Справа № 420/24124/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» до Головного управління ДПС в Одеській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про:
- визнання протиправними та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 20.06.2023 № 9030627/38437060 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №40 від 31.05.2023 року, поданої ТОВ «ДОРОЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ»;
- зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну ТОВ «ДОРОЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» №40 від 31.05.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання на реєстрацію.
Відповідно до позовної заяви позивач зазначає, що 29.05.2023 року, здійснюючи свою господарську діяльність, позивач уклав договір поставки №05/23 з ТОВ Карго Саф, яке в подальшому перейменовано в ТОВ Агро Нова Трансшип, в рамках якого позивач прийняв на себе зобов`язання на протязі строку дії даного договору, передавати покупцю асфальтобетону суміш, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти товар, сплативши за нього грошові кошти на умовах, визначених у розділі 3 Договору. Позивачем під час здійснення власної господарської діяльності надані відповідні послуги ТОВ «Агро Нова Трансшип» з підстав чого виписано податкову накладну №40 від 31.05.2023 року яку направлено на реєстрацію. Реєстрація була зупинена і на вимогу податкового органу направлено документи, але незважаючи на подання достатніх документів для спростування сумнівів податкового органу щодо ризиковості здійснення операції та позитивної податкової історії платника податків, відповідачем прийнято рішення від 20.06.2023 року №9030627/38437060 яким відмовлено у реєстрації зазначеної вище податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, не зазначено, яке саме порушення встановлено Комісією, а в графі «Додаткова інформація» не зазначено, які саме документи необхідні для реєстрації спірних податкових накладних. Просять задовольнити позовні вимоги.
Від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що реєстрація податкової накладної була зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуг 2715, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості. Позивачем були надані документи, які в своїй сукупності не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Ухвалою суду від 18.09.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Дослідивши письмові докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
29.05.2023 року, здійснюючи свою господарську діяльність, позивач уклав договір поставки №05/23 з ТОВ Карго Саф, яке в подальшому перейменовано в ТОВ Агро Нова Трансшип, в рамках якого позивач прийняв на себе зобов`язання на протязі строку дії даного договору, передавати покупцю асфальтобетону суміш, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти товар, сплативши за нього грошові кошти на умовах, визначених у розділі 3 Договору.
02 червня 2023 року Сторони підписали додаткову угоду №1, в якій змінено найменування Покупця з ТОВ «КАРГО САФ» на ТОВ «АГРО НОВА ТРАНСШИП», на підтвердження зміни найменування надаємо витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань де в розділі Дані про хронологію реєстраційних дій відображена зміна найменування контрагента (додатки №4-5).
Пунктом 2.1. Договору визначено, Товар передається Покупцеві окремими Партіями на підставі заявки Покупця, після попереднього усного узгодження Сторонами її асортименту, номенклатури, кількості, якості, ціни (вартості) умов та строки її поставки.
Згідно з п. 3.4. Договору, вартість Товару, що постачається за договором та зазначається у відповідному рахунку - фактурі, який належить до сплати Покупцем. Покупець зобов`язується проводити оплату за замовлений на умовах цього договору Товар згідно виставленого постачальником рахунка-фактури, шляхом 100% передплати, протягом 1 (одного) банківського дня з дати вказаної у рахунку.
На виконання цих умов договору, Позивач, після узгодження з Покупцем асортименту, номенклатури, кількості, якості, ціни (вартості) умов та строків поставки, виставив рахунок на передплату №24 від 29.05.2023р. на суму 3 847 746,18 грн. в тому числі ПДВ 641 291,03 грн.
На виконання умов Договору, 31.05.2023р. Покупець здійснив попередню оплату у розмірі 380 000, 00 грн. в т.ч. ПІДВ 63 333,33 грн, що підтверджується банківської випискою від 31 травня 2023 р.
У поданій банківській виписці платником (кореспондентом) зазначено ТОВ «КАРГО САФ». На обґрунтування цієї невідповідності Покупець надав письмові пояснення за вих. №4 від 02.06.2023 року, з яких вбачається, що у зв`язку з військовими діями Покупець не встиг пройти ідентифікацію в банку та змінити банківські реквізити на нову назву, тому грошові кошти за договором поставки №05/23 від 29.05.2023 р. будуть надходити з банківських реквізитів із зазначенням платника ТОВ «КАРГО САФ», код ЕДРПОУ 45005124.
31 травня 2023 року Позивач на виконання вимог п. 187.1 Податкового кодексу України для ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРО НОВА ТРАНСШИП» склав податкову накладну №40 на загальну суму 380 000,00 грн., в тому числі ПДВ 63 333, 33 грн., яку направив на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманої квитанцій №9133651596 від 08.06.2023 року до податкової накладної№40 від 31.05.2023р. документ збережено, але реєстрацію зупинено, та зазначено підстави зупинення, зокрема вказано, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена.
Підставою зупинення податкової накладної №40 від 31.05.2023р., стало те, що зареєстрована ПН/РК відповідають п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, а саме, обсяг постачання товару/послуги 2715 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання та запропоновано Позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.31).
3 огляду на зазначене, після зупинення реєстрації податкової накладної Позивач у відповідь на отриману квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної направив засобами електронного зв`язку повідомлення №5 від 14.06.2023 р. про надання пояснень та копій первинних документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких було зупинено.
В повідомленні Позивачем були надані пояснення, які розкривають зміст господарської операції та додано копії документів, які підтверджують здійснення господарської діяльності, зокрема, первинні документи щодо господарської операції відображеної в заблокованій податкової накладної, в тому числі роз`яснено, що реєстрація ПН здійснювалась за правилом «першої події» на отриманий аванс.
Проте, Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної було прийняте рішення від 20.06.2023 року №9030627/38437060 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 40 від 31.05.2023р. (а.с.35-36).
Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної стало надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. Також, зазначена додаткова інформація з наступним змістом: подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово - господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.
Не погоджуючись з вищенаведеними рішенням позивач направив відповідну скарги (а.с.37-41), проте рішенням від 11.07.2023 року №56076/38437060/2 у задоволенні скарги відмовлено, а прийняте податковим органом рішення залишено без змін (а.с.42-43).
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Постанова №1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (далі - ЄРПН).
Підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податків зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Положеннями пункту 74.2. статті 74 Податкового кодексу України встановлено, що в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Виходячи з аналізу положень ПК України, які регламентують порядок формування податкового кредиту, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Ці положення стосуються також порядку корегування податкового кредиту шляхом подання відповідних розрахунків.
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Згідно з п. 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Пунктом 5 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до п. 6 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, ризиковості здійснення операції, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування зупиняється.
З аналізу положень Порядку №1165 вбачається, що саме у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація ПН/РК зупиняється, а платник має право подати документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, саме для вирішення питання виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості Комісія регіонального рівня має дослідити договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них, договори, довіреності та інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 20.2 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Для реалізації цієї норми Наказом Міністерства Фінансів України №520 від 12.12.2019, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Пунктами 4, 5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Порядком передбачено, що у разі зупинення податкової накладної платник подає на комісію документи, а саме: договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктами 9, 10, 11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Приймаючи рішення за результатами розгляду наданих позивачем документів, комісією регіонального рівня встановлено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
Суд не погоджується з рішенням комісії, оскільки позивачем надано копії первинних документів, які є достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію.
Зазначаючи в рішеннях про відмову у реєстрації ПН, що позивачем надано копії документів, складених із порушенням законодавства, відповідач не наводить жодних конкретних обставин та не вказує, яких саме документів та із якими порушеннями, або чому надані у своїй сукупності не задовольняють вимоги податкового органу.
Суд зазначає, що контролюючий орган при зупиненні реєстрації податкової накладної повинен не лише запропонувати надати документи, а й навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено.
У іншому випадку, така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з причин ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.
Крім того, суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).
Суд наголошує, що можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.
Із досліджених квитанції та оскаржуваного рішення судом не встановлено факту витребування у позивача конкретних документів, вказані рішення податкового органу не містять чіткого посилання на конкретний вид документа та в чому полягає його невідповідність закону.
Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.
У відзиві позивач вказує зокрема на відсутність певних документів та на свої сумніви щодо наданих позивачем документів. Так, суд зазначає, що за наявності у податкового органу «сумнівів» щодо реальності господарської операції, то такі сумніви не є підставою для відмови у реєстрації ПН, а за наявності підстав передбачених ПКУ, у спосіб передбачений цим кодексом дають право податковому органу вжити заходи до перевірки своїх сумнів та прийняття відповідного рішення.
Суд зазначає, що для отримання додаткової інформації чи інших конкретних документів, крім наданих платником податків, податковий орган не позбавлений можливості їх витребовування зазначивши конкретно які йому потрібні документи чи пояснення відносно яких обставин господарської операції.
Позиція відповідачів щодо необхідності надання позивачем всіх документів є неприйнятною, виходячи із вищенаведених судом обґрунтувань, щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.
Таким чином, на момент прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач виконав вимоги Податкового кодексу України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, а надані ним документи та пояснення є достатніми для її реєстрації. Відмова в реєстрації ПН є протиправною, а прийняті рішення підлягають скасуванню.
На підтвердження позовних вимог позивачем надані суду, а також направлені відповідачу разом з позовною заявою всі необхідні документи.
Жодних заперечень, щодо істотних умов договорів, проведених розрахунків, руху активів, постачання товару і реальності операції відповідачі не зазначили.
Суд вважає, що оскільки встановлено, що Комісія протиправно відмовила у реєстрації ПН, а також прийнявши до уваги наявність у позивача права на реєстрацію ПН належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДПС України його зареєструвати.
При цьому, слід зазначити, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав позивача.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що відповідачі не довели правомірність прийнятого ними рішення, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню, як таке що не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст.2 КАС України.
В той же час, позивач надав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності позовних вимог.
У підсумку, з урахуванням вищезазначеного, у сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
При цьому суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним судові витрати з урахуванням розсуду спору відповідно до положень ч.8 ст.139 КАС України, - за рахунок асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС в Одеській області. Так, з порушенням права, яке потребувало судового захисту, в першу чергу пов`язано прийняття неправомірного рішення ГУ ДПС в Одеській області, тоді як обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну обумовлений процедурою реєстрації ПН в ЄРПН, тобто способом захисту порушеного права.
Керуючись ч.2 ст.9, ст.ст. 73, 77, 90, 139, 241-246, 382 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України задовольнити.
Визнати протиправними та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 20.06.2023 № 9030627/38437060 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №40 від 31.05.2023 року, поданої ТОВ «ДОРОЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ».
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «ДОРОЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» №40 від 31.05.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» судові витрати у розмірі 2684,00 грн., сплачені за платіжною інструкцією №480 від 06.09.2023 року.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та строки, встановлені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (67668, Одеська область, Одеський район, с. Великий Дальник, вул. Маяцька, будинок 2, код ЄДРПОУ 38437060).
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ ВП 44069166).
Відповідач - Державна податкова служба України (04053, м. Київ, вул. Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393).
СуддяІванов Е.А.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.11.2023 |
Оприлюднено | 13.11.2023 |
Номер документу | 114830276 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Іванов Е.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні