Рішення

від 30.10.2023 по справі 920/900/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.10.2023м. СумиСправа № 920/900/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/900/23

за позовомСумської міської ради (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 23823253),

до відповідачів 1)Приватного виробничо-комерційного підприємства «Легіон» (вул. Британська (Горького), буд. 25, м. Суми, 40004; код за ЄДРПОУ 23639377),

2)фізичної особи-підприємця Лісовенка Ігоря Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ),

про стягнення 76330,37 грн

за участю представників сторін:

від позивача:Фадєєв В.Ю. (самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ),

від відповідачів: 1) не прибув,

2) не прибув,

справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження

установив:

01.08.2023 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить:

1) стягнути з першого відповідача 61573,84 грн (шістдесят одна тисяча п`ятсот сімдесят три грн 84 коп.) за використання 85/100 частини земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:03:001:0013 за адресою: вул. Григорія Давидовського, буд. 7, м. Суми без оформлення договору оренди за період з 01.01.2022 по 09.07.2023 та судовий збір у сумі 2165,18 грн пропорційно до заявлених вимог.

2) стягнути з другого відповідача ради 14756,53 грн (чотирнадцять тисяч сімсот п`ятдесят шість грн 53 коп.) за використання 15/100 частини земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:03:001:0013 за адресою: вул. Григорія Давидовського, буд. 7, м. Суми без оформлення договору оренди за період з 01.01.2022 по 09.07.2023 та судовий збір у сумі 518,82 грн пропорційно до заявлених вимог.

03.08.2023 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким перший відповідач Приватне виробничо-комерційне підприємство «Легіон», зареєстрований як юридична особа з місцезнаходженням: вул. Горького (перейменовано в Британська), буд. 25, м. Суми, 40004.

03.08.2023 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким другий відповідач - Лісовенко Ігор Анатолійович, зареєстрований як фізична особа-підприємець з місцезнаходженням : АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 04.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №920/900/23 в порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 18.09.2023, установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

04.08.2023 копія зазначеної ухвали надіслана учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України за списком розсилки №4664.

11.09.2023 копія ухвали від 04.08.2023 у справі №920/900/23, надіслана на адресу другого відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві, що співпадає з місцезнаходженням відповідача за даними ЄДРПОУ, а саме: ФОП Лісовенко І.А., АДРЕСА_1 , була повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

18.09.2023, у зв`язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, розгляд справи, призначений в судове засідання на 12:30, не відбувся, зазначене підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 18.09.2023 у справі №920/900/23.

Ухвалою від 19.09.2023 у справі №920/900/23 призначено судове засідання на 30.10.2023.

19.09.2023 копія даної ухвали надіслана учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України за списком розсилки №5816.

27.10.2023 представник позивача надіслав заяву про закриття провадження в частині позовних вимог (вх №4146), відповідно до якої позивач зазначив, що другий відповідач - ФОП Лісовенко І.А., 13.09.2023 добровільно виконав заявлені до нього позовні вимоги, сплативши 14756,53 грн. З огляду на зазначене, представник позивача просить закрити провадження у справі за відсутністю предмету спору в частині позовних вимог до ФОП Лісовенко І.А. та присудити стягнення понесених позивачем судових у сумі 518,82 з фізичної особи -підприємця Лісовенко Ігоря Анатолійовича.

У судовому засіданні 30.10.2023 встановлено:

Представник позивача у судове засідання прибув, підтримав подану заяву про часткове закриття провадження у справі щодо позовних вимог, заявлених до другого відповідача, та просив позов задовольнити щодо стягнення з першого відповідача 61573,84 грн, а також - стягнути з відповідачів судовий збір.

Перший відповідач у судове засідання не прибув, ні відзиву, ні будь-яких інших клопотань та/або заяв не подав, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового виправлення про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином 22.09.2023.

Другий відповідач у судове засідання не прибув, ні відзиву, ні будь-яких інших клопотань та/або заяв не подав, 23.10.2023 копія ухвали від 19.09.2023 у справі №920/900/23, надіслана на адресу другого відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві, що співпадає з місцезнаходженням відповідача за даними ЄДРПОУ, а саме: ФОП Лісовенко І.А., АДРЕСА_1 , була повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження сторін на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відсутній», «закінчення терміну зберігання» тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов`язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.

Сам лише факт не отримання учасником провадження кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

З огляду на викладене, враховуючи повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштової кореспонденції із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», суд дійшов висновку, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвали суду у справі вважаються врученими другому відповідачу в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відповідною відміткою.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, судом протягом всього періоду розгляду справи здійснювалися спроби повідомлення другого відповідача за всіма відомими суду засобами зв`язку з цим відповідачем; матеріали справи не містять відомостей про будь-які інші засоби зв`язку з зазначеним відповідачем.

Отже, суд констатує небажання другого відповідача висловити свою правову позицію у даному спорі, незабезпечення другим відповідачем присутності у всіх засідання у справі.

При цьому в кожній ухвалі у справі роз`яснено про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Для цих цілей існує .

Відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Отже у другого відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, та реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному вебсайті https://reyestr.court.gov.ua/).

Таким чином, судом було вчинено всі необхідні дії щодо повідомлення другого відповідача про відкриття провадження у справі, а також про всі призначені у справі судові засідання, вчинення відповідних процесуальних дій та надано можливість взяти участь у судових засіданнях і викласти свої, зокрема, заперечення проти задоволення позовних вимог, натомість другий відповідач не вживав заходів щодо реалізації наданого йому права навести свої доводи та міркування, заперечення проти заяв, доводів і міркувань позивача, передбачене статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, шляхом участі в судових засіданнях, подання відзиву на позовну заяву та надання доказів.

Враховуючи незабезпечення другим відповідачем отримання поштової кореспонденції за своїм офіційним місцезнаходженням, а також відсутність у вказаному реєстрі відомостей щодо електронної пошти чи інших засобів зв`язку з відповідачем, не повідомлення суду інших засобів зв`язку з відповідачем, суд прийшов до висновку, що вказані дії свідчать про відмову від отримання відповідачем судових повісток (ухвал суду).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неприбуття.

Таким чином, суд вважає, що другий відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі, та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

У зв`язку із належним повідомленням відповідачів про місце, дату та час розгляду справи, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України, судом були з`ясовані всі обставини на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

30.10.2023 в судовому засіданні судом закінчений розгляд справи по суті та згідно із приписами статей 233, 240 Господарського процесуального кодексу України за результатами оцінки доказів, поданих сторонами у нарадчій кімнаті прийнято рішення та у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини:

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.01.2023 №НВ-0000083242023 та Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 31.07.2023 на території Сумської міської територіальної громади знаходиться земельна ділянка комунальної власності площею 0,3853 гектарів з кадастровим номером 5910136600:03:001:0013, місце розташування: АДРЕСА_2 , категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення: 11.02, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

На зазначеній земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 , розташоване нежитлове приміщення, квасильно-засолочний цех «Б1» загальною площею 3581,8 м2.

12.04.2005 між Закритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія Свіжий вітер» (продавець) та Приватним виробничо-комерційним підприємством «Легіон» (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, за п. 1 якого продавець продав, а покупець купив нежиле приміщення: квасильно-засолочний цех, цегляне, бетоні блоки, загальною площею 3092,1 м2, під літерою «Б1», що знаходяться по АДРЕСА_2 .

20.04.2005 відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії СВР №388147 КП «Сумське МБТІ» на підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу нежиле приміщення: квасильно-засолочний цех, цегляне, бетоні блоки, загальною площею 3092,1 м2, під літерою «Б1», що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 зареєстроване на праві приватної власності за Приватним виробничо-комерційним підприємством «Легіон».

18.08.2015 між Приватним виробничо-комерційним підприємством «Легіон» (продавець) та ОСОБА_1 (далі покупець) укладено договір купівлі-продажу №1224, згідно з п. 1.1. якого продавець передав у власність, а покупець, прийняв у власність 6/100 (шість сотих) частин від нежитлового приміщення, квасильно-засолочного цеха під літ. «Б1» загальною площею 3581,8 кв.м, що знаходяться на орендованій земельній ділянці (договір оренди земельної ділянки, посвідчений 15.12.2005 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Дувановою Т.П. за р.№7504), площею 0,8024 га, кадастровий номер 5910136600:03:001:0021 за адресою: АДРЕСА_2 .

08.04.2016 між Приватним виробничо-комерційним підприємством «Легіон» (продавець) та ОСОБА_1 (далі покупець) укладено договір купівлі-продажу №463, відповідно до п. 1.1. якого 9/100 (дев`ять сотих) частин від нежитлового приміщення, квасильно-засолочного цеха під літ. «Б1» загальною площею 3581,8 кв.м, що знаходяться на земельній ділянці площею 0,8024 га, кадастровий номер 5910136600:03:001:0021 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Інформації довідки від 25.07.2023 №340278100 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі інформаційна довідка від 25.07.2023 №340278100) за ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності зареєстровано :

- 18.08.2015 - 6/100 нежитлового приміщення, квасильно-засолочного цеха під літ. «Б1»;

- 08.04.2016 - 9/100 нежитлового приміщення, квасильно-засолочного цеха під літ. «Б1».

Таким чином, ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності 15/100 зазначеного нежитлового приміщення, а згідно з інформаційною довідкою від 25.07.2023 №340278100 з 18.08.2015 за Приватним виробничо-комерційним підприємством «Легіон» зареєстровано на праві спільної часткової власності 85/100 нежитлового приміщення, квасильно-засолочного цеха під літ. «Б1» за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Скрябіна, буд. 7.

Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, як уповноважений орган позивача, направив на адресу Відповідачів листи від 01.12.2021 №06.01-16/3608 і №06.01-16/3609 та листи від 16.03.2023 №06.01-16/417 і №06.01-16/416 про усунення порушень земельного законодавства, в яких наполягав на укладенні з Сумською міською радою договорів оренди спірної земельної ділянки з метою усунення порушень вимог земельного законодавства, а також зазначав про право позивача звернутися до суду із позовом про стягнення з відповідачів коштів за користування земельною ділянкою без зареєстрованого на неї речового права.

03.03.2023 ГУ ДПС у Сумській області листом №1312/5/18-28-04-08-06 повідомило Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської про сплату у 2022 році першим відповідачем податкових зобов`язань з орендної плати в сумі 22038,00 грн.

06.03.2023 ГУ ДПС у Сумській області листом №1404/5/18-28-24-02-04 надало Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської інформацію, за якою по платнику ОСОБА_1 відсутня сплата земельного податку та/або орендної плати по земельній ділянці кадастровий номер 5910136600:03:001:0013.

Рішенням Сумської міської ради від 30.06.2021 №1231-МР та від 14.07.2022 №3025-МР в т.ч.: затверджено ставки земельного податку

Враховуючи, вищезазначені рішення та те, що за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5910136600:03:001:0013 земельний податок та/або орендна плата за 2022-2023 роки ПВКП «Легіон» сплачувалися не в повному обсязі та відсутністю сплати за 2023 рік, а ФОП Лісовенко І.А. земельний податок та/або орендна плата за 2022-2023 роки не сплачувалась взагалі, на підставі відомостей про нормативну грошову оцінку (Витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2022 і 2023 роки додано до позову), пропорційно частці 85/100 першого відповідача та частці 15/100 другого відповідача у праві спільної часткової власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, квасильно-засолочний цех «Б1», позивачем визначено розмір втрат міського бюджету Сумської міської територіальної громади за 2022 рік та за період з 01.01.2023 по 09.07.2023 (за 190 днів), який мав сплати перший відповідач в сумі 61573,84 грн, а другий відповідач в сумі 14756,53 грн.

Листами від 16.03.2023 №06.01.-16/418 і №06.01.-16/416 та листами від 10.07.2023 №06.01-16/966 і №06.01-16/963 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради проінформував відповідачів, про визначення недотриманого доходу. Було запропоновано першому відповідачу сплатити 61573,84 грн, а другому відповідачу - 14756,53 грн, що нараховані за 2022 рік та за період з 01.01.2023 по 09.07.2023.

Вимогу відповідачі залишили без задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у 2022 році та у період 01.01.2023 по 09.07.2023 відповідачі користувався земельною ділянкою кадастровий номер 5910136600:03:001:0013 без оформлення договорів оренди, тому, відповідно до положень статей 1212-1214 ЦК України, повинні відшкодувати Сумській міській раді всі доходи, які остання могла б одержати від оренди земельної ділянки.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Матеріалами справи підтверджено, що перший відповідач є власником 85/100 частини, а другий відповідач 15/100 частини нерухомого майна (нежитлове приміщення, квасильно-засолочний цех «Б1» за адресою вул. Григорія Давидовського (колишня назва вулиці - Скрябіна), 7, м. Суми), що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 5910136600:03:001:0013.

За змістом частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання об`єкту нерухомості, що належить відповідачу на праві власності, неможливе без відповідної земельної ділянки.

Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а тому, у зв`язку з користуванням відповідачем нерухомим майном, презюмується його користування земельною ділянкою, якщо іншого не доведено.

Ні перший відповідач, ні другий відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому, відповідно, не є суб`єктами плати за землю у формі земельного податку.

Єдиною можливою формою здійснення плати за землю для відповідачів, як землекористувачів, є орендна плата на підставі договору оренди земельної ділянки.

Суд встановив, що матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачами права користування земельною ділянкою у спірний період, зокрема укладення договору оренди та державної реєстрації права оренди.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

До моменту оформлення власником об`єктів нерухомості права оренди земельних ділянок, на яких ці об`єкти розташовані, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладених договорів їх оренди та недоотримання їхнім власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Зазначеної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17.

Згідно з розрахунком позивача, за період з 01.01.202 по 09.07.2023 місцевий бюджет не отримав 61573,84 грн та 14756,53 грн орендної плати у зв`язку із неоформленням першим відповідачем та другим відповідачем відповідно права користування земельною ділянкою. Розрахунок розміру безпідставно збережених коштів проведений позивачем з урахуванням площі спірної земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, а також частки майна першого та другого відповідача у праві спільної часткової власністі на об`єкт нерухомості, що знаходиться на відповідній земельній ділянці, на підставі нормативно грошової оцінки, зазначеної у витягах із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2022 і 2023 роки, а також із застосуванням ставки орендної плати, встановлених рішеннями Сумської міської ради від 30.06.2021 №1231-МР та від 14.07.2022 №3025-МР, які додані до позовної заяви.

Перший відповідач не подав ні обґрунтованих заперечень проти позову, ні доказів відшкодування позивачу коштів за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди. В той час як другий відповідач 13.09.2023 сплатив позивачу 14756,53 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за адресою: вул. Григорія Давидовського (колишня назва Скрябіна), буд. 7, м. Суми, за період з 01.01.2022 по 09.07.2023 є законними та обґрунтованими.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 13.09.2023 другий відповідач сплатив позивачу 14756,53 грн, що підтверджено службовою запискою №47 від 14.09.2023, платіжною інструкцією від 13.09.2023 №2422 та випискою по рахунку 14.09.2023, які додані позивачем до матеріалів справи згідно із заяви про закриття провадження у справі в частині позовних вимог (вх №4146 від 27.10.2023).

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення першого відповідача 61573,84 грн за використання 85/100 частини земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:03:001:0013 за адресою: вул. Григорія Давидовського, буд. 7, м. Суми без оформлення договору оренди за період з 01.01.2022 по 09.07.2023.

А також враховуючи відсутність спору щодо стягнення з другого відповідача 14756,53 грн, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, суд задовольняє заяву позивача (вх №4146 від 27.10.2023) та закриває провадженням у справі в частині стягнення з ФОП Лісовенко І.А. 14756,53 грн. за використання 15/100 частини земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:03:001:0013 за адресою: вул. Григорія Давидовського, буд. 7, м. Суми без оформлення договору оренди за період з 01.01.2022 по 09.07.2023.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

При зверненні до суду з позовом як доказ сплати судового збору позивач подав платіжну інструкцію від 27.07.2023 №292 в сумі 2684,00 грн та просить стягнути пропорційно до заявлених вимог з першого відповідача 2165,18 грн судового збору та з другого відповідача 518,82 грн судового збору.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України з першого відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2165,18 грн судового збору, а з другого відповідача - 518,82 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 231-233, 236-238, 240, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Закрити провадженням у справі в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Лісовенка Ігоря Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) 14756,53 грн. за використання 15/100 частини земельної ділянки, кадастровий номер 5910136600:03:001:0013, за адресою: вул. Григорія Давидовського, буд. 7, м. Суми, без оформленого договору оренди за період з 01.01.2022 по 09.07.2023.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця Лісовенка Ігоря Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Сумської міської ради (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 23823253) 518,82 грн (п`ятсот вісімнадцять грн 82 коп.) судового збору.

4.Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Легіон» (вул.Британська (Горького), буд. 25, м. Суми, 40004; код за ЄДРПОУ 23639377) на користь Сумської міської ради (майдан Незалежності, буд. 2, м.Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 23823253) 61573,84 грн (шістдесят одна тисяча п`ятсот сімдесят три грн 84 коп.) за використання 85/100 частини земельної ділянки, кадастровий номер 5910136600:03:001:0013, за адресою: вул. Григорія Давидовського, буд. 7, м. Суми, без оформленого договору оренди за період з 01.01.2022 по 09.07.2023, а також 2165,18 грн (дві тисячі сто шістдесят п`ять грн 18 коп.) судового збору.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 10.11.2023.

СуддяВ.Л. Котельницька