Рішення

від 10.11.2023 по справі 922/3970/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3970/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фермерського господарства "Алекс" (52434, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Павлівка, вул. Центральна, б.4, код ЄДРПОУ 30601899) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетс Трейдс" (61166, м. Харків, пр. Науки, 40, код ЄДРПОУ 44898702) про стягнення 637 867,64грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 405 400,08грн, збитки від інфляції в розмірі 2 822,30грн, 120% річних в розмірі 163 937,13грн та пеню в розмірі 65708,13грн. Судові витрати зі сплати судового збору та на професійну правову допомогу позивач просить покласти на відповідача.

При цьому, позивач зазначає, що докази витрат, що понесені (або будуть ним понесені) будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду з посиланням на ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки мінеральних добрив № 1873 від 27.04.2023 в частині здійснення своєчасної поставки оплаченого позивачем товару з посиланням на норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Ухвалою суду від 12.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, за клопотанням позивача справу № 922/3970/23 визнано малозначною та її розгляд ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.09.2023 направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження юридичної особи відповідача.

Проте, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.09.2023 повернута на поштову адресу з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з п.п.3, 4, 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99.2 Правил).

Відповідно до п.п.116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі та повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала Господарського суду Харківської області від 12.09.2023, якою було відкрито провадження у даній справі та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, від відповідача будь-яких заперечень, заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

17.04.2023 між Фермерським господарством "Алекс" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркетс Трейдс" (відповідач) укладено договір поставки мінеральних добрив № 1873 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач зобов`язався передати, а позивач прийняти та сплатити вартість мінеральних добрив іменованого в подальшому Товар відповідно до умов даного договору (додаткових угод, специфікацій та накладних до нього).

За умовами п.3.1 договору конкретний асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати товару наведені у специфікаціях до даного договору. Специфікації та накладні є невід`ємною частиною даного договору.

Загальна суму договору, відповідно до п.3.2 договору, складається із суми вартості товару по всіх специфікаціях, накладних, підписаних в рамках цього договору.

У п.4.4 договору сторони погодили, що оплата вартості товару здійснюється на умовах попередньої оплати.

Право власності на товар переходить до позивача в момент одержання ним товару, супровідних документів та підписання накладних на передачу товару (п.5.1 договору).

Сторони у п.5.2 договору погодили базис поставки - DDP - склад покупця (згідно правил Інкотермс-2020)

Даний договір, відповідно до п.9.1 договору, набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2023, але у будь-якому випадку, - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Між сторонами складено та підписано специфікацію до договору, в якому сторони погодили найменування товару, одиницю виміру, кількість товару, його вартість, порядок та строки оплати та поставки товару.

Так, у специфікації до договору сторони погодили, що;

- загальна вартість товару складає 405 400,08грн;

- умови постачання товару - 100% оплата;

- термін поставки товару - до п`яти робочих днів з моменту оплати.

Позивач взяті на себе зобов`язання за договором виконав належним чином та перерахував на розрахунковий рахунок відповідача, відповідно до рахунку на оплату № 1873 від 27.04.2023, грошові кошти в розмірі 405 400,08грн, що підтверджується копією платіжної інструкції від 27.04.2023 № 1147 на вказану на суму, наявною в матеріалах справи.

Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, поставку товару позивачу у визначений умовами договору та специфікацією до нього строк не здійснив.

06.05.2023 позивач звернувся на адресу відповідача з листом № 11 про повернення грошових коштів у розмірі 405 400,08грн, та 26.05.2023 направив на адресу відповідача претензію про повернення коштів за непоставлений товар та сплатити штрафні санкції.

Дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

До теперішнього часу грошові кошти в розмірі 405 400,08грн відповідачем не повернуті.

На суму попередньої оплати позивач здійснив нарахування 120% річних в розмірі 163 937,13грн, збитків від інфляції в розмірі 2 822,30грн, а також пені в розмірі 65 708,13грн за порушення строку поставки товару.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення також закріплені в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.

Згідно із ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст.ст.627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 Господарського кодексу України).

В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст.664 Цивільного кодексу України).

Позивач, на виконання умов спірного договору перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в якості попередньої оплати в сумі 405 400,08грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 27.04.2023 № 1147, наявною в матеріалах справи.

Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, після отримання суми попередньої оплати в розмірі 405 400,08грн товар не поставив, на вимогу позивача сплачену ним попередню оплату не повернув.

Частиною 2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Суд зазначає, що правова природа попередньої оплати внаслідок невиконання будь-якою стороною своїх зобов`язань за договором - не змінюється і залишається такою доти, поки сторони не узгодять іншої її правової природи або не вчинять дій, які змінять правову природу перерахованої суми. Обумовлені законом підстави для зміни правової природи перерахованих покупцем (позивачем) коштів, внаслідок не поставки відповідачем товару, - не настали, що тягне за собою правові наслідки, обумовлені ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання зобов`язання по поставці товару встановлений сторонами у Специфікації до договору, а саме: відповідач зобов`язався поставити позивачу товар до 5 робочих днів з моменту оплати.

Таким чином, строк виконання зобов`язання відповідача з поставки товару на суму 405 400,08грн сплив 05.05.2023 (останній день поставки товару 04.05.2023).

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку що позивач має право вимагати повернення зробленої ним на користь відповідача передплати за договором, оскільки відповідач договірні зобов`язання належним чином не виконав, товар за договором не поставив.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач поставив позивачу товар, за який було проведено попередню оплату, а також відсутні докази повернення суми попередньої оплати.

З огляду на встановлені факти та враховуючи те, що відповідач не поставив позивачу товар на загальну суму 405 400,08грн, не повернув сплачену позивачем суму попередньої оплати в розмірі 405 400,08грн, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача 120% річних в розмірі 163937,13грн за період з 05.05.2023 до 04.09.2023 та збитки від інфляції в розмірі 2822,30грн за період з травня по липень 2023 року.

Частиною 1 ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами п.6.3 договору відповідач, у випадку порушення термінів поставки товару, зобов`язався сплатити 120% річних в силу ст.625 Цивільного кодексу України.

За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Оскільки суд дійшов висновку про те що підстава, на якій відповідач отримав суму авансу за договором відпала, а відповідно, в позивача виникло право вимагати повернення сплаченої ним суми авансу за договором, така сума є грошовим зобов`язанням в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши правомірність нарахування 120% річних в розмірі 163 937,13грн за період з 05.05.2023 до 04.09.2023 та збитків від інфляції в розмірі 2 822,30грн за період з травня по липень 2023 року, а також враховуючи те, що судом встановлено факт безпідставного користування відповідачем грошовими коштами в сумі 405400,08грн, умовами договору сторони погодили інший розмір річних, суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем 120% річних та збитків від інфляції за час користування цими коштами, такий розрахунок є арифметично правильним, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 65 708,13грн, суд керується наступним.

Приписами ч.1 ст.216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ч.2 ст.217 Господарського кодексу України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких, відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України віднесено пеню, який учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У пункті п.6.3 договору сторони погодили, що у випадку порушення відповідачем термінів поставки, відповідно цього договору, він сплачує позивачу неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних зобов`язань за кожний день прострочки виконання зобов`язань.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.6 та ст.627 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності (договірної санкції) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

З огляду на вищенаведені положення законодавства, сторони, керуючись принципом свободи договору за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення не грошового зобов`язання - порушення строків поставки товару.

Як підтверджено матеріалами справи, з боку відповідача мало місце прострочення поставки товару, у зв`язку із чим, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних зобов`язань за кожний день прострочки виконання зобов`язань, яка за розрахунком позивача складає 65 708,13грн.

Перевіривши розрахунок пені у сумі 65 708,13грн за період з 05.05.2023 по 04.09.2023, такий розрахунок є арифметично правильним, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, позов є цілком обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладає на відповідача.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, які заявлялися позивачем у позовній заяві, то позивач звертаючись із позовом заявив, що докази витрат, що понесені (або будуть ним понесені) будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду з посиланням на ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, а отже питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у даному рішенні судом не вирішується.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.73-74, 76-77, 86, 129, 232, 233, 237-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетс Трейдс" (61166, м. Харків, пр. Науки, 40, код ЄДРПОУ 44898702) на користь Фермерського господарства "Алекс" (52434, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Павлівка, вул. Центральна, б.4, код ЄДРПОУ 30601899) - суму попередньої оплати в розмірі 405 400,08грн, пеню в розмірі 65 708,13грн, 120% річних в розмірі 163937,13грн, збитки від інфляції в розмірі 2 822,30грн, 9 568,01грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "10" листопада 2023 р.

СуддяТ.А. Лавренюк