Рішення

від 08.11.2023 по справі 380/24353/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року

справа №380/24353/23

провадження № П/380/24550/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянув в порядку письмового провадження у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Радехівського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Радехівського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (80200, Львівська область, Червоноградський район, м.Радехів, проспект Відродження, 7, код ЄДРПОУ: 34921496), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Радехівського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції Ситар Вікторії Зіновіївни від 03.10.2023 ВП №72917542 про відкриття виконавчого провадження.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що виконавцем було відкрито виконавче провадження на підставі постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС №7380120, виданої 22.07.2023 Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції. Вказує, що позивач скористався своїм правом на оскарження постанови серії ЕАС №7380120 від 22.07.2023 та своєчасно звернувся до суду, що підтверджується ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 11.08.2023 про відкриття провадження у справі №454/3433/23, а тому строки сплати штрафу в силу приписів КУпАП призупинено, що свідчить про відсутність підстав для відкриття виконавчого провадження №72917542. Також покликається на те, що відповідач прийняв до виконання документ не з`ясувавши наявності достовірної інформації про місце проживання та перебування позивача, оскільки позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , проте в постанові зазначена адреса: АДРЕСА_3 , що є підставою повернення виконавчого документа стягувачу. Просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою суду від 20.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, з врахуванням строку перебування судді у відпустці з 21.10.2023 по 01.11.2023 призначено судове засідання на 08.11.2023; залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, витребувано у Радехівського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції матеріали виконавчого провадження №72917542 щодо примусового виконання постанови №ЕАС 7380120 від 22.07.2023, а у позивача - копію ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 11.08.2023 у справі №454/3433/23 про відкриття провадження.

На виконання вимог ухвали суду 27.10.2023 на адресу суду від Радехівського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшли матеріали виконавчого провадження №72917542 щодо примусового виконання постанови №ЕАС 7380120 від 22.07.2023, а також клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

На виконання вимог ухвали суду 30.10.2023 на адресу суду від позивача надійшла копія ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 11.08.2023 у справі №454/3433/23 про відкриття провадження з доказами її отримання.

30.10.2023 представник позивача подала клопотання про участь у судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

01.11.2023 на адресу суду надійшли письмові пояснення від Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, в яких представник третьої особи зазначає, що за вимогами КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями. посадовими особами і громадянами. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує ного сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу. Вказує, що станом на момент направлення 28.08.2023 постанови серії ЕАС № 7380120 до примусового виконання до Радехівського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції УП1І у Волинській області ДПП не володіло інформацією про сплату штрафу гр. ОСОБА_2 . Також повідомляє, що ухвала від 11.08.2023 Сокальського районного суду Львівської області по справі № 454/3433/23 надійшла до УПП у Волинській області ДІІІ1 за вх. № 5167 від 12.09.2023. Відтак, зазначає про відсутність будь-яких порушень у діях управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, щодо скерування для примусового виконання до Радехівського відділу державної виконавчої служби у Червоноградеькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції постанови серії ЕАС № 7380120 від 22.07.2023. Просить розгляд справи проводити без участі представника третьої особи.

Ухвалою від 02.11.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у зв`язку з відсутністю технічної можливості забезпечення проведення підготовчого засідання в даній адміністративній справі в режимі відеоконференції 08.11.2023 та скорочений строк розгляду справи такої категорії.

В судове засідання 08.11.2023 представники сторін до суду не з`явилися.

Суд ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження на підставі ч.4 ст.250, п.9 ст. 205 КАС України. На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта позивача.

22.07.2023 співробітниками Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії КАС № 7380120 від 22.07.2023 за порушення вимог ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Вказана постанова була оскаржена ОСОБА_1 до Сокальського районного суду Львівської області, яким ухвалою від 11.08.2023 відкрито провадження у справі №454/3433/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 7380120 від 22.07.2023.

Судом також встановлено, що вказана постанова про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 7380120 від 22.07.2023 Управлінням патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції скерована згідно супровідного листа від 28.08.2023 за вих. № 8950/41 /17/5-2023 в порядку ч. 1 ст. 308 КУпАП, для примусового викопапня до Радехівського відділу державної виконавчої служби у Червоноградеькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Державним виконавцем Ситар Вікторією Зіновіївною Радехівського відділу державної виконавчої служби у Червоноградеькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 03.10.2023 відкрито виконавче провадження №72917542 щодо примусового виконання постанови №ЕАС 7380120 від 22.07.2023.

Також у зв`язку із відкриттям виконавчого провадження 03.10.2023 державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника від 11.10.2023 (ВП №72917542).

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2023 надіслана позивачу листом від 03.10.2023 за адресою: АДРЕСА_3 . Вказана адреса ОСОБА_1 зазначена в постанові про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії КАС № 7380120 від 22.07.2023 та в постановах від 03.10.2023 про відкриття виконавчого провадження №72917542 та про арешт коштів боржника від 11.10.2023 (ВП №72917542).

Надіслана позивачу державним виконавцем кореспонденція за вказаною адресою повернута з причин відсутності адресата за вказаною адресою, що підтверджується наявними в матеріалах виконавчого провадження довідками про причини повернення.

Постановою від 23.10.2023 виконавче провадження №72917542 закінчено на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку зі сплатою боргу та витрат виконавчого провадження.

Не погоджуючись із постановою про відкриття виконавчого провадження позивач за захистом своїх прав звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Так, завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 цього Закону).

Згідно зі статтею 2 Закону №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті З Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог частини першої статті 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) «Порушення вимог законодавства щодо використання номерних знаків транспортних засобів», - керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом частини другої статті 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 299 КУпАП при оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Частинами третьою, четвертою статті 299 КУпАП визначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

Статтею 307 КУпАП передбачені строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу. Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300'1, 300'2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

Відповідно до ствтті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

За приписами статті 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Статтею 304 КУпАП визначено, що питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Системний аналіз наведених вище правових норм вказує, що примусовому виконанню державною виконавчою службою підлягає виконавчий документ, який набрав законної сили, а направленню органом (посадовою особою), який виніс постанову, до примусового виконання підлягає постанова про накладення адміністративного стягнення у разі її оскарження, лише, якщо протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення, особою не буде сплачений накладений на нього штраф.

При цьому за змістом пункту 3 статті 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Статтею 299 КУпАП визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

За змістом частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

З наведеного суд дійшов висновку, що оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняє перебіг строку давності пред`явлення її до виконання до набрання законної сили рішенням органу, що здійснює її перегляд.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.01.2020 по справі № 712/5096/17 зазначивши, що оскарження постанови про порушення митних правил зупиняє перебіг строку давності пред`явлення її до виконання до набрання законної сили рішенням органу, що здійснює її перегляд. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 740/3556/16-а та від 10.10.2019 у справі № 740/3558/16-а.

Судом встановлено, що в спірному випадку позивач скористався своїм правом на судове оскарження постанови від 22.07.2023 та звернувся до суду, що підтверджується ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 11.08.2023 про відкриття провадження у справі №454/3433/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 7380120 від 22.07.2023, а тому строки сплати суми штрафу в силу приписів КУпАП було зупинено. Відтак, постанова про накладення адміністративного стягнення серії № 7380120 від 22.07.2023 направлена третьою особою для примусового виконання до органів державної виконавчої служби передчасно, оскільки вона не має статусу виконавчого документу, який набрав законної сили.

З наведеного суд приходить до висновку про відсутність в спірному випадку підстав для прийняття державним виконавцем постанови 03.10.2023 про відкриття виконавчого провадження №72917542 щодо примусового виконання постанови №ЕАС 7380120 від 22.07.2023, оскільки в зв`язку з її оскарженням в судовому порядку постанова не підлягала примусовому виконанню до розгляду справи Сокальським районним судом Львівської області по суті та набрання судовим рішенням законної сили.

Доводи третьої особи про те, що ухвалу Сокальського районного суду Львівської області про відкриття спрощеного позовного провадження у справі № 454/3433/23 було отримано 12.09.2023, тобто після пред`явлення постанови від 22.07.2023 на примусове виконання (28.0.2023), не впливають на факт звернення позивача до суду та зупинення строків для сплати суми штрафу відповідно до КУпАП. Строки для добровільної сплати та строки пред`явлення виконавчого документа, а саме постанови №ЕАС 7380120 від 22.07.2023 до примусового виконання станом на день подання даного позову в Управлінні патрульної поліції у Волинській області не сплинули, є зупиненими в силу КУпАП.

Суд звертає увагу, що чинне законодавство не покладає на скаржника обов`язку повідомляти органи поліції про факт оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому відсутність інформації щодо її оскарження не може бути підставою для направлення постанови на примусове виконання, оскільки в такому разі безпідставне направлення на примусове виконання постанови, за якою ще не завершився судовий розгляд щодо її правомірності, позбавляє позивача права на її добровільне виконання та сплату штрафу за результатами судового оскарження, як це передбачено статтею 307 КУпАП, яка визначає, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відтак, у відповідача були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження та вчинення відповідних дій щодо примусового виконання постанови №ЕАС 7380120 від 22.07.2023.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII визначено вимоги до виконавчого документа, зокрема, у виконавчому документі зазначаються адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувану. Отже, державний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта позивача.

Разом з тим, в постанові від 03.10.2023 про відкриття виконавчого провадження №72917542 щодо примусового виконання постанови №ЕАС 7380120 від 22.07.2023 зазначена адреса: АДРЕСА_3 .

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 липня 2021 року у справі №380/9335/20 надав оцінку правильності тлумачення положень статті 24 Закону №1404-VIII в контексті визначення місця проживання боржника та дійшов висновку, що визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Аналізуючи положення статей 9, 18 Закону № 1404-VIII, положення статті 27 Закону №1403-VIII, а також положення Закону №5942- VI, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що виконавець має реальну можливість перевірити місце знаходження боржника шляхом перевірки необхідної інформації у Єдиному демографічному реєстрі або шляхом запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №380/9335/20 дійшов висновку, що не з`ясування адреси проживання боржника може мати наслідком порушення прав боржника, що виражатиметься у штучному створенні перешкод для вчинення боржником дій, зазначених у ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій тощо). Верховний Суд наголосив, що відсутність прямої вказівки в Законі України «Про виконавче провадження» на обов`язок виконавця перевіряти місце проживання боржника не повинна слугувати інструментом ймовірних порушень прав боржника з боку виконавця - суб`єкта владних повноважень.

Частиною 1 статті 28 Закону № 1404-VIII встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану, повідомлення стягувану про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пп. 1-4 ч. 9 ст. 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувану та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2023 надіслана позивачу листом від 03.10.2023 за адресою: АДРЕСА_3 , тобто не за адресою його місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .

З наведеного суд дійшов до висновку, що відповідач прийняв до виконання документ не з`ясувавши наявності достовірної інформації про місце проживання та перебування позивача.

Виходячи з цього, такий виконавчий документ у відповідності до приписів п.10 ч.4 ст.4 Закону №1404-VIII не міг бути прийнятий до виконання та мав бути повернутий.

З урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку, що у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення 03.10.2023 постанови про відкриття виконавчого провадження №72917542 щодо примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 7380120 від 22.07.2023.

Щодо способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає, що положеннями Закону №1404-VIII не передбачено обов`язку виконавця під час відкриття виконавчого провадження перевіряти факту оскарження боржником постанови про накладення суб`єктом владних повноважень штрафу чи іншого стягнення, так і не встановлено прямої вказівки перевіряти місце проживання боржника, про що судом зазначено вище. З цих підстав оскаржувана постанова від 03.10.2023 ВП №72917542 про відкриття виконавчого провадження не може бути визнана протиправною, а лише підлягає скасуванню.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №826/15117/17, яка підлягає врахуванню судом при розгляді даної справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Предметом доказування відповідно до ч.2 ст. 73 КАС України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Позивачем надано докази в обґрунтування обставин, якими мотивовано його позовні вимоги.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у справі "Рисовський проти України" Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №72917542 від 03.10.2023.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Радехівського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 287, 291, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову державного виконавця Радехівського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції Ситар Вікторії Зіновіївни від 03.10.2023 про відкриття виконавчого провадження №72917542.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Радехівського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (80200, Львівська область, Червоноградський район, м.Радехів, проспект Відродження, 7, код ЄДРПОУ: 34921496) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесять три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 287 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Чаплик І.Д.