Рішення

від 09.11.2023 по справі 240/11483/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року м. Житомир справа № 240/11483/22

категорія 112040201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства "Житомирбудінструмент" про стягнення санкцій,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю із позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного підприємства "Житомирбудінструмент" суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 37919, 64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано, встановленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, тому він повинен сплатити відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, розраховані виходячи з розміру середньої річної заробітної плати на підприємстві. У зв`язку з порушенням відповідачем термінів сплати, на суму адміністративно-господарських санкцій була нарахована пеня. Оскільки суму адміністративно-господарських санкцій та пеню відповідач не сплатив, позивач просить суд стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пеню.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач, правом подати відзив на позовну заяву, не скористався.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що перевіркою поданої до відділення Фонду державної звітності "Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік" виявлено заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені Приватним підприємством "Житомирбудінструмент" у розмірі 37919, 64 грн.

Згідно звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю форми №10-ПОІ середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу працюючих у Приватному підприємстві "Житомирбудінструмент" за 2021 рік 11 осіб.

Із вказаного звіту судом вбачається, що у Приватному підприємстві "Житомирбудінструмент" не працевлаштований працівник у кількості 1 особа, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність.

Відповідачу фондом надіслано претензію №14/22 якою повідомлено про наявність заборгованості та рекомендовано погасити її. У зазначений строк відповідачем адміністративно-господарські санкції в добровільному порядку сплачені не були, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21 березня 1991 року №875-XII.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до звіту відповідача за 2021 рік, за відповідачем не обліковується працівники - особи з інвалідністю, які повинні працювати на робочих місцях, при цьому, кількість осіб з інвалідністю-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місяцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону вказано "1". Таким чином, відповідачем не виконано нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 4 статті 20 цього Закону передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Суд зазначає, що розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві та становить - 72036,36 грн.., половина середньої річної заробітної плати одного штатного працівника на підприємстві складає 36018, 18 грн.., яку відповідач до 15.04.2022 року повинен був самостійно сплатити, що підтверджується розрахунком суми позову, пред`явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, та звітом про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік. Проте, в порушення вимог цієї статті відповідачем не було сплачено адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

За несплату адміністративно-господарських санкцій відповідачу було нараховано пеню в сумі 1901,46 грн. Загальна сума заборгованості склала 37919, 64 грн.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку.

Суд зазначає,що несвоєчасна сплата відповідачем коштів до Державного бюджету України за незайняте у 2021 році робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю перешкоджає належному та своєчасному повному фінансуванню заходів по соціальній, трудовій, фізкультурно-спортивній та професійній реабілітації осіб з інвалідністю та надання цільової позики на створення робочих місць для осіб з інвалідністю, завдає значної шкоди державним інтересам, не дозволяє повною мірою створити особам з інвалідністю необхідні умови, які дають змогу вести повноцінний спосіб життя.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що станом на час розгляду справи, відповідачем не було надано суду доказів сплати адміністративно-господарських санкцій та пені, сума заборгованості залишається не сплаченою, тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції та пені у розмірі 37919, 64 грн.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В силу приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати понесені позивачем у вигляді сплати судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Домбровського, 38,Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 20401066) до Приватного підприємства "Житомирбудінструмент" (вул. С. Параджанова, 53, м. Житомир, 10001, ЄДРПОУ: 32988983) про стягнення санкцій та пені - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Житомирбудінструмент" на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 37919, 64 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.М.Шимонович