Рішення

від 09.11.2023 по справі 380/12904/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2023 року м. Львівсправа № 380/12904/23

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Приватного підприємства «НП-Трейдінг» про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків у сумі 2166807,54 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Харківській області (Позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Приватного підприємства «НП-Трейдінг» (Відповідач), в якому просить:

- прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження у справі;

- стягнути до бюджету України кошти у розмірі 2166807,54 грн у рахунок погашення податкового боргу з Приватного підприємства «НП-Трейдінг», податковий номер: 32690405 з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов`язань з податку на прибуток, та становить 2166807,54 грн (основний платіж 1053233,41 грн, залишок від загальної суми, сплачено 1378,59 грн; штрафна санкція 464983,00 грн; пеня 648591,13 грн). Зазначена сума податкового боргу відповідача виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000635016 від 01 жовтня 2018 року, яке оскаржувалося в судовому порядку. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 520/11672/18, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року, у задоволенні позову Приватного підприємства «НП-Трейдінг» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000635016 від 01 жовтня 2018 року відмовлено. Відповідач зауважує, що наявність податкового боргу у відповідача підтверджується даними його інтегрованої картки платника податків. Вказує, що податковий орган виніс податкову вимогу форми «Ю» № 0000021-1313-2040 від 10 квітня 2023 року, яку надіслав на адресу платника податків. Позивач стверджує, що станом на сьогодні суми податкових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу. Оскільки платником податків не вживаються заходи щодо погашення наявної у нього заборгованості просить стягнути її у судовому порядку.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 12 червня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін та роз`яснено відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію вказаної ухвали суд надіслав на адресу відповідача, яка вказана позивачем у позовній заяві та відповідає адресі його місцезнаходження, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Чернівецька, 11, м. Львів).

19 червня 2023 року від відповідача на адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, на якому зазначено причини невручення відповідачу поштової кореспонденції, а саме «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Абзацом другим частини четвертої цієї ж статті передбачено, що у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Незважаючи на вжиті судом заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на наведене суд відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до наданої позивачем Детальної інформації про юридичну особу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне підприємство «НП-Трейдінг» (код ЄДРПОУ 32690405) зареєстроване за адресою вул. Чернівецька, 11, м. Львів.

Згідно з Ідентифікаційними даними Приватного підприємства «НП-Трейдінг» відповідач має відкриті рахунки в установах банків.

Відповідно до наданого Головним управлінням ДПС у Харківській області Розрахунку заборгованості Приватного підприємства «НП-Трейдінг» у відповідача наявний податковий борг за платежем податок на прибуток, який становить 2166807,54 грн (основний платіж 1053233,41 грн (сплачено 1378,59 грн); штрафна санкція 464983,00 грн; пеня 648591,13 грн (нарахована на податкове повідомлення-рішення № 0000635016 від 01 жовтня 2018 року).

Суд встановив, що указана вище сума податкового боргу відповідача виникла на підставі податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС № 0000635016 від 01 жовтня 2018 року, винесеного на підставі акта перевірки № 51/28-10-50-16-06/32690405, яким Приватному підприємству «НП-Трейдінг» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 1519595,00 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями 1054612,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 464983,00 грн.

Крім того, згідно з даними інтегрованої картки платника податку Приватного підприємства «НП-Трейдінг» відповідачу нарахована пеня у розмірі 648591,13 грн.

Суд встановив, що податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС № 0000635016 від 01 жовтня 2018 року оскаржувалося відповідачем в судовому порядку (справа № 520/11672/18).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 520/11672/18, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року, у задоволенні позову Приватного підприємства «НП-Трейдінг» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000635016 від 01 жовтня 2018 року відмовлено.

10 квітня 2023 року контролюючий орган виставив Приватному підприємству «НП-Трейдінг» податкову вимогу форми «Ю» № 0000021-1313-2040, згідно з якою загальна сума податкового боргу платника податків станом на 09 квітня 2023 року становить 2166936,54 грн. Указана податкова вимога надіслана відповідачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 6130122899341, яка вручена йому 19 квітня 2023 року.

Згідно з довідкою Головного управління ДПС у Харківській області № 7692/5/20-40-13-13-16 від 18 травня 2023 року «Щодо непереривності податкового боргу» податковий борг Приватного підприємства «НП-Трейдінг» з моменту вручення податкової вимоги № 0000021-1313-2040 від 10 квітня 2023 року не переривався. Указана податкова вимога не скасовувалась, не оскаржувалась та на сьогодні є дійсною.

Уважаючи, що суми грошових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу, контролюючий орган звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

За змістом підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 54.3.5 пункту 54 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд зазначає, що у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством, правильність нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу.

Як слідує із матеріалів справи податковим повідомленням-рішенням Офісу великих платників податків ДФС № 0000635016 від 01 жовтня 2018 року Приватному підприємству «НП-Трейдінг» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 1519595,00 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями 1054612,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 464983,00 грн.

Відповідно до абзаців першого, четвертого пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, у разі якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення грошового зобов`язання оскаржено в судовому порядку, то таке грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. З дня набрання законної сили судовим рішенням грошове зобов`язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, якщо таке за наслідками судового оскарження не скасоване судом стає узгодженим та підлягає сплаті у строк, визначений статтею 57 Податкового кодексу України.

Суд встановив, що податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС № 0000635016 від 01 жовтня 2018 року оскаржувалося відповідачем в судовому порядку (справа № 520/11672/18).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 520/11672/18, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року, у задоволенні позову Приватного підприємства «НП-Трейдінг» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000635016 від 01 жовтня 2018 року відмовлено.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 520/11672/18 набрала законної сили з дати її прийняття, тобто 02 лютого 2022 року.

Таким чином, з моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі № 520/11672/18 грошові зобов`язання, визначені у податковому повідомленні-рішенні Офісу великих платників податків ДФС № 0000635016 від 01 жовтня 2018 року, стали узгодженими та мали бути сплачені відповідачем у строки, передбачені статтею 57 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Докази сплати відповідачем узгодженої суми грошового зобов`язання згідно з податковим повідомленням-рішенням Офісу великих платників податків ДФС № 0000635016 від 01 жовтня 2018 року у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

За змістом статті 124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з даними інтегрованої картки платника податку Приватного підприємства «НП-Трейдінг» відповідачу нарахована пеня у розмірі 648591,13 грн.

За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Оскільки грошові зобов`язання, визначені у податковому повідомленні-рішенні Офісу великих платників податків ДФС № 0000635016 від 01 жовтня 2018 року, стали узгодженими з моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі № 520/11672/18 та не були сплачені відповідачем у строки, передбачені статтею 57 Податкового кодексу України, такі грошові зобов`язання, а також сума нарахованої пені відповідно до норм підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є податковим боргом та до нього застосовуються наслідки, визначені у статті 59 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За змістом пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

Суд встановив, що на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України контролюючий орган 10 квітня 2023 року виставив Приватному підприємству «НП-Трейдінг» податкову вимогу форми «Ю» № 0000021-1313-2040, згідно з якою загальна сума податкового боргу платника податків станом на 09 квітня 2023 року становить 2166936,54 грн. Указана податкова вимога надіслана відповідачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 6130122899341 та вручена йому 19 квітня 2023 року.

Доказів оскарження та скасування вищезазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачем не надано, а судом не встановлено.

Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу платника податків за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Отже, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

Таким чином, з наведеного вбачається, що позивачем дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, а відтак і дотримана встановлена Податковим кодексом України процедура, яка передує зверненню до суду із позовом про стягнення податкового боргу, а тому вимоги позивача про стягнення податкового боргу за рахунок грошових коштів на банківських рахунках платника податків, відповідають приписам чинного законодавства.

З огляду на наведене, а також враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення контролюючим органом податкової вимоги та відсутність доказів добровільної сплати відповідачем визначеної суми податкового боргу, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості, яка є предметом розгляду цієї справи у розмірі, який становить 2166807,54 грн.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим як зазначає Верховний Суд в постанові від 13 листопада 2018 року у справі № 805/528/17-а (адміністративне провадження № К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Отже, з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) до Приватного підприємства «НП-Трейдінг» (вул. Чернівецька, 11, м. Львів, 79018) про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків у сумі 2166807,54 грн задовольнити повністю.

Стягнути до бюджету з Приватного підприємства «НП-Трейдінг» (вул. Чернівецька, 11, м. Львів, 79018, код ЄДРПОУ 32690405) кошти, які знаходяться на рахунках в банках, обслуговуючих такого платника податків, в розмірі 2166807,54 грн.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 09 листопада 2023 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна