Постанова

від 31.10.2023 по справі 440/17350/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Удовіченка С.О.

31 жовтня 2023 р.Справа № 440/17350/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ВОЯР" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и в:

13.12.2021 позивач товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ВОЯР" (надалі по тексту - ТОВ "ТД ВОЯР", підприємство) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі по тексту - відповідач1, ГУ ДПС в Полтавській області, контролюючий орган), Державної податкової служби України (надалі по тексту відповідач2, ДПС України), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту Комісія) від 01.09.2021 № 3053871/44144379, № 3053872/44144379.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 6 від 04.08.2021, № 11 від 10.08.2021 датою подання.

Вимоги мотивував тим, що відповідачем протиправно відмовлено у реєстрації податкових накладних № 6 від 04.08.2021 та № 11 від 10.08.2021, оскільки ТОВ "ТД ВОЯР" вчинено усі необхідні та достатні дії щодо такої реєстрації. Також зазначив, що в оскаржуваних рішеннях не зазначено які саме документи позивачу необхідно було надати для реєстрації податкових накладних, крім тих, які були надані, а також не наведено жодних обґрунтувань щодо неможливості прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних з урахуванням поданих позивачем документів.

Позивач просив суд провести розподіл судових витрат у справі, стягнувши на його користь з відповідача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та витрати зі сплати судового збору.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідачі зазначили, що в ході опрацювання документів наданих ТОВ "ТД ВОЯР" до спірних податкових накладних встановлено, що останні не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Наведене ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій. Судові витрати просили покласти на позивача. Клопотання про зменшення розміру судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу відповідачами не заявлялися.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) вимоги адміністративного позову ТОВ "ТД ВОЯР" задоволено.

Судовим рішенням визнано протиправними та скасовано рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.09.2021 № 3053871/44144379, № 3053872/44144379.

ДПС України зобов`язано зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 6 від 04.08.2021, № 11 від 10.08.2021 датою подання 28.08.2021.

За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь підприємства стягнуто судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4540.00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 200.00 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачену Порядком №1165, за відсутності об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товарів та ймовірності уникнення виконання свого податкового обов`язку. Зупинивши реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не довів відповідність відображеної у них господарської операцій критеріям ризиковості здійснення операцій, та не вказав на необхідний перелік документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, які позивач мав надати на пропозицію контролюючого органу. Суд першої інстанції зазначив, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також, суд дослідивши надані документи, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь позивача витрати пов`язані з наданням правничою допомогою адвоката в сумі 3 200.00 грн.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Полтавській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що за результатами опрацювання копій первинних документів, поданих ТОВ "ТД ВОЯР" до податкових накладних № 6 від 04.08.2021 та № 11 від 10.08.2021 на реалізацію будівельних матеріалів встановлено, що платником надані копії первинних документів, які слугували підставою виписки податкових накладних, складені з порушенням ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - неможливо ідентифікувати отримувача товарів у зв`язку з відсутністю інформації про власника підпису, а саме видаткові накладні № 43 та № 41 від 10.08.2021 складені з порушення норм чинного законодавства, а саме ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - неможливо ідентифікувати отримувача товарів у зв`язку з відсутністю інформації про власника підпису. Посилається на те, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

У письмових поясненнях по справі представник позивача ТОВ "ТД ВОЯР", просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами, які по сутті аналогічні підставам звернення до суду, викладеними у позовній заяві.

Також позивач надав пояснення стосовно підстав виписки податкової накладної № 6 саме 04.08.2021.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податкові накладні № 6 від 04.08.2021 та № 11 від 10.08.2021 складені у зв`язку із настанням першої події попередньої оплати товару, після чого, за умовами договору, у постачальника наставав обов`язок поставити товар.

Судовим розглядом справи встановлено, що 10.06.2021 між ТОВ "ТД ВОЯР" (постачальник) та ПП "Виробнича компанія "Мега Дизайн" укладено договір поставки № 2.

Відповідно до п. 1 договору поставки № 2 постачальник зобов`язується поставити та передати товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно здійснити оплату за товар.

Відповідно до п. 1.1 договору поставки № 2 об`єм, асортимент, строки та умови поставки товару, а також ціна одиниці товару, загальна ціна товару та умови оплати визначаються сторонами в рахунках на оплату, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.2 договору поставки № 2 строк поставки товару складає 5-7 календарних днів з моменту надходження попередньої оплати на поточний рахунок постачальника, якщо інший строк не погоджений сторонами додатком до договору.

Відповідно до п. 2.4 договору поставки № 2 приймання-передача поставленого товару оформлюється видатковою накладною. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання видаткової накладної.

Відповідно до п. 3.2 договору поставки № 2 покупець здійснює розрахунок з постачальником, відповідно до отриманих рахунків на оплату на умовах відстрочки платежу протягом 12 календарних днів, з моменту поставки товару.

30.07.2021 ТОВ "ТД ВОЯР" виписано рахунки на оплату товару № 34 на суму 88 021.20 грн. та № 38 на суму 11 081.50 грн. (т. 1 а.с. 142-143).

04.08.2021 ТОВ "ТД ВОЯР" згідно платіжного доручення № 899 (т.1 а.с. 148) та платіжного доручення № 910 (т.1 а.с. 145) отримало від ПП "Виробнича компанія "Мега Дизайн" попередню оплату за товар в сумі 5 540.75 грн. та в сумі 44 010.60 грн.

Також 04.08.2021 ТОВ "ТД ВОЯР" отримало лист ПП "Виробнича компанія "Мега Дизайн" в якому останній зазначив, що 04.08.2021 ПП "Виробнича компанія "Мега Дизайн" платіжним дорученням № 899 сплатило кошти згідно рахунку на оплату № 23 від 13.07.2021 в розмірі 3 540.75 грн., яку просить зарахувати, як оплату згідно рахунку на оплату № 38 від 30.07.2021, оскільки рахунок на оплату № 23 від 13.07.2021 повністю оплачений згідно платіжних доручень: № 880 від 29.07.2021 на суму 3 919.00 грн., № 831 від 14.07.2021 на суму 4 269.00 грн., № 827 від 14.07.2021 на суму 8 538.00 грн. Посилався на те, що 04.08.2021 згідно платіжного доручення № 910 було здійснено оплату згідно рахунку № 34 від 30.07.2021 в сумі 44 010.60 грн., частину з яких просило зарахувати згідно рахунку на оплату № 38 від 30.07.2021 в сумі 5 540.75 грн., оскільки виникла термінова необхідність в отриманні товару (т.2 а.с. 54).

Враховуючи лист ПП "Виробнича компанія "Мега Дизайн" позивачем кошти в розмірі 5 540.75 грн. були зараховані згідно рахунку на оплату № 38 від 30.07.2021 .

10.08.2021 ТОВ "ТД ВОЯР" складено видаткові накладні № 43 та № 41 (т.1 а.с.144, 147).

За фактом першої події попередньої оплати за придбаний товар, ТОВ "ТД ВОЯР" складено податкову накладну від 04.08.2021 № 6 на загальну суму 11 081.50 грн, у тому числі ПДВ 1 846.92 грн за поставлений товар (коди УКТЗЕД товару : 3926300090 (дюбель 10х180), 7318159090 (дюбель 10х100), 7318149990 ( гвинт самосвердлувальний), 8308200000 (заклепка витяжна), 8207509000 (бур 10х160).

Також за фактом першої події попередньої оплати за придбаний товар, ТОВ "ТД ВОЯР" складено податкову накладну від 10.08.2021 № 11 на загальну суму 49 119.35 грн, у тому числі ПДВ 8 186.56 грн за поставлений товар (коди УКТЗЕД товару: 8207909900 (біта ударна), 8466103800 (магнітний подовжувач для біт 10/60), 8207903000 (магнітний подовжувач для біт 10/150), 7318129090 (шуруп 10х140), 8207703700 (зенкер 16.5), 8207509000 (фреза), 3403990090 (аерозоль охолоджувальний), 9017801000 (рулетка), 7317006000 (дюбель 10х180), 7318159090 (дюбель 10х100), 7318149990 (гвинт самосвердлувальний), 83082200000 (заклепка витяжна 4.0х12), 8203200000 (заклепка витяжна 5.0х12), 8204200000 (бита магнітна)).

Переліком кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу, код :

- 3926 іншi вироби з пластмас та вироби з iнших матерiалiв товарних позицiй;

- 7317 - цвяхи, цвяхи оббивнi, кнопки креслярськi, рифленi цвяхи, скоби (крiм тих, що належать до товарної позицiї 8305) та аналогiчнi вироби з чорних металiв, з головками або без головок з iншого матерiалу, крiм виробiв, що мають мiднi головки;

- 7318 гвинти, болти, гайки, глухарi, гачки вкручуванi, заклепки, шпонки, шплiнти, шайби (включаючи пружинистi шайби) та аналогiчнi вироби, з чорних металiв;

- 8203 напилки, надфiлi, рашпiлi, клiщi (включаючи гострозубцi), плоскогубцi, щипцi, пiнцети, ножицi для рiзання металу, труборiзи, болторiзи, пробiйники та аналогiчнi ручнi iнструменти;

- 8204 ключi гайковi ручнi (включаючи динамометричнi ключi, крiм вороткiв); змiннi головки для гайкових ключiв з ручками або без них;

- 8207 інструменти змiннi для ручних знарядь, з механiчним приводом чи без нього або для верстатiв (наприклад, для пресування, штампування, вирубування, нарiзування рiзьби, свердлiння, розточування, прошивання, фрезерування, токарної обробки або загвинчування), включаючи фiльєри для волочiння або екструдування металу, iнструменти для бурiння скельних порiд або ґрунтiв;

- 8308 застiбки, рами iз застiбками, пряжки, пряжки-застiбки, гачки, петлi, вушка та аналогiчнi вироби з недорогоцiнних металiв для одягу або речей для одягу, взуття, бiжутерiї, наручних годинникiв, книжок, тентiв, виробiв iз шкiри, дорожнiх речей або шорних виробiв, iнших готових виробiв; заклепки трубчастi або роздвоєнi з недорогоцiнних металiв; намистини та блискiтки з недорогоцiнних металiв;

- 8466 частини та приладдя, призначенi винятково або переважно для обладнання товарних позицiй 8456-8465, включаючи пристрої для крiплення iнструментiв або деталей, рiзенарiзнi саморозкривнi головки, дiлильнi головки та iншi спецiальнi пристрої для обладнання; крiплення для iнструментiв будь-якого типу, призначених для ручних робiт;

- 3403 мастильнi матерiали (включаючи мастильно-охолоджувальнi емульсiї для рiзальних iнструментiв, засоби для полегшення вигвинчування болтiв або гайок, засоби для видалення iржi або антикорозiйнi засоби та засоби для полегшення видалення з форм виробiв, виготовленi на основi мастильних матерiалiв), а також засоби, якi використовують для масляної або жирової обробки текстильних матерiалiв, шкiри, хутра та iнших матерiалiв, крiм засобiв, що мiстять як основний компонент 70 мас.% або бiльше нафти або нафтопродуктiв, одержаних з бiтумiнозних мiнералiв;

- 9017 iнструменти для креслення, розмiчання або математичних розрахункiв (наприклад, машинки креслярськi, пантографи, транспортири, набори креслярськi, логарифмiчнi лiнiйки, дисковi калькулятори); ручнi iнструменти для вимiрювання лiнiйних розмiрiв (наприклад, вимiрювальнi стержнi та рулетки, мiкрометри, кронциркулi), в iншому мiсцi цiєї групи не зазначенi.

Вказані податкові накладні 28.08.2021 позивачем направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді засобами автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів ДПС України, що підтверджується відповідним повідомленням з вказаної автоматизованої системи.

За результатами розгляду ПН № 6 від 04.08.2021 - 28.08.2021 контролюючий орган через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України направив платнику квитанції, у яких, серед іншого, зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація ПН/РК зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3926 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D" = 6.7153 %, «Р» = 10312.73.

За результатами розгляду ПН № 11 від. 10.08.2021 - 28.08.2021 контролюючий орган через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України направив платнику квитанції, у яких, серед іншого, зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація ПН/РК зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8308 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D" = 6.7153 %, «Р» = 10312.73.

На виконання зазначених вимог позивачем через автоматизовану систему на адресу відповідача направлені пояснення за спірними податковими накладними від 30.08.2021 № 2, № 3, а також документи на підтвердження проведення господарських операцій з ПП "ВК "Мега Дизайн": видаткові накладні, платіжні доручення, податкові накладні, договори, платіжні доручення, витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяги з Реєстру платників податку на додану вартість, акти про отримання вантажів, товарно-транспортні накладні.

Рішеннями про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.09.2021 № 3053871/44144379, № 3053872/44144379 підприємству відмовлено у реєстрації податкових накладних № 6, № 11 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з наданням платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства з зазначенням, що надані копії первинних документів, які слугували підставою виписки податкових накладних, а саме видаткові накладні № 41 та 43 від 10.08.2021, складені з порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні» - неможливо ідентифікувати отримувача товарів у зв`язку з відсутністю інформації про власника підпису.

13.09.2021 позивач оскаржив рішення Комісії від 01.09.2021 № 3053871/44144379, № 3053872/44144379.

22.09.2022 за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Комісією залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних без змін.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, як передбачено п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

За змістом пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Положеннями пункту 10 постанови № 1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 постанови № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком № 3 до постанови № 1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого з-поміж критеріїв визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Колегія суддів зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: - відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; - обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; - переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Наказом ДПС України від 03.02.2020 № 67 «Про затвердження Переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям ризиковості здійснення операції», оприлюдненого на офіційному веб-сайті ДПС, коди товарів : 7317 «цвяхи, цвяхи оббивнi, кнопки креслярськi, рифленi цвяхи, скоби та аналогiчнi вироби з чорних металiв, з головками або без головок з iншого матерiалу, крiм виробiв, що мають мiднi головки»; 7318 «гвинти, болти, гайки, глухарi, гачки вкручуванi, заклепки, шпонки, шплiнти, шайби та аналогiчнi вироби, з чорних металiв»; 8203 «напилки, надфiлi, рашпiлi, клiщi, плоскогубцi, щипцi, пiнцети, ножицi для рiзання металу, труборiзи, болторiзи, пробiйники та аналогiчнi ручнi iнструменти»; 8204 «ключi гайковi ручнi; змiннi головки для гайкових ключiв з ручками або без них»; 8207 «інструменти змiннi для ручних знарядь, з механiчним приводом чи без нього або для верстатiв, включаючи фiльєри для волочiння або екструдування металу, iнструменти для бурiння скельних порiд або ґрунтiв»; 8308 «застiбки, рами iз застiбками, пряжки, пряжки-застiбки, гачки, петлi, вушка та аналогiчнi вироби з недорогоцiнних металiв для одягу або речей для одягу, взуття, бiжутерiї, наручних годинникiв, книжок, тентiв, виробiв iз шкiри, дорожнiх речей або шорних виробiв, iнших готових виробiв; заклепки трубчастi або роздвоєнi з недорогоцiнних металiв; намистини та блискiтки з недорогоцiнних металiв»; 8466 «частини та приладдя, призначенi винятково або переважно для обладнання товарних позицiй 8456-8465, включаючи пристрої для крiплення iнструментiв або деталей, рiзенарiзнi саморозкривнi головки, дiлильнi головки та iншi спецiальнi пристрої для обладнання; крiплення для iнструментiв будь-якого типу, призначених для ручних робiт»; 3403 «мастильнi матерiали, а також засоби, якi використовують для масляної або жирової обробки текстильних матерiалiв, шкiри, хутра та iнших матерiалiв, крiм засобiв, що мiстять як основний компонент 70 мас.% або бiльше нафти або нафтопродуктiв, одержаних з бiтумiнозних мiнералiв»; 9017 «iнструменти для креслення, розмiчання або математичних розрахункiв; ручнi iнструменти для вимiрювання лiнiйних розмiрiв, в iншому мiсцi цiєї групи не зазначенi» містяться у переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу.

Відповідно до п. 2, п. 4, п. 12 - 16 постанови № 1165 таблиця даних платника податку - це зведена інформація, що подається платником ПДВ до податкового органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

У таблиці даних платника податку зазначаються: - види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010; - коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; - коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманий персонал, залишки готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

Таблиця з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. За результатами розгляду приймається рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику в порядку, встановленому ст. 42 ПК України.

При цьому, платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно ДКПП.

Відповідно до п.п. 4 і 5 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

У відповідності до п.п. 9 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом п. 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, як встановлено судом першої інстанції, надіслані позивачу квитанції містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, що унеможливлює визначення платником порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.

Верховний Суд у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України.

У постанові від 29.06.2022 у справі № 380/5383/21 Верховний Суд прийшов до висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

За загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У постанові від 20.04.2023 у справі № 380/4746/22 Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли рішення породжує для особи несприятливі наслідки.

Згідно з висновком Верховного Суду принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 також зазначив, що висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданою платником податку, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні.

Крім того, позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено які саме конкретно документи потрібні.

Згідно із оскаржуваними рішеннями позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних № 6 від 04.08.2021 та № 11 від 10.08.2021 з зв`язку з наданням платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства з зазначенням, що надані копії первинних документів, які слугували підставою виписки податкових накладних, а саме видаткові накладні № 41 та 43 від 10.08.2021, складені з порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні» - неможливо ідентифікувати отримувача товарів у зв`язку з відсутністю інформації про власника підпису.

Колегія суддів зазначає, що відповідно статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи отримувачем товару вказано ОСОБА_1 , яка отримувала товар за дорученням № 113 від 16.06.2021, виписаним директором ПП "ВК "Мега Дизайн" С.О. Андріяш.

Таким чином, у видаткових накладних вказано прізвище отримувача, проставлений підпис та печатка, дата та номер доручення.

Колегія суддів зазначає, що видаткові накладні № 41 та 43 від 10.08.2021 містить всі обов`язкові реквізити: назва документа; дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції - підписи, банківські реквізити, код ЄДРПОУ, печатки, що повністю відповідає вимогам до первинного документу, які висуваються статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, формальні неточності в документах, які не породжують юридичних наслідків, не можуть бути, за загальним правилом, доказом невідповідності документів вимогам Конституції та законів України. Відповідну правову позицію сформував Верховний Суд у постанові по справі № 127/12200/20 від 27.04.2021.

Колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Така позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 380/7736/21.

За загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Колегія суддів вважає, що позивачем для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних від 04.08.2021 № 6 та від 10.08.2021 № 11 було подано достатні первинні документи щодо господарських операцій, зазначених у цих податкових накладних, які підтверджують подію виникнення податкових зобов`язань, що обумовлюють складання таких податкових накладних.

Верховний Суд у постанові 03.10.2023 у справі № 380/4146/22 зазначив, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

За загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця (пункт 201.4. ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість (далі ПДВ), сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів/послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що податкова накладна № 11 була виписана саме 10.08.2021, а не датою «першої події» 04.08.2021 (попередня оплата згідно платіжного доручення № .910 від 04.08.2021).

Суд звертає увагу на той факт, що дана обставина не була наведене Комісією у якості підстав прийняття оскаржуваного рішення від 01.09.2021 № 3053872/44144379.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, а саме згідно видаткової накладної № 43 від 10.08.2021 поставка товару згідно рахунку № 37 від 30.07.2021 відбулася саме 10.08.2021.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішень ГУ ДПС у Полтавській області про відмову в реєстрації податкових накладних № 6 від 04 .08.2021 та № 11 від 10.08.2021.

Колегія суддів зазначає, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Колегія суддів вважає помилковим посилання відповідача, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подачі на реєстрацію податкових накладних № 6 від 04 .08.2021 та № 11 від 10.08.2021 є втручанням у його дискреційні повноваження, оскільки в даному випадку обрана судом першої інстанції форма захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.05.2019 у справі № 826/17220/17.

Щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями ч.ч. 3 та 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має врахувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2021 між адвокатом Кожаріним С.В. та ТОВ "ТД ВОЯР" укладено договір про надання правової допомоги.

За умовами договору адвокат зобов`язується підготувати адміністративний позов щодо визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.09.2021 за № 3053872/44144479, № 3053872/44144379.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано до матеріалів справи: договір про надання професійної правничої допомоги від 22.11.2021; розрахунок витрат на професійну правничу допомогу до Договору про надання правничої допомоги від 22.11.2021; акт приймання-передачі виконаних робіт 02.12.2021 при наданні професійної правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги від 22.11.2021; копія квитанції адвоката № 51 від 02.12.2021 на суму 3 200 грн.; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 2081 адвоката Кожаріна С.В.; копія посвідчення № 2081 адвоката Кожаріна С.В.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката складає 7 264.00 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

В даному випадку відповідачем як суб`єктом владних повноважень не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. В відзиві на позов відповідачі лише просять судові витрати покласти на позивача.

З огляду на вищевикладене, враховуючи складність справи, її значення для позивача та обсяг наданих послуг, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню на користь позивача повинен становити у загальному розмірі 3 200 грн.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції, з урахуванням вимог ст. 139 КАС України, правомірно здійснено розподіл судових витрат.

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Постанова у повному обсязі складена і підписана 10 листопада 2023 року.