Рішення

від 06.11.2023 по справі 643/4934/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 06.11.2023Справа № 643/4934/20 Провадження № 2/554/4146/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2023 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого - судді Черняєвої Т.М.,

за участю секретаря - Янушкевіч А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Кондор", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів витребування майна від добросовісного набувача,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПП "Кондор", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів витребування майна від добросовісного набувача.

Позовні вимоги обгрунтував тим, що наприкінці жовтня 2017 р. він домовився із своїм товаришем - ОСОБА_4 про продаж останньому Mersedes-Benz S500L, 2005 року випуску, WIN-код НОМЕР_1 (далі - авто), який належав позивачу. За домовленістю із позивачем ОСОБА_4 повинен був придбати авто за 18 000 доларів США, які ОСОБА_4 мав виплачувати по 1 000 дол. в місяць. До кінцевої виплати та оформлення права власності позивач за домовленістю одразу передав ОСОБА_4 ключ від авто та технічний паспорт. Сплативши лише два платежі, ОСОБА_4 перестав виходити на зв`язок та уникати зустрічей.

Згодом позивач дізнався, що у період з листопада 2018 року до липня 2019 року авто було перереєстровано декілька разів на різних осіб.

У ході досудового розслідування у межах кримінального провадження №120119220480004025 від 08.10.2019 року було встановлено, що згідно бази даних НАІС АМТ НП НУ, 20.11.2018 року авто було перереєстроване на ОСОБА_2 , який за даними органів досудового розслідування є племінником ОСОБА_4 .

Перереєстрація авто позивача на відповідача-2 відбулася наступним чином: невстановленою особою у м. Луцьк 14 листопада 2018 р. було укладено, нібито від імені позивача, договір комісії № 4727 із ПП «Кондор», підробивши підпис позивача. Цього ж дня, 14.11.2018 р. ПП «Кондор» уклало із відповідачем-2 договір купівлі-продажу транспортного засобу № 4727, після чого у м. Харків авто було перереєстровано на відповідача-2.

Після цього 10.01.2019 року в м. Києві авто було перереєстровано на ім`я ОСОБА_5 з іншим реєстраційним номером, 14.02.2019 у м. Запоріжжя на ім`я ОСОБА_6 , із знову заміненим реєстраційним номером, останнім добросовісним (презюмується) набувачем є ОСОБА_3 (відповідач-3), на якого було зареєстровано авто 10.07.2019 під реєстраційним номером НОМЕР_2 .

Факт підроблення договору комісії був встановлений позивачем під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, в т.ч. із документами вилученими із ТСЦ 6349. Так, в договорі комісії № 4727 від 14.11.2018 року та акті технічного стану транспортного засобу № 4727 від 14.11.2019 року, складених від імені позивача, підписи не відповідають підпису позивача. Крім того вказані документи були складені в м. Луцьку, однак позивач жодного разу не був у зазначеному місті, в т.ч. у день складання вказаних документів, а саме 14.11.2018 року. Позивач не укладав жодних договорів із ПП «Кондор», за допомогою у реалізації авто не звертався.

Позивач звертає увагу, що винагорода, яка нібито має бути виплачена ПП «Кондор» становить 50 грн (п. 3.1. дог. комісії).

Також, відповідно до умов договору купівлі-продажу ціна авто становить 260 000 грн. зазначеної суми від відповідача-2 позивач не отримував.

14.11.2018 р., у день нібито укладення договору комісії, квазікомісіонером - ПП «Кондор» було укладено договір купівлі-продажу, відповідної якого право власності на авто перейшло до відповідача-2, після чого протягом короткого проміжку часу авто було перепродано із зміною номерних знаків 3 рази. Позивач стверджує, що договір купівлі-продажу відповідача-1 із відовідачем-2 слід визнати недійсним, оскільки його зміст суперечить Цивільному кодексу.

Органами досудового розслідування встановлено що в подальшому авто було перереєстроване:

- 10.01.2019 року у м. Києві на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , номерний знак змінено на НОМЕР_3 .

- 14.02.2019 року у м. Запоріжжя на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , номерний знак змінено на НОМЕР_4 .

- 10.07.2019 р. у м. Рівне на ім`я ОСОБА_3 (відповідач-3), ІНФОРМАЦІЯ_5 , який мешкає у АДРЕСА_3 , номерний знак авто змінено на НОМЕР_5 . До теперішнього часу авто використовувалося ним (до накладання арешту на авто).

З огляду на вищезазначене, оскільки авто вибуло із власності позивача поза його волею внаслідок недобросовісних дій невстановлених осіб, які від імені позивача розписалися за нього у договорі комісії (п.1) та з огляду на недійсність договору купівлі- продажу транспортного засобу, укладеного квазікомісіонером із відповідачем-2 (п.2), позивач просить задовольнити позовну вимогу щодо витребування Mersedes Benz S500L, 2005 р. випуску, WIN-код НОМЕР_1 від добросовісного набувача ОСОБА_3 - відповідача-3.

Згідно із попереднім розрахунком, його судові витрати становлять 20 481 грн, із яких 4281 грн - судовий збір, а 16000 грн - витрати на професійну правничу допомогу. Позивачем пізніше буде надано уточнення та докази судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Московського районного суду м.Харкова від 31.03.2020 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження.

29.07.2023 року до суду надійшов відзив ОСОБА_2 на позовну заяву, відповідно до якого він позовні вимоги ОСОБА_1 визнав та просив задовольнити.

Зазначив, що він особисто, або через свого представника, або будь-яку іншу довірену особу, не мав фінансово-господарських правовідносин з ПП «Кондор», не знайомий з жодною посадовою особою зазначеного суб`єкта господарювання та ніколи не був у Луцьку. Він ніколи не мав можливості придбати автомобіль та не придбавав автомобіль Mersedes Benz S500L, 2005 р. випуску, що належить ОСОБА_1 та нікому його не продавав, грошей за продаж не отримував. Всі операції з купівлі-продажу зазначеного автомобіля носили суто формальний характер, не відповідали його внутрішній волі та не були вільними з його боку, як учасника правочину внаслідок наступного.

Він, як раніше засуджена особа, часто перебував у скрутному становищі, вийти з якого допомагав дядько ОСОБА_4 , якому він завдячує.

Приблизно в листопаді 2018 року до нього звернувся його дядько ОСОБА_4 із проханням формально перереєструвати на його ім`я авто «Мерседес Бенс 8450», який був у нього в службі таксі. Він погодився допомогти. Познайомив із чоловіком, якого звуть ОСОБА_7 , повних його даних не знає, на вигляд приблизно 30-35 років, невисокого зросту, близько 165 см, якого до цього він не знав, його номер телефону НОМЕР_6 , який повинен був допомогти переоформити у сервісному центрі вищезазначений авто.

Його дядько ОСОБА_4 дав ключі від авто «Мерседес Бенс 8450», свідоцтво про реєстрацію т.з. на вказане авто і він із ОСОБА_7 поїхали до Сервісного центру, який знаходиться у м. Мерефа, Харківська обл., де він передав ОСОБА_7 свій паспорт громадянина України і свідоцтво про реєстрацію т.з. і він пішов у приміщення сервісного центру, через деякий час він покликав його, задля того, щоб піднявся і розписався у документах. Він зайшов на другий поверх, де у коридорі розписався на якихось документах (в їх сутність не вникав) і ОСОБА_7 сказав йти до авто та чекати. Через деякий час ОСОБА_7 вийшов із сервісного центру і виніс свідоцтво про реєстрацію т.з. на «Мерседес Бенс 8450», видане на його ім`я, після чого вони із ОСОБА_7 відігнали вказане авто дядькові ОСОБА_4 і він передав йому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і ключі.

Приблизно через два тижні до нього знову звернувся дядько - ОСОБА_4 з аналогічним проханням переоформити на себе автомобіль «Mersedes-Benz» S500L. Він погодився та вчинив ті ж дії, що і з попереднім авто.

Через декілька днів дядько попросив відвезти авто до ломбарду «Каштан», де вони разом із вищезгаданим ОСОБА_7 , його залишили та ОСОБА_7 отримав за нього 6000 доларів США, які передав дядькові.

Приблизно через два тижні вони із ОСОБА_7 поїхали у той самий ломбард вже на іншому автомобілі «Mersedes-Benz» і провели аналогічну операцію, за другий автомобіль ОСОБА_7 також отримав в ломбарді приблизно 6000 дол. США. Після чого вони повернулися до ОСОБА_4 .

Приблизно через тиждень він разом із ОСОБА_7 за проханням ОСОБА_4 поїхав до нотаріуса, який розміщується на пр-ті Гагаріна 43 у м. Харкові, де написав генеральну довіреність на авто «Мерседес-Бенс S500L» на якогось чоловіка, котрого звали ОСОБА_8 , із м. Києва, його прізвища не пам`ятає. Після чого вони із ОСОБА_7 на авто поїхали у м.Київ, на шляху він зрозумів, що там повинні залишити це авто. Після приїзду у м. Київ ОСОБА_7 висадив його біля якогось магазину, а сам поїхав на зустріч із зазначеним у довіреності чоловіком, якого звуть ОСОБА_8 . Самого ОСОБА_8 в обличчя не бачив. Приблизно через півтори години ОСОБА_7 повернувся вже без авто, на таксі. Вони на автобусі поїхали у м. Харків.

Приблизно через два тижні вони із ОСОБА_7 погнали в м. Київ другий автомобіль «Мерседес-Бенс», генеральну довіреність на який оформили за вказаною вище адресою, тільки в іншого. Коли приїхали у м. Київ, ОСОБА_7 висадив його і сам поїхав на зустріч із тим же ОСОБА_8 . Повернувся ОСОБА_7 на таксі і на поїзді вони поїхали у м. Харків.

Коли поверталися у м. Харків, то заїжджали до дядька - ОСОБА_4 , де ОСОБА_7 у сторонці із ним спілкувався, про що саме він не чув. Також він думає, що він передавав дядькові гроші за продані авто.

Про всі ці зазначені факти він повідомив правоохоронні органи в особі слідчого слідчого відділу відділу поліції Шевченківського району міста Харкова в рамках кримінального провадження №1201922048004025, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України.

Ухвалою суду від 26.08.2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі.

26.10.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву представника ПП «Кондор», відповідно до якого просили відмовити у задоволенні позову у частині позовних вимог до підприємства.

Зазначили, що Приватне підприємство «Кондор», у розумінні положень Постанови № 1200, являється суб`єктом господарювання.

14.11.2018 року до Приватного підприємства «Кондор» звернулися особа, яка надала оригінал паспорту виданого на ім`я « ОСОБА_1 » та особа, яка надала оригінал паспорту виданого на ім`я « ОСОБА_2 » з приводу оформлення договору купівлі-продажу транспортного засобу марки «Мерседес-Бенс S500L», 2005 року випуску, колір чорний, номер кузова (рама, шасі) \ НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_7 (далі - транспортний засіб).

Жодним із нормам чинного законодавства України не передбачений обов`язок посадової особи суб`єкта господарювання ідентифікувати співвідносність зовнішності особи із особистими документами, які посвідчують дану особу, тобто, у даному випадку, чи відповідають надані особою документи (фото), особі, яка їх надає в оригіналі.

При цьому, особою, яка надала оригінал паспорту виданого на ім`я « ОСОБА_1 », було також надано оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 , на автомобіль «Мерседес-Бенс S500L», 2005 року, колір чорний, номер кузова (рама, шасі) \ НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_7 .

За наявності усіх передбачених законодавством обставин, 14.11.2018 року між Приватним підприємством «Кондор», в особі ОСОБА_9 , як комісіонером, та ОСОБА_1 , як комітентом, було укладено Договір комісії № 4727, за умовами якого комітент доручив, а комісіонер зобов`язався за винагороду за рахунок Комітента здійснити від свого імені угоду з продажу транспортного засобу (п. 1 Договору комісії № 4727 від 14.11.2018 року).

Вартість транспортного засобу, була визначена Актом технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 4727 від 14.11.2018 року. Даний акт був підписаний ОСОБА_1 особисто.

Відповідно до п. 3.3. Договору комісії № 4727 від 14.11.2018 року, Розрахунок за транспортний засіб проводиться безпосередньо між комітентом, тобто ОСОБА_1 , як продавцем, та Покупцем, яким, за змістом надалі укладеного договору, виступав ОСОБА_2 .

Разом з тим, 14.11.2018 року між Приватним підприємством «Кондор», який є комісіонером та на підставі укладеного з власником транспортного засобу Договору комісії № 4727 від 14.11.2018 року - ОСОБА_1 , виступає як продавець, з однієї сторони, та ОСОБА_2 , як Покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 4727, за умовами якого ОСОБА_2 набув у власність транспортний засіб марки MERCEDES-Benz S 500 L, року випуску, колір чорний, номер кузова (рама, шасі) НОМЕР_9 , номерний НОМЕР_7 .

Із наведених правочинів слідує, що перехід права власності на спірний транспортний

засіб від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , відбувся за

посередництва Приватного підприємства «Кондор».

Зауважили, шо за умовами Договору комісії № 4727 від 14.11.2018 року та

Договору купівлі-продажу транспортного засобу № 4727 від 14.11.2018 року, розрахунок зa транспортний засіб проводився безпосередньо між

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Отже, у разі визнання Договору комісії № 4727 від 14.11.2018 року та Договору купівлі-продажу транспортного засобу № 4727 від 14.11.2018 року недійсними, правові наслідки повинні стосуватися безпосередньо сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак жодним чином не Приватним підприємством «Кондор», який, при укладенні спірних правочинів, виступав у якості посередника - надавача послуги з оформлення документів (аналогічно участі приватних нотаріусів при розгляді цивільних спорів).

Вважають, що дії ПП «Кондор» з приводу укладення договору комісії № 4727 від 14.11.2018 року та Договору купівлі-продажу транспортного засобу № 4727 від 14.11.2018 року вчинені добросовісно, на підставі наданих їх сторонами оригіналів документів та у повній відповідності до норм чинного законодавства України.

За наведених обставин, Приватне підприємство «Кондор» у спорі, який виник внаслідок відчуження транспортний засіб марки MERCEDES-Benz S 500 L, 2005 року випуску, колір чорний, номер кузова (рама, шасі) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_7 , не може бути відповідачем, а відтак й для останнього не повинно створюватися будь-яких юридичних наслідків у даній справі (стягнення понесених позивачем судових витрат у разі задоволення позову), оскільки при вчиненні спірних правочинів щодо дій Приватного підприємства «Кондор» діє презумпція добросовісного надавача послуг.

20.11.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_10 , відповідно до якого він просив відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

Зазначає, що кримінального провадження № 120119220480004025 від 08.10.2019 року, з таким номером взагалі не існує. Тому вважають посилання на пояснення ОСОБА_11 та ОСОБА_4 у вказаному провадженні є безпідставним і необгрунтованим.

На даний час триває досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019220480004025 від 08.10.2019 року за ч.3 ст.289 КК України, однак жодній особі у справі не повідомлено про підозру, обвинувальний акт до суду не скеровано, вироку не винесено, тому відсутні докази, які б підтверджували незаконність відчуження автомобіля MERCEDES-Benz S 500 L.

Даний факт вказує на те, що володіння зазначеним автомобілем «Mercedes-Benz» моделі S500L, IN-НОМЕР_9 ОСОБА_3 , на даний час є на повністю законних підставах. Автомобіль було придбано на підставі договору купівлі-продажу у сервісному центрі, в обов`язок працівників якого входить перевірка законності операції, на момент продажу, автомобіль було придбано на законних підставах, так як автомобіль ніяких обмежень в базах даних не мав.

Вважає, що для витребування майна у добросовісного набувача, потрібно визнавати і інші правочини недійсними, на які відповідно до позову є посилання Позивача.

Таким чином, саме Відповідач-3, а не Відповідачі 1 і 2, у випадку задоволення позовних вимог у даному позові, буде позбавлений права власності на автомобіль без компенсації та не може розраховувати на отримання іншого майна від держави чи інших осіб. Проте, Відповідач-3 не повинен був передбачати наявність ризику того, що право власності на автомобіль може бути припинено у зв`язку з бездіяльністю влади в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з транспортними засобами.

Отже, задоволення позовних вимог за первісним позовом про витребування спірного транспортного засобу в Відповідача 3, який є добросовісним набувачем, призведе до порушення ст.1 Першого протоколу до конвенції, оскільки в такому випадку на Відповідача 3 буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Тому в задоволенні цих позовних вимог належить відмовити. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 13.11.2019 року у справі 645/4220/16-ц.

Ухвалою суду від 09.03.2021 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 08.03.2022 року №2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», змінено територіальну підсудність Московського районного суду м.Харкова на Октябрський районний суд м.Полтави.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м.Полтави від 01.03.2023 року справу прийнято до провадження та постановлено проводити розгляд у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.09.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти їх задоволення.

Представник відповідача ПП «Кондор» та відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час судового розгляду, не повідомили про причину неявки.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності з 17.10.2017 року належав автомобіль MERCEDES-BENZ S500L, д.н.з. НОМЕР_7 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (т.1 а.с.25-26).

За договором комісії №4727 від 14.11.2018 року, комісіонер ПП «Кондор» та ОСОБА_1 уклали договір про те, що комітент доручає, а комісіонерт зобов`язується за винагороду за рахунок комітента здійснити від свого імені угоду з продажу транспортного засобу MERCEDES-BENZ S500L (т.1 а.с.7-8).

Укладення договору позивачем не визнається.

Згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу №4727 від 14.11.2018 року, ПП «Кондор», який є комісіонером, продав покупцю ОСОБА_2 автомобіль MERCEDES-BENZ S500L, 2005 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_7 за 260000 грн. (т.1 а.с.8-9).

Позивачу ОСОБА_1 про продаж його власності стало відомо у жовтні 2019 року, тому він 08.10.2019 року звернувся до Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до ЄРДР за №1201922048004025 від 08.10.2019 року за ч.3 ст.289 КК України (т.1 а.с.23-24).

Транспортний засіб було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та 14.12.2019 року був затриманий та доставлений на спеціальний майданчик тимчасово затриманих транспортних засобів ЦЗ ГУНП в Харківській обласьті (м.Харків, вул.Пушкінська, 106) та у подальшому переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_1 , що підтверджується листом Центру забезпечення ГУНП в Харківській області віж 07.09.2020 року (т.1 а.с.126).

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 29.01.2020 року у справі №638/15890/19, задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на автомобіль марки MERCEDES-BENZ S500L, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування вказаним автомобілем (т.1. а.с. 127-131).

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14.05.2020 року у справі №638/15830/19 частково задоволено апеляційні скарги ОСОБА_12 та ОСОБА_3 . Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 29.01.2020 року частково скасовано та повернуто автомобіль його власнику ОСОБА_3 на відповідальне зберігання з попередженням про кримінальну відповідальність (т.1 а.с.133-139).

24.03.2021 року ТСЦ МВС №5641 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській області надано відповідь на ухвалу суду від 09.03.2021 року про витребування доказів. До відповіді додано копію договору купівлі-продажу транспортного засобу №5676/19/18802 від 04.07.2019 року, укладеного між комісіонером ТОВ «ТБ «Слобожанщина» та ОСОБА_3 , а саме автомобіля MERCEDES-BENZ S500L, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 (т.2 а.с.11-12); копію договору комісії №5676/19/018802 від 04.07.2019 року, укладений між ТОВ «ТБ «Слобожанщина» та ОСОБА_6 (т.2. а.с.13-14); акт огляду реалізованого транспортного засобу від 04.07.2019 року (т.2 а.с.15); копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу MERCEDES-BENZ S500L, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , власником якого вказано ОСОБА_6 (т.2 а.с.17-18).

За ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, недотриманням вимог ч.3 ст.203 ЦК України - відсутність вільного волевиявлення та невідповідності волевиявлення внутрішній волі позивача, які відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є підставою визнання недійсності правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Оскільки доручення другої сторони «комітента» не було, то і договір купівлі-продажу, укладений на виконання договору комісії', є таким, зміст якого суперечні нормам ЦК України.

Відповідно до ч.1-3 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому. Особливості купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва та майбутніх об`єктів нерухомості визначаються законом. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Так, закон, очевидно, пов`язує можливість укладення договору купівлі-продажу, із наявністю між продавцем і предметом договору певного правового зв`язку, як то право власності, або ж право відчужувати чуже майно, яке випливає із договору комісії. З огляду на те, що договір комісії не відповідає вимогам закону і є недійсним, недійсним є також і договір купівлі-продажу, укладений на виконання договору комісії.

Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно, який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об' єкта права власності у володіння власника з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (частина третя пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладено власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

У пункті 26 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику справах про захист права власності та інших речових прав» судам роз`яснено, відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено у частині першій статті 388 ЦК України.

Відтак, особа, яка вважає, що договором відчуження нерухомою майна порушуються її права як власника або законного користувача цього майна, має право витребування цього майна від останнього набувача, що і є належним способом захисту порушеного права.

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після вчинення недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною такого правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема добросовісного набувача, з підстав передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Зазначені твердження відповідають правовій позиції, яка викладена у постанові КЦС ВС у справі № 607/1141/13-ц від 13 листопада 2019 року.

Відповідно до ч, 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до абз. 3-5 п. 5 ППВСУ № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.

Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

З огляду на вищезазначене, оскільки авто вибуло із власності позивача поза його волею внаслідок недобросовісних дій невстановлених осіб, які від імені позивача розписалися за нього у договорі комісії, позовні вимоги про визнання договору комісії та договору купівлі-продажу автомобіля недійсними підлягають задоволенню. Та з огляду на недійсність договору купівлі- продажу транспортного засобу, укладеного комісіонером із відповідачем-2, позовна вимога щодо витребування Mersedes Benz S500L L 2005 р. випуску, WIN-код НОМЕР_1 від добросовісного набувача ОСОБА_3 також підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягнути із відповідачів на користь позивача витрати щодо сплати судового збору у сумі 4281,60 грн., по 1 427,20 з кожного.

На підставі викладеного, керуючись статтями12,13,76-81,89,141,259,263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Кондор", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів витребування майна від добросовісного набувача - задовольнити.

Визнати недійсним договір комісії № 4727 від 14 листопада 2018 р., сторонами якого зазначені Приватне підприємство «Кондор» та ОСОБА_1 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 4727 від 14.11.2018 року, укладений між Приватним підприємством «Кондор» та ОСОБА_2 .

Витребувати у добросовісного набувача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 автомобіль Mersedes Benz S500L, 2005 р. випуску, WIN-код НОМЕР_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Відомості про сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Відповідачі: Приватне підприємство «Кондор», код ЄДРПОУ 32501292, адреса: 43000, Волинська область, м.луцьк, вул.Рівненська, 145;

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_11 , адреса: АДРЕСА_5 ;

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_12 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Т.М.Черняєва