Рішення

від 10.11.2023 по справі 733/1068/23

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/320/23

Єдиний унікальний №733/1068/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10 листопада 2023 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого - судді Овчарика В.М.,

за участю секретаря Ткаченко В.М. та

прокурора Гнип Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами загального провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рожнівка-Агро», про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації,

установив:

У липні 2023 року заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рожнівка-Агро», про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації, мотивуючи його тим, що відповідач, який є громадянином російської федерації та власником земельних ділянок, на підставі рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області № 2-332/09 від 16.04.2009, які посвідчені держаними актами на право власності на земельні ділянки серії ЯЛ № 440928, виданий 24.11.2010 відділом Держкомзему в Ічнянському районі, розміром 2,0254 га, серії ЯЛ № 440930, виданий 24.11.2010 відділом Держкомзему у Ічнянському районі, розміром 1,0347 га, серії ЯЛ № 440927, виданий 24.11.2010 відділом Держкомзему у Ічнянському районі розміром 2,0223 га, серії ЯЛ № 440929, виданий 24.11.2010 відділом Держкомзему у Ічнянському районі, розміром 0,8465 га, які розташовані на території колишньої Рожнівської сільської ради Ічнянського району (тепер Ічнянська ОТГ Прилуцького району Чернігівської області). На підставі вказаних державних актів ОСОБА_1 зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7421788000:04:000:0204 площею 2,0254 га; з кадастровим номером 7421788000:04:000:0661 площею 1,0347; з кадастровим номером 7421788000:04:000:0203 площею 2,0223; з кадастровим номером 7421788000:04:000:0565 площею 0,8465 відповідно. Оскільки з моменту набуття права власності на зазначенні вище земельні ділянки відповідачем упродовж строку встановленого ч. 4 ст. 81 ЗК України не відчужено їх, позивачем подано до суду вказаний позов.

Ухвалою судді від 19 липня 2023 року позовну заяву заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області залишено без руху (а.с. 65), 26 липня 2023 року до суду надійшли документи на виконання ухвали від 19 липня 2023 року (а.с. 68-74); ухвалою від 26 липня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального провадження (а.с.75); ухвалою суду від 14 вересня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу по суті (а.с. 92).

Інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

У судовому засіданні прокурор Гнип Я.О. позов підтримала повністю та просила його задовольнити із зазначених у ньому підстав.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, при цьому надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання також не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, при цьому заяви про розгляд справи за відсутності та відзиву на позов не надав, тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України вирішив справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши ухвалу про заочний розгляд справи, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник третьої особи ТОВ «Рожнівка-Агро» у судове засідання також не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Відзиву на позов від відповідача не надійшло.

Пояснень щодо позову третьою особою не подано.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації, який є власником земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7421788000:04:000:0204, площею 2,0254 га; з кадастровим номером 7421788000:04:000:0661, площею 1,0347; з кадастровим номером 7421788000:04:000:0203, площею 2,0223; з кадастровим номером 7421788000:04:000:0565, площею 0,8465 га, які розташовані на території України колишньої Рожнівської сільської ради Ічнянського району (тепер Ічнянська ОТГ Прилуцького району Чернігівської області), що підтверджується Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с. 8-10), а також копіями державних актів на право власності на вказані земельні ділянки (а.с. 22, 23, 24, 25), які були видані відповідачу на підставі рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області № 2-332/09 від 16.04.2009 року.

Відповідно до актів прийому-передачі земельних ділянок від 17.10.2017 року кадастровий номер 7421788000:04:000:0661, кадастровий номер 7421788000:04:000:0203, кадастровий номер 7421788000:04:000:0204, та від 12.10. 2017 року кадастровий номер 7421788000:04:000:0565, вказані земельні ділянки були передані ОСОБА_1 у строкове платне користування ТОВ «Рожнівка-Агро» (а.с 38, 39,40, 41) згідно договорів оренди від 06 квітня 2017 року (а.с. 42-44, 45-47, 48-50, 51-53).

Прилуцька окружна прокуратура 05.05.2023 року звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з листом, в якому просила надати інформацію щодо вжитих управлінням заходів з метою конфіскації земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 7421788000:04:000:0204, площею 2,0254 га; 7421788000:04:000:0661, площею 1,0347; 7421788000:04:000:0203, площею 2,0223; 7421788000:04:000:0565, площею 0,8465 га, у громадянина російської федерації ОСОБА_1 , а також заходів, які заплановано вжити у подальшому з вказаного питання (а.с. 19-20).

Листом від 19.05.2023 року № 10-25-0.6-2423/2-23 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, з посиланням на обмеження обсягу коштів, виділених управління для сплати судового збору та судових витрат при супроводженні судових справ на 2023 рік, просить Прилуцьку окружну прокуратуру вжити заходів представництва інтересів держави в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», шляхом подання позовів про конфіскацію земельних ділянок, зазначених у листі Прилуцької окружної прокуратури від 05.05.2023 року № 54-75-3152 вих-23, у власника - громадянина російської федерації (а.с. 21).

Згідно повідомлення заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури, яке було направлене до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 10.07.2023 № 54-75-47-98 ВИХ-23, громадянин російської федерації ОСОБА_1 у жовтні 2017 року набув право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані на території Ічнянської ОТГ Прилуцького району Чернігівської області, та протягом року не виконав покладений на нього у зв`язку із цим обов`язок, а саме не відчужив земельні ділянки, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За таких обставин, наявні визначені у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстави для здійснення представництва прокурором порушених інтересів держави, тому Прилуцькою окружною прокуратурою до Ічнянського районного суду Чернігівської області подається позов в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації (а.с. 61).

Згідно повідомлення УДМС України у Чернігівській області на лист Прилуцької окружної прокуратури № 54-75-4939BX-23 54-10138-23 від 21.07.2023, ОСОБА_1 на обліку УДМС у Чернігівській області не значиться. Інформація, щодо реєстрації/ зняття з реєстрації, документування посвідкою на тимчасове/постійне проживання в Україні, вищевказаної особи в УДМС у Чернігівській області відсутня (а.с. 71).

Із листа Рожнівського старостинського округу Ічнянської міської ради № 02-04/89/13 від 24.07.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 станом на 06.04.2017 року згідно по господарської книги за 2016-2020 року не зареєстрований на території Рожнівської сільської ради (а.с. 74).

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19.09.2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоб представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Згідно із ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, суд не вбачає невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Заступником керівника Прилуцької окружної прокуратури достатньо обґрунтовано у чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту, суть позову та визначені законом підстави звернення до суду прокурора, відповідно надано достовірні та достатні докази у відповідності до стандартів доказування у цивільному судочинстві.

В силу статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Перший протокол до Конвенції ратифікований Законом України 17.07.1997 року № 475/97-ВР і, з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України, застосовується судами України, як частина національного законодавства. При цьому, розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) ЄСПЛ, яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується українськими судами як джерело права.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 07 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 02 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний, публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинне здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» - це наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». Одним із елементів дотримання критерію пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями ЦК України та ЗК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч.1 ст. 39 Закону України «Про міжнародне приватне право» виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Таким чином, враховуючи, що спірні земельні ділянки, які належить до нерухомого майна, знаходиться на території України, на них поширюється дія законодавства України.

Згідно зі ст. 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі ст. 80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших норм ЗК України, суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також і іноземці та особи без громадянства.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст.41 Конституції України).

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

У відповідності до ч. 1-3 ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно ч. 1, 2 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу (ч. 5 ст. 22 ЗК України).

За змістом ч. 3-4 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно п. е ст. 140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. в ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: конфіскації земельної ділянки.

Положеннями ч. 1, 2, 4 ст. 145 ЗК України визначено, що якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію, як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із ст. 356 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Аналіз вищевказаних норм ЗК України дає підстави для висновку, що законом передбачений чіткий обов`язок іноземця чи особи без громадянства відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення протягом одного року з дня набуття права власності на неї. Вказана норма є імперативною та не передбачає винятків. У випадку не відчуження такої земельної ділянки іноземцем чи особою без громадянства у встановлений законом строк, така земельна ділянка підлягає конфіскації на користь держави.

Враховуючи, що відповідачем не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутих земельних ділянок сільськогосподарського призначення протягом року, такі земельні ділянки підлягають конфіскації за рішенням суду.

Чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.

У даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваних земельних ділянок, оскільки останній мав достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак до цього часу земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.

Вказане узгоджується і з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №513/444/15-ц від 23 січня 2018 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури, поданий в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про припинення права власності на земельні ділянки, шляхом їх конфіскації підлягає задоволенню.

У зв`язку із задоволенням у повному обсязі позовних вимог позивача на його користь підлягає стягненню судовий збір у розмірі 10 736 грн з відповідача (а.с. 7).

Керуючись статтями 81, 140, 143, 145 ЗК України, статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263? 264, 265, 280, 281, 282, 283, 284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рожнівка-Агро», про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації задовольнити повністю.

Припинити громадянину російської федерації ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7421788000:04:000:0204, площею 2,0254 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ічнянської ОТГ, право власності на яку посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 440928, виданим відділом Держкомзему в Ічнянському районі 24.11.2010 року та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.10.2017 року, номер запису про право власності 22889659 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 37638160 від 19.10.2017), шляхом її конфіскації на користь держави.

Припинити громадянину російської федерації ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7421788000:04:000:0661, площею 1,0347 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ічнянської ОТГ, право власності на яку посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 440930, виданим відділом Держкомзему в Ічнянському районі 24.11.2010 року та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.10.2017 року, номер запису про право власності 22889384 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 37637859 від 19.10.2017), шляхом її конфіскації на користь держави.

Припинити громадянину російської федерації ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7421788000:04:000:0203, площею 2,0223 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ічнянської ОТГ, право власності на яку посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 440927, виданим відділом Держкомзему в Ічнянському районі 24.11.2010 року та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.10.2017 року, номер запису про право власності 22889153 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 37637601 від 19.10.2017), шляхом її конфіскації на користь держави.

Припинити громадянину російської федерації ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7421788000:04:000:0565, площею 0,8465 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ічнянської ОТГ, право власності на яку посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 440929, виданим відділом Держкомзему в Ічнянському районі 24.11.2010 року та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.10.2017 року, номер запису про право власності 22888952 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 37637275 від 19.10.2017), шляхом її конфіскації на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 10 736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Ічнянським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: Прилуцька окружна прокуратура, місце розташування: вул. 1-го Травня, 50-А, м. Прилуки, Чернігівська область, ЄДРПОУ 02910114.

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, місце розташування: проспект Миру, 14, м. Чернігів, ЄДРПОУ 39764881.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , російська федерація, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий УВС міста Оріхово-Борисове Північне, 14.12.2000, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЖНІВКА АГРО», місце розташування: вул. Жовтнева, 1, с. Рожнівка, Прилуцький район, Чернігівська область, ЄДРПОУ 02078868.

Повне судове рішення складено 13 листопада 2023 року.

Головуючий суддя В.М.Овчарик