Постанова

від 25.10.2023 по справі 676/1919/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 676/1919/20

провадження № 61-7927св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Литвиненко І. В.

суддів: Ігнатенко В. М., Карпенко С. О., Сердюк В. В., Фаловська І. М.,

учасники справи:

позивач - заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Форк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Зарус-Інвест», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко-Граунд»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу керівника Хмельницької обласної прокуратури на постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 червня 2022 року у складі колегії суддів: Янчук Т. О., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

у справі за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Форк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарус-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко-Граунд» про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

Заступник прокурора Хмельницької області у квітні 2020 року звернувся до суду з вищевказаним позовом в інтересах держави, який змінив у процесі розгляду справи, і остаточно просив:

- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області) від 17 жовтня 2017 року № 22-20620-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий № 6822455800:05:006:0093, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області;

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарус-Інвест» (далі - ТОВ «Зарус-Інвест»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко-Граунд» (далі - ТОВ Агро-Еко-Граунд») на користь держави земельну ділянку загальною площею 2 га, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурацій, що була передана відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 жовтня 2017 року № 22-20620-СГ ОСОБА_1 .

На обґрунтування позовних вимог заступник прокурора Хмельницької області посилався на те, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21 жовтня 2017 року № 22-20620-СГ затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий № 6822455800:05:006:0093), для ведення особистого селянського господарства.

На підставі цього наказу 21 жовтня 2017 року державним реєстратором зареєстровано право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з договором купівлі-продажу від 26 жовтня 2017 року ОСОБА_1 продала спірну земельну ділянку ТОВ «Форк», яке включило її до складу об`єднаної земельної ділянки площею 42 га (кадастровий № 6822455800:05:006:0114).

14 грудня 2017 року ТОВ «Форк» відчужило об`єднану земельну ділянку ТОВ «Зарус-Інвест».

Державний реєстратор зареєстрував право власності ТОВ «Зарус-Інвест» на об`єднану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до інформації відділу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області у Кам`янець-Подільському районі від 15 листопада 2019 року № 0-22-0.171-573/119-19 земельна ділянка з кадастровим № 6822455800:05:006:0114 була поділена та утворено, у тому числі, земельну ділянку площею 40 га із кадастровим № 6822455800:05:006:0121, в складі якої перебуває спірна земельна ділянка із кадастровим № 6822455800:05:006:0093. Державний реєстратор зареєстрував право власності ТОВ «Зарус-Інвест» на вказану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За договором оренди землі від 13 березня 2018 року ТОВ «Зарус-Інвест» передало земельну ділянку із кадастровим № 6822455800:05:006:0121 в оренду ТОВ «Агро-Еко-Граунд», речове право якого зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16 березня 2018 року за № 25271177.

Згідно з інформацією, викладеною у службовому листі начальника відділу організаційного та господарського забезпечення Управління адміністративно-організаційного забезпечення ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області Данилюк Т. С. від 03 квітня 2019 року № 1105/3-19-0.82, вказаним органом виконавчої влади наказ від 14 червня 2017 року № 22-11538-СГ про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га кадастровим № 6822455800:05:006:0093 не приймався.

Разом з тим, на підставі дійсного наказу з такими реквізитами (датою видачі та номером) ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення із земельної ділянки з кадастровим № 6822484100:03:001:0009.

Таким чином, спірна земельна ділянка площею 2 га з кадастровим № 6822455800:05:006:0093 незаконно вибула із державної власності, оскільки уповноважений орган виконавчої влади наказу про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення, що є обов`язковою складовою процедури її приватизації, не приймав. Тому наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 жовтня 2017 року № 22-20620-СГ підлягає визнанню недійсним.

Оскільки ОСОБА_1 не мала права на отримання зазначеної земельної ділянки у власність, то у подальшому земельна ділянка нею була відчужена поза волею власника - держави, у зв`язку з чим власник на підставі статті 388 ЦК України має право витребувати це майно у її набувача ТОВ «Зарус-Інвест».

Враховуючи наявність орендних відносин між ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд», без припинення права оренди ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на спірну земельну ділянку неможливо повернути земельну ділянку з кадастровим № 6822455800:05:006:0093 у власність держави.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 19 жовтня 2021 року позов задовольнив.

Визнав недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 жовтня 2017 року № 22-20620-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий № 6822455800:05:006:0093, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Витребував у ТОВ «Зарус-Інвест», ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку за кадастровим № 6822455800:05:006:0093, загальною площею 2 га, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в координатах, межах та конфігурацій, що була передана відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-20620-СГ від 17 жовтня 2017 року ОСОБА_1 .

Повернув Хмельницькій обласній прокуратурі 2 102 грн надмірно сплачених судових витрат.

Стягнув з ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ТОВ «ФОРК», ТОВ «Зарус-Інвест», ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на користь Хмельницької обласної прокуратури у відшкодування витрат по оплаті судового збору по 840,80 грн з кожного.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що за відсутності клопотання ОСОБА_1 до відповідного органу виконавчої влади про надання дозволу на розробку документації із землеустрою та додатків до нього як передбачено частиною шостою статті 118 ЗК України, за відсутності рішення органу влади про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, відсутності належним чином розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області не було дотримано порядку передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Хмельницький апеляційний суд постановою від 02 червня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Зарус-Інвест» задовольнив частково.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2021 року в частині позовних вимог про витребування у ТОВ «Зарус-Інвест», ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на користь держави земельної ділянки з кадастровим № 6822455800:05:006:0093, загальною площею 2 га, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурацій, що була передана відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 жовтня 2017 року № 22-20620-СГ ОСОБА_1 скасував, провадження у справі в частині цих позовних вимог закрив.

Повідомив заступника прокурора Хмельницької області, що розгляд цієї справи в частині позовних вимог заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави про витребування у ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Ако-Еко-Граунд» земельної ділянки з кадастровим № 6822455800:05:006:0093 загальною площею 2 га, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, віднесений до юрисдикції господарського суду.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2021 року в частині розподілу судових витрат змінив.

Стягнув на користь Хмельницької обласної прокуратури з ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 по 1 051 грн понесених судових витрат з кожного.

Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що спір у цій справі в частині позовних вимог про витребування земельної ділянки з кадастровим № 6822455800:05:006:0093 у ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, встановлення іншого речового права на таке майно (оренди).

Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

Рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області в апеляційному порядку не оскаржувалося, тому не переглядалося апеляційним судом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Від заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 червня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині закриття провадження у справі та залишити в силі в означеній частині рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України і, зокрема вказує, що судом апеляційної інстанції безпідставно не взято до уваги доводи прокурора, викладені в позовній заяві про те, що прокурор, звертаючись до суду з вимогами про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 жовтня 2017 року № 22-20620-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим № 6822455800:05:006:0093 та витребовування у державну власність такої земельної ділянки, обрав єдиний можливий, законний та ефективний спосіб захисту, і такі вимоги обґрунтовано підлягають розгляду в одному суді.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 911/4144/16, аналогічний спір є приватноправовим і за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Проте апеляційний суд при ухваленні постанови у цій справі не навів жодних обґрунтувань щодо підстав неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду, що є порушенням частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Ефективний судовий захист інтересів держави буде можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи за правилами цивільного судочинства. Такий розгляд відповідає принципу юридичної визначеності, оскільки не допускає роз`єднання позовних вимог про витребування спірної земельної ділянки, з вимогою про визнання недійсним наказу, який став підставою для незаконного вибуття такої ділянки з державної власності, залежно від суб`єктного складу учасників спору, а також вплине, зокрема на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 522/3777/17).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

Верховний Суд у справі № 676/196/20 (спір в якій є аналогічним цьому спору) постановою залишив в силі рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного інстанції про задоволення позову прокурора, в тому числі щодо витребування земельної ділянки у ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ Агро-Еко-Граунд».

Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 22 серпня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області.

Справа № 676/1919/20 надійшла до Верховного Суду 15 вересня 2022 року.

Верховний Суд ухвалою від 30 листопада 2022 року зупинив касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22).

Верховний Суд ухвалою від 20 червня 2023 року поновив касаційне провадження у цій справі.

Верховний Суд ухвалою від 19 жовтня 2023 року справу призначив до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій областівід 17 жовтня 2017 року № 22-20620-СГ затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий № 6822455800:05:006:0093), яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, для ведення особистого селянського господарства.

На підставі зазначеного наказу 21 жовтня 2017 року Комунальним підприємством «Подільський реєстраційний центр» Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області зареєстровано право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 23039019).

26 жовтня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, індексний номер рішення 37791870, право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за ТОВ «Форк», що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

У подальшому земельна ділянка з кадастровим № 6822455800:05:006:0093 увійшла до складу новоутвореної земельної ділянки з кадастровим № 6822455800:05:006:0114 площею 42 га.

08 листопада 2017 року Комунальне підприємство «Подільський реєстраційний центр» Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області зареєструвало право власності ТОВ «Форк» на новоутворену земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 23261542).

За договором купівлі-продажу від 14 грудня 2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зимою Н. Ф. (серія та номер 4934), ТОВ «Форк» відчужило земельну ділянку з кадастровим № 6822455800:05:006:0114 ТОВ «Зарус-Інвест» (номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23954111).

Згідно з інформацією відділу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області у Кам`янець-Подільському районі від 15 листопада 2019 року № 0-22-0.171-573/119-19, земельна ділянка з кадастровим № 6822455800:05:006:0114 була поділена та утворено земельну ділянку площею 40 га у тому числі з урахуванням земельної ділянки з кадастровим № 6822455800:05:006:0121, в складі якої перебуває спірна земельна ділянка з кадастровим № 6822455800:05:006:0093.

05 січня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства «Подільський реєстраційний центр» Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Ткачуком В. М. зареєстровано право власності ТОВ «Зарус-Інвест» на новоутворену земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 23261542), що підтверджується інформаційною довідкою № 199087227 від 05 лютого 2020 року.

13 березня 2018 року ТОВ «Агро-Еко-Граунд» і ТОВ «Зарус-Інвест» уклали договір оренди землі, за умовами якого останнє передало ТОВ «Агро-Еко-Граунд» земельну ділянку площею 40 га (кадастровий № 6822455800:05:006:0121) у платне користування строком на 7 років.

На підставі цього договору 16 березня 2018 року Комунальне підприємство «Подільський реєстраційний центр» Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області зареєструвало право ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на оренду земельної ділянки з кадастровим № 6822455800:05:006:0121 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 25271177).

Згідно з інформацією, викладеною у службовому листі начальника відділу Управління адміністративно-організаційного забезпечення ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 03 квітня 2019 року № 1105/3-19-0.82, наказ № 22-20620-СГ від 17 жовтня 2017 року, яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га, з кадастровим № 6822455800:05:006:0093, ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області не приймався.

Також згідно з актом перевірки інформації, викладеної у вказаному вище службовому листі, наказ № 22-20620-СГ від 17 жовтня 2017 року, яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га, з кадастровим номером 6822455800:05:006:0093, виданий на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14 червня 2017 року № 22-11538СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою».

Станом на час видачі наказів «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» та «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» у 2017-2018 роках у ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області впроваджено електронний документообіг та всі накази, які видаються головним управлінням, наявні в паперовій та електронних копіях.

Згідно з електронними копіями у ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області відсутній проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність

ОСОБА_1

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Положеннями частини другої статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також установленими ним передумовами для звернення до суду.

Згідно з пунктами 1, 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці;

- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці;

Тож розмежування компетенції судів з розгляду спорів здійснюється відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами.

У справі, яка переглядається, предметом позову є, зокрема, вимоги заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави про витребування нерухомого майна із незаконного володіння юридичних осіб - ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд». Тобто учасниками спору є держава, від імені якої звернулась прокуратура, та юридичні особи.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого, що спір у цій справі є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, встановлення іншого речового права на таке майно (оренди).

Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

Висновок апеляційного суду узгоджується, зокрема із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 12 червня 2023 року усправі № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22).

Доводи касаційної скарги про неврахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 911/4144/16, не заслуговують на увагу з таких підстав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 911/4144/16 сформульований висновок про те, що ураховуючи, що ПАТ «Обухівське» звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру про надання земельної ділянки у власність фізичній особі та скасування в Поземельній книзі запису про надання земельної ділянки у приватну власність, такий спір є приватноправовим і за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки цієї фізичної особи. Водночас доводи суду апеляційної інстанції, що власник спірної земельної ділянки (фізична особа) не був зазначений позивачем під час подання позову як відповідач, оскільки спірна земельна ділянка не була виділена в натурі на місцевості й знаходиться у володінні та користуванні ПАТ «Обухівське», не можуть бути підставою для розгляду спору господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків такої фізичної особи.

Велика Палата Верхового Суду у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) зазначила, що у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності необхідно насамперед визначити, які правовідносини є спірними, а тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

Таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування необхідно розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд повинен визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Отже, висновки, сформульовані у постанові, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, є нерелевантними, оскільки суб`єктний склад сторін у розглядуваній справі, та справі, наведеній як приклад, не є подібними.

Посилання у касаційній скарзі на те, що Верховний Суд у аналогічній справі № 676/196/20 не закрив цивільне провадження у справі в частині вимог прокуратури до юридичних осіб про витребовування земельної ділянки та дійшов висновку, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Верховний Суд не погоджується з такими доводами касаційної скарги, оскільки за змістом статті 403 ЦПК України, статей 13, 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», можна зробити висновок, що законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції необхідно виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях об`єднаної палати Касаційного цивільного суду мають перевагу над висновками палати чи колегії суддів цього суду.

У такому випадку підлягає застосуванню не висновок, що міститься в постанові Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 676/196/20, а висновок, сформульований у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22), згідно з яким спір в частині вимог про витребування спірного нерухомого майна у відповідачів юридичних осіб на користь держави за своїм суб`єктним складом підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а спрямовані виключно на доведення необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення в частині вирішення позовних вимог про витребування спірного нерухомого майна у відповідачів юридичних осіб на користь держави - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду в означеній частині не спростовують.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2021 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 жовтня 2017 року № 22-20620-СГ в апеляційному порядку не переглядалося, тому не може бути предметом перегляду Верховним Судом.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу керівника Хмельницької обласної прокуратури залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 червня 2022 року в частині вирішення позовних вимог заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарус-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко-Граунд» про витребування земельної ділянки залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Сердюк І. М. Фаловська