Рішення

від 13.11.2023 по справі 585/3351/23

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/3351/23

Номер провадження 2-о/585/132/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.

з участю секретаря судового засідання - Ковган О.В.,

справа № 585/3351/23, провадження № 2-о/585/132/23

заявник: ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Архівний відділ Роменської міської ради,

розглянув в порядку окремого провадження заяву про встановлення юридичного факту.

Стислий виклад позицій учасників справи:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що вона з 01 липня 1992 року по 12 січня 1998 рік працювала на посаді завідуючої відділом магазину в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Гастроном» в м.Ромни, Сумської області.

Заяву мотивує тим, що вона досягла 60 років і звернулась до ГУПФ в Сумській області із заявою про призначення їй пенсії. Але 17.05.2023 їй відмовлено у зв`язку з тим, що за наданими нею документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 31.08.1982 по 21.08.1986, з 01.08.1990 по 01.07.1992 та з 01.07.1992 по 12.01.1998, оскільки не можливо ідентифікувати назву підприємства на печатках при звільненні. Для зарахування потрібно надати уточнюючі довідки, видані цими підприємствами чи архівними установами на підставі первинних документів.

Так, період роботи з 31.08.1982 по 21.08.1986 та період роботи з 01.08.1990 по 01.07.1992 підтверджується довідкою за вих. № 15 та довідкою за вих. № 15/п, від 25 травня 2023 року, виданими Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптово роздрібне об`єднання торгівлі». А підтвердити період роботи з 01.07.1992 по 12.01.1998 вона не має можливості, так як ТОВ « Фірма Гастроном», в якому вона працювала у цей період, припинило свою діяльність, а у архівних відділах м. Ромни Сумської області будь-які відомості відносно даної юридичної особи відсутні.

08 вересня 2023 року ОСОБА_1 надала суду заяву про уточнення заявлених нею вимог. Просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 липня 1992 року по 12 січня 1998 року працювала на посаді завідуючої відділом магазину в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фірма Гастроном» в м. Ромни Сумської області.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

18 серпня 2021 року постановлено ухвалу про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, призначено розгляд справи на 09 год. 30 хв. 12.09.2023. Копію ухвали про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду надіслано учасникам справи (а.с.21).

У своїй заяві заявник просить про розгляд справи у її відсутності (а.с.5 зворот).

Представник заявника подала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Заінтересовані особи явку своїх представників не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 27, 28).

Фактичні обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Герасимівка Роменського району Сумської області, що підтверджується копією її паспорту, ІНФОРМАЦІЯ_2 їй виповнилось 60 років (а.с.6-7).

Звернувшись до ГУПФ із заявою про призначення їй пенсії за віком, ОСОБА_1 отримала відмову, яка мотивована тим, що необхідний страховий стаж згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 30 років. За наданими нею документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 31.08.1982 по 21.08.1986, з 01.08.1990 по 01.07.1992 та з 01.07.1992 по 12.01.1998, оскільки не можливо ідентифікувати назву підприємства на печатках при звільненні. Для зарахування потрібно надати уточнюючі довідки, видані цими підприємствами чи архівними установами на підставі первинних документів (а.с.8).

У трудовій книжці серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 маються записи щодо її роботи у період з 31.08.1982 по 21.08.1986, з 01.08.1990 по 01.07.1992 та з 01.07.1992 по 12.01.1998 (а.с.9-12).

Згідно з довідкою ТОВ «Оптово роздрібне об`єднання торгівлі» від 15.05.2023 за вих №15 ОСОБА_1 дійсно працювала в Управлінні Торгівлі Роменського міськвиконкому з 31.08.1982 р., прийнята на роботу продавцем магазину №42 згідно наказу №44 від 30.08.1982 р. Звільнена 21.08.1986 за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням наказ №45 від 21.08.1986. 01.08.1990 р. прийнята на роботу товарознавцем згідно наказу №42к від 01.08.1990 р. Звільнена з роботи з 01.07.1992 р. згідно наказу №41 від 01.07.1992 в зв`язку з переведенням до комунального підприємства «Гастроном» (а.с.14).

Згідно з довідкою ТОВ «Оптово роздрібне об`єднання торгівлі» від 25.05.2023 за вих. №15/п 01.01.1982 р. Роменський смішторг перейменовано на управління торгівлі наказ №215 від 30.10.1981 р. 01.01.1992 р. управління торгівлі перейменоване на орендне об`єднання торгівлі по рішенню міськвиконкому від 18.12.1991 р. №235 наказ 336 від 31.12.1991 р. 31.07.1992 р. орендне об`єднання торгівлі перейменоване на комунальне оптово-роздрібне підприємство, наказ №37-к від 31.07.1992 р. 17.11.1993 р. комунальне оптово-роздрібне підприємство перейменоване на орендне підприємство торгівлі наказ №73-к від 17.11.1993 р. 12.12.1994 р. орендне підприємство торгівлі перейменоване на товариство з обмеженою відповідальністю «Оптово роздрібне об`єднання торгівлі» наказ №197 від 12.12.1994 р. (а.с.15).

З долученого до матеріалів справи заявницею Витягу вбачається, що діяльність ТОВ « Фірма Гастроном» припинено (а.с.16).

З проаналізованих обставин, судом встановлено, що їм відповідають правовідносини щодо встановлення юридичного факту .

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до ст.4 ЦПК України та ст. 20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Частиною 7 ст.19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.2 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, що респондується з відповідною позицією Верховного Суду України, викладеною у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де вказано, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, а встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а підставою для призначення пенсії за віком є наявність відповідного страхового стажу роботи та досягнення відповідного віку, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. На думку позивача, записи у його трудовій книжці про періоди роботи та навчання відповідають всім вимогам заповнення трудової книжки. Крім того, працівник не може нести відповідальності за правильність заповнення його трудової книжки.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі по тексту - Закон №1788-XII).

Згідно з ст. 2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі по тексту - Закон №1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з ч.1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-ІV).

Періоди трудової діяльності до 01.01.2004, які зараховуються до страхового стажу, визначені ст. 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі по тексту - Закон №1788-XII).

Так, згідно зі ст. 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Як визначено ст. 62 Закону №1788-XII, ч.1 ст. 48 Кодексу законів про працю України (КЗпП України), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону №1788-XII Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту - Порядок №637).

Згідно з пунктами 1, 3 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в п. 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).

У ч. 7 ст. 294 ЦПК України оговорено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Мотиви суду

З досліджених вище письмових матеріалів справи вбачається, що згідно трудової книжки заявниці, 01.07.1992 вона була прийнята на роботу по переводу у Комунальне підприємство роздрібної торгівлі «Гастроном» в м. Ромни на посаду завідуючої відділом магазина.

01.02.1994 Комунальне підприємство «Гастроном» було перейменовано на Орендне підприємство «Гастроном».

01.10.1995 у зв`язку із приватизацією Орендне підприємство «Гастроном» було перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю « Фірма Гастроном».

12.01.1998 ОСОБА_1 , була звільнена по ч. 1 ст. 40 КЗпП України, а отже були припиненні трудові відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю « Фірма Гастроном».

На сьогоднішній день діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю « Фірма Гастроном» - припинена.

На підставі досліджених документів, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає встановленим факт, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 у період з 01.07.1992 по 12.01.1998 працювала на посаді завідуючої відділом магазину в ТОВ « Фірма Гастроном» в м. Ромни Сумської області.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5,12,13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.

Суд вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Архівний відділ Роменської міської ради, про встановлення юридичного факту, задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 у період 01.07.1992 по 12.01.1998 працювала на посаді завідуючої відділом магазину в ТОВ «Фірма Гастроном» в м. Ромни Сумської області.

Судові витрати залишити за заявником.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, місце знаходження: 40030, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013.

Заінтересована особа: Архівний відділ Роменської міської ради, адреса: 42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Миколаївська, 12, ЄДРПОУ 32429850

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова