Окрема думка

від 06.11.2023 по справі 643/9549/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Окрема думка

Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного суду від 06.11.2023 апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2023 року скасовано в частині виду домашнього арешту та в частині визначення обов`язків, що покладені на підозрювану ОСОБА_1 , та в цій частині постановлено нову ухвалу. Застосовано до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 15.11.2023 року включно. Відповідно до частини 5 статті 194 КПК України, покладено на ОСОБА_1 обов`язки, визначені в резолютивній частині ухвали апеляційного суду. Не погоджуючись із підставами та мотивами прийняття такого рішення, вважаю за необхідне в даному провадженні висловити окрему думку, виходячи з наступного. Прокурор, оскаржуючи ухвалу слідчого судді від 25.09.2023, зазначає, що встановлений слідчим суддею ризик переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду не може бути мінімізованим шляхом застосування до підозрюваної менш обтяжливого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою. Вказує, що слідчий суддя не взяв до уваги факт здійснення спроб змінити та доповнити інформацію на вже переданих Замовнику носіях інформації, шляхом внесення до них змін. Ризик незаконного впливу на свідків підтверджується тим, що з 04.09.2023 встановлені факти присутності підозрюваної в Національному аерокосмічному університеті імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут». Крім того, у підозрюваної залишилися джерела впливу та соціальні зв`язки, оскільки співробітники перебували в її підпорядкуванні та можуть піддаватися тиску з її боку. Прокурор в апеляційній скарзі наводить обставини, які свідчать про вчинення підозрюваною дій, спрямованих на приховування обставин вже скоєного злочину. Вказані обставини, а також вагомість доказів про вчинення підозрюваною інкримінованого їй злочину, на переконання органу досудового розслідування, свідчать про неможливість застосування до ОСОБА_1 інших більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою. З огляду на апеляційні доводи прокурора, зміст клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю, що в даному випадку на даному етапі досудового розслідування лише такий винятковий, за своєї суворістю запобіжний захід як тримання під вартою здатний гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваної. Вважаю, що слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України - заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, вчинене в особливо великих розмірах. Санкція вказаного кримінального правопорушення передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Відповідно до повідомлення про підозру загальна сума коштів, у незаконному заволодінні якою підозрюється ОСОБА_1 , складає 3 051 680,00 гривень. Навіть добровільне відшкодування частини шкоди в розмірі 1 761 680,00 гривень на даному етапі провадження не мінімізує вищенаведених ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Доводи клопотання слідчого щодо існування цих ризиків є переконливими. Слід враховувати, що досудове розслідування триває, місцезнаходження всіх речових доказів ще не встановлено. Крім того, виявлені факти впливу на повноту досудового розслідування, свідчать про можливість знищити, сховати чи спотворити документи, що мають значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення. Небезпідставними є твердження прокурора щодо наявності ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні. При цьому, звільнення підозрюваної із займаної посади не виключає імовірності вчинення нею дій, спрямованих на здійснення впливу на свідків. Зважаючи на обставини злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його тяжкість, розмір завданої шкоди, у зв`язку із заволодінням бюджетними коштами, а також встановлені органом досудового розслідування факти здійснення впливу на обсяг доказової бази у кримінальному провадженні, вважаю, що в даному випадку ефективним заходом забезпечення кримінального провадження на цьому етапі може бути лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави. Лише такий запобіжний захід, на моє переконання, здатний гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваної, яка навіть у випадку внесення застави у розмірі, визначеному відповідно до вимог частини 5 статті 182 КПК України, під загрозою її втрати, буде дотримуватися процесуальних обов`язків, визначених КПК України. Застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, повністю не виключає встановлених ризиків, оскільки перебуваючи за місцем мешкання, підозрювана не позбавлена можливості вчинити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України. Вважаю, що сукупність встановлених на даному етапі досудового розслідування обставин свідчить про необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням, відповідно до вимог частини 5 статті 182 КПК України, розміру застави.

Суддя ОСОБА_2