Вирок

від 13.11.2023 по справі 344/21088/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/21088/23

Провадження № 1-кп/344/1435/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, працюючої неофіційно, неодруженої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, згідно ст. 89 КК України раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, 21 серпня 2023 року близько 10 год 00 хв ОСОБА_6 зустрілась із своїм знайомим ОСОБА_4 на прилеглій території Івано-Франківської міської дитячої поліклініки, що за адресою: м.Івано-Франківськ вул.Панаса Мирного, 8А.

Перебуваючи на вказаній території, ОСОБА_6 попросила у ОСОБА_4 його мобільний телефон марки «ZTE Blade A 53 PRO», темно-синього кольору для здійснення дзвінка. В цей час у останньої виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Надалі, у період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, востаннє внесеними Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023,затвердженим Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023), ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, утримуючи вказаний мобільний телефон в руках та здійснюючи по ньому телефонний дзвінок, почала віддалятись від ОСОБА_4 та надалі, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення, вважаючи, що за її діями ніхто з осіб, які б могли усвідомлювати факт протиправного заволодіння майном, не спостерігає, таємно викрала мобільний телефон марки «ZTE Blade A 53 PRO», темносинього кольору, вартістю 3139 гривень.

Після цього ОСОБА_6 покинула місце вчинення кримінального правопорушення та викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на вказану вище суму.

07 листопада 2023 року між прокурором Окружної прокуратури м.Івано-Франківська ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_6 у присутності захисника - ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої обвинувачена ОСОБА_6 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, не заперечила обставин вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, що викладені у повідомленні про підозру, при цьому сторони угоди узгодили покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років. Беручи до уваги фактичні обставини справи, тяжкість кримінального правопорушення, особу винної, сторони погодилися, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства шляхом застосування до неї норм ст. ст. 75, 76 КК України, та погодилися на звільнення її від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 рік та покладенням відповідних обов`язків. Потерпілий ОСОБА_4 надав згоду на укладення вказаної угоди.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у вказаному кримінальному правопорушенні визнала повністю та беззастережно, підтвердила обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного в обвинувальному акті, згоду на застосування узгодженого виду покарання підтримала, а угоду про визнання винуватості від 07.11.2023, що укладена у присутності її захисника ОСОБА_5 просила затвердити. Наслідки укладення та затвердження угоди, вид покарання, який буде застосовано до неї в разі затвердження укладеної угоди, та виключні підстави оскарження вироку розуміє. У вчиненому щиро розкаялася, активно сприяла досудовому розслідуванню, повідомляючи усі обставини справи.

Захисник ОСОБА_5 підтримала думку своєї підзахисної.

Прокурор вважала, що угода відповідає встановленим вимогам закону і повинна бути затверджена судом з призначенням узгодженого сторонами покарання.

Потерпілий підтримав думку прокурора та просив затвердити укладену за його згодою угоду про визнання винуватості.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_6 у судовому засіданні визнала себе винуватою, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином (ч.4 ст.185 КК України), згідно статей 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості при викладених вище обставинах може бути укладена.

Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст.472 КПК України, а обвинувачення, з яким погоджується ОСОБА_6 , є обґрунтованим і свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, що підтверджуються доказами та відповідає фактичним обставинам, не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

Правильною є і узгоджена сторонами кваліфікація діянь обвинуваченої за ч.4 ст.185 КК України, так як ґрунтується на зазначених вище обставинах кримінального правопорушення і відповідно до ст.349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї винуватості не потребує підтвердження іншими доказами.

При узгодженні покарання сторонами враховано як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого, так і особу обвинуваченої, що згідно ст. 89 КК України раніше не судима, працює неофіційно, неодружена, на утриманні неповнолітніх осіб не має; як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченої відповідно до ст.66 КК України визнано щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування матеріальної шкоди, що підтверджено також прокурором у судовому засіданні, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Суд, визначаючись у питанні можливості затвердження угоди виходить з того, що кваліфікація діянь ОСОБА_6 за ч.4 ст.185 КК України є правильною, при цьому враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винної та інші обставини справи, є обґрунтованим призначення ОСОБА_6 основного покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років та звільнення її на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на строк один рік. Наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, сторонам зрозумілі.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи інших дій, ніж ті, що передбачені в угоді, відповідає фактичним обставинам правопорушення, не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відповідає встановленим національними та міжнародними законодавчими актами вимогам і підлягає затвердженню з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинувачену.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 368, 370, 373, 374, 468-476 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості від 07.11.2023 року, укладену між прокурором Окружної прокуратури м.Івано-Франківська ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_6 - затвердити.

ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити їй покарання - позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України та п. 2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави із зарахуванням на рахунок UA368999980313040115000009612, отримувач: УК у м.Івано-Франківську /ОТГ м.Івано-Франківськ/24060300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37952250, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" - 1673 грн процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення товарознавчих експертиз.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «ZTE Blade A 53 PRO» згідно постанови від 03.10.2023, - повернути потерпілому ОСОБА_4 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.10.2023 - скасувати.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.

Суддя ОСОБА_7