Ухвала

від 13.11.2023 по справі 369/16232/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 369/16232/19

провадження № 61-15315ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріян» до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Телявський Анатолій Миколайович, Державне підприємство «СЕТАМ», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ТОВ «Аріян» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В. В. № 2132, вчинений 19 листопада 2019 року про стягнення з ТОВ «Аріян» на користь ОСОБА_1 невиплачених в строк грошових коштів в розмірі 12 409 056,30 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 квітня 2023 року в позові ТОВ «Аріян» відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ТОВ «Аріян» оскаржило його в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Аріян» задоволено.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 квітня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову.

Позов ТОВ «Аріян» до ОСОБА_1 , треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач В. В., приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Телявський А. М., ДП «СЕТАМ» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем Вадимом Вікторовичем 19 листопада 2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 2132, про стягнення з ТОВ «Аріян» на користь ОСОБА_1 невиплачених в строк грошових коштів в розмірі 12 409 056,30 грн, відповідно до умов кредитного договору № СМ-SME 004/358/2007 від 18 грудня 2007 року, укладеного ПАТ «ОТП Банк», громадянином Ісламської республіки Іран ОСОБА_2 та ТОВ «Аріян», договору про відступлення прав вимоги від 18 грудня 2007 року, укладеного 19 серпня 2019 року АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс», договору про відступлення прав вимоги, укладеного 20 серпня 2019 року ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» та ТОВ «Перший інвестиційний клуб», а також договору про відступлення прав вимоги, укладеного 20 серпня 2019 року ТОВ «Перший інвестиційний клуб» з ОСОБА_1 .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

ОСОБА_1 26 жовтня 2023 року звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права щодо якої відсутній висновок та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, ОСОБА_1 має правонадіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії уточненої скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921,00 грн.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.

Ураховуючи викладене, заявник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 3 842,00 грн (1 921,00 грн х 200 %).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Є. Червинська