Постанова
Іменем України
09 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 308/10615/21
провадження № 61-6131св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Родовід»,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент інвест груп»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 грудня 2022 року у складі судді Крегул М. М., ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2022 року у складі судді Крегул М. М. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 березня 2023 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Джуги С. Д., Фазикош Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позову та судових рішень судів попередніх інстанцій
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі - Управління ДАБК виконавчого комітету Ужгородської міської ради), Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Родовід» (далі - ОК «ЖБК «Родовід»), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент інвест груп» (далі - ТОВ «Континент інвест груп»), про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, зобов`язання вчинити дії.
Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона є власником земельної ділянки загальною площею 0,10 га, кадастровий номер 2110100000:29:001:0036, із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також житлового будинку загальною площею 314,2 кв. м. (готовністю - 91 %), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Суміжним землевласником земельної ділянки загальною площею 0,2063 га, кадастровий номер 2110100000:29:001:005, з цільовим призначенням: для іншої комерційної діяльності, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , тривалий час було Відкрити акціонерне товариство «Родовід банк» (далі - ВАТ «Родовід банк»).
У червні 2021 року ОСОБА_1 отримала письмову відповідь на колективну скаргу, у якій зазначено, що територія, на якій розташовано будівлю ВАТ «Родовід банк» та який планується реконструювати під торгово-житловий комплекс, згідно з Генеральним планом міста Ужгорода віднесено до території змішаної громадської та житлової забудови.
10 лютого 2020 року ОСОБА_2 наказом начальника Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради О. Боршовським № 23-М затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва № 12/03-01/20, назва об`єкта будівництва: будівництво торгово-житлового комплексу, гранично допустима висотність будівлі - 17,5 м від найнижчої планувальної відмітки землі до верхньої конструктивної відмітки даху, за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 0,2063 га, кадастровий номер 211010000:29:001:0005, з цільовим призначенням для іншої комерційної діяльності.
Позивачка зазначала, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта суперечать чинному законодавству України та порушують її законні права та інтереси. Зокрема будівництво торгово-житлового комплексу, загальною поверховістю будівлі 5 поверхів за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 0,2063 га, кадастровий номер 211010000:29:001:0005, не передбачено Генеральним планом міста Ужгорода, оскільки така територія призначена для садибної житлової забудови, де поверховість будинків не може перевищувати трьох поверхів; дозвіл на забудову земельної ділянки надано без зміни її цільового призначення; неправомірно змінена конфігурація земельної ділянки та не розроблено історико-архітектурний опорний план.
Із урахуванням наведених обставин позивачка просила суд:
- скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 10 лютого 2020 року № 12/03-01/20, видані ОСОБА_2 , назва об`єкта будівництва: будівництво торгово-житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці, кадастровий номер 2110100000:29:001:0005, із цільовим призначенням для іншої комерційної діяльності;
- зобов`язати ОСОБА_2 за власні кошти у двомісячний термін після набуття рішенням законної сили привести земельну ділянку площею 0,2063 га, кадастровий номер 2110100000:29:001:0005, із цільовим призначенням для іншої комерційної діяльності, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , до попереднього стану, який існував станом на червень 2021 року, а саме: до отримання 13 липня 2021 року дозволу на будівництво, клас наслідків СС2, назва об`єкту будівництва: будівництво торгово-житлового комплексу в АДРЕСА_2 , замовник: ОК «ЖБК «Родовід»;
- стягнути солідарно з відповідачів на її користь судові витрати.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 23 березня 2023 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оспорювані містобудівні умови та обмеження відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. Позивачка не довела порушення її прав оскаржуваними містобудівними умовами та обмеженнями, оскільки вони не встановлюють для неї будь-яких прав та обов`язків, а тому відповідно не можуть безпосередньо порушувати її законні права та/або інтереси. Посилання позивачки на загрозу обвалу бетонної огорожі чи пошкодження конструкції житлового будинку, в якому вона проживає, є бездоказовими та передчасними.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Мельника Я. Ю. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки у задоволенні позову відмовлено, то судові витрати у справі покладаються на позивачку.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У квітні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 грудня 2022 року, ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 березня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, а також стягнути із відповідачів на користь позивача судові витрати.
У касаційній скарзі заявниця зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі № 520/2261/19, Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 463/4564/16, від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, від 26 січня 2022 року у справі № 907/651/18, від 14 грудня 2022 року у справі № 640/28978/20, від 20 грудня 2022 року у справі № 914/4080/21.
Також як підставу касаційного оскарження заявниця зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо: дотримання місцевими судами строків розгляду справи; скасування судового рішення, ухваленого суддею у помилковій формі; перебирання судом першої інстанції повноважень апеляційного суду; продовження будівництва на земельній ділянці при зміненій конфігурації без затвердження такої рішенням органу місцевого самоврядування; продовження будівництва за новим ескізним проєктом (суттєве збільшення загальної площі об`єкту будівництва) після подання до уповноважених органів містобудування та архітектури первинного містобудівного розрахунку, а також щодо порушення максимально допустимого відсотку забудови земельної ділянки.
Крім того у касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень міститься посилання на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме зазначено, що: суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частина третя статті 411 ЦПК України).
У вересні 2023 року представник ОСОБА_2 , ОК «ЖБК «Родовід», ТОВ «Континент інвест груп» - адвокат Радь І. І. подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Відзив мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, який відповідає практиці Верховного Суду, про те, що позивачка не довела порушення своїх прав у цій справі, у неї відсутній цивільний інтерес, який суд повинен був, чи міг захистити. Посилання заявниці у касаційній скарзі на не врахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі № 520/2261/19, Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 463/4564/16, від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, від 26 січня 2022 року у справі № 907/651/18, від 14 грудня 2022 року у справі № 640/28978/20, від 20 грудня 2022 року у справі № 914/4080/21, є необґрунтованими, оскільки правовідносини у зазначених справах не є подібними тим, які виникли між учасниками цієї справи.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,10 га з кадастровим номером 2110100000:29:001:0036, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 06 вересня 2004 року серії ЗК № 009606.
14 грудня 2018 року між ПАТ «Родовідбанк» та ОСОБА_2 укладено договорів купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого ОСОБА_2 набув у власність будівлю загальною площею 270,9 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку площею 0,2063 га кадастровий номер 211010000:29:001:0005, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Цільове призначення земельної ділянки - інша комерційна діяльність.
Земельна ділянка, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , площею 0,10 га з кадастровим номером 2110100000:29:001:0036, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , межує із земельною ділянкою ОСОБА_2 площею 0,2063 га кадастровий номер 211010000:29:001:0005, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 .
Наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 10 лютого 2020 року № 23-М затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва «Будівництво торгово-житлового комплексу» від 10 лютого 2020 року № 12/03-01/20, вид будівництва - нове будівництво, замовник будівництва - ОСОБА_2 .
У містобудівних умовах та обмеженнях від 10 лютого 2020 року № 12/03-01/20 вказане цільове призначення земельної ділянки площею 0,2063 га кадастровий номер 211010000:29:001:0005, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 - інша комерційна діяльність, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, функціональне призначення - для будівництва та обслуговування торгово-житлового комплексу; згідно з Генеральним планом міста Ужгорода, який затверджений рішенням XXIX сесії Ужгородської міської ради IV скликання 04 червня 2004 року № 313, земельна ділянка розміщена на території історично сформованої змішаної житлової та громадської забудови; гранично допустима висотність будівлі - 17,5 м, від найнижчої планувальної відмітки землі до верхньої конструктивної відмітки даху, максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - 45 %.
Пунктом 5 містобудівних умов та обмежень від 10 лютого 2020 року № 12/03-01/20 визначено, що об`єкт будівництва знаходиться поза межами зон із планувальними обмеженнями охоронних зон пам`яток культурної спадщини, зон охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, охоронних зон об`єктів природно-заповідного фонду, прибережних захисних смуг.
02 листопада 2020 року Управлінням ДАБК Ужгородської міської ради затверджено Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт № ЗК 020201102907, яке подане ОСОБА_2 та яким замовник повідомив про початок виконання будівельних робіт по об`єкту будівництва - будівництво торгово-житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 0,2063 га кадастровий номер 211010000:29:001:0005.
Аналогічна інформація міститься у дозволі на будівництво, реєстраційний номер ЗК012210705774, що зареєстрований 13 липня 2021 року.
Згідно з дозволом на будівництво від 13 липня 2021 року реєстраційний номер документу: ЗК012210705774, виданим Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради, видано дозвіл на виконання будівельних робіт на будівництво торгово-житлового комплексу на АДРЕСА_2 , клас наслідків СС2, містобудівні умови та обмеження від 10 лютого 2020 року 12/03-01/20 видані Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, експертиза проекту - Експертна організація ТОВ «Будівельний консалтинг та експертиза» від 16 березня 2021 року, тип висновку - позитивний.
За договором суперфіцію від 02 червня 2021 року № 735 ОСОБА_2 надав ОК «ЖБК «Родовід» у користування земельну ділянку площею 0,2063 га кадастровий номер 211010000:29:001:0005, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , для здійснення будівництва торгово-житлового комплексу.
Із наданих представником позивача листів, скарг від 22 липня 2021 року, що наявні у матеріалах справи, такі містять дані про неодноразові звернення ОСОБА_1 та її представника адвоката Мельника Я. Ю. до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Управління ДАБК виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області та до правоохоронних органів щодо проведення будівельних робіт на АДРЕСА_2 на підставі оспорюваних містобудівних умов та обмежень та про незаконність їх видачі, про порушення норм земельного законодавства.
Із долучених позивачем копій листів-відповідей, наданих Управлінням ДАБК Ужгородської міської ради від 28 червня 2021 року № Б-12/1501-14 щодо перевірки проведення підготовчих робіт на об`єкті на АДРЕСА_2 , то такі підготовчі роботи на об`єкті проведені власником земельної ділянки ОСОБА_2 на підставі повідомлення про початок виконання підготовчих робіт від 02 листопада 2020 року № ЗК020201102907.
Листом Управління ДАБК Ужгородської міської ради від 05 серпня 2021 року № 622/15.01-14 повідомлено, що питання відповідності намірів забудови земельної ділянки її цільовому призначенню розглядається на стадії отримання замовником містобудівних умов та обмежень, що передбачено пунктом 4 частини п`ятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень. Замовником ОСОБА_2 отримано містобудівні умови та обмеження від 10 лютого 2020 року № 12/03-01/20, що свідчить про відповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. На рахунок конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером повідомлено, що замовником замовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на АДРЕСА_2 в натурі з метою уточнення конфігурації, без змін площі земельної ділянки. У результаті чого конфігурація земельної ділянки на АДРЕСА_2 відкоригована і накладення меж земельної ділянки на комунальну територію земель м. Ужгорода усунуто (прибрано). Нову конфігурацію земельної ділянки занесено до Державного земельного кадастру.
Згідно з акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 17 серпня 2021 року та акта обстеження земельної ділянки від 17 серпня 2021 року № 701-ДК/151/АО/10/01/-21 Головним управлінням Держгеокадастру в Закарпатській області проведено перевірку за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці кадастровий номер 211010000:29:001:0005, згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 04 серпня 2021 року № 701-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності».
Згідно з висновком судового експерта ОСОБА_3 за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи від 13 жовтня 2022 року № 0037/20220 встановлено, що в експертному звіті (державній будівельній експертизі) визначені такі параметри будівлі: кількість надземних поверхів - 5; площа забудови будівлі - 788,70 кв. м; площа квартир - 1 138,17 кв.м; площа комерційних приміщень - 1 727,31 кв. м; торгова площа - 450,0 кв. м; загальна площа будівлі - 3 858,79 кв. м; площа земельної ділянки - 2 063 кв. м.
Експерт дійшов висновку, що містобудівні умови та обмеження, що розробленні Управлінням архітектури та містобудування Ужгородської міської ради від 10 лютого 2020 року № 12/03-01/20, відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, генеральному плану м. Ужгорода та детальному плану території.
Зі змісту постанови слідчого Слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про закриття кримінального провадження від 07 листопада 2022 року встановлено, що під час досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 серпня 2021 року за № 42021072030000098 за заявою ОСОБА_1 щодо проведення будівництва багатоповерхівки всупереч вимог земельного та містобудівного законодавства, на підставі підроблених службових документів, проведено судову земельно-технічну експертизу від 15 вересня 2022 року № 8862 та судову будівельно-технічну експертизу від 03 жовтня 2022 року № 8656.
Судовими експертизами встановлено, що нерухоме майно, будівля, незавершене будівництво, яке розташоване на земельній ділянці, кадастровий номер 2110100000:29:001:0005, на АДРЕСА_2 , розташоване у межах цієї ділянки. Нерухоме майно, будівля, незавершене будівництво, яке розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:29:001:0005 на АДРЕСА_2 , не виступає на сусідні земельні ділянки. Фактичне розташування будівлі на АДРЕСА_2 щодо меж земельної ділянки відповідає правовстановлюючим документам та технічній документації із землеустрою та землекористування на цю земельну ділянку. Розроблена проектно-кошторисна документація «Будівництво торгово-житлового комплексу в АДРЕСА_2 » відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо); виконані будівельні роботи на об`єкті «Будівництво торгово-житлового комплексу в АДРЕСА_2 » відповідають проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.
Відповідю Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 04 жовтня 2022 року № 26.01-14/93 та доданого до нього викопіювання з історико-архітектурного опорного плану території, а також пункту 5 Містобудівних умов та обмежень від 10 лютого 2020 року № 12/03-01/20 визначено, що об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться поза межами зон із планувальними обмеженнями охоронних зон пам`яток культурної спадщини, зон охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, охоронних зон об`єктів природно-заповідного фонду, прибережних захисних смуг.
Правове обґрунтування
Згідно з частинами першою, другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача, тому він має довести (а суд - встановити), що йому належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитися у належності особі, яка звернулася за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів.
Частиною п`ятою статті 26 вказаного Закону встановлено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
Отже, підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
Водночас у разі відсутності невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні у спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури виникає обов`язок видати заявнику містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.
Наведене узгоджується із висновком, сформульованим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 522/6069/14-а.
Отже, законодавчою підставою для скасування містобудівних умов та обмежень необхідно вважати невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Конкретизація намірів забудовника, дозвіл на реалізацію цих намірів, та, відповідно, виконання оскаржуваних містобудівних умов та обмежень, відбувається на етапі проектування та отримання дозволу на будівництво.
Характеристика об`єкта будівництва визначається не містобудівними умовами та обмеженнями, а подальшою проектною документацією.
Зазначений висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 826/9713/18.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили із відсутності правових підстав для скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 10 лютого 2020 року № 12/03-01/20, виданих ОСОБА_2 , оскільки наміри забудови земельної ділянки, а саме: будівництво торгово-житлового комплексу, не суперечать цільовому призначенню земельної ділянки - інша комерційна діяльність та категорії земель - землі житлової та громадської забудови.
Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що будівництво торгово-житлового комплексу на належній ОСОБА_2 земельній ділянці суперечить Генеральному плану міста Ужгород, яким передбачено, що така території призначена для садибної житлової забудови, з огляду на таке.
Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, встановили, що відповідно до Детального плану території, обмеженої вулицями Орлиною, Кошицького, Собранецькою, Керченською та територією житлового комплексу «5 Авеню», що затверджений рішенням Ужгородської міської ради ІІ сесії VIII скликання від 02 лютого 2020 року № 86, земельна ділянка, на якій здійснюється будівництво торгово-житлового комплексу, належить до зони території «Ж-5» - змішана громадська та житлова забудова. Також суди попередніх інстанцій врахували висновки, зроблені судовим експертом за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, згідно з якими відсоток комерційних та торгових площ у будівництві становить 56,4 %, тому на підставі «Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000» будівля відноситься до групи «Будівлі торговельні», що не суперечить цільовому призначенню земельної ділянки (інша комерційна діяльність) та категорії земель (землі житлової та громадської забудови).
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 10 лютого 2020 року № 12/03-01/20 відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.
Суди також врахували, що спірні правовідносини між учасниками справи виникли внаслідок проведення ОК «ЖБК «Родовід» будівельних робіт, які, на думку позивачки, порушують її права, як власника сусідньої земельної ділянки та розташованого на ній будинку.
Між тим, позивачка не довела порушення її прав оскаржуваними містобудівними умовами та обмеженнями, оскільки вони не встановлюють для позивачки будь-яких прав та обов`язків, а тому відповідно не можуть безпосередньо порушувати її законні права та/або інтереси.
Посилання позивачки на загрозу обвалу бетонної огорожі чи пошкодження конструкції житлового будинку, в якому вона проживає, є недоведеними та передчасними за умови відсутності на час розгляду справи зведеної будівлі.
Разом із тим також існує презумпція відносин добросусідства й обов`язку дотримуватися правил добросусідства, які не потребують державної реєстрації, а є обопільним обов`язком власників та землекористувачів вибирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, за яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.
Схожий висновок у подібних правовідносинах зроблений Верховним Судом у постанові від 27 січня 2023 року у справі № 826/14406/18.
Доводи касаційної скарги про те, що суди встановили обставини, які мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України), а саме: копії витягу з містобудівної документації від 12 вересня 2022 року № 5/05-06/22, копії листа від 04 жовтня 2022 року № 26.01-14/93, копії висновку експерта за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи від 13 жовтня 2022 року № 0037/20220, листів ТОВ «Континент інвест груп» від 25 листопада 2022 року № 11, 12, копії рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі № 260/3467/22, копії листа від 16 листопада 2022 року № 07.53-104-7465ВИХ-22, копії листа від 14 листопада № 107а/з/106/25-2022, оскільки такі докази подані після закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті (24 червня 2022 року), є необґрунтованими з огляду на те, що вказані докази долучені стороною відповідача до заяви про скасування заходів забезпечення позову (додаткових пояснень до заяви про скасування заходів забезпечення позову), яка може бути подана на будь-якій стадії судового провадження. Також, суд врахував, що зазначені докази датовані після 24 червня 2022 року (закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті), а тому сторона відповідача об`єктивно не могла подати такі докази до зазначеної дати.
Оцінка доводів касаційної скарги щодо неврахування висновків Верховного Суду
У касаційній скарзі заявниця зазначає, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі № 520/2261/19, Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 463/4564/16, від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, від 26 січня 2022 року у справі № 907/651/18, від 14 грудня 2022 року у справі № 640/28978/20, від 20 грудня 2022 року у справі № 914/4080/21.
У справі № 520/2261/19 спір виник щодо визнання протиправною бездіяльність держави України в особі Вищої ради правосуддя щодо порушення розумних строків розгляду цивільної справи. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що лише в межах дисциплінарного провадження Вища рада правосуддя може оцінити обставини, що призвели до розгляду згаданої цивільної справи поза межами установлених законом строків.
У справі № 463/4564/16 спір виник щодо знесення самочинно збудованого об`єкта. У цій справі суди встановили, що відповідач без розроблення проектної документації та відповідних дозвільних документів з істотними порушеннями будівельних норм і правил здійснив будівництво багатоповерхового будинку, а також не виконав у встановлений строк вимоги обов`язкового до виконання припису про приведення ділянки до попереднього стану шляхом знесення самовільно збудованого житлового будинку із офісними приміщеннями.
У справі № 640/28978/20 спір виник щодо скасування рішення міської ради в частині затвердження детального плану території.
Отже, висновки у справах, на які посилається заявниця у касаційній скарзі, та у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
У справах № 910/7103/21, № 914/4080/21, № 907/651/18 Верховним Судом зроблено висновок про те, що суд першої інстанції за наявності певних обставин може прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Судом першої інстанції не порушено зазначеного висновку, оскільки у справі, яка є предметом касаційного перегляду, були відсутні підстави для повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Доводи заявниці про відсутність висновку Верховного Суду щодо: дотримання місцевими судами строків розгляду справи; скасування судового рішення, ухваленого суддею у помилковій формі; перебирання судом першої інстанції повноважень апеляційного суду; продовження будівництва на земельній ділянці при зміненій конфігурації без затвердження такої рішенням органу місцевого самоврядування; продовження будівництва за новим ескізним проєктом (суттєве збільшення загальної площі об`єкту будівництва) після подання до уповноважених органів містобудування та архітектури первинного містобудівного розрахунку, а також щодо порушення максимально допустимого відсотку забудови земельної ділянки, є необґрунтованим, оскільки заявниця, посилаючись на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах), не вказує щодо питання застосування якої саме норми (норм) права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив стороні позивача у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу, оскільки такі витрати покладаються на позивача.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявниці та їх відображення в оскаржуваних судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить із того, що у справі, що переглядається, судові рішення відповідають вимогам вмотивованості.
Верховний Суд розглянув справу в межах доводів, наведених заявницею у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження і підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 грудня 2022 року, ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 березня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Ступак
І. Ю. Гулейков
С. О. Погрібний
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2023 |
Оприлюднено | 13.11.2023 |
Номер документу | 114835032 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Ступак Ольга В`ячеславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні