Ухвала

від 09.09.2010 по справі 5/84-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"09" вересня 2010 р.                               м. Київ                                        К-97/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів:  Голубєвої Г.К., Островича С.Е., Рибченка А.О., Усенко Є.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Хустської об’єднаної державної податкової інспекції  Закарпатської області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2007 року

у справі  №5/84-А

за позовом Дочірнього підприємства «Хустське СТО»Відкритого акціонерного товариства «Закарпаття-Авто» (надалі  –ДП«Хустське СТО»ВАТ «Закарпаття-Авто»)

до Хустської об’єднаної державної податкової інспекції  Закарпатської області (надалі –  Хустської ОДПІ Закарпатської області)

про  визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У березні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом в якому поставлено питання про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0001142351/0 7/20463081/10/23 від 10.01.2007 року, №0000011742/1 59/20463081/999/10/23 від 06.02.2007 року, №0000011742/2/142/20463081/1851/10/23/142 від 27.02.2007 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що передача матеріальних цінностей від дочірнього підприємства материнській фірмі відбулась в рамках процедури приєднання  ДП«Хустське СТО»до ВАТ «Закарпаття-Авто», з огляду на що, активи та пасиви однієї юридичної особи були приєднані до активів і пасивів іншої юридичної особи. Реорганізація юридичної особи, шляхом приєднання не тягне за собою коригування її податкових зобов’язань.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 26 квітня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2007 року, позовні вимоги задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення –рішення №0001142351/0 7/20463081/10/23 від 10.01.2007 року  (податкові повідомлення –рішення №0000011742/1 59/20463081/999/10/23 від 06.02.2007 року, №0000011742/2/142/20463081/1851/10/23/142 від 27.02.2007 року) прийняте Хустською ОДПІ Закарпатської області по відношенню до ДП«Хустське СТО»ВАТ «Закарпаття-Авто».

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що в результаті реорганізації, шляхом приєднання, відбувся перехід майнових прав та обов’язків позивача до підприємства-правонаступника. При цьому відбулось припинення підприємства ДП «Хустська СТО». А показники його діяльності були перенесені в баланс та податковий облік ВАТ «Закарпаття-Авто»і повністю враховані при визначення об’єкта оподаткування податку на додану вартість. А відтак активи і пасиви балансу позивача приєднались до активів і пасивів балансу правонаступника, тому податковий облік позивача не повинен бути підданий коригуванню, а відтак приєднання позивача не може розглядатись як операція з купівлі-продажу чи безоплатного отримання товарів, тому відсутній об’єкт оподаткування.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції Хустська ОДПІ Закарпатської області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанцій та просить прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу  позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішень суду першої та апеляційної інстанцій просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ДП«Хустське СТО»ВАТ «Закарпаття-Авто»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 28.12.2006 року, про що складено акт №1140/23/20463081 від 28.12.2006 року.

В ході проведення перевірки, за висновками податкового органу, було встановлено, що позивач в порушення вимог п.3.1 ст.3, п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»не провів коригування податкового кредиту на 14579,00грн. ПДВ з вартості поставлених (повернутих) залишків запасних частин до автомобілів та продовольчих товарів, в результаті чого було занижено податкове зобов’язання по ПДВ на 14579,00грн. за липень 2006 року.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001142351/0 7/20463081/10/23 від 10.01.2007 року, яке було оскаржене в адміністративному порядку. За наслідками адміністративного оскарження контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №0000011742/1 59/20463081/999/10/23 від 06.02.2007 року, №0000011742/2/142/20463081/1851/10/23/142 від 27.02.2007 року. Оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 21869,00грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7290,00грн.

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що ДП «Хустське СТО»ВАТ «Закарпаття-Авто»у відповідності до договору купівлі-продажу №282 від 02.01.2006 року з ВАТ «Закарпаття-Авто», протягом 2006 року придбавало запасні частини до автомобілів, а також продовольчі товари з метою їх подальшої реалізації, при цьому нараховані продавцем ВАТ «Закарпаття-Авто»та постачальниками продовольчих товарів суми ПДВ, у відповідності до вимог законодавства, були включені до податкового кредиту покупцем ДП«Хустське СТО»ВАТ «Закарпаття-Авто», у відповідних звітних періодах. Однак, липні 2006 року ДП«Хустське СТО»ВАТ «Закарпаття-Авто» повернуло залишки запасних частин до автомобілів та продовольчі товари до ВАТ «Закарпаття-Авто», не включивши їх вартість до об’єкта оподаткування та бази оподаткування по ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом ВАТ «Закарпаття-Авто»№25 від 07.04.2006 року, прийнятим з метою організації виконання рішення зборів акціонерів (Протокол від 31.03.2006 року) прийнято рішення щодо припинення ДП «Хустське СТО»шляхом його приєднання  до ВАТ «Закарпаття-Авто».

На виконання даного Наказу, позивачем, у відповідності до ст.104-1112 ГК України, ст.59,60,124 ЦК України  та ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»здійснено заходи пов’язані з ліквідацією підприємства та приєднання його активів і пасивів до материнської фірми.

Зокрема, ліквідаційною комісією позивача було складено приєднувальний та ліквідаційний баланси та оформлено перехід активів і пасивів ДП«Хустське СТО»до ВАТ «Закарпаття-Авто». Також були оформленні акти прийому-передачі продовольчих товарів від 03.07.2006 року та прийому-передачі запасних частин від 03.07.2006 року, які долучені до матеріалів справи (а.с.35-59).

Отже, в результаті реорганізації ДП «Хустське СТО»відбулося приєднання активів, зобов’язань, вартість залишків запасних частин до автомобілів та продовольчих товарів перейшла на баланс ВАТ «Закарпаття-Авто»не шляхом їх передачі від однієї юридичної особи іншій, а шляхом приєднання цілого підприємства, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Слід зазначити, що при реорганізації підприємства, в результаті якої відбувається включення частини активів реорганізованого підприємства до складу активів новоствореного підприємства –платника ПДВ, який набуває прав та обов’язків цього реорганізованого підприємства, така операція не є об’єктом оподаткування.

Крім того, відповідно до листа ДПА України №3335/6/12-0216 від 21.04.2005 року, реорганізації підприємства шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення не може розглядатися як операція з купівлі-продажу підприємства або як безоплатне отримання активів підприємства, оскільки реорганізації полягає у переході за розподільним актом (балансом) у відповідних істинах майнові права і обов’язків підприємства, яке реорганізується, до правонаступника, в результаті чого податкових зобов’язань по податку на прибуток не виникає.

Слід також звернути увагу на те, що з акту перевірки не можна зрозуміти та перевірити суми по рахунках, оскільки у кожному випадку зазначається первинний документ, на підставі якого вчинений запис у податковому та бухгалтерському обліку позивача (наводиться кореспонденція рахунків). Жодного первинного документу, на підставі якого зроблений висновок про передачу не наведено, а записи з кореспондентських рахунків бухгалтерського обліку К-т282.1 Д-т68 свідчить тільки про факт приєднання ДП«Хустське СТО»ВАТ «Закарпаття-Авто», а не тих рахунків за якими обліковуються запасні частини.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Хустської об’єднаної державної податкової інспекції  Закарпатської області - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Закарпатської області від 26 квітня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2007 року - залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.