ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
09.11.2023Справа № 910/13351/23
За позовом Акціонерного товариства «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ»
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «САББІА»
2) ОСОБА_1
про стягнення 608 945, 85 грн,
Суддя Я.А.Карабань
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «САББІА» (надалі - відповідач-1), 2) ОСОБА_1 (надалі - відповідач-2) про солідарне стягнення суми грошових коштів у розмірі 608 945, 85 грн, з яких: 472 222, 22 грн основний борг, 71, 74 грн заборгованість за процентами та 136 651, 89 грн заборгованість за комісією.
Позовні вимоги, з посиланням на ст. 525, 526, 530, 554, 569, 625 Цивільного кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов`язань за кредитним договором № SME/ВС/10-35 від 21.12.2021, а відповідачем-2 своїх обов`язків поручителя за договором поруки № SME/ВС/10-35-Р від 21.12.2021.
Також оскільки одним з відповідачів у справі є фізична особа, тому суд відповідно до ст. 176 ГПК України до відкриття провадження у справі звертався з запитом про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача-2.
24.08.2023 судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача-2 за адресою зазначеною в позові.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Відповідачі у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзиву на позов, тобто не скористались наданими їм процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
З метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про їх право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження в справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04080, місто Київ, вулиця Нижньоюрківська, будинок 45-А та на адресу місцезнаходження відповідача-2, зазначену в Єдиному державному демографічному реєстрі: АДРЕСА_1.
Однак, конверти з ухвалою про відкриття провадження в справі від 29.08.2023 були повернуті від відповідача-1 з відміткою: «за закінченням встановленого терміну зберігання», а від відповідача-2 з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, відтак, останні вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/13351/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
21.12.2021 між позивачем (надалі - банк) та відповідачем-1 (надалі - позичальник) укладено кредитний договір № SME/BC/10-35 (надалі - договір/кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого, банк надає позичальнику кредит у сумі 500 000, 00 грн на цілі, зазначені у пункті 1.4. цього договору, а позичальник зобов`язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, передбачені цим договором, використати кредит за цільовим призначенням, виконати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором.
Відповідно до п. 1.2. договору, розмір процентів за користування кредитом складає 0,01% (нуль цілих нуль одна сота) процентів річних.
Додатково позичальник щомісяця сплачує на користь банку комісію за супроводження кредиту в розмірі 1, 49 % від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. договору (п. 1.2.1. договору).
Згідно з п. 1.3. договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит банку 20.12.2024. Сторони дійшли згоди встановити графік повернення кредиту, що наведений у додатку № 1 до цього договору.
Відповідно до п. 1.4. договору, кредит надається для: поповнення обігових коштів, придбання основних засобів, рефінансування кредитної заборгованості.
Позичальник в день підписання цього договору одноразово сплачує банку комісію за надання кредиту в розмірі 2, 49 % від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. договору (п. 1.5. договору).
Згідно з п. 2.1. договору, належне виконання позичальником зобов`язань за цим договором забезпечується: а) неустойкою (пенею, штрафом), що передбачені цим договором; б) порукою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).
Порука, передбачена п. 2.1. цього договору, оформлюється окремими правочином, що укладається одночасно з цим договором та іменується надалі «документ забезпечення» (п. 2.2. договору).
Відповідно до п. 4.3. договору кредит надається в безготівковій формі в день укладення цього договору шляхом перерахування з рахунку для обліку кредитної заборгованості на рахунок позичальника, зазначений у пункті 4.1. цього договору.
Пунктом 5.1. договору, сторони передбачили, що проценти нараховуються щоденно з використанням методу «факт/факт» (до розрахунку береться фактична кількість календарних днів у місяці та році) на суму кредиту, що фактично надана позичальнику і не повернена банку, протягом всього строку наявності такої суми, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. При цьому день надання кредиту враховується, а день повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів.
Комісія за супроводження кредиту нараховується щомісяця, в останній робочий день поточного місяця від суми кредиту зазначеної в п. 1.1 договору, протягом строку дії цього договору (п. 5.1.1. договору).
Згідно з п. 5.2. договору, проценти та комісії, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця не пізніше 15 календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому такі проценти та комісії були нараховані (крім процентів, строки сплати яких визначені в наступних абзацах цього пункту). Проценти та комісії, нараховані за місяць, в якому відбувається повне повернення кредиту, повинні бути сплачені не пізніше дня повернення кредиту. Позичальник має право сплатити комісію за супроводження кредиту за весь строк користування кредитом, в тому числі за рахунок отриманих кредитних коштів. При цьому, у разі дострокового часткового або повного погашення кредиту комісія за супроводження кредиту не підлягає поверненню.
Відповідно до п. 5.3. договору, у випадку, якщо строк погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в додатку № 1 до цього договору припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, визначений відповідно до законодавства України, то позичальник має здійснити погашення заборгованості за кредитом не пізніше наступного робочого дня відповідного строку, встановленого для вчинення певної дії.
Пунктом 7.1. договору визначено, що позичальник зобов`язується повернути банку кредит у термін, зазначений у пункті 1.3. цього договору. Повернення кредиту до настання зазначеного терміну вважається достроковим. У випадках, передбачених цим договором або чинним законодавством України, позичальник зобов`язаний на вимогу банку повернути кредит достроково.
Надання кредиту здійснюється у відповідності з його цільовим призначенням, визначеним у пункті 1.4. цього договору, шляхом переказу коштів з рахунку з обліку кредитної заборгованості, зазначеного у пункті 4.1. цього договору, на поточний рахунок позичальника, зазначений у пункті 11.2. цього договору. Для цілей цього договору, днем надання кредиту вважається день списання його суми з рахунку з обліку кредитної заборгованості по реквізитах зазначених в абзаці першому цього пункту (п. 8.2. договору).
Згідно з пунктом 8.3. договору всі платежі позичальника за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів, комісій та інших платежів) здійснюється шляхом переказу коштів з будь-якого поточного рахунку позичальника на рахунок IBAN НОМЕР_2 , відкритий в банку та в цей же день перераховуються на погашення заборгованості за цим договором.
Відповідно до п. 8.4. договору, якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості позичальника за цим договором, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватись у такій черговості: у першу чергу сплачується прострочена комісія за супроводження кредиту; у другу чергу сплачується прострочені проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачується прострочена сума кредиту; у четверту чергу сплачується пеня за прострочення сплати комісії за супроводження кредиту; у п`яту чергу сплачується пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом; у шосту чергу сплачується пеня за прострочення сплати кредиту; у сьому чергу сплачуються передбачені цим договором штрафи; у восьму чергу сплачується строкова комісія за супроводження кредиту, у дев`яту чергу сплачуються строкові проценти за користування кредитом; у десяту чергу здійснюється строкове повернення кредиту. Сторони погоджуються, що банк має право змінювати вищезазначену черговість погашення заборгованості в односторонньому порядку.
Суттєвим порушенням позичальником цього договору вважається будь-яка з наступних обставин: повне або часткове прострочення повернення кредиту у відповідності з п. 1.3. цього договору; повне або часткове прострочення сплати платежу за кредитом у визначені графіком повернення кредиту строки, якщо таке прострочення складає 10 (десять) і більше календарних днів; повне або часткове прострочення сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за супроводження кредиту хоча б за один місяць, якщо таке прострочення складає 10 (десять) і більше календарних днів; несплата або часткова несплата будь-якого зі штрафів, передбачених пунктом 9.2. цього договору, протягом 20 (двадцяти) і більше календарних днів із дня одержання позичальником повідомлення банку про накладення такого штрафу; нецільове використання позичальником кредиту або його частини; недостовірність будь-якої з гарантій, наданих позичальником банку згідно з пунктом 3.1. цього договору та ін. (п. 9.5. договору).
Пунктом 9.6. договору, сторони передбачили, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, сплати комісії за супроводження кредиту і виконання усіх інших зобов`язань позичальника за цим договором та після їх виконання в односторонньому порядку розірвати цей договір у випадку, зокрема, суттєвого порушення позичальником цього договору.
Згідно з пунктом 10.2. договору цей договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами та скріплення їх печатками (за наявності) і діє до повного виконання зобов`язань позичальника за цим договором.
Договір підписаний представником позивача та відповідачем-1 особисто та скріплений печатками позивача та відповідача-1.
Графіком повернення кредиту (додаток № 1 до договору) за період з 21.12.2021 по 20.12.2021 сторони погодили, що відповідач-1 повинен був щомісяця, починаючи з 21.12.2021, в терміни, зазначені в графіку, повертати частину кредиту в загальній сумі 500 000, 00 грн (по 13 888, 89 грн), сплачувати комісію за надання кредиту в загальній сумі 268 200, 00 грн (по 7 450, 00 грн) та проценти за відповідний розрахунковий період, в загальній сумі 74, 38 грн.
Також судом встановлено, що 21.12.2021 між позивачем (надалі - кредитор) та відповідачем-2 (надалі - поручитель) укладено договір поруки № SME/BC/10-35- P (надалі - договір/договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого, поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення боржником, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «САББІА» (код ЄДРПОУ 41778165, місцезнаходження: Україна, 04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, буд. 45-а), взятих на себе забезпечених порукою зобов`язань, що витікають з кредитного договору № SME/BC/10-35 від 21.12.2021, укладеного між кредитором та боржником, з урахуванням всіх змін, доповнень, нових редакцій, новацій, додаткових договорів, додаткових угод, договорів про внесення змін, тощо, що внесені/укладені до нього або можуть бути внесені/укладені в подальшому.
Відповідно до пункту 2.1. договору, порукою, що надається за цим договором, забезпечується виконання наступних зобов`язань:
2.1.1. повернення кредитору кредиту, наданого за кредитним договором, в сумі (ліміті) 500 000, 00 гривень, зі строком користування кредитом до 20.12.2024 року, у строки, у випадках та на умовах, передбачених кредитним договором та/або цим договором, в тому числі з дотриманням, при цьому, визначеного кредитним договором порядку сплати періодичних платежів або достроково у випадках, передбачених кредитним договором та/або цим договором, та/або чинним законодавством України.
2.1.2. сплата процентів за користування кредитом у розмірі 0,01% та комісій в розмірі, строки, на умовах та в порядку, що визначені кредитним договором.
2.1.3. сплата можливої неустойки (пені, штрафів) та інших платежів/сум, які підлягають сплаті кредитору за умовами кредитного договору, у розмірі, строки, на умовах та в порядку, що визначені кредитним договором.
2.1.4. відшкодування всіх можливих збитків та витрат, понесених кредитором за, у зв`язку та/або передбачених кредитним договором, витрат кредитора, пов`язаних з захистом кредитором своїх прав та/або пред`явленням вимог і отриманням виконання за кредитним договором, та збитків кредитора, завданих внаслідок порушення (невиконання або неналежного виконання) боржником умов кредитного договору.
2.1.5. виконання боржником інших умов кредитного договору та відшкодування інших витрат кредитора, що випливають з кредитного договору.
Відповідно до п. 2.4 договору, сторони домовились, що поручитель повинен виконати забезпечені порукою зобов`язання, в тому ж порядку та обсязі, який встановлено для боржника за кредитним договором.
Згідно з п. 2.5. договору, поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання забезпечених порукою зобов`язань повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителя разом, так і від кожного окремо.
Пунктами 2.6., 2.7. договору, сторони передбачили, що відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання боржником будь-якої частини забезпечених порукою зобов`язань, так і при невиконанні боржником забезпечених порукою зобов`язання в цілому. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених порукою зобов`язання у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.
Відповідно до пункту 3.1. договору, кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання забезпечених порукою зобов`язань, що витікають із кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання боржником, передбачені кредитним договором зобов`язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов`язкового направлення поручителю письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника в цілому (або в тій чи іншій його частині).
Поручитель зобов`язаний виконати взяті на себе зобов`язання по цьому договору не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника. У письмовій вимозі про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника повинно бути визначено розмір невиконаних боржником зобов`язань, а також розмір штрафних санкцій, в разі їх наявності, що необхідно сплатити (п. 3.2. та п. 3.3. договору).
Згідно пункту 3.4. договору, письмова вимога про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника, що направляється кредитором поручителю, повинна бути здійснена у письмовій формі і буде вважатись направленою належним чином, якщо вона надіслана рекомендованим чи цінним листом (за адресою, що вказана у договорі) чи вручена особисто поручителю або уповноваженому представнику.
Сторони домовилися, що датою отримання поручителем письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника, вважається дата передачі кредитором письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника до відділення поштового зв`язку для відправлення поручителю на адресу, зазначену в цьому договорі або дата, зазначена поручителем або уповноваженою ним особою на другому примірнику вказаної вимоги, під час безпосереднього отримання. Сторони домовились, що ризик неотримання відповідної вимоги несе поручитель (п. 3.4.1. договору).
Відповідно до п. 4.1.1. та п. 4.1.2. договору, поручитель зобов`язаний: в семиденний строк, з дня отримання письмової вимоги кредитора, виконати забезпечені порукою зобов`язання шляхом перерахування заборгованості за забезпеченими порукою зобов`язаннями, в тому числі суми основної заборгованості за кредитним договором, процентів, комісій, неустойки (пені, штрафів) та інших платежів, а також витрат кредитора, пов`язаних з пред`явленням вимог і отриманням виконання за кредитним договором, та збитків кредитора, завданих порушенням боржником своїх обов`язків за кредитним договором, на рахунки, вказані у вимозі кредитора; у разі невиконання боржником та/або поручителем будь-якого з забезпечених порукою зобов`язань, відповідати перед кредитором разом з божником як солідарні боржники всім майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення.
Цей договір набуває чинності з моменту (дати) його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до настання однієї з наступних обставин: виконання в повному обсязі (в тому числі дострокове) боржником зобов`язання, забезпеченого порукою; погашення поручителем у повному обсязі заборгованості боржника за кредитним договором у порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором; якщо кредитор протягом десяти років з дня настання строку (терміну) виконання зобов`язань за кредитним договором не пред`явить позову до поручителя (п. 8.4. договору).
Договір підписаний представником позивача та відповідачем-2 особисто.
Як убачається з матеріалів справи, 21.12.2021 позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши відповідачу-1 кредитні кошти в розмірі 500 000, 00 гривень, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією виписки від 21.12.2021.
Відповідно до графіка повернення грошових коштів загальна вартість кредиту становить 768 274, 38 гривень.
За розрахунками, наданими позивачем, відповідач-1 виконав свої договірні зобов`язання частково, сплативши банку 47 581, 58 грн:
- 27 777, 78 грн за кредитним договором (13 888, 89 грн (14.01.2022) + 13 888, 84 грн (22.02.2022) + 0, 05 (24.02.2022);
- 5, 69 грн за процентами за користування кредитом (1, 51 грн (14.01.2022) + 4, 18 грн (22.02.2022);
- 19 798, 11 грн за комісією за супроводження кредиту (7 450, 00 грн (14.01.2022) + 7 450, 00 (22.02.2022) + 4 898, 11 грн (19.02.2023).
У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем-1 умов кредитного договору щодо повернення кредиту у строки, визначені пунктом 1.3. договору, 07.07.2023 позивач надіслав на адреси відповідача-1 вимогу № 05-2/04/1091-БТ від 06.07.2023 про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором від 21.12.2021 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків від 07.07.2023 та описами вкладення в цінні листи № 0504585719674 та № 0504585790980.
Також 07.07.2023 позивач направив на адресу відповідача-2 вимогу № 05-2/04/1092-БТ від 06.07.2023 про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника в цілому за кредитним договором від 21.12.2021 року відповідно до договору поруки від 21.12.2021, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку від 07.07.2023 та описом вкладення в цінний лист № 0504585715954.
Доказів виконання взятих на себе зобов`язань боржником, поручителем матеріали справи не містять.
Спір у даній справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачами взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, комісії та сплати процентів в обумовлений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом до суду про солідарне стягнення з відповідачів 472 222, 22 грн основного боргу, 71,74 грн заборгованості за процентами та 136 651, 89 грн заборгованості за комісією.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем-1 договір відноситься до кредитних договорів, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання загальних положень про договір глав 52, 53 та положення про позику, кредит визначені параграфами 1, 2 глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України, передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно частини 1 статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Положеннями статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Разом з тим відповідно до частини 1 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Судом встановлено, що відповідач-1 (позичальник) 21.12.2021 отримав від позивача в строкове платне користування кредитні кошти в розмірі 500 000, 00 грн, які повинен був повернути останньому в строк та на умовах, передбачених договором.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем-1 повернення кредиту, сплата комісії та процентів здійснювалась несвоєчасно та не в повному обсязі, що підтверджується графіком погашення заборгованості та розрахунками заборгованості за кредитним договором № SME/ВС/10-35 від 21.12.2021.
Приписами статті 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що датою погашення кредиту за кредитним договором № SME/ВС/10-35 від 21.12.2021 є 20.12.2024.
Відповідно до п. 9.5. договору, суттєвим порушенням позичальником цього договору вважається будь-яка з наступних обставин: повне або часткове прострочення повернення кредиту у відповідності з п. 1.3. цього договору; повне або часткове прострочення сплати платежу за кредитом у визначені графіком повернення кредиту строки, якщо таке прострочення складає 10 (десять) і більше календарних днів; повне або часткове прострочення сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за супроводження кредиту хоча б за один місяць, якщо таке прострочення складає 10 (десять) і більше календарних днів; несплата або часткова несплата будь-якого зі штрафів, передбачених пунктом 9.2. цього договору, протягом 20 (двадцяти) і більше календарних днів із дня одержання позичальником повідомлення банку про накладення такого штрафу; нецільове використання позичальником кредиту або його частини; недостовірність будь-якої з гарантій, наданих позичальником банку згідно з пунктом 3.1. цього договору та ін.
Разом із тим пунктом 9.6. кредитного договору, сторони передбачили, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, сплати комісії за супроводження кредиту і виконання усіх інших зобов`язань позичальника за цим договором та після їх виконання в односторонньому порядку розірвати цей договір у випадку, зокрема, суттєвого порушення позичальником цього договору.
З матеріалів справи вбачається, що банк у спірних правовідносинах скористався правом дострокового повернення кредиту, з огляду на неповернення кредиту в строки, визначені пунктом 1.3. цього договору.
Право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором.
Пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору.
07.07.2023 позивач направив на адреси відповідача-1 вимогу № 05-2/04/1091-БТ від 06.07.2023 про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором від 21.12.2021.
Також 07.07.2023 позивач направив на адресу відповідача-2 вимогу № 05-2/04/1092-БТ від 06.07.2023 про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника в цілому за кредитним договором від 21.12.2021 відповідно до договору поруки від 21.12.2021.
Доказів виконання взятих на себе зобов`язань боржником, поручителем матеріали справи не містять.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача-1 грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 472 222, 22 грн, відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення в порядку передбачено ГПК України суду не надано, а тому суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення на користь позивача 472 222, 22 грн суми основного боргу.
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідачів 71, 74 грн заборгованості за процентами та 136 651, 89 грн заборгованості за комісією.
Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п. 1.2. договору, розмір процентів за користування кредитом складає 0,01% (нуль цілих нуль одна сота) процентів річних.
Додатково позичальник щомісяця сплачує на користь банку комісію за супроводження кредиту в розмірі 1, 49 % від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. договору (п. 1.2.1. договору).
Пунктом 5.1. договору, сторони передбачили, що проценти нараховуються щоденно з використанням методу «факт/факт» (до розрахунку береться фактична кількість календарних днів у місяці та році) на суму кредиту, що фактично надана позичальнику і не повернена банку, протягом всього строку наявності такої суми, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. При цьому день надання кредиту враховується, а день повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів.
Комісія за супроводження кредиту нараховується щомісяця, в останній робочий день поточного місяця від суми кредиту зазначеної в п. 1.1 договору, протягом строку дії цього договору (п. 5.1.1. договору).
Згідно з п. 5.2. договору, проценти та комісії, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця не пізніше 15 календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому такі проценти та комісії були нараховані (крім процентів, строки сплати яких визначені в наступних абзацах цього пункту). Проценти та комісії, нараховані за місяць, в якому відбувається повне повернення кредиту, повинні бути сплачені не пізніше дня повернення кредиту. Позичальник має право сплатити комісію за супроводження кредиту за весь строк користування кредитом, в тому числі за рахунок отриманих кредитних коштів. При цьому, у разі дострокового часткового або повного погашення кредиту комісія за супроводження кредиту не підлягає поверненню.
Так, за умовами договору та графіку повернення кредиту відповідач-1 зобов`язався сплачувати щомісяця до 15 числа на користь банку комісію за надання кредиту в загальному розмірі 268 200, 00 грн, а саме, щомісячно по 7 450, 00 грн та проценти за користування кредитом у загальному розмірі 74, 38 грн.
Із розрахунків, наданих позивачем, вбачається, що відповідачем-1 сплачено 47 581, 58 грн, які були віднесені в рахунок погашення заборгованості за кредитом у розмірі 27 777, 78 грн, комісії за кредитом у розмірі 19 798, 11 грн та відсотків у розмірі 5, 69 грн.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок процентів та комісії за договором за період з 21.12.2021 по 08.08.2023 в розмірі 71, 74 грн (процентів) та 136 651, 89 грн (комісія), суд дійшов висновку, що розмір процентів та комісії є арифметично вірним та відповідає умовам договору, зокрема, додатку № 1, а відтак вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості з відповідача-2, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, у тому числі порукою.
Положеннями статті 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Згідно зі статтею 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтею 541 Цивільного кодексу України встановлено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.
За приписами статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Судом встановлено, що 21.12.2021 між позивачем та відповідачем-2 як поручителем за зобов`язаннями відповідача-1 укладено договір поруки № № SME/ВС/10-35-P.
Відповідно до п. 4.1.1. та п. 4.1.2. договору, поручитель зобов`язаний: в семиденний строк, з дня отримання письмової вимоги кредитора, виконати забезпечені порукою зобов`язання шляхом перерахування заборгованості за забезпеченими порукою зобов`язаннями, в тому числі суми основної заборгованості за кредитним договором, процентів, комісій, неустойки (пені, штрафів) та інших платежів, а також витрат кредитора, пов`язаних з пред`явленням вимог і отриманням виконання за кредитним договором, та збитків кредитора, завданих порушенням боржником своїх обов`язків за кредитним договором, на рахунки, вказані у вимозі кредитора; у разі невиконання боржником та/або поручителем будь-якого з забезпечених порукою зобов`язань, відповідати перед кредитором разом з божником як солідарні боржники всім майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення.
Згідно пункту 3.4. договору, письмова вимога про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника, що направляється кредитором поручителю, повинна бути здійснена у письмовій формі і буде вважатись направленою належним чином, якщо вона надіслана рекомендованим чи цінним листом (за адресою, що вказана у договорі) чи вручена особисто поручителю або уповноваженому представнику.
Сторони домовилися, що датою отримання поручителем письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника, вважається дата передачі кредитором письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника до відділення поштового зв`язку для відправлення поручителю на адресу, зазначену в цьому договорі або дата, зазначена поручителем або уповноваженою ним особою на другому примірнику вказаної вимоги, під час безпосереднього отримання. Сторони домовились, що ризик неотримання відповідної вимоги несе поручитель (п. 3.4.1. договору).
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено на адресу відповідача-2 вимогу № 05-2/04/1092-БТ від 06.07.2023 про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника в цілому за кредитним договором, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку від 07.07.2023 та описом вкладення в цінний лист № 0504585715954. Проте, відповідно до трекінгу поштового відправлення конверт повернувся за зворотньою адресою.
Отже, з урахуванням положень п. 3.4.1. договору, датою отримання поручителем вказаної вимоги є дата її відправлення - 07.07.2023, а відтак взяті на себе зобов`язання щодо виконання зобов`язань за кредитним договором у строк, визначений пунктами 2.1.1., 2.1.2., 3.2., 4.1.1. договору поруки та пункту 1.3. кредитного договору відповідач-2 не виконав.
Частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки зобов`язання позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «САББІА» перед позивачем не виконані, поручитель - ОСОБА_1 , як солідарний боржник відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником у тому ж обсязі, що і боржник. На дату звернення позивача з позовом, зобов`язання з поруки не припинилися.
Приймаючи до уваги положення договору поруки щодо повної солідарної відповідальності відповідача-2 за виконання боржником зобов`язання перед кредитором за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 472 222, 22 грн основного боргу, 71,74 грн заборгованості за процентами та 136 651, 89 грн заборгованості за комісією є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Будь-яких заперечень щодо наявності заборгованості за договором, доказів, що спростовують її розмір або доказів щодо повної оплати заборгованості відповідачами до суду не надано.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача 472 222, 22 грн основного боргу, 71,74 грн заборгованості за процентами та 136 651, 89 грн заборгованості за комісією.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.
На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 129, 232-234, 240, 250-252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «САББІА» (04080, місто Київ, вулиця Нижньоюрківська, будинок 45-А, ідентифікаційний код 41778165) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» (04119, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 83-Д, ідентифікаційний код 33695095) 472 222 (чотириста сімдесят дві тисячі двісті двадцять дві) грн 22 коп. основного боргу, 71 (сімдесят одну) грн 74 коп. заборгованості за процентами та 136 651 (сто тридцять шість тисяч шістсот п`ятдесят одну) грн 89 коп. заборгованості за комісією.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САББІА» (04080, місто Київ, вулиця Нижньоюрківська, будинок 45-А, ідентифікаційний код 41778165) на користь Акціонерного товариства «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» (04119, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 83-Д, ідентифікаційний код 33695095) 4 567 (чотири тисячі п`ятсот шістдесят сім) 10 коп. судового збору.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» (04119, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 83-Д, ідентифікаційний код 33695095) 4 567 (чотири тисячі п`ятсот шістдесят сім) 10 коп. судового збору.
5. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Суддя Я.А. Карабань
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2023 |
Оприлюднено | 13.11.2023 |
Номер документу | 114833854 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування забезпечення виконання зобов’язання |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Карабань Я.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні