06.11.2023
ЄУН 389/1397/23
Провадження №2/389/223/23
Рішення
іменем України
06 листопада 2023 року Знам`янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Іванової В.О.,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференціїв приміщеннізалу судув містіЗнам`янкаКіровоградської областів порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи, якіне заявляютьсамостійних вимогна предметспору:служба у справах дітей Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (як орган опіки та піклування), служба у справах дітей Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області (як орган опіки та піклування), про позбавлення батьківських прав, призначення піклувальником та стягнення аліментів,
з участю: позивачки ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 ,
встановив:
ОСОБА_1 03.05.2023звернулася досуду зпозовом до ОСОБА_2 про позбавленнябатьківських прав,призначення піклувальникомта стягненняаліментів,обґрунтовуючи своївимоги тим,що напідставі розпорядженняголови Суботцівськоїсільської ради№142від 16.11.2022її онук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,тимчасово влаштованийв їїсім`ю узв`язку зтим,що їїдонька та,відповідно,мати дитини ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .Батько дитини ОСОБА_2 участі вжитті тавихованні синане приймає,не проживаєз нимбільше року,жодної матеріальноїдопомоги ненадає,його розвитком,станом здоров`ята подальшоюдолею нецікавиться,з днемнародження невітає,подарунків недарує.Оскільки відповідачсвоїми діямиухиляється відвиконання своїхобов`язків повихованню дитини,тому вонавимушена звернутисядо судуз данимпозовом,в якомупросила позбавитивідповідача батьківськихправ стосовнойого неповнолітньогосинаОСОБА_3 , призначити її піклувальником над неповнолітнім онуком, а також стягнути з відповідача на її користь на утримання сина аліменти в розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.
Відповідач всудовому засіданніпозовні вимогивизнав частково,не заперечуючипроти позбавленнябатьківських прав стосовнойого неповнолітньогосинаОСОБА_3 . В свою чергу, позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання сина не визнав та просив відмовити у їх задоволенні, мотивуючи тим, що фінансово він постійно допомагав сину, на його утримання висилав гроші.
Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, однак подали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, відповідно до яких проти задоволення позову не заперечували.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження (виданого 14.10.2011 повторно) серії НОМЕР_1 неповнолітній ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Рябківка Чутівського району Полтавської області, про що Скибівською сільською радою Чутівського району Полтавської області 06.11.2006 зроблено відповідний актовий запис №3. Його батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 мати дитини ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області, про що Знам`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) 05.04.2022 складено відповідний актовий запис №220.
Позивачка є матір`ю померлої ОСОБА_5 та, відповідно, бабою неповнолітнього ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_3 (виданим 28.08.2023 повторно) та актовим записом про її шлюб №2 від 15.10.2005, а також свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 та свідоцтвом про наступне укладення шлюбу позивачкою серії НОМЕР_5 .
Батько дитини ОСОБА_2 (відповідач у справі) проживає за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до розпорядження голови Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №142о.д. від 16.11.2022, у зв`язку з тим, що мати дитини померла, а батько участі в житті та вихованні дитини не приймає, неповнолітнього ОСОБА_3 тимчасово влаштовано в сім`ю баби ОСОБА_1 (позивачки у справі).
Згідно з довідкою №1184, виданою виконавчим комітетом Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, позивачка проживає по АДРЕСА_2 разом зі своїм неповнолітнім онуком ОСОБА_3 .
Житло розміщене на 1 поверсі одноповерхового будинку, складається з 2 кімнат, водопостачання та водовідведення відсутнє, опалення пічне, сім`я обробляє земельну ділянку та утримує підсобне господарство. Умови проживання задовільні, частково відповідають санітарно-гігієнічним нормам, продуктами харчування сім`я забезпечена. У дитини є окреме ліжко, телевізор, засоби гігієни, повноцінне харчування, місце для виконання уроків. Стосунки в сім`ї доброзичливі, побудовані на взаєморозумінні, ніхто, крім баби, не здійснює догляд за дитиною, неповнолітній ОСОБА_3 проживає у неї у вільний від навчання час, батько участі в житті та вихованні дитини не приймає, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 10.04.2023.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області №114 від 28.09.2023, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З наданого висновку судом також встановлено, що відповідач подав до служби у справах дітей Скороходівської селищної ради заяву від 07.09.2023, в якій зазначив, що згоден з тим, щоб його позбавили батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , оскільки він не має змоги утримувати дитину, довгий час з ним не спілкується і син не бажає підтримувати родинні стосунки з батьком. Крім того, відповідач має іншу сім`ю, в якій виховується малолітня дитина, на засіданні комісії присутній не був, однак в телефонному режимі підтвердив, що і надалі не бажає займатися вихованням свого неповнолітнього сина, не цікавиться його життям та здоров`ям, свідомо погоджується на позбавлення батьківських прав.
Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.
Пунктами 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У частині 1 ст.9 зазначеної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Забезпечення найкращих інтересів дитини це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною 1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (ст.141 СК України).
Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст.150 СК України.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (ч.1 ст.155 СК України).
Взаємна радість, яку діти та батьки отримують у суспільстві один від одного, є основним елементом сімейного життя, і заходи держав, що перешкоджають цьому, рівносильні втручанню у право, гарантоване зазначеним положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадках, коли відповідні інтереси дитини суперечать інтересам батьків, ст.8 Конвенції вимагає, щоб органи влади встановлювали справедливий баланс цих інтересів і при встановленні балансу особливе значення надавалося найкращим інтересам дитини, які в залежності від свого характеру та важливості можуть переважати інтереси батьків. Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв`язки дитини з її сім`єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв`язків означає від`єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та відновлення сім`ї.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 ст.164 СК України. Зокрема, п.2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення змісту п.2 ч.1 ст.164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.
Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька, так і для дитини (ст.166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №686/16892/20, від 03.08.2022 у справі №306/7/20, від 07.12.2022 у справі №562/2695/20, від 11.01.2023 у справі №461/7447/17.
Як встановлено судом, відповідач не вчиняв жодних належних дій, спрямованих на виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , піклування про його здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створення належних умов для розвитку його природних здібностей. Також відповідач і надалі не бажає брати участь у вихованні та утриманні сина, бажання налагодити з ним стосунки відсутнє, про що відповідач неодноразово заявляв як під час судового розгляду, так і під час спілкування з органами опіки та піклування.
З наданих суду доказів судом встановлено, що відповідач повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків щодо дитини, не проявляє батьківської турботи, не цікавиться його життям та навчанням, станом здоров`я, не забезпечує необхідним одягом, харчуванням, не турбується про зовнішній вигляд, фізичний і духовний розвиток, не створив умови для належного проживання дитини.
З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач ухиляється від виховання та утримання свого неповнолітнього сина та свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, передбаченими ст.150 СК України, не вживає заходів для задоволення життєво важливих потреб дитини, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, згідно зі ст.243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Відповідно до ч.4 ст.60 ЦК України суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Згідно з вимогами ст.1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» діти, позбавлені батьківського піклування, це, зокрема, діти, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав.
Відповідно до ч.ч.2, 3, 4 ст.63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.
Особисті якості позивачки відповідають вказаним у ст.63 ЦК України вимогам, що підтверджується матеріалами справи.
Обставин, передбачених ст.64 ЦК України, з урахуванням яких позивачка не може бути піклувальником, судом не встановлено.
Згідно з висновком комісії з питань захисту прав дитини, затвердженим рішенням виконавчого комітету Суботцівської сільськоїради Кропивницькогорайону Кіровоградськоїобласті №221від 26.09.2023,є доцільнимпризначити ОСОБА_1 піклувальником наднеповнолітнім онукомОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з наданого висновку, за час проживання в с.Суботці позивачка зарекомендувала себе з позитивної сторони, серед мешканців села користується повагою, займається веденням домашнього господарства, шкідливих звичок не має, виховує онука ОСОБА_3 з 4 років.
З огляду на викладене та виходячи з інтересів дитини, суд вважає за можливе призначити позивачку піклувальником над неповнолітнім онуком ОСОБА_3 , а тому вимоги позивачки і в цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, ч.2, 3ст.166 СК Українипередбачає, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно зіст.180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Одним із способів виконання батьками обов`язку утримувати дитину, відповідно до ч.3ст.181СК України є стягнення аліментів за рішенням суду.
Згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно доч.1 ст.182СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач зобов`язаний утримувати дитину до досягнення ним повноліття, створювати необхідні умови для його розвитку та життя, тому суд визначає до стягнення з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, розпочавши стягнення з дати подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Судові витрати на підставі ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.60, 63, 64 ЦК України, ст.ст.141, 150, 155, 164, 166, 180, 181, 182, 243 СК України, ст.ст.141,263-265, 273, 430 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,уродженця с.ЖовтневеЧутівського районуПолтавської області,позбавити батьківськихправ стосовнойого неповнолітньогосинаОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Рябківка Чутівського району Полтавської області.
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженку с.Володимирівка Знам`янського району Кіровоградської області, піклувальником над неповнолітнім онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Рябківка Чутівського району Полтавської області.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Жовтневе Чутівського району Полтавської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с.Володимирівка Знам`янського району Кіровоградської області, аліменти на утримання неповнолітнього синаОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,щомісячно,розпочавши стягненняз 03.05.2023і додосягнення дитиноюповноліття,тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Копію даного рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Третя особа: служба у справах дітей Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (як орган опіки та піклування), місце знаходження: вул.Центральна,24, с.Суботці Кропивницького району Кіровоградської області, 27444, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44969073.
Третя особа: служба у справах дітей Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області (як орган опіки та піклування), місце знаходження: вул.Софіївська,15, смт Скороходове Полтавського району Полтавської області, 38813, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40924458.
Повний текст рішення суду складено 14.11.2023.
Суддя Знам`янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.В. Савельєва
Суд | Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2023 |
Оприлюднено | 15.11.2023 |
Номер документу | 114861901 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області
Савельєва О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні