Рішення

від 05.10.2023 по справі 554/8149/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 05.10.2023Справа № 554/8149/21 Провадження № 2/554/1373/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2023 року м. Полтава

Октябрський районнийсуд м.Полтави ускладі:головуючого судді БугріяВ.М.,за участюсекретаря судовихзасідань ЯнушкевічК.І.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Полтаві цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа ОСОБА_3 ,Виконавчий комітетШевченківської районноїу м.Полтаві радияк органопіки тапіклування проусунення перешкоду спілкуванніз онукомі йоговихованні,-

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2021 року позивач звернулась до суду з вказаною позовною заявою про усунення перешкод у спілкуванні з онуком і його вихованні.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 29 липня 2011 року її рідний син ОСОБА_3 і ОСОБА_4 зареєстрували шлюб у Центральному відділі РАЦС Полтавського міського управління юстиції, актовий запис № 801.

Від даного шлюбу в них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З дня народження онука ОСОБА_5 позивачка приймала активну участь у вихованні, лікуванні та оздоровленні дитини. Перебувала разом з матір?ю дитини в пологовому будинку до їх виписки.

В 2013 році шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розірвано. ОСОБА_6 практично весь час, а особливо коли хворів, проживав із позивачкою. Це відбувалось дуже часто, а тому вона була вимушена брати лікарняні, відпустки за власний рахунок, щорічні відпустки на роботі та лікувати онука. З великою радістю і любов`ю вона віддавала свій час онуку, водила його в садочок, возила на відпочинок на Азовське море в 2015 та 2016 роках для оздоровлення, на дачу на березі озера, в село до родичів. Вчила ОСОБА_5 читати, рахувати, писати, співати, також вчила з ним вірші на пам`ять, читала казки. Намагалась всебічно розвинути онука, а саме, купувала йому конструктори, пазли.

В червні 2018 року мати ОСОБА_5 повернулась до Полтави із міста Дніпро, де проживала майже чотири роки. У вересні 2018 року онук Вадим пішов до першого класу школи № 33 м.Полтави. Щоп`ятниці, після уроків у школі та тренувань по карате, позивачка з чоловіком забирали онука до себе на вихідні. На прохання ОСОБА_5 щосуботи та щонеділі вона возила його на заняття до шахового клубу « Гамбіт ». Весь час позивачка купувала ОСОБА_5 всі необхідні речі, одяг, іграшки, взуття.

Але з липня 2019 року мати ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , припинила спілкування з онуком з невідомих і незрозумілих для неї причин. З 2019 року і по цей час вона намагалась знайти порозуміння з матір?ю Вадима, але на сьогоднішній день позбавлена можливості на спілкування та побачення з онуком, як раніше. Спілкування з Вадимом відбувалося виключно в школі на перерві та після уроків у групі продовженого дня. Однак у зв?язку з карантинними обмеженнями втратили і цю можливість спілкування в школі.

Просить суд встановити бабусі ОСОБА_1 порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім онуком, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення систематичних зустрічей: з 01 вересня до 31 травня щороку - кожну другу та четверту неділю місяця, в п?ятницю з 18 год. 00 хв. по неділю 18 год. 00 хв. з можливістю відвідування місця проживання баби, за адресою АДРЕСА_1 без присутності матері. Побачення та спілкування з онуком в день, наступний за днем народження дитини з 11 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., якщо цей день припадає на робочий, то днем спілкування вважати наступний за цим днем вихідний, без присутності матері. Побачення та спілкування з онуком під час канікул, половина канікул за щорічним шкільним графіком, можливість спільного відпочинку з онуком та його оздоровлення, без присутності матері. Побачення та спілкування з онуком під час свят. Стягнути з ОСОБА_2 , на її користь, витрати по сплаті судового збору, у розмірі 908 грн. Зобов?язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у онлайн спілкуванні з онуком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановити бабусі ОСОБА_1 спілкування з малолітнім онуком, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом онлайн побачень один раз на тиждень, у зручний для нього час.

Ухвалою суду від 26 серпня 2021 року відкрито провадження у справі.

23.05.2023 року позивачка подала заяву про збільшення позовних вимог, де просила зобов?язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у онлайн спілкуванні з онуком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановити бабусі ОСОБА_1 спілкування з малолітнім онуком, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом онлайн побачень один раз на тиждень, у зручний для нього час.

Позивачка надала заяву з проханням слухати справу у її відсутність, позов підтримала, просила задовольнити.

Відповідач будучи належним чином повідомленою про день час та місце слухання справи в судове засідання не з`явилась.

Треті особи надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Згідност.12 ЦПК України,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідност. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 зареєстрували шлюб у Центральному відділі РАЦС Полтавського міського управління юстиції, актовий запис № 801.

Від даного шлюбу в них народився син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серія НОМЕР_1 , виданим Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області.

В 2013 році між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шлюб було розірвано.

ОСОБА_1 являється матір`ю ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом III НОМЕР_2 про народження та паспортом НОМЕР_3 , а отже ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є її онуком.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 СК України, сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, відчимом та падчеркою, пасинком.

Відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей 1989 року, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Статтями 12-15 Конвенції визначено право дитини висловлювати свою думку (право бути почутою). На необхідності дотримання вказаного принципу неодноразово наголошено у практиці ЄСПЛ, яка застосовується судами України на підставі частини четвертої статті 10 ЦПК України та положень Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року (Рішення ЄСПЛ від 06 липня 2010 року у справі "Нойлінгер і Шурук проти Швейцарії", п. 135; Рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України", п. 100; Рішення ЄСПЛ від 11 жовтня 2017 року "М. С. проти України", п. 77).

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України "Про охорону дитинства", згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України.

Відповідно до ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участь одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо) місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно вимог ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Із системного тлумачення вказаних статтей Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991 р., ст. 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватись передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та рівними правами батьків щодо спілкування з дитиною, особлива увага має бути приділена найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 р. року по справі «Хант проти України»).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 вказувала про те, що не відповідаючи на її звернення стосовно встановлення графіку спілкування з онуком, ОСОБА_2 порушує їх права на спілкування та виховання онука, а тому просять суд зобов`язати відповідачку не чинити перешкоди у спілкуванні з онуком.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України).

Баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні (частина перша статті 257 СК України).

Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення (частина друга статті 257 СК України).

Тлумачення статті 257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Спори щодо участі баби, діда, прабаби, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу (стаття 263 СК України).

Тлумачення статті 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.

Суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина друга статті 159 СК України).

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина п`ята та шоста статті 19 СК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Слід зазначити, що позов був поданий до суду ще в серпні 2021 року. В судовому засіданні представник відповідача повідомила, що після 24.02.2022 року відповідач разом із дитиною виїхала за кордон. Відповідачка не надає навіть онлай можливості у спілкуванні з онуком.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року в справі № 607/13092/16-ц (провадження № 61-1713св17) зазначено, що: «будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини. Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України.

За змістом статті 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні, побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Вирішуючи спір у цій справі, апеляційний суд встановив характер спірних правовідносин сторін у справі, норми матеріального права, які їх регулюють, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передумов вважати, що відповідач чинить позивачам будь-які перешкоди у спілкуванні з їх онукою.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При вирішенні питання щодо встановлення способу участі у вихованні та спілкуванні малолітньої дитини з бабусею суд враховує малолітній вік дитини, тривалість проживання з матір`ю, відсутність тривалого спілкування з бабусею, на момент ухвалення рішення проживання дитини за кордоном, а тому на думку суду буде сприяти якнайкращим інтересам малолітньої дитини.

Крім того, судом враховується, що позивач та малолітня дитина тривалий час знаходилися у розлуці та відповідно у дитини могли дещо знизитись прихильність, емоційний зв`язок та довірчі стосунки з нею, у зв`язку з чим зустрічі у визначений судом час позивач з малолітньою дитиною мають бути спрямовані у першу чергу на встановлення і налагодження довірчих стосунків з онуком.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Шевченківської районної у м. Полтаві ради як орган опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні з онуком і його вихованні підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача 908 грн.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Конвенцією про права дитини, Декларацією прав дитини, Законом України «Про охорону дитинства», статями 19, 141, 150, 151, 153, 157-159, 257, 263 Сімейного Кодексу України, ст. 4, 76, 77, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Шевченківської районної у м. Полтаві ради як орган опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні з онуком і його вихованні - задовольнити.

Встановити бабусі ОСОБА_1 порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім онуком, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення систематичних зустрічей:

-з 01 вересня до 31 травня щороку - кожну другу та четверту неділю місяця, в п?ятницю з 18 год. 00 хв. по неділю 18 год. 00 хв. з можливістю відвідування місця проживання баби, за адресою АДРЕСА_1 без присутності матері.

-побачення та спілкування з онуком в день, наступний за днем народження дитини з 11 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., якщо цей день припадає на робочий, то днем спілкування вважати наступний за цим днем вихідний, без присутності матері.

-побачення та спілкування з онуком під час канікул, половина канікул за щорічним шкільним графіком, можливість спільного відпочинку з онуком та його оздоровлення, без присутності матері.

-побачення та спілкування з онуком під час свят.

Стягнутиз ОСОБА_2 ,на користь ОСОБА_1 , витрати по сплаті судового збору, у розмірі 908 грн.

Зобов?язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у онлайн спілкуванні з онуком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити бабусі ОСОБА_1 спілкування з малолітнім онуком, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом онлайн побачень один раз на тиждень, у зручний для нього час.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30 -денний термін апеляційної скарги з дня його проголошення, а особами, які приймають участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення у той же строк з моменту отримання копії рішення суду.

Дані сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомо, адреса: АДРЕСА_2 .

Треті особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, адреса: м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 30.

Суддя В.М.Бугрій