Ухвала

від 09.08.2023 по справі 752/3616/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/3616/23

Провадження № 1-кс/752/6235/23

У Х В А Л А

Іменем України

09 серпня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про обрання відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. м. Києва, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого директором ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Київський крамраторій" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12022100000000558 від 28.07.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100000000558 від 28.07.2022 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. м. Києва, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого директором ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Київський крамраторій" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого.

В обгрунтування клопотання слідчий посилається на те, що розпорядженням Київського міського голови ОСОБА_7 від 22.12.2018 № 925 на першого заступника директора ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_5 , покладено виконання обов`язків директора ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), код ЄДРПОУ 05416768 (далі - ритуальна служба СКП «Київський крематорій»), з 15.01.2019, тимчасово до вирішення питання щодо призначення цього підприємства в установленому законом порядку.

На виконання зазначеного розпорядження, наказом від 09.01.2019 № 2-к першого заступника директора ритуальної служби СКП «Київський крематорій» ОСОБА_5 , останній приступив до виконання обов`язків директора з 15.09.2019.

Розпорядженням Київського міського голови Віталія КЛИЧКА від 19.07.2022 № 366 ОСОБА_5 призначено на посаду директора ритуальної служби СКП «Київський крематорій» з 20.07.2022 шляхом укладання з ним контракту (абзац перший частини п`ятої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

На підставі зазначеного розпорядження, 20.07.2022 з ОСОБА_5 укладено контракт, згідно якого він призначається на посаду директора ритуальної служби СКП «Київський крематорій».

Наказом від 20.07.2022 № 93/к директора ритуальної служби СКП «Київський крематорій» ОСОБА_5 , останній приступив до виконання обов`язків директора на умовах Контракту.

Відповідно до розділу п`ятого Статуту ритуальної служби СКП «Київський крематорій», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.04.2005 (далі - Статут), встановлено наступне:

5.1. Управління Підприємством здійснюється відповідно до Статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання майна і участі в управлінні Підприємством трудового колективу.

5.2. Підприємство очолює директор, якого призначає на посаду та звільняє з посади Київський міський голова на умовах контракту за поданням директора відповідного Департаменту виконавчого органу Київської міської веди (Київської міської державної адміністрації) та погодженням із заступником голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов`язків.

5.3. Директор самостійно вирішує питання діяльності Підприємства відповідно до законодавства. України, укладеного контракту та цього Статуту за винятком тих, що віднесені до компетенції власника та інших органів управління Підприємством.

5.4. Директор Підприємства:

5.4.1. Без доручення діє від імені Підприємства, представляє його в усіх установах та організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства.

5.4.2. Має право першого підпису на фінансових, банківських та інших документах.

5.4.3. Розпоряджається коштами та іншим майном Підприємства відповідно до законодавства України та положень цього Статуту.

5.4.4. Укладає угоди (договори) від імені Підприємства, вчиняє правочини, передбачені законодавством, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахункові та інші рахунки.

5.4.5. Затверджує організаційну структуру, чисельність та штатний розпис Підприємства, положення про структурні підрозділи, розподіл обов`язків між працівниками, вживає заходів щодо заохочення та накладення стягнень на працівників Підприємства у встановленому порядку.

Штатний розпис і чисельність працівників, оплата праці яких фінансується з бюджету міста Києва, погоджується з Департаментом житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської - державної адміністрації).

5.4.6. Призначає на посади та звільняє з посад працівників Підприємства.

5.4.7. Укладає трудові договори з усіма працівниками Підприємства.

5.4.8. У межах повноважень видає розпорядження, накази, надає доручення, обов`язкові для виконання працівниками Підприємства.

5.4.9. Зобов`язаний спрямовувати діяльність Підприємства на виконання річного фінансового плану з метою одержання запланованих сум доходів та чистого прибутку, не припускаючи витрат невиробничого характеру, не передбачених річним фінансовим планом.

5.4.10. Для найбільш повного використання трудового потенціалу і створення умов для високоефективної діяльності кожного працівника:

організовує атестацію робочих місць, визначає їх необхідну кількість;

встановлює форми організації праці працівників, здійснює тарифікацію і організовує впровадження передових технологій праці;

встановлює режим робочого часу;

встановлює умови оплати праці працівників та їх преміювання відповідно до законодавства України.

5.4.11. Від імені роботодавця підписує колективний договір.

5.4.12. Вирішує інші питання діяльності Підприємства в межах та порядку, визначених Статутом та законодавством України.

Аналогічні повноваження директора ритуальна служба СКП «Київський крематорій», передбачені контрактом від 20.07.2022.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальними повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_5 , як виконуючий обов`язки директора та в подальшому директор ритуальної служби СКП «Київський крематорій», був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто відповідно до частини третьої статті 18 КК України був службовою особою.

Так, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ), для досягнення своєї злочинної мети використав заздалегідь розроблений спільний план розтрати грошових коштів місцевого бюджету, який полягав у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей щодо вартості пластикових урн з подальшою їх оплатою по завищеним цінам. При цьому, ОСОБА_5 , усвідомлюючи покладену на нього відповідальність службової особи органу місцевого самоврядування та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, використав офіційно надані йому за посадою службові повноваження для розтрати бюджетних коштів, за наступних обставин.

Розпорядженням Київського міського голови ОСОБА_9 від 17.03.2016 № 157 затверджено порядок фінансування витрат на поховання або відшкодування витрат на здійснене поховання учасників бойових дій та інвалідів війни, який визначає механізм фінансування з бюджету міста Києва витрат на поховання або відшкодування витрат на здійснене поховання учасників бойових дій та інвалідів війни на кладовищах міста Києва.

Так, відповідно до вказаного Порядку, зокрема, встановлено, що організація поховання і ритуального обслуговування учасників бойових дій та інвалідів війни здійснюється з урахуванням Необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг та Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19 листопада 2003 року № 193, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2004 року за № 1110/9709.

Фінансування витрат на безоплатне поховання або відшкодування витрат на здійснене поховання учасників бойових лій та інвалідів війни проводиться з бюджету міста Києва в межах обсягів, затверджених на відповідний бюджетний рік.

Погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на початок року, проводиться першочергово.

Головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на безоплатне поховання та відшкодування витрат на здійснене поховання учасників бойових дій та інвалідів війни є Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Організацію відшкодування витрат на здійснене поховання учасників бойових дій та інвалідів війни в місті Києві здійснюють Ритуальна служба спеціалізоване підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державно адміністрації) (далі - ритуальні служби).

Вартість ритуальних послуг, визначених для забезпечення безоплатного поховання померлого учасника бойових дій та інваліда війни, не повинна перевищувати середню ціну на відповідні ритуальні послуги, що склалася у місті Києві.

Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) кожні півроку проводить моніторинг цін на відповідні ритуальні послуги в місті Києві з метою визначення середньої ціни цих послуг і погоджує результати такого моніторингу з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ритуальні служби для відшкодування витрат на здійснене поховання учасників бойових дій та інвалідів війни щомісяця (до 4 числа місяця, наступного за звітним) подають до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):

зведені реєстри наданих послуг;

списки померлих учасників бойових дій та інвалідів війни;

договори-замовлення на організацію та проведення поховання, укладені з виконавцем волевиявлення або особою, яка зобов`язалася здійснити поховання в установленому порядку;

копії платіжних документів, що підтверджують факт здійснення оплати за надані ритуальні послуги (із зазначенням переліку в разі відшкодування витрат).

Департамент фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) фінансує витрати на здійснені поховання учасників бойових дій та інвалідів війни на підставі замовлення на фінансування Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в межах затвердженого помісячного розпису асигнувань з урахуванням зареєстрованих в органах Державної казначейської служби України бюджетних зобов`язань.

Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) після отримання відповідних коштів у триденний термін здійсню перерахунок ритуальним службам шляхом перерахування на їх розрахункові рахунки в установленому порядку.

Крім того, відповідно до Закону України «Про поховання та похоронну справу» та пункту 19 «Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення», встановлено, що організація поховання одиноких громадян, осіб без певного

місця проживання, осіб, від поховання яких відмовилися рідні,

знайдених, невпізнаних трупів, у разі відсутності родичів або осіб

чи установ, які можуть взяти на себе організацію поховання,

покладається на ритуальні служби згідно з замовленням медичних

закладів за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

На виконання Закону України «Про поховання та похоронну справу» та пункту 19 «Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення» ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» (далі - Замовник) уклало з ритуальною службою спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» (далі - Виконавець) договори від 18.02.2020 №14, від 09.03.2021 №38, від 02.05.2022 №33 та від 18.01.2023 №15, відповідно до яких, Виконавець зобов`язується власними засобами та на свій ризик надавати комплексні послуги з кремації та поховання урни з прахом одиноких громадян, осіб без певного місця проживання, осіб, від поховання яких відмовилися рідні за предметом закупівлі: «ДК 021:2015-98370000-7 Поховальні та супутні послуги (Комплексні послуги із кремації та поховання урни з прахом одиноких громадян, осіб без певного місця проживання, осіб, від поховання яких відмовилися рідні)», а Замовник - прийняти і оплатити вказані послуги, у порядку визначеному Договором та чинним законодавством України.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 01.01.2020, у директора ритуальної служби СКП «Київський крематорій» ОСОБА_5 виник злочинний умисел на розтрату бюджетних коштів за попередньою змовою групою осіб на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 , шляхом завищення ціни на урни пластикові для невідомих громадян та УБД, для чого залучив ФОП ОСОБА_8 , який на підставі договору поставки від 30.09.2016 № 23/16 здійснював постачання на ритуальну службу СКП «Київський крематорій» вказані вище урни.

У подальшому, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з директором ритуальної служби СКП «Київський крематорій» ОСОБА_5 , згідно додатків №№ 1-5 до договору поставки від 30.09.2016 № 23/16 здійснював протягом 24.01.2020 по 24.01.2023 постачання товару на ритуальну службу СКП «Київський крематорій» в наступній кількості.

Так, згідно накладних № 01/03 від 03.04.2020, № 01/06 від 12.06.2020, № 01/04 від 28.04.2021, № 01/10 від 12.10.2021, № 01/02 від 16.02.2022 ФОП ОСОБА_8 поставив 546 урн для праху УБД за ціною 227,50 грн. за 1 шт., загальною вартістю 124 225,00 грн.

Крім того, згідно накладних № 01/01 від 24.01.2020, № 02/04 від 28.04.2020, № 01/07 від 16.07.2020, № 01/10 від 26.10.2020, № 01/01 від 27.01.2021, № 01/03 від 19.03.2021, № 01/07 від 15.07.2021, № 01/09 від 08.09.2021, № 01/11 від 08.11.2021, № 01/01 від 04.01.2022, № 01/05 від 04.01.2022, № 01/02 від 16.02.2022, № 01/06 від 16.06.2022, № 01/08 від 07.09.2022, № 01/01 від 24.01.2023 ФОП ОСОБА_8 поставив 1400 урн для праху невідомих громадян за ціною 133,33 грн за 1 шт., загальною вартістю 186 662,00 грн.

Продовжуючи вчиняти дії, спрямовані на розтрату бюджетних коштів, в умовах воєнного стану, директор ритуальної служби СКП «Київський крематорій» ОСОБА_5 , умисно, з корисливого мотиву, перебуваючи на своєму робочому місці, що за адресою: АДРЕСА_3 , підписав 01.04.2022 з ФОП ОСОБА_8 додаток № 6 до договору поставки від 30.09.2016 № 23/16, зокрема, відповідно до якого зросла ціна на урну пластикову УБД та встановлена у розмірі 790,00 грн за 1 шт.

У подальшому, на підставі вказаного додатку № 6 до договору поставки від 30.09.2016 № 23/16 ФОП ОСОБА_8 здійснював у період з 19.04.2022 по 24.01.2023 постачання товару на ритуальну службу СКП «Київський крематорій» в наступній кількості.

Так, згідно накладних №01/07 від 19.04.2022, №02/07 від 08.07.2022, №01/01 від 24.01.2023, ФОП ОСОБА_8 поставив 254 урн для праху УБД за ціною 790,00 грн за 1 шт., загальною вартістю 200 660,00 грн.

У подальшому, у період часу з 24.01.2020 по 24.01.2023 перераховано з ритуальної служби СКП «Київський крематорій» на рахунки ФОП ОСОБА_8 за поставлені урни для праху УБД кошти в сумі 324 885 грн та за урни для праху невідомих громадян кошти в сумі 186 662 грн.

Таким чином, директор ритуальної служби СКП «Київський крематорій» ОСОБА_5 діючи умисно за попередньою змовою групою осіб із ФОП ОСОБА_8 , шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в умовах воєнного стану розтратив частину виділених коштів Київською міською радою на поховання урни з прахом учасників бойових дій, одиноких громадян, осіб без певного місця проживання, осіб, від поховання яких відмовилися рідні, шляхом завищення їх вартості, що спричинило шкоду бюджету міста Києва на суму 214 155 грн..

Обгрунтованість підроздри, на думку слідчого, підтвреджується доказами, зібраними під час досудового розслідування.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати га потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого,експерта, спеціаліста у цьомуж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Заслухавши обґрунтування прокурора, який підтримав клопотання, думку захисника, яка вказав про те, що не заперечує проти задоволення клопотання, підозрюваний вину визначає, збитки погасив, підозрюваного, який підтримав думку захисника, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити дане клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Так, слідчий суддя встановив, що слідчим управлінням Головного управління у місті Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12022100000000558 від 28.07.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.

02.08.2023 р. ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_5 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження в їх сукупності.

Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні та встановлені у судовому засіданні дані слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

В обґрунтування клопотання та застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту прокурор зазначив, що існують наступні ризики: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати га потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого,експерта, спеціаліста у цьомуж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Щодо ризику впливати на свідка в цьому кримінальному провадженні, то при встановленні наявності цього ризику слідчим суддею враховано встановлену законом процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Так, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих, у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане доводить, що можливість впливу на свідків є досить ймовірною.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.

Ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення є формальним, не доведеним, тому не покладається в основу при обранні запобіжного заходу.

З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку, що прокурором доведено, а підозрюваним не спростовано, що в даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором

Відтак слідчий суддя доходить висновку, що дієвим запобіжним заходом, який зможе запобігти наявним у цьому кримінальному провадженні ризикам є нічний домашній арешт.

Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрювану обов`язки, визначені даною нормою закону.

Така позиція слідчого судді відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 181, 194, 369-372, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання задовольнити.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному ОСОБА_10 залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. наступної доби, строком на два місяці в межах строку досудового розслідування.

3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатись з населеного пункуту, де проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками, іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

4. Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. Працівники управління поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло до цієї особи ( АДРЕСА_2 ), вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

5. Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

6. Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через слідчого для виконання органу Управління поліції за місцем проживання підозрюваного та зобов`язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.

7. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

8. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

9. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.

Слідчий суддя ОСОБА_1