Постанова

від 30.10.2023 по справі 521/20174/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/1958/23

Справа № 521/20174/23

Головуючий у першій інстанції Крижановський О. В.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Тьосової Я.В.,

представника Одеської митниці Кептене Д.В.,

захисника Майорової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської митниці Державної митної служби України Іванчикової А.Ю. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 26.09.2023 року, якою закрито провадження по справі щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, керівника ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» (м. Одеса, проспект Гагаріна, буд.12-а, офіс №1407), що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України,

встановив:

Оскарженою постановою закрито провадження по справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Згідно з оскарженою постановою, суддею першої інстанції встановлено, що Одеською митницею здійснено перевірку зовнішньоекономічної операції ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» (код ЄДРПОУ 41710898, згідно контракту №20/04/2022-SFS від 20.04.2022 року, укладеного з «GLENPORT SWITZERLAND AG» (c/o LacMont AG Landis+Gyr-Strasse 1 Zug, ZUG, 6300, Switzerland).

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» 06.05.2022 року з використанням преференції «410» зі ставкою 3,6%, здійснило оформлення товару «Насіння соняшнику» загальною вагою (нетто) 774900,00 кг, фактурною вартістю 474238,80 доларів США, що згідно з курсом НБУ на день здійснення митного оформлення складає 13873808,67 грн., за митною декларацією далі - МД типу ЕК 10 ДР №:UA500370/2022/001215.

Митне оформлення за МД №UA500370/2022/001215 здійснено з наданням довідки про виробника експортованого товару, а саме, «насіння соняшнику» від 20.04.2022 року №20/04-22 в якій зазначається, що виробником даного товару є ДП «Дослідне господарство «Червоний Землероб» (код ЄДРПОУ 00729913).

За МД №UA500370/2022/001215 ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» використано преференцію «410» (графа 36 МД) та сплачено 3,6 % платежів з вартості товару, що складало 499457,11 грн., шляхом зазначення виробником товарів Україна, ДП «Дослідне господарство «Червоний Землероб» (код ЄДРПОУ 00729913).

В рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 року №1678-VII «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони» для товарів походження з України або з ЄС, які відповідають правилам походження відповідно до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, застосовується ставка вивізного мита преференцією 3,6% замість 10%.

26.05.2023 року на адресу ДП «Дослідне господарство «Червоний Землероб» (код ЄДРПОУ 00729913) митним органом був направлений запит вих. №7.10-3/29-01/13/10234 про підтвердження або спростування взаємовідносин з ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ».

Митний орган вказує, що листом від 07.06.2023 року №114 (вх. Одеської митниці від №12557/13 від 08.06.2023 року) ДП «Дослідне господарство «Червоний Землероб» (код ЄДРПОУ 00729913) заперечує фінансово-господарську діяльність з ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ», а також укладання договорів поставки сільськогосподарської продукції з даним підприємством, а отже за МД №UA500370/2022/001215 ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» безпідставно використано преференцією «410», зі сплати вивізного (експортного) мита 3,6% .

Таким чином, митниця вважає, що ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» за МД №UA500370/2022/001215 повинно було сплатити 10% ставки вивізного мита з вартості товару, що складає 1387380,87 грн.

Загальна сума різниці нарахування митних платежів за МД №UA500370/2022/001215 складає 887923,76 грн.

Відповідно до МД №UA500370/2022/001215 відправником та відповідальною особою за фінансове врегулювання є ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ».

З облікової карти суб`єкта зовнішньої діяльності та з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що на посаді керівника ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» (код ЄДРПОУ 41710898) перебуває громадянин України ОСОБА_1 .

Таким чином, на думку митного органу, в діях керівника ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» (код ЄДРПОУ 41710898) ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачені ст.485 Митного кодексу України, оскільки ним вчинено протиправні дії, спрямовані на зменшення розміру сплати митних платежів у розмірі 887923,76 грн., шляхом надання недостовірних відомостей щодо походження товару та протиправного використання пільги за преференцією «410».

На підставі вищевказаних обставин, у відношенні ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил №1075/50000/23 за ст.485 МК України.

Суддя першої інстанції, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення виніс постанову, якою закрив провадження по справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 КУпАП.

Оскаржена постанова мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні жодні належні та допустимі докази, які б свідчили про недостовірність відомостей, зазначених у поданій до митного контролю та оформлення разом з митною декларацією №UA500370/2022/001215 товаросупровідних документах.

Суд дійшов висновку, що працівниками митниці зроблено хибний висновок про те, що ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» безпідставно 06.05.2022 року здійснило оформлення товару «Насіння соняшнику» з використанням преференції «410» зі ставкою 3,6%.

Не погоджуючись з постановою судді, представник Одеської митниці Державної митної служби України Іванчикова А.Ю. подалаапеляційну скаргу,в якійпосилається на незаконність та необґрунтованість постанови, стверджує про неповноту судового розгляду,просить постанову судді скасувати та прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі від 50 % до 150 % недоборів митних платежів у сумі 887923,76 грн., що дорівнює від 443961,88 грн. до 1331885,64 грн.

Апелянт вказує, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, оскільки ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» безпідставно використано преференцію «410», зі сплати вивізного (експортного) мита 3,6 %, чим вчинено протиправні дії, спрямовані на зменшення розміру сплати митних платежів у розмірі 887923,76 грн., шляхом надання недостовірних відомостей щодо походження товару.

Апелянт також вказує, що листом від 19.07.2023 року ДП «Дослідне господарство «Червоний землероб» підтвердив взаємовідносини з ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ», однак не з продажу «насіння соняшнику», а з продажу послуги «незавершеного виробництва посівів соняшнику» та додано податкові накладні від 10.06.2021 року №6, від 29.06.2021 року №7, від 01.07.2021 року №10.

Також апелянт зазначає, що ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» в особі директора ОСОБА_1 при митному оформленні МД №UA500370/2022/001215 у графі 31 зазначено товар «насіння соняшника врожаю 2021 року» та виробником товару зазначено ДП Дослідне господарство «Червоний землероб», яке надавало послуги лише з посівів соняшнику, а не з продажу «насіння соняшнику».

На думку представника митного органу, ДП «Дослідне господарство «Червоний землероб» не підтверджено виробництво «насіння соняшника», у зв`язку із чим походження експортного товару зазначеного в графі 31 МД №UA500370/2022/001215 не відомо.

До початку апеляційного розгляду, захисник Майорова Н.М. в інтересах ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу представника Одеської митниці, в якому просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до положень ч.ч. 5, 6 ст.294КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Апеляційний розгляд, проведено за відсутності особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , який будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з`явився. Захисник підтвердила, що ОСОБА_1 сповіщений про дату судового засідання, та вважала можливим здійснити апеляційний розгляд без участі останнього.

Апеляційний суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженої постанови, судом були створені всі умови для реалізації права учасників провадження на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, суд розцінюєце якнебажанняособисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Розгляд справи за відсутністю ОСОБА_1 узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якогов силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтерваломсамацікавитись провадженням у її справі,добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вивчивши матеріали справи; заслухавши представника Одеської митниці Державної митної служби України Кептене Д.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; захисника Майорову Н.М., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши докази, які долучені до справи; суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з положеннями ч. 1 та 2ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимогст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з оскарженої постанови, суддя першої інстанції з достатньою повнотою дослідив матеріали справи, оцінив всі наявні в справі докази та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485МК України.

Апеляційний суд вважає оскаржене рішення законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Положеннями ст. 489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положеньст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція ст.485 МК України передбачає адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Наявність об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення є обов`язковим для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтеюГлави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

Декларування, відповідно до вимог ч. 1 ст. 257 МК України, здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частина 1 ст. 495 МК України встановлює, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;2) поясненнями свідків;3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;4) висновком експерта;5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя першої інстанції в достатній мірі приділив увагу дослідженню та аналізу матеріалів справи, сформованим Одеською митницею Державної митної служби України щодо підтвердження чи спростування порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачених ст.485 МК України.

З протоколупро порушеннямитних правил№1075/50000/23від 09.06.2023року вбачається,що надумку Одеськоїмитниці керівникомТОВ «АГРОСТАРЕКСПОРТ» (кодЄДРПОУ 41710898) ОСОБА_1 вчинено протиправнідії,спрямовані назменшення розмірусплати митнихплатежів урозмірі 887923,76грн,шляхом наданнянедостовірних відомостейпри заповненніМД №UA500370/2022/001215та долученихдокументах щодопоходження товарута протиправновикористано пільгиза преференцією«410»,зі сплатививізного (експортного)мита 3,6%,хоча повиннобуло сплатити10%ставки вивізногомита звартості товару,що складає1387380,87грн.Митний органвказує проне здійсненняфінансово-господарськоїдіяльності міжТОВ «АГРОСТАРЕКСПОРТ» таДП «Досліднегосподарство «ЧервонийЗемлероб» (кодЄДРПОУ 00729913)та не укладанням договорів поставки сільськогосподарської продукції, з посиланням на лист від 07.06.2023 року №114 (вх. Одеської митниці від №12557/13 від 08.06.2023 року).

Тобто в врахуванням вказаного протоколу підлягає доведенню факт заявлення в митній декларації та товаросупровідних документах недостовірних відомостей щодо походження товару та наявності прямого умислу на протиправне використання пільги з преференцією «410».

Викладені в протоколі обставини та долучені митним органом до нього докази місцевим судом детально перевірені.

В оскарженій постанові вірно враховано, що при митному оформленні МД №UA500370/2022/001215 ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» була надана довідка експортера зерна вих. №20/04-22 від 20.04.2022 року, якою повідомлялося, що насіння соняшнику українського походження врожаю 2021 року у кількості 850 мт +/-10%, що експортується за контрактом 20/04/2022-SFS від 20.04.2022 року придбане у ДП «Дослідне господарство «Червоний землероб» у кількості 1000,79 метричних тон за договорами б/н 09.06.2021року, від 24.06.2021 року, від 30.06.2021 року та є товаром що походить з України, оскільки вирощене та зібране на території України (а.с.18).

Судом місцевого суду встановлено, що факт українського походження насіння соняшника, що експортувалося, підтверджується наступними первинними документами:

- договорами купівлі-продажу незавершеного виробництва від 09.06.2021 року, від 24.06.2021 року, від 30.06.2021 року укладеними між ДП «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ» КДСГДС НААН та ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ», відповідно до яких передбачено, що Продавець зобов`язується передати у власність покупцеві права на посіви соняшника (незавершене виробництво), що розташовані на полі с. Мирне №№ IVпc, V пс, 5к.с., 2ПС с. Мирне, Бобринецького району, у кількості 493 га, на загальну суму 3400000 грн., за актами приймання передачі від 10.06.2021 року, 29.06.2021 року, від 01.07.2021 року. Покупець зобов`язується прийняти посіви та сплатити за них ціну відповідно до умов даного Договору.

На виконання умов даних договорів ДП «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ» КДСГДС НААН передало, а ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» прийняло у власність права на посіви соняшника (незавершене виробництво) розташовані на полі C. Мирне №№ IVпс, V пс, 5к.с., 2ПС с.Мирне, Бобринецького району, у кількості 493 га, на загальну суму 3400000 грн., за актами приймання передачі від 10.06.2021 року, від 29.06.2021 року, від 01.07.2021 року.

ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» здійснило оплату вищенаведених договорів купівлі-продажу незавершеного виробництва, що підтверджується платіжними дорученнями №1441 від 02.07.2021 року на суму 1150000 грн., №1446 від 01.07.2021 року на суму 500000 грн., №1434 від 29.06.2021 року на суму 950000 грн., №1426 від 10.06.2021 року на суму 1100000 грн., №1425 від 10.06.2021 року на суму 500000 грн., №1423 від 10.06.2021 року на суму 200000 грн. та зареєстрованими податковими накладними №6 від 10.06.2021 року на суму 1500000 грн., №7 від 29.06.2021 року на суму 791666,67 грн., №10 від 01.07.2021 року на суму 1375000 грн.

Листом від 04.07.2023 року №134 ДП «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ» КДСГДС НААН на запит ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» письмово підтвердило наявність правовідносин між даними товариствами з придбання незавершеного виробництва посівів соняшнику у 2021 році.

В подальшому ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» безпосередньо здійснювало дії щодо подальшого вирощування насіння соняшника, підживлення посівів соняшнику, його охорони, збирання, транспортування та зберігання, що підтверджується:

- договором на виконання робіт №05/07-21 від 05.07.2021 року, додатку 1 від 05.07.2021 року, додатковою угодою №2 від 11.07.2021 року до договору, додатку №63 від 3.10.2021 року до договору, актом №2 приймання-передачі виконаних робіт до додатку №2 від 11.07.2021 року, акту №3 приймання-передачі виконаних робіт від 16.10.2021 року до додатку №3 від 12.10.2021 року, платіжним дорученням №1547 від 13.12.2021 року на суму 92700 грн., №1504 на суму 218448 грн.;

- договором поставки №62/06 від 24.06.2021 року, видатковою накладною №РН-0000063 від 29.06.2021 року, товарно-транспортною накладною від 29.06.2021 року, платіжним дорученням №135 від 25.06.2021 року на суму 1470000 грн;

- договором поставки №КГ-96-230621/ПЛ від 23.06.2021 року, видатковою накладною №5412 від 25.06.2021 року на суму 2633700 грн., товарно-транспортною накладною від 25.06.2021 року на суму 2633700 грн., платіжним дорученням №1448 від 02.07.2021 року на суму 263700 грн., податковою накладною від 25.06.2021 року на суму 2637000 грн.;

- договором №18/10 про надання сільськогосподарських послуг від 18.10.2021 року, актом виконаних робіт №3 від 25.10.2021 року, платіжним дорученням №1552 від 08.12.2021 року на суму 103980 грн., №1587 від 13.12.2021 року на суму 60000 грн. податковими накладними №15 від 07.12.2021 року на суму 21487,90 грн., №16 від 08.12.2021 року на суму 20722,91 грн., №12 від 02.12.2021 pоку;

- договором на охорону №056/21 від 10.09.2021 року, актом №056/21-009/21 про надання послуг від 30.09.2021 року, №056/21-010/21 від 31.10.2021 року, платіжною інструкцією №1506 від 20.09.2021 року на суму 10000 грн., платіжним дорученням №1520 від 06.10.2021 року №8900 грн., №1530 від 21.10.2021 року на суму 30000 грн., №1535 від 10500 грн., №1542 від 05.11.2021 року на суму 30200 грн., №1538 від 17.11.2021 року на суму 13000 грн.;

- договором оренди сільськогосподарської техніки №02/10 від 01.10.2021 року, актом прийому-передачі сільськогосподарської техніки від 01.10.2021 року, актом виконаних робіт №31/10 від 31.10.2021 року, платіжним дорученням №1586 від 08.12.2021 року на суму 107020 грн., №156 від 13.12.2021 року на суму 80000 грн., податковою накладною від 31.10.2021 року №2 на суму 187020 грн.;

- договором надання послуг по перевезенню від 12.10.2021 року, актом №1 приймання-передачі виконаних робіт від 23.11.2021 року, товарно-транспортними накладними щодо перевезення насіння соняшнику врожаю 2021 року складеними між ПП «АГРОФІРМА «СЛАВІТИЧ» та ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ»;

- договором №5 складського зберігання зерна від 12.10.2021 року, податковою накладною від 15.07.2021 року №55 на суму 218448 грн., №46 від 23.10.2021 року на суму 200198 грн., №45 від 16.10.2021 року на суму 92700 грн.

З врахуванням викладеного, місцевим судом обґрунтовано визнано доведеним факт українського походження насіння соняшника, що експортувалося ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» за контрактом 20/04/2022-SFS від 20.04.2022 року, а також здійснення у 2021 році фінансово-господарської діяльності між ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» та ДП «Дослідне господарство «Червоний Землероб», укладення між договорів від 09.06.2021 року, від 24.06.2021 року та 30.06.2021 року, що підтверджує фактичне придбання ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» насіння соняшника у ДП «Дослідне господарство «Червоний землероб».

Також місцевим судом досліджено лист від 07.06.2023 року №114, на який посилається митний орган (вх. Одеської митниці від №12557/13 від 08.06.2023 року), як такий який нібито підтверджує не здійснення фінансово-господарської діяльності між ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» та ДП «Дослідне господарство «Червоний Землероб» (код ЄДРПОУ 00729913). Та суд дійшов вірного висновку, що у вказаному листі ДП «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ» КДСГДС НААН вказує, що не укладали договори поставки сільськогосподарської продукції, а саме «насіння соняшнику» з ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» саме у 2022 році та у 2023 році.

Хоча в довідці експортера зерна вих.№20/04-22 від 20.04.2022 року, вказувалося про насіння соняшнику українського походження врожаю 2021 року придбане у ДП «Дослідне господарство «Червоний землероб» за договорами укладеними у 2021 році.

Проте, Одеською митницею не було вчинено дії щодо перевірки наявності або спростування правовідносин ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» із ДП «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ» щодо договорів поставки сільськогосподарської продукції «насіння соняшнику» саме у 2021 року.

Більш цього, згідно наявного в матеріалах справи листа №134 від 04.07.2023 року, за підписом директора ДП «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ» КДСГДС НААН, вбачається підтвердження взаємовідносин з ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» з придбання незавершеного виробництва посівів соняшнику у 2021 році, з посиланням підтверджуючі докази, а саме податкові накладні №6 від 10.06.2021 року та №7 від 29.06.2021 року, які зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

В апеляційній скарзі представник митниці вказує, що листом №161 від 19.07.2023 року, тобто вже після складення протоколу про порушення митних правил, ДП «Дослідне господарство «Червоний Землероб» все ж таки підтвердив взаємовідносини з ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ», однак не з продажу «насіння соняшнику», а з продажу «незавершеного виробництва посівів соняшнику» та додано податкові накладні від 10.06.2021 року №6, від 29.06.2021 року №7, 01.07.2021 року №10.

Доводи представника митного органу про те, що ДП «Дослідне господарство «Червоний Землероб» підтвердив тільки надання послуг посівів соняшнику, які вимірюються в гектарах, а не продаж «насіння соняшника», апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки згідно договорів купівлі-продажу незавершеного виробництва від 09.06.2021 року, від 24.06.2021 року, від 30.06.2021 року укладеними між ДП «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ» КДСГДС НААН та ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ», передбачено, що Продавець зобов`язується передати у власність покупцеві права на посіви соняшника (незавершене виробництво), що розташовані на полі с. Мирне №№ IVпc, V пс, 5к.с., 2ПС с. Мирне, Бобринецького району, у кількості 493 га, на загальну суму 4400000 грн., за актами приймання передачі від 10.06.2021 року, 29.06.2021 року, від 01.07.2021 року, а Покупець зобов`язується прийняти посіви та сплатити за них ціну відповідно до умов даного Договору.

На виконання умов даних договорів ДП «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ» КДСГДС НААН передало, а ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» прийняло у власність права на посіви соняшника (незавершене виробництво) розташовані на полі C. Мирне №№ IVпс, V пс, 5к.с., 2ПС с.Мирне, Бобринецького району, у кількості та сумі, передбачені договорами. ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ» здійснило оплату вищенаведених договорів купівлі-продажу незавершеного виробництва, що підтверджується вищевказаними платіжними дорученнями.

Таким чином, вбачається, що на першому етапі насіння соняшнику належало ДП «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ» КДСГДС НААН, яким воно було засіяно на полях, однак в подальшому після укладення договорів купівлі-продажу незавершеного виробництва від 09.06.2021 року, від 24.06.2021 року, від 30.06.2021 року права на ці посіви перейшли до ТОВ «АГРОСТАР ЕКСПОРТ», які товариство прийняло та здійснило за них оплату, та надалі безпосередньо здійснювало дії щодо подальшого вирощування насіння соняшника, його підживлення, охорони, збирання, транспортування та зберігання, що підтверджується вищевказаними доказами.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд критично відноситься до доводів представника митного органу про невідоме походження експортного товару, зазначеного в митній декларації, оскільки походження насіння соняшнику підтверджене наявними в матеріалах справи доказами, та є товаром, що походить з України, оскільки вирощене та зібране на території України.

З огляду на наведене, апеляційний суд погоджується з висновками судді першої інстанції про те, що митним органом не доведена наявність події та складу в діях ОСОБА_1 порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України.

При цьому, апеляційний суд враховує відсутність у митного органу доказів на спростування наведених висновків місцевого суду.

З урахуванням наведеного, досліджені в суді першої інстанції обставини, які перевірені в ході апеляційного розгляду, дозволяють суду апеляційної інстанції дійти висновку про те, що в суді першої інстанції були досліджені всі обставини справи та надана їм належна оцінка, зокрема відносно відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Практика Європейського Суду вказує на те, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Разом з тим, у рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

За викладених обставин, апеляційний суд погоджується із висновками місцевого суду стосовно того, що в даній справі митним органом не було доведено наявності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, у зв`язку із чим суддя першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх належним чином, дійшов обґрунтованого та вмотивованого висновку про необхідність закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст.ст.8,62 Конституції України, ст. 529 Митного кодексу України ст.ст.7, 247, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Державної митної служби України Іванчикової А.Ю. залишити без задоволення.

Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 26.09.2023 року, якою закрито провадження по справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський