Рішення

від 10.11.2023 по справі 914/2685/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2023 Справа № 914/2685/23

За позовом: Приватного підприємства «БК-Терем», м. Хмельницький,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Великих Можливостей», м. Львів,

про стягнення 277'385,27 грн заборгованості,

Суддя Б. Яворський,

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Справу розглянуто без судового засідання та виклику сторін.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного підприємства «БК-Терем до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Великих Можливостей» про стягнення 277'385,27 грн заборгованості за договором підряду №21/04/23 від 24.04.2023 з додатками. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення умов договору оплати за виконані роботи не здійснив.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04.09.2023 року справу № 914/2685/23 передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою від 11.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. Суд встановив строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав, а також повідомив сторін, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати у строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Ухвала про відкриття провадження у справі та прийняття справи до розгляду були надіслані за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повернута з відміткою органу поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання». Отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення сторони та на неї як на особу, яка здійснює підприємницьку діяльність, покладається організація належного отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійсненням ним такої діяльності. Отже, негативні наслідки неодержання звернення до неї за юридичною адресою, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19). Відтак, в розумінні ст. 242 ГПК України треті особи повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином. До того ж, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі. Окрім того, за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18.).

20.09.2023 представник відповідача подала заяву про ознайомлення з матеріалами справи, а 02.10.2023 сторону ознайомлено з матеріалами справи, про що представником здійснено відповідну відмітку.

09.11.2023 позивач на електронну адресу суду подав клопотання (вх.№27341/23), у якому позовні просив задоволити позовні вимоги та зазначив, що докази понесення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) буде подано у порядку ч.8 ст.129 ГПК України.

Стаття 114 ГПК України визначає, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.248 ГПК України).

Згідно ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч.2 та ч.8 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться. З моменту відкриття провадження у справі минуло більше 30 днів, відповідач повідомлявся про наявність даного спору, однак відзиву на позовну заяву не подав, хоча 02.10.2023 представник ознайомлювався з матеріалами справи. Зважаючи на це суд розглянув справу за наявними матеріалами.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

24 квітня 2023 року Приватним підприємством «БК-Терем» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна Великих Можливостей» (замовник) укладено договір підряду №21/04/23 з додатком №1 до договору (договірна ціна), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на власний ризик виконати, у відповідності даного договору роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Згідно з п.2.1 договору підрядник зобов`язаний згідно даного договору виконати замовнику наступну роботу, визначену в додатку №1 до договору на об`єкті: «Поточний ремонт АЗС (демонтажні роботи) на території ТОВ «Україна Великих Можливостей» в с. Озеряни Тернопільської області».

За умовами п.3.1 договору договірна ціна робіт визначається на основі діючих ДБН. Попередня кошторисна вартість робіт складає 351'817,20 грн. (в т.ч. ПДВ 58'636,20 грн.).

Пунктами 3.3.-3.6 договору передбачено, що оплата проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування замовником коштів на банківський рахунок підрядника, протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт. Замовник проводить попередню оплату в розмірі 30% 105'545,16 грн з ПДВ. Оплата робіт здійснюється замовником у відповідному розмірі на підставі відповідних підписаних сторонами актів виконаних робіт (КБ-2в) - упродовж 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту. Остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться замовником протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання завершених робіт.

Термін виконання та порядок здачі-приймання робіт погоджений сторонами у розділі 6 та 7 договору. Так, згідно п.7.1 договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється за актом здачі-приймання (форма КБ-2В), що підписується сторонами.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту його повного виконання (п.8.1 договору)

Сторони погодили, що замовник за порушення термінів оплати виконаних робіт сплачує підряднику пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від несплаченої суми (п.9.3 договору).

Позивач відзначив, що підприємство без отримання попередньої оплати приступило до виконання робіт в обумовлені сторонами строки та завершило їх у відповідності до умов договору. 16.06.2023 сторони підписали довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за червень 2023 року (примірна форма КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 року. Відповідно до вказаних документів, вартість виконаних робіт становила 351'817,20 грн з ПДВ.

Відповідач вартість виконаних робіт оплатив частково, що підтверджується копією платіжної інструкції №30 від 16.06.2023 на суму 100'000,00 грн; залишок заборгованості становить 251'817,20 грн, тому 13.07.2023 позивачем на адресу відповідача скеровувалась претензія з вимогою оплати вказаної заборгованості, проте така повернулася з відміткою органу зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

За неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань позивачем за період 20.06.2022-01.09.2023 нараховано 1'531,60 грн 3% річних та 24'036,47 грн пені, які просить стягнути з відповідача.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Договір, відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору підряду №21/04/23 від 24.04.2023.

Факт здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 175 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач у повному обсязі виконав прийняті на себе зобов`язання за договором підряду, проте обов`язок з оплати вартості виконаних робіт відповідачем виконано частково, заборгованість становить 251'817,20 грн. Вказане свідчить про неналежне виконання договірних зобов`язань зі сторони відповідача.

Відтак, вимога про стягнення з відповідача заявленого 251'817,20 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

За приписами ст.599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки матеріалами справи станом на момент звернення позивача із позовною заявою до суду підтверджувалась наявність заборгованості за виконані ним роботи, то позивач вправі заявити вимогу про стягнення 3% річних.

Сторони погодили, що оплата проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування замовником коштів на банківський рахунок підрядника, протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов`язано його початок (ст.253 ЦК України). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст.254 ЦК України).

При цьому суд відзначає, що з 01.04.2023 система переказів в Україні функціонує на базі міжнародного стандарту ISO 20022. Після запровадження СЕП-4 в Україні скасовано поняття «банківськийи день». Відтак, прийняті 16.06.2023 роботи, з урахуванням наведених положень мали бути оплачені відповідачем 19.06.2023.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних, із врахуванням п.3.3 договору, а також системи СЕП-4, датою прострочення оплати є 20.06.2023, суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягає заявлені позивачем 1'531,60 грн 3% річних.

Щодо стягнення 24'036,47 грн пені суд відзначає наступне.

Відповідно до частин 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У силу ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

Відповідно до п.9.3 договору замовник за порушення термінів оплати виконаних робіт сплачує підряднику пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від несплаченої суми.

Позивач за період 20.06.2023 - 01.09.2023 нарахував відповідачу пеню у розмірі 24'036,47 грн. Розрахунки долучено до матеріалів справи.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, суд дійшов висновку, що здійснене позивачем нарахування 24'036,47 грн пені є правомірним.

Станом на день прийняття рішення, відповідач доводів позивача не спростував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №0200000654 від 01.09.2023 на суму 4'160,78 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Великих Можливостей» (79067, м.Львів, вулиця Бескидська, 41; ідентифікаційний код 44813888) на користь Приватного підприємства «БК-Терем» (29017, місто Хмельницький, вулиця Свободи, 8Б; ідентифікаційний код 39078687) 251'817,20 грн основного боргу, 1'531,60 грн інфляційних втрат, 24'036,47 грн пені та 4'160,78 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Б. Яворський.