Рішення

від 30.10.2023 по справі 923/1580/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" жовтня 2023 р. м. Одеса Справа № 923/1580/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Арнаутова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Морісоль" (03028, м. Київ, вул. Лисогірська, буд. 8)

до відповідача: Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" (75620, Херсонська обл., Скадовський р-н, с. Геройське, вул. Дубинди, буд. 17)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26А)

про визнання недійсним договору та стягнення 150 000 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Панченко І.В. ордер AI №1423959 від 10.07.2023

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Морісоль".

30.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Морісоль" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство", в якій просить суд:

- визнати недійсним договір №ФД 6-20 про надання поворотної фінансової допомоги від 26.06.2020, укладений між ТОВ "Морісоль" та ДП "Геройське дослідно-промислове підприємство";

- застосувати наслідки недійсності правочину шляхом повернення коштів у сумі 150 000 грн.

11.08.2023 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій останній просить суд:

- визнати недійсним договір №ФД 6-20 про надання поворотної фінансової допомоги від 26.06.2020, укладений між ТОВ "Морісоль" та ДП "Геройське дослідно-промислове підприємство";

- стягнути з ДП "Геройське дослідно-промислове підприємство" на користь ТОВ "Морісоль" 150 000 грн.

28.08.2023 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій останній просить суд:

- визнати недійсним договір №ФД 6-20 про надання поворотної фінансової допомоги від 26.06.2020, укладений між ТОВ "Морісоль" та ДП "Геройське дослідно-промислове підприємство";

- застосувати наслідки недійсності правочину: договору №ФД 6-20 про надання поворотної фінансової допомоги від 26.06.2020, укладеного між ТОВ "Морісоль" та ДП "Геройське дослідно-промислове підприємство" та стягнути з ДП "Геройське дослідно-промислове підприємство" на користь ТОВ "Морісоль" кошти у сумі 150 000 грн, які були перераховані згідно договору №ФД 6-20 про надання поворотної фінансової допомоги від 26.06.2020;

- покласти на ДП "Геройське дослідно-промислове підприємство" всі судові витрати.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 03.12.2021 відкрито провадження у справі № 923/1580/21, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

30.12.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с.55-59).

06.01.2022 до суду від відповідача надійшла заява про залучення до матеріалів справи копії банківських виписок.

14.01.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (т.1 а.с.с43-45).

31.01.2022 позивачем подано до суду клопотання про залучення додаткових доказів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 08.02.2022 судом закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні.

У подальшому, враховуючи неможливість Господарським судом Херсонської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 18.03.2022 № 11/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ даного суду на Господарський суд Одеської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2023 року справу №923/1580/21 було розподілено судді Щавинській Ю.М.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.06.2023 суддею Щавинською Ю.М. прийнято справу №923/1580/21 до свого провадження за правилами загального позовного провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати спочатку та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 19.07.2023 судом залучено до участі у справі в якості третьої особи Регіональне відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

11.08.2023 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову (т.2 а.с.1-2).

11.08.2023 до суду від позивача надійшла заява про залучення додаткових доказів до матеріалів справи. У вказаній заяві позивач також просив суд витребувати у відповідача докази погодження органом виконавчої влади, який здійснює функції управління державною власністю, договору про надання поворотної фінансової допомоги.

28.08.2023 до суду від позивача надійшла заява про заміну предмету позову (т.2 а.с.53-54).

20.09.2023 до суду від третьої особи надійшли пояснення по справі, Фонд просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог (т.2 а.с.76-83).

Протокольною ухвалою від 02.10.2023 судом було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на раніше визначену дату та час - 04.10.2023 об 11:00.

У судовому засіданні 30.10.2023, в якому представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов, суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, з підстав ненадання доказів неможливості самостійного отримання таких доказів, а також того, що сторонами обставина відсутності погодження не заперечується.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи наявне клопотання про проведення судових засідань без участі представника.

Відповідач у судове засідання не з`явився. При цьому суд зазначає, що оскільки відповідач зареєстрований у с. Геройське, тобто на тимчасово окупованій території, куди направлення поштової кореспонденції не здійснюється у зв`язку із тим, що поштові відділення в умовах воєнного стану не працюють, останнього про розгляд справи було повідомлено з урахуванням положень Закону України Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Згідно ч.1 ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджено Наказ № 309, який 23.12.2022 зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1668/39004 з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Згідно означеного переліку с. Геройське з 24.02.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

На виконання положень названого Закону Господарським судом Одеської області вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд судом даної справи шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи у спосіб, визначений ч. 1 ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Про розгляд справи судом відповідач також повідомлявся шляхом направлення ухвал суду на електронну адресу, зазначену в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Морісоль".

Укладений між сторонами договір №ФД 6-20 про надання поворотної фінансової допомоги від 26.06.2020 є недійним з моменту укладення, оскільки зі сторони Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" підписаний директором Тищенком А.В. з перевищенням службових повноважень.

В порушення положень ст.67 Господарського кодексу України, Порядку погодження залучення державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків акцій (часток) належать державі, кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов`язаннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 №809, ані Міністерство аграрної політики та продовольства України, ані Міністерство фінансів України не надавали погодження на залучення відповідачем кредиту (позики) та укладання договору

Позовні вимоги про визнання недійсним договору ґрунтуються на положеннях ст.203, 215 ЦК України, ст.67 ГК України.

У 2021 році позивач надав відповідачу поворотну фінансову допомогу на загальну суму 480 000 грн, з яких відповідачем повернуто 330 000 грн

Вимоги про повернення грошових коштів у сумі 150 000 грн ґрунтуються на положеннях ст.216 ЦК України.

Кошти у сумі 35 000 грн, про які відповідач вказує у відзиві, були ним перераховані помилково та повернуті позивачем в повному обсязі, що підтверджується в тому числі актом звірки.

Доводи відповідача про закінчення строку дії договору 31.12.2020 року суперечать умовам оспорюваного договору. З урахуванням положень п. 8.1. договору строк дії останнього пов`язаний з моментом повернення поворотної фінансової допомоги.

3.2. Доводи Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство".

Відповідач не заперечує обставину укладання договору з порушенням діючого законодавства України, в той же час зазначає про виконання договору в повному обсязі та наголошує, що строк дії такого договору закінчився 31.12.2020, що свідчить про відсутність порушеного права позивача.

В рамках оспорюваного договору позивачем було надано відповідачу поворотну фінансову допомогу у розмірі 125 000 грн, а відповідачем в свою чергу повернуто суму у розмірі 145 000 грн.

Жодних додаткових угод про продовження строку дії договору між сторонами не укладалось, а отже підстави для перерахування коштів позивачем у 2021 відсутні.

3.3. Доводи Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Матеріалами справи не підтверджено обставини непогодження органом виконавчої влади, який здійснює функції з управління державною власністю, залучення відповідачем позики та укладання договору.

Строк повернення позики становить менше 12 місяців, а отже така позика є короткостроковою та не підпадає під регулювання ст.67 ГК України та Порядку №809, відповідно договір не містить ознак недійсності.

Враховуючи безпідставність вимог позивача про визнання недійсним договору, заявлені позивачем на підставі положень ст. 216 ЦК України вимоги про стягнення коштів у сумі 150 000 задоволенню не підлягають.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

26.06.2020 між ДП "Геройське дослідно-промислове підприємство" в особі директора Тіщенка Андрія Віталійовича, який діяв на підставі статуту, (Сторона - 1) та ТОВ "Морісоль" в особі директора Непеіна Д.А., що діяв на підставі статуту, (Сторона-2) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №ФД 6-20 (т.1 а.с.10-12), відповідно до п. 1.1. якого Сторона-2 надає Стороні-1 кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги, а Сторона-1 зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

За умовами п. 2.1., 2.4. договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 150 000 грн. Поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення Стороною-2, але на строк не більше ніж 1 місяць з моменту її надходження на розрахунковий рахунок користувача.

Згідно п. 3.1. договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню у строк не більше ніж 1 місяць з моменту її надходження на розрахунковий рахунок користувача.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту повернення поворотної фінансової допомоги.

Як встановлено судом з матеріалів справи, у 2020 році позивачем було надано відповідачу поворотну фінансову допомогу у сумі 125 000 грн, яка була повернута відповідачем в повному обсязі, що підтверджується виписками по рахунку (т.1 а.с.75-91, т.2 а.с.6-35) та сторонами договору жодним чином не заперечується.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, у 2021 році позивачем було надано відповідачу поворотну фінансову допомогу у сумі 480 000 грн, натомість відповідачем повернуто 330 000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку (т.1 а.с.75-91, т.2 а.с.6-35), а саме: 13.01.2021 надано 130 000 грн, повернуто 28.01.21 - 100 000 грн, 04.02.21- 10 000 грн., 09.02.21- 10000 грн, 12.02.21 10000 грн; 15.03.2021 надано 200 000 грн., 18.03.21 повернуто 200000 грн; 22.02.21 надано 30000 грн, 30.03.21 надано 70000 грн, 23.04.21 надано 50000 грн.

В матеріалах справи також наявний підписаний сторонами та скріплений печатками акт звіряння взаємних розрахунків за період червень 2020 квітень 2021 років (т.1 а.с.17), згідно якого за відповідачем рахується заборгованість у сумі 150 000 грн. Відповідач інформацію, наведену в акті, не спростував та не заперечив.

Доказів повернення поворотної фінансової допомоги відповідачем на користь позивача матеріали справи не містять.

5. Позиція суду.

5.1 Щодо вимог про визнання договору недійсним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5).

Згідно із ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом ст. 203, 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу. Недодержання кожної із цих вимог є самостійною підставою недійсності правочину.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частиною 7 ст. 179 ГК України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

З огляду на положення ст. 1046 ЦК України, п 14.1.257 ст. 14 ПК України, суд зазначає, що оспорюваний договір за своєю правовою природою є договором позики, стороною за яким виступило державне підприємство.

Відповідно до ч.4 ст. 67 Господарського кодексу України державні підприємства, у тому числі господарські товариства (крім банків), у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв), здійснюють залучення внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобов`язаннями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, здійснюють залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобов`язаннями - за погодженням з органом виконавчої влади, який здійснює функції управління державною власністю. Порядок таких погоджень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 809 від 15.06.2011 затверджено Порядок погодження залучення державними підприємствами, в тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов`язаннями, який визначає процедуру погодження залучення державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі (далі - підприємства), кредитів (позик) шляхом укладення кредитного договору, договору позики або випуску облігацій підприємства (далі - залучення кредиту (позики), у результаті якого виникають зобов`язання щодо повернення коштів, та надання гарантій або поруки за такими зобов`язаннями (далі - Порядок).

Згідно з п. 2 Порядку залучення підприємством кредиту (позики), надання гарантій або поруки за таким зобов`язанням погоджується: Мінфіном - щодо внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик); органом виконавчої влади, який здійснює функції управління державною власністю (далі - уповноважений орган), - щодо внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик).

За змістом п. 3 Порядку для погодження залучення підприємством кредиту (позики), підприємство подає Мінфіну або уповноваженому органу заяву, до якої додаються: у разі погодження залучення кредиту (позики), зокрема, проект кредитного договору (договору позики, проспекту емісії або рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій підприємства, а в разі надання повноважень щодо залучення кредиту (позики) - також проект відповідного договору), який зокрема: повинен передбачати напрями використання залучених коштів, що відповідають визначеній установчими документами меті діяльності підприємства, плату за користування кредитом (позикою), яка відповідає тій, що склалася на ринку фінансових послуг на момент подання заяви, а також право підприємства на дострокове виконання зобов`язань за кредитом (позикою); не може передбачати дострокове виконання зобов`язань за кредитом (позикою) з ініціативи кредитора із необґрунтованими фінансовими втратами (за винятком здійснення запозичення у формі випуску облігацій підприємства), неконкурентний спосіб переходу права власності на майно підприємства, а також не повинен містити положень щодо обов`язкового дострокового виконання зобов`язань на вимогу кредитора (інвестора) у разі зниження кредитного рейтингу України та/або підприємства.

За змістом п.4 Порядку Мінфін або уповноважений орган протягом 30 робочих днів після надходження заяви приймає рішення щодо погодження залучення кредиту (позики), забезпечення підприємством виконання зобов`язань за кредитом (позикою) порукою або гарантією чи відмови у погодженні, про що письмово повідомляє підприємству.

Як встановлено судом, станом на момент укладання оспорюваного правочину позивач перебував у підпорядкуванні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Таким чином, виходячи з названих положень законодавства, чинного станом на момент укладання договору, з урахуванням того, що оспорюваний правочин є фактично внутрішньої короткостроковою позикою (що надана строком до одного року), залучення відповідачем позики мало бути погоджено уповноваженим органом.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Водночас доказів погодження уповноваженим органом вчинення відповідачем оспорюваного правочину матеріали справи не містять.

При цьому суд враховує також, що обставина необхідності погодження оспорюваного правочину органом управління та відсутність такого погодження відповідачем жодним чином не заперечується.

З урахуванням підтвердження матеріалами справи обставини надання позивачем відповідачу позики у більшому розмірі ніж останнім повернуто, доводи відповідача стосовно того, що договір є виконаним судом до уваги не приймаються.

З урахуванням положень п.8.1. договору суд зазначає про помилковість висновків відповідача щодо закінчення строку дії договору 31.12.2020.

Доводи третьої особи стосовно того, що погодженню підлягає лише позика, укладена строком більш ніж на один рік, ґрунтуються на невірному тлумаченні положень закону, та не можуть бути прийняті судом до уваги. При цьому суд також враховує, що третя особа, зазначаючи про наявність практики Верховного суду з такого питання, не вказує номер справи та дату постанови, з огляду на що суд позбавлений можливості надати оцінку релевантності висновків Верховного Суду даній справі. При цьому, постанови у справах 911/2129/17, 916/97/20 подібних висновків не містять.

Таким чином суд доходить висновку, що договір про надання поворотної фінансової допомоги №ФД 6-20 укладений з порушенням вимог чинного законодавства (ст. 67 Господарського кодексу України, приписів Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 №809), оскільки залучення короткострокової позики здійснено без погодження з органом виконавчої влади, який виконує функції управління державною власністю, а отже підлягає визнанню недійсним.

Суд також враховує відсутність необхідності доведення наявності або відсутності порушеного права сторони правочину, за умови встановлення порушення положень законодавства при укладання договору. Натомість встановлення обставини порушення цивільного права або інтересу особи підлягає встановленню за умови звернення до суду з позовом про визнання недійсним правочину особою, яка не є стороною договору.

5.2. Щодо вимоги про стягнення.

Правові наслідки недійсності правочину встановлено у статті 216 ЦК України. У частині першій цієї статті зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно з частиною 2 статті 216 ЦК України якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частиною 1 та 2 статті 216 ЦК України, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

За змістом частин 1 та 2 статті 216 ЦК України правовими наслідками недійсності правочину є реституція (основний наслідок) та відшкодування збитків (додатковий наслідок).

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина 1 статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Метою проведення реституції є відновлення між сторонами такого собі status quo у фактичному та правовому становищі, що існував до вчинення правочину, шляхом, так би мовити, абсолютного знищення юридичного значення будь-яких дій, що вчинялися суб`єктами - учасниками недійсного правочину.

За таких обставин, недійсність оспорюваного правочину зумовлює обов`язок відповідача повернути позивачу суму позики у розмірі 150 000 грн, отриману останнім за договором про надання поворотної фінансової допомоги.

6. Щодо судових витрат.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір №ФД 6-20 про надання поворотної фінансової допомоги від 26.06.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Морісоль" та Державним підприємством "Геройське дослідно-промислове підприємство".

3. Застосувати наслідки недійсності правочину, стягнувши з Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" (75620, Херсонська обл., Скадовський р-н, с. Геройське, вул. Дубинди, буд. 17, код ЄДРПОУ 00383604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Морісоль" (03028, м. Київ, вул. Лисогірська, буд. 8, код ЄДРПОУ 39274450) кошти у сумі 150 000 /сто п`ятдесят тисяч/ грн, які були перераховані згідно з договором №ФД 6-20 про надання поворотної фінансової допомоги від 26.06.2020.

4. Стягнути з Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" (75620, Херсонська обл., Скадовський р-н, с. Геройське, вул. Дубинди, буд. 17, код ЄДРПОУ 00383604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Морісоль" (03028, м. Київ, вул. Лисогірська, буд. 8, код ЄДРПОУ 39274450) судовий збір у сумі 4 540 /чотири тисячі п`ятсот сорок/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09 листопада 2023 р.

Суддя Ю.М. Щавинська