Рішення

від 06.11.2023 по справі 443/1667/23

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/1667/23

Провадження №2/443/572/23

РІШЕННЯ

іменем України

06 листопада 2023 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І.,

провів у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Жидачеві розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: територіальна громада села Кологори в особі Бібрської міської ради Львівської області про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,-

за участю:

представника позивачки адвоката Яременка І.О.

встановив:

Представник позивачки, ОСОБА_1 адвокат Яременко І.О., звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: територіальна громада села Кологори в особі Бібрської міської ради Львівської області в якому просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_4 у с. Кологори Жидачівського району Львівської області на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Соколівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, загальною площею 0,2999 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ЯН №493678 від 27.12.2012; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Соколівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, загальною площею 1,4019 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ЯН №493677 від 27.12.2012.

Обґрунтування позовних вимог

В обґрунтування позовної заяви представник позивачки покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивачки ОСОБА_4 , після смерті котрої відкрилася спадщина до складу якої, окрім іншого, входили земельні ділянки на території Соколівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 1,4019 га, згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯН №493677 від 27.12.2012; площею 0,2999 га, згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯН№493678 від 27.12.2012. ОСОБА_4 була зареєстрована в АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті разом із ОСОБА_4 постійно проживала без реєстрації її дочка ОСОБА_1 яка здійснювала догляд за хворою матір`ю та займалася її похороном. Заповіт від ОСОБА_4 у виконкомі Соколівської сільської ради не посвідчувався. 30.11.2007 в Ходорівській державній нотаріальній конторі посвідчено заповіт ОСОБА_4 за № 1363 в користь дочки ОСОБА_1 . ОСОБА_4 хворіла і потребувала постійного догляду. Саме тому позивачка переїхала до матері у с. Кологори Жидачівського району Львівської області, де вона проживала без реєстрації аж до її смерті. Окрім позивачки , іншими спадкоємцями за законом були дочки покійної ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак вони спадщину не прийняли у жоден із передбачених законом способів. Батько позивачки і відповідно чоловік покійної помер значно швидше. Оскільки позивачка постійно проживала із матір`ю на час відкриття спадщини, не заявляла про відмову від спадщини, то на підставі ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України, вона вважається такою, що прийняла спадщину. Юридично спадкові права позивачка не оформляла. 02.08.2023 позивачка звернулася до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 , однак нотаріус відмовив у його видачі через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на земельні ділянки на території Соколівської сільської ради. Окрім того, зареєстроване місце проживання спадкоємиці відмінне від її фактичного проживання на час відкриття спадщини. Вважаючи, що її спадкові права порушено, позивачка звернувся із даним позовом до суду.

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 21.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 12.10.2023./а.с.25-27/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 12.10.2023 підготовче провадження в справі закрито. Справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 06.11.2023/а.с. 40-41/.

Розгляд справи по суті відбувся 06.11.2023 за участю представника позивачки.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі

В судовому засіданні представник позивачки заявлені вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, покликаючись на підстави викладені у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилася, подала заяву в якій розгляд справи просить проводити без її участі. Позовні вимоги визнає та не заперечую проти ухвалення рішення на користь позивачки.

Відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилася, подала заяву в якій розгляд справи просить проводити без її участі. Позовні вимоги визнає та не заперечую проти ухвалення рішення на користь позивачки.

Представник третьої особи територіальна громада села Кологори в особі Бібрської міської ради Львівської області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що спадкодавиця постійно проживала разом із донькою позивачкою по справі ОСОБА_1 на час відкриття спадщини, оскільки мати хворіла та потребувал постійного догляду.

Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та свідків, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Соколівської сільської ради Жидачівського району Львівської області від 05.12.2016 ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.10/.

Згідно довідки виконавчого комітету Бібрської міської ради №110 від 28.06.2023, ОСОБА_4 була зареєстрована в АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті разом із ОСОБА_4 постійно проживала без реєстрації її дочка ОСОБА_1 , яка здійснювала догляд за хворою матір`ю та займалася її похороном. Заповіт від ОСОБА_4 у виконкомі Соколівської сільської ради не посвідчувався /а.с.11/.

Відповідно до заповіту складеного 30.11.2007 в приміщенні Ходорівської державної нотаріальної контори Підкович М.Я. все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право заповіла дочці ОСОБА_1 /а.с.12/.

Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №119668441 від 30.11.2007 зареєстровано заповіт за №43541382 від 30.11.2007, заповідач ОСОБА_4 /а.с.13/

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 73092361 від 05.07.2023 після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилася /а.с.14/.

Згідно листа приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Посайцької А.О. №96/02-31 від 02.08.2023, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно /а. с.15/.

Відповідно до довідки відділ №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 21.08.2023 згідно Книги реєстрації Державних актів на право приватної власності на землю на території Соколівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, на підставі розпорядження голови Жидачівської райдержадміністрації № 785 від 19.12.2012 на ОСОБА_4 зареєстровані Державні акти на право приватної власності на землю: серії ЯН №493677 від 27.12.2012. Площа земельної ділянки 1,4019 га, кадастровий номер 4621588500:03:000:0905 та серії ЯН №493678 від 27.12.2012. Площа земельної ділянки 0,2999 га, кадастровий номер 4621588500:03:000:1006.

При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України(статті 1218,1231 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2,3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивачки за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачкою та оцінені судом.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові у справі № 484/747/17 від 10 січня 2019 року.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ст.ст.1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Таким чином, факт спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , підтверджується зібраними і дослідженими письмовими доказами, поясненнями свідків, які сумнівів у своїй належності та допустимості не викликають.

Встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем позивачці необхідно для юридичного оформлення спадщини, так як відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Також, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка є спадкоємцем за заповітом, яка прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_7 своєчасно та належним чином, оскільки постійно проживала разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини.

Враховуючи те, що обставин, які б вказували, що спадкодавиця ОСОБА_7 , за життя набула або володіла спірним майном неправомірно, в суді не встановлено; позивач оформити право на спадкове майно не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому, враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 4,5,12,13,81,259,263-265,268, 315 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: територіальна громада села Кологори в особі Бібрської міської ради Львівської області про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_4 у с. Кологори Жидачівського району Львівської області на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Соколівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, загальною площею 0,2999 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ЯН №493678 від 27.12.2012.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Соколівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, загальною площею 1,4019 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ЯН №493677 від 27.12.2012.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.11.2023.

Суддя Р.Г. Равлінко