Справа № 161/17662/23
Провадження № 2-о/161/458/23
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 листопада 2023 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого судді Філюк Т.М.
за участю секретаря судового засідання Октисюк С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ДП «Металосервіс» Західно-українського закритого акціонерного товариства «Вторкольормет», про встановлення факту , що має юридичне значення,
в с т а н о в и в :
11.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду через свого представника адвоката Стецика Н.В. з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Свою заяву мотивує тим, що 10 березня 2009 року ОСОБА_1 було призначено директором ДП «Металосервіс» ЗУАТ «Вторкольормет», а 02 лютого 2010 року на підставі наказу № 12-П його звільнено з посади керівника за згодою сторін, однак зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про звільнення керівника внесено не було. На неодноразові звернення до ДП «Металосервіс» ЗУАТ «Вторкольормет» про надання інформації щодо звільнення листи повертались з відміткою «За закінченням терміну зберігання». Просить встановити факт припинення трудовимх відносин із ДП «Металосервіс» ЗУАТ «Вторкольормет» за згодою сторін з 02 лютого 2010 року, оскільки це є єдиним способом реалізації його права працевлаштування на нову роботу.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
В судове засідання заявник не з`явився, від його представника адвоката Стецика Н.В. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи
Дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку про залишення заяви без розгляду, виходячи з наступного.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19ЦПК України).
Відповідно до частини першоїстатті 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другоїстатті 293 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Отже, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права за умов, що є конкретні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.
Заявник ОСОБА_1 просить суд встановити юридичний факт припинення трудових відносин.
Підставами припинення трудового договору є такі обставини, які визначаються законом як юридичні факти для припинення трудового договору.
Так, термін припинення трудового договору є найбільш широким за об`ємом і охоплює всі випадки закінчення дії трудового договору, в тому числі за угодою сторін, внаслідок вибуття зі складу підприємства в зв`язку зі смертю та ін. Розірвання трудового договору торкається лише випадків, коли трудовий договір припиняється з ініціативи будь-якої з його сторін.
Припинення трудового договору є правомірним лише за наявності наступних умов: 1) за передбаченими у законі підставами припинення трудового договору; 2) з дотриманням певного порядку звільнення за конкретною підставою;3) є юридичний факт щодо припинення трудових правовідносин (розпорядження власника, заява працівника, відповідний акт третьої сторони - суду, військкомату).
Підставами припинення трудового договору є такі обставини, які визначаються законом як юридичні факти для припинення трудового договору.
Трудове законодавство України передбачає єдині загальні підстави припинення трудового договору (ст. 36 КЗпП). Для деяких категорій працівників у законодавстві встановлений і ряд додаткових підстав (статті37,41 КЗпПта інші законодавчі акти).
При звільненні працівника в трудову книжку повинні вноситися записи про причини (підстави) звільнення відповідно до формулювання їх у законодавстві і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Всі підстави припинення трудового договору можна класифікувати в залежності від двох критеріїв:1) виду юридичного факту, який є причиною припинення; 2) волевиявлення яких саме суб`єктів спричинило припинення трудового договору.
За першим критерієм розрізняється припинення трудового договору в зв`язку з певними подіями (закінчення строку договору, смерть працівника), а за другим - у зв`язку з певними юридичними діями:- взаємне волевиявлення сторін;- ініціатива працівника;- ініціатива власника або уповноваженого ним органу;- ініціатива третіх осіб, які не є стороною трудового договору;- порушення правил прийому на роботу.
Таким чином, припинення трудових відносин має виражатись у певній юридичній формі.
З огляду на викладене, факт припинення трудових відносин підлягає встановленню в іншому порядку.
При цьому, факт існування між заявником та роботодавцем трудових правовідносин обумовлює існування спору про право продовження трудового договору чи його розірвання.
Тобто, припинення трудового договору має певні правові наслідки як для заявника, так і для роботодавця, зокрема, в частині проведення з працівником усіх необхідних розрахунків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Також, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 1постанови № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»(із змінами внесеними згідно зПостановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четвертастатті 315 ЦПК України).
У разі,коли будевиявлено,що встановленняпідвідомчого судовіфакту пов`язанез вирішеннямспору проправо,суд відмовляєв прийняттізаяви дорозгляду вокремому провадженні,а якщоце будевиявлено підчас розглядусправи,залишає заявубез розгляду роз`яснюєзаінтересованим особам,що вонимають правоподати позовна загальнихпідставах.
Враховуючи викладене, дійшов висновку, що встановлення факту припинення дії трудового договору пов`язується з подальшим вирішенням спору про право, а тому заява ОСОБА_1 про встановлення факту припинення трудових відносин підлягає залишенню без розгляду.
Суд вважає, за необхідне роз`яснити заявнику його право на звернення із захистом своїх прав та законних інтересів до суду із позовною заявою до роботодавця у порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст..ст., 186, 293, ч. 4 ст.315 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ДП «Металосервіс» Західно-українського закритого акціонерного товариства «Вторкольормет», про встановлення факту , що має юридичне значення - залишити без розгляду.
Роз`яснити заявнику право на звернення з позовом на загальних підставах.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складання повного тексту ухвали 10 листопада 2023 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Філюк Т.М.
Суд | Луцький міськрайонний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2023 |
Оприлюднено | 15.11.2023 |
Номер документу | 114860609 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:. |
Цивільне
Луцький міськрайонний суд Волинської області
Філюк Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні