності солдата ОСОБА_1 за порушення вимог ст.11. 12, 14, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей І, 2 абзацу 1, 5 ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відкласти до його повернення на військову службу військової частини НОМЕР_1 . 2.Помічнику командира частини з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби, згідно пункту 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 р. №260 колишньому гранатометнику 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який, перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 солдату ОСОБА_1 призупинити виплату грошового забезпечення з 09.05.2023 р., а також не виплачувати йому премію за відповідні місяці самовільного залишення частини у повному обсязі та не виплачувати додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 р. за відповідні місяці самовільного залишення частини у повному обсязі.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.07.2023 р. №514, нижчепойменованих військовослужбовців відповідно до наказу командира 93 окремої механізованої бригади від 12.07.2023 р. № 193-рс увільнено від займаних посад та призупинено військову службу, дію контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України: солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , колишнього гранатометника механізованого відділення механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону, який самовільно залишив військову частину 09.05.2023 р. згідно ЄРДР від 08.07.2023 р. №42023041110000095 - з 08.07.2023 р.

В матеріалах справи містяться виписки про стаціонарне лікування ОСОБА_1 : у військовій частині НОМЕР_3 АДРЕСА_2 , з 09.11.2022 р. по 07.12.2022 р. у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» м. Дніпро (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №9925/2022 психоневрологічного відділення (психосоматичного центру) №10), з 08.12.2022 р. по 06.01.2023 р. ДУ «Український державний науково-дослідний інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України, м. Дніпро (виписка з медичної карти стаціонарного хворого №5531), з 20.01.2023 р. по 17.02.2023 р. ДУ «Український державний науково-дослідний інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України, м. Дніпро (виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 393).

Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_4 від 04.05.2023 р. №3196 проведено медичний огляд ВЛК при в/ч НОМЕР_4 04.05.2023 р. старшого солдата за призовом ОСОБА_1 про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Наслідки вибухової травми (18.09.2022 р.), вогнепального осколкового сліпого поранення м`яких тканин лівої лопаткової ділянки зліва у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців, без порушення функції. Поранення легкого ступеню. Травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини. Довідка про обставини травми, поранення від 02.11.2022 р. № 11058. Придатний до військової служби.

10 травня 2023 року позивач звернувся із рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 , в якому просив надати йому направлення на повторне проходження ВЛК.

Вказаний рапорт від 10.05.2023 р. надіслано 05.06.2023 р. засобами поштового зв`язку на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 рекомендованим поштовим відправленням, який за відомостями з сайту АТ «Укрпошта» отримано 08.06.2023 р.

01 червня 2023 року представник позивача звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із адвокатським запитом, в якому просив надати належним чином завірені копії наказів, (виписки з наказів) про проходження ОСОБА_1 військової служби, переміщення по службі, накладення стягнень тощо за період з 04.03.2022 по теперішній час, накази про участі в бойових діях, бойові розпорядження та витяги з бойового журналу тощо, також матеріали службових розслідувань щодо ОСОБА_1 як особи, що залишила самовільно військову частину.

Вказаний адвокатський запит від 01.06.2023 р. надіслано 02.06.2023 р. засобами поштового зв`язку на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 рекомендованим поштовим відправленням, який за відомостями з сайту АТ «Укрпошта» отримано 06.06.2023 р.

01 червня 2023 року представник позивача звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив здійснити ОСОБА_1 перерахунок додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, як зазначено у п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» під час перебування на передовій та лікуванні при отриманні поранень у медичних закладах в умовах стаціонару, та здійснити відповідні виплати.

Вказану заяву від 01.06.2023 р. надіслано 02.06.2023 р. засобами поштового зв`язку на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 рекомендованим поштовим відправленням, який за відомостями з сайту АТ «Укрпошта» отримано 06.06.2023 р.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду його рапорту, адвокатського запиту та заяви, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 12.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2232-XI захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 цього Закону).

За змістом частини третьої статті 1 Закону № 2232-XI військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої та шостої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України (частина 13 статті 2 Закону № 2232-XI).

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частини 14 статті 2 Закону №2232-ХІ).

За змістом статті 3 цього Закону правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом абзацу 13 частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно з частиною 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин.

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800 (далі - Положення №402).

Відповідно до пункту 1.1. глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно із пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза це: медичний огляд, зокрема, військовослужбовців та членів їхніх сімей, визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Серед основних завдань військово-лікарської експертизи, згідно з пунктом 1.3. глави 1 розділу І Положення №402, є: аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я; визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Медичний огляд військовослужбовців регламентується положеннями глави 6 розділу ІI Положення №402.

Відповідно до пункту 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення №402 направлення на медичний огляд проводиться:

а) військовослужбовців строкової служби: командирами військових частин, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комісарами, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, а осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні у цивільному лікувально-профілактичному закладі психіатричного профілю, крім того, - головними лікарями цих закладів;

б) військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

Пунктом 6.4 глави 6 розділу II Положення №402 визначено, що у разі виявлення під час обстеження або лікування у військовому лікувальному закладі у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють у мирний час непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатність до військової служби у мирний час, обмежену придатність у воєнний час (пункти «а», «б» статей Розкладу хвороб, без індивідуальної оцінки), у воєнний час - непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника військового лікувального закладу на підставі подання начальника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом начальника військового лікувального закладу.

На осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - історія хвороби. Огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов`язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, флюорографічне дослідження органів грудної клітини. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями. Огляд вказаними лікарями військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров`я або у звільненні від виконання службових обов`язків, проводиться за медичними показаннями (пункт 6.8 глави 6 розділу II Положення №402).

Відповідно до пункту 6.9. глави 6 розділу II Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров`я.

Медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії). Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров`я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби (пункт 6.10. глави 6 розділу II Положення №402).

За змістом статей 12 - 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 548-XIV, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок.

Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Згідно з пунктом 31 Статуту начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Відповідно до пунктів 254 Статуту військовослужбовці зобов`язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов`язаний направити хворого до медичного пункту частини.

Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України 07.04.2017 №124, рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, - звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

Також, згідно з пунктом 3.11.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів із моменту реєстрації документа у військовій частині (установи), до якої надійшов документ.

Отже, спеціальними законодавчими нормами, що регламентують порядок здійснення медичного огляду військовослужбовців, передбачено, що направлення на такий огляд здійснюється прямим начальником від командира військової частини, в якій такий військовослужбовець проходить військову службу, або начальником військового лікувального закладу, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець. При цьому, наведені положення передбачають право військовослужбовця на проходження військово-лікарської комісії за наявності достатніх підстав, а також ініціювання цих питань та подання рапортів з питань, що виникають під час проходження військової служби.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Як встановлено судом, в матеріалах справи містяться виписки про лікування ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_3 АДРЕСА_2 , з 09.11.2022 р. по 07.12.2022 р. у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» м. Дніпро (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №9925/2022 психоневрологічного відділення (психосоматичного центру) №10), з 08.12.2022 р. по 06.01.2023 р. ДУ «Український державний науково-дослідний інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України, м. Дніпро (виписка з медичної карти стаціонарного хворого №5531), з 20.01.2023 р. по 17.02.2023 р. ДУ «Український державний науково-дослідний інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України, м. Дніпро (виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 393).

У зв`язку із погіршенням здоров`я, позивач 10.05.2023 р. звернувся із рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 , в якому просив надати йому направлення на повторне проходження ВЛК.

Разом з цим, представник позивача 01.06.2023 р. звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із адвокатським запитом, в якому просив надати належним чином завірені копії наказів, (виписки з наказів) про проходження ОСОБА_1 військової служби, переміщення по службі, накладення стягнень тощо за період з 04.03.2022 по теперішній час, накази про участі в бойових діях, бойові розпорядження та витяги з бойового журналу тощо, також матеріали службових розслідувань щодо ОСОБА_1 як особи, що залишила самовільно військову частину та із заявою від 01.06.2023 р., в якій просив здійснити ОСОБА_1 перерахунок додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, як зазначено у п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» під час перебування на передовій та лікуванні при отриманні поранень у медичних закладах в умовах стаціонару, та здійснити відповідні виплати.

Проте, відповідачем жодних дій за результатами поданих позивачем рапорту від 10.05.2023 р., адвокатського запиту від 01.06.2023 р. та заяви від 01.06.2023 р. не вчинено, вказані звернення не розглянуті, що свідчить про допущену ним протиправну бездіяльність.

Станом на дату звернення позивача до суду з цією позовною заявою ним не отримано відповіді від відповідача за результатами розгляду рапорту від 10.05.2023 р., адвокатського запиту від 01.06.2023 р. та заяви від 01.06.2023 р., що свідчить про допущену ним протиправну бездіяльність.

Отже, суд вважає, що відповідач повинен був розглянути порушені позивачем у рапорті від 10.05.2023 р., адвокатському запиті від 01.06.2023 р. та заяві від 01.06.2023 р. питання та, відповідно, довести таке рішення до відома позивача, однак протиправно цього не зробив. Будь-яких доказів зворотнього відповідачем не надано.

При цьому, прийняття рішення за наслідками розгляду рапорту від 10.05.2023 р., у тому числі, щодо надання направлення на повторний огляд для проходження ВЛК, належить до компетенції відповідача.

Суд зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення Військової частини НОМЕР_1 про видання позивачу направлення на ВЛК для встановлення ступеня придатності до військової служби чи відмову у задоволенні вказаного рапорту позивача свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного акта організаційно-розпорядчого характеру з числа тих, які він повинен був постановити згідно відповідних законодавчих приписів.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не розгляді поданого рапорту Прокопенка О.О. від 10.05.2023 р., адвокатського запиту від 01.06.2023 р. та заяви від 01.06.2023 р.

Разом з цим, позовні вимоги про зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 направлення на повторне проходження військово-лікарської комісії, належним чином завірені копії наказів, (виписки з наказів) про проходження ОСОБА_1 військової служби, переміщення по службі, накладення стягнень тощо за період з 04.03.2022 р. по теперішній час, накази про участі в бойових діях, бойові розпорядження та витяги з бойового журналу тощо, також матеріали службових розслідувань щодо ОСОБА_1 як особи, що залишила самовільно військову частину наразі є передчасними, адже їх вирішення безпосередньо залежить від результатів розгляду поданого позивачем рапорту, адвокатського запиту та заяви.

Отже, належним способом захисту прав позивача, за встановлених обставин, є зобов`язання відповідача розглянути рапорт ОСОБА_1 від 10.05.2023 р., адвокатський запит від 01.06.2023 р. та заяву від 01.06.2023 р. в інтересах ОСОБА_1 та повідомити про результати їх розгляду.

Щодо позовних вимог про здійснення ОСОБА_1 перерахунок додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн. відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», суд зазначає таке.

Як вбачається із заяви представника ОСОБА_1 від 01.06.2023 р., йому не нараховувалась додаткова винагорода за листопад, грудень 2022 р. та січень, лютий 2023 р.

У період вказаний період спірні відносини регламентувались таким чином.

Відповідно до абз. 1, 3, 4 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 (у редакції, чинній з листопада 2022 року по 20.01.2023 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

У період після 21.01.2023 року до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 внесено зміни, відповідно до яких, зокрема, після слів перебуваючи безпосередньо в районах доповнено словами їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора,

Отже, зі змісту вказаних норм, чинних на час спірних правовідносин, вбачається, що додаткова винагорода, збільшена до 100000 гривень, передбачена, зокрема, для осіб, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.

Довідкою військової частини НОМЕР_4 від 04.05.2023 р. №3196 підтверджено, що за наслідками проведеного медичного огляду ВЛК старшого солдата за призовом ОСОБА_1 про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) встановлено, що за наслідками вибухової травми 18.09.2022 р., вогнепального осколкового сліпого поранення, він отримав травму, пов`язану із захистом Батьківщини.

Також, виписками із медичної карти ОСОБА_1 підтверджується, що він, у період з 09.11.2022 р. по 07.12.2022 р., з 08.12.2022 р. по 06.01.2023 р., з 20.01.2023 р. по 17.02.2023 р., проходив стаціонарне лікування.

Отже, оскільки ОСОБА_1 отримав поранення, пов`язане із захистом Батьківщини, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у період з 09.11.2022 р. по 07.12.2022 р., з 08.12.2022 р. по 06.01.2023 р., з 20.01.2023 р. по 17.02.2023 р., він має право на отримання за відповідні періоди додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.

Беручи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з викладених вище підстав.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», з відповідача судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, не стягуються.

Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 10.05.2023 р., адвокатського запиту від 01.06.2023 р. та заяви від 01.06.2023 р. в інтересах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 10.05.2023 р., адвокатський запит від 01.06.2023 р. та заяву від 01.06.2023 р. в інтересах ОСОБА_1 та повідомити про результати їх розгляду.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100 000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я за період з 09.11.2022 р. по 07.12.2022 р., з 08.12.2022 р. по 06.01.2023 р., з 20.01.2023 р. по 17.02.2023 р.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко